Справа № 420/9320/20
18 серпня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі № 420/9320/20, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року адміністративний позов - задоволено:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 70% відповідповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з 80% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.
стягнуто на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1900 (одна тисяча дев'ятсот) гривень.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду набрало законної сили 31.12.2020 року.
07.08.2023 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій просить суд роз'яснити:
- чи обмежується перерахунок та виплата пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80% лише періодом з 01.01.2018 по 31.07.2023 згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 р. у справі № 420/9320/20?;
- роз'яснити, у якому розмірі від суми грошового забезпечення (80% чи 70%) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Одесі повинно з 01.04.2019 перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення від 08.06.2021 року №294/ч/15-97-07- 09 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду міста Одеси від 17.04.2023 року у справі № 420/2857/23?.
Відповідно до положень ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути подану заяву в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву представника відповідача, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця, суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється, насамперед, з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 22а-11177/08.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом.
Водночас, суд роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.12.2020 по справі №367/3829/17.
Дослідивши зміст рішення суду, яке просить роз'яснити заявник, суд зазначає, що воно є зрозумілою за змістом, винесеним у межах заявлених вимог та додаткового роз'яснення не потребує. Резолютивна частина містить чіткі вимоги щодо зобов'язання вчинення певних дій відповідачем та не викликає труднощів для її розуміння та виконання.
Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання рішення суду від 30.11.2020 року, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений ст.254 КАС України.
Чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку його виконання. Водночас, здійснення роз'яснення судового рішення за вимогою заявника призведе до викладення резолютивної частини ухвали суду в іншій редакції, що є неприпустимим у порядку роз'яснення судового рішення.
Суд зазначає, що питання, на які позивач хоче отримати роз'яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлене ним у такому аспекті, що вимагає від суду додаткового (іншого) обґрунтування вже прийнятого рішення, що не передбачено законодавством.
Аналогічна правова позиція викладена у Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року по справі №340/914/20.
Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п.32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
З огляду на наведене та враховуючи те, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі №420/9320/20 є повним, форма викладення у ньому ясна і труднощів для розуміння не викликає, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі № 420/9320/20 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.243, 254, 256, КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року по справі № 420/9320/20 - відмовити.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко