16 серпня 2023 р. № 400/4803/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
до відповідача:Приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитро Олександрович, вул. Пушкінська, 17-а, оф.13, м. Миколаїв, 54001,
про:визнання протиправною та скасування постанови від 02.06.2021 ВП № 63824268,
ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Д.О. (далі по тесту - Відповідач; виконавець) та до Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), з позовом з вимогами
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича від 02.06.2021 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 3682,90 грн. у ВП №63824268.
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Заводського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тимченко Анни Русланівни від 09.06.2021 р. у ВП №65719657.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що виконавче провадження закінчено державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з підстав п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документа стягувачу) у даному випадку у зв'язку зі скасуванням рішення суду, яке перебувало на виконанні. Закінчення виконавчого провадження з цих підстав не тягне за собою стягнення з боржника ані витрат на виконавче провадження, ані виконавчого збору. А відтак, позивач вважає винесену Постанову протиправною та просить суд скасувати її.
Ухвалою від 30.01.2023 року, роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги, заявлені у справі № 400/4803/21. У межах справи № 400/4803/21 залишено позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченко Дмитра Олександровича від 02.06.2021 р. про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у розмірі 3682,90 грн. у ВП 63824268. Виділено в окреме провадження, присвоївши справі номер № 400/667/23, вимоги про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Заводського ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тимченко Анни Русланівни від 09.06.2021 р. у ВП 65719657.
Відповідач надав до суду відзив, провив відмовити в задоволенні позовної заяви, та зазначив, що діяв у межах та у спосіб, визначений законом
Сторони надали суду клопотання по розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи сторін та надані ними докази, що містяться в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено:
На виконанні у приватного виконавця знаходився виконавчий лист на виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.12.2016 р. у справі 487/3224/16-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.03.2019 р. про заміну стягувана у даній справі на ТОВ «Вердикт Капітал». Вказане рішення виконувалось в межах ВП 63824268.
У відповідності до вказаного рішення та ухвали, стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 на користь правонаступника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість за кредитним договором NsCL-403/026/2008 від 16.07.2008 року в сумі 4 089,35 доларів США, що становить 163 824,98 грн., пеню у розмірі 348 038,21 грн., а також судовий збір у розмірі 6 007,08 грн.
05.05.2021 року ухвалою Заводського районного суду м . Миколаєва скасовано заочне рішення від 22.12.2016 р. у справі 487/3224/16-ц за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, про що позивач повідомив відповідача заявою.
02.06.2021 року виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження ВП 63824268 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».
02.06.2021 року Відповідач виніс оскаржувану постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 3682,90 грн. та пред'явив її до виконання до Заводського ВДВС.
Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані ЗУ «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом МЮ України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5).
Так, положеннями ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» перелічені випадки, в яких виконавче провадження належить закінченню. Серед іншого, п. 5 ч. 1 цієї статті передбачено закінчення виконавчого провадження через скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена саме на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження».
Наслідки закінчення виконавчого провадження визначені в ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження». Так, частина третя цієї статті надає перелік підстав державному виконавцю, за яких він після закінчення виконавчого провадження продовжує стягнення виконавчого збору за постановою, винесеною ним у межах вже закінченого виконавчого провадження.
У разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 , 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Аналогічна норма міститься в п. 2 Розділу 6 Інструкція № 512/5. Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.
Як вбачається з вище перелічених норм права, законодавець виключає з переліку саме п. 5 ч. 1 ст. 39 як підставу звернення до примусового виконання постанови про стягнення витрат виконавчого провадження (якщо така була винесена до прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження) та виключає право на винесення такої постанови у випадку закінчення ВП з вищеназваних підстав.
Суд цілком погоджується з позицією позивача про те, що у приватного виконавця не було правових підстав виносити постанову про стягнення витрат виконавчого провадження та пред'являти її до примусового виконання, оскільки виконавче провадження було закінчено саме з підстав п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче поважання».
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням адміністративного судочинства є саме захист порушеного права. У справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування (доведення правомірності своїх дій та/або прийнятого рішення) лежить саме на відповідачеві (ч. 2 ст. 77 КАС України).
На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач у своїх позовних вимогах просить суд скасувати винесену оскаржувану постанову, однак суд вважає за необхідне зазначити, що скасування оскаржуваної постанови хоча й відновить порушене право позивача, але постанова (як процесуальний документ) є наслідком неправомірних дій суб'єкта владних повноважень - приватного виконавця Куліченка Д.О. А відтак, суд вважає за необхідне скористатися наданим йому правом ст. 9 КАС України та з метою належного захисту порушеного права вийти за межі позовних вимог, визнавши дії приватного виконавця Куліченка Д.О. по винесенню постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 02.06.2021року в межах ВП 63824268- протиправними.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 262, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича (вул. Пушкінська, 17-а, оф.13, м. Миколаїв, 54001, реєстраційний омер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Робоча, 1,Миколаїв,54029 34993162) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича по винесенню постанови про стягнення витрат виконавчого провадження від 02.06.2021 року в межах ВП 63824268.
3. Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича про стягнення витрат виконавчого провадження від 02.06.2021 року ВП 63824268.
4. Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Куліченка Дмитра Олександровича (вул. Пушкінська, 17-А, офіс 13, м. Миколаїв, 54030, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Мельник