справа №380/7552/23
17 серпня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівські області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_2 ) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 11.11.2022 №343999 про застосування на підставі абз. 3, ч. 1, ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу на суму 17 000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює правовідносини у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Вказує, що всупереч вимогам пункту 26 Порядку здійснення органами Укртрансбезпеки державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ №1567 від 08.11.2006, позивача не повідомлено про час і місце розгляду справи про порушення і, як наслідок, позбавлено можливості надати свої пояснення та заперечення. Зазначає, що відповідно до Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2012 №137 (далі - Порядок №137), протокол перевірки технічного стану транспортного засобу не є обов'язковим документом, який має бути у водія в наявності в дорозі при здійсненні вантажних перевезень, а тому перевізник не може відповідати за його відсутність у водія на маршруті. Посилаючись на статті спеціалізованих сайтів, зокрема ОТК-Сервіс звертає увагу, що Головним сервісним центром МВС повідомлено, що у зв'язку із запровадження на всій території України військового стану зупинено виробництво бланків протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу. Тобто проходження технічного огляду транспортного засобу з об'єктивних причин було неможливим. Вказує, що відповідач не мав права кваліфікувати відсутність протоколу технічного стану транспортного засобу як порушення, за яке передбачена відповідальність на підставі абз. 3, ч. 1. статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки відповідальність за таке порушення передбачена лише частиною 3 статті 121 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 340 грн. Також зазначає, що в оскаржуваній постанові не вказано елементарного посилання на конкретну норму закону, яку позивач порушив, та не зазначено суті порушення. Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Вказує, що за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання. Статтею 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, зокрема утримувати транспорті засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону, а також забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут. Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів. Відповідно до пункту 27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа розглядається без її участі. Повідомлення про розгляд адміністративної справи від 20.10.2022 №36153/33/24-22 було направлено на адресу позивача, що підтверджується фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» від 20.10.2022 та списком рекомендованих відправлень №2241. Факт отримання вказаного повідомлення позивачем не заперечується. Звертає увагу на те, що Порядком №1567 не встановлено строки винесення постанови про накладення штрафу, тому контролюючий орган може виносити вказану постанову іншим днем, не порушуючи при цьому вимоги Порядку №1567. Стверджує про неналежність доказів у вигляді наведених у позовній заяві статей з веб-сайтів, оскільки вказана на таких веб-сайтах інформація не підкріплена жодним нормативно-правовим актом. Відповідно до пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму закону. Акт №341067 від 15.09.2022 складений у відповідності до вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема Порядку №1567, а тому посилання позивача не відсутність конкретної інформації про порушення в оскаржуваній постанові є безпідставними. Просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 14.04.2023 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 28.04.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Відповідачем 10.05.2023 (вх.№9885ел) подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та 24.05.2023 (вх. №38139) - відзив на позовну заяву.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 28.06.2022, основним видом діяльності якого є КВЕД 49.41: вантажний автомобільний транспорт.
Згідно до товарно-транспортної накладної №1 від 14.09.2022 автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_1 транспортним засобом Iveco AO9063HK та причепом/напівпричепом ВС5339XF перевозив товар (овочі та фрукти в асортименті) в пункт розвантаження м. Дніпро.
Державною службою України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області видано направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 12.09.2022 №014481.
Контролюючими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області 15.09.2022 на підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) від 12.09.2022 №014481 проведено перевірку транспортного засобу марки Iveco, д.н.з. НОМЕР_1 з причепом/напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 .
За результатами перевірки складено Акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.09.2022 №341067, яким встановлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ), а саме відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу Iveco д.н.з. НОМЕР_1 , чим порушено вимоги статті 48 Закону №2344-ІІІ та передбачено відповідальність, встановлену абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.
Вказаний акт містить запис про незгоду водія транспортного засобу із результатами проведення перевірки.
Повідомленням від 20.10.2022 №36153/33/24-22 Державною службою України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області повідомлено ФОП ОСОБА_1 про те, що розгляд матеріалів справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 09.11.2022 з 10:00 до 13:00 за адресою: вул. Львівська, буд. 659 А/2 м. Городок, Львівська область.
Повідомлення про розгляд адміністративної справи від 20.10.2022 №36153/33/24-22 було направлено на адресу позивача, що підтверджується фіскальним чеком АТ «УКРПОШТА» від 22.10.2022 та списком рекомендованих відправлень №2241.
Повідомлення було отримано позивачем, що підтверджується відстеженням за трекінгом відправлень на офіційному веб-сайті «УКРПОШТА».
Факт отримання вказаного повідомлення позивачем не заперечується.
За результатами розгляду матеріалів справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті 11.11.2022 прийнято постанову №343999 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн.
Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.11.2022 №343999 є предметом оскарження у даній справі.
При вирішенні спору суд виходив з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ) державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з частинами чотирнадцятою, сімнадцятою статті 6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 79) (далі - Порядок № 1567).
Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (пункти 2, 4 Порядку № 1567).
Рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (пункт 14 Порядку № 1567).
Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом (абзаци перший, другий пункту 15 Порядку № 1567).
Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (пункт 20 Порядку № 1567).
У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (абзац перший пункту 21 Порядку № 1567).
За змістом абзацу другого частини першої статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Водночас, відповідно до положень статті 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів
Частиною першою статті 48 Закону №2344-III передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Згідно із частиною другою статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
З аналізу вказаних положень статті 48 Закону № 2344-III слідує, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством, які водій повинен мати при собі та надавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам.
Відповідальність перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт визначена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.
Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, застосовується адміністративно-господарський у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 22.12.2010 №1166 «Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються» (далі - Постанова №1166).
Відповідно до пункту 4 Постанови №1166 технічний стан колісного засобу загального призначення повинен відповідати вимогам щодо експлуатаційної безпечності систем управління, зокрема оглядовості з місця водія, установки світлотехнічного обладнання, інших частин електроустановки, шасі, рами та встановлених на ній складників колісного засобу, обсягу викидів забруднювальних речовин, рівня акустичного шуму, ступеня ущільнення порожнин складників колісного засобу, що містять робочу рідину, стану засобів запобігання надмірному забрудненню навколишнього природного середовища та створенню надмірного рівня електромагнітних завад, що передбачені документами, зазначеними в пункті 2 цих вимог.
Таким чином, законодавець передбачив обов'язок автомобільного перевізника, зокрема утримувати автомобіль в належному технічному стані, відповідно до вимог Постанови №1166.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 затверджено Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок №137).
Відповідно до пункту 18 Порядку №137 у разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.
Аналізуючи наведені норми, суд виснує, що законодавець конкретно визначив права та обов'язки автомобільних перевізників під час проведення рейдових перевірок, зокрема щодо пред'явлення контролюючим особам усіх документів, визначених законодавством, яке регулює питання, пов'язані з безпекою руху на транспорті.
Оскільки статтею 48 Закону №2344-ІІІ не визначено усіх документів, які необхідно пред'явити контролюючим особам під час перевірки, то перелік інших документів доповнено вищенаведеними постановами.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань) регулює Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ. (далі - Закон №3353-ХІІ).
Статтею 35 Закону №3353-ХІІ визначено обов'язковість технічного контролю транспортних засобів.
Транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
- легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
- легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Як встановлено судом на підставі наявних у матеріалах справи документів, ФОП ОСОБА_1 використовує транспортний засіб Iveco, д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом/напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , для перевезення вантажу з метою отримання прибутку.
Згідно до статті 35 Закону №3353-ХІІ не підлягають технічному контролю вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни.
Натомість, як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , маса автомобіля Iveco, д.н.з. НОМЕР_1 , без навантаження становить 7 550 кг. Тобто маса даного автомобіля перевищує допустиму норму в 3,5 тонни.
Здійснення позивачем підприємницької діяльність з метою отримання прибутку з використанням вищезгаданого транспортного засобу, вага якого перевищує допустиму норму, яка дозволяє не проходити технічний контроль, зумовлює висновок суду про те, що ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний мати протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, д.н.з. Iveco AO9063HK, з причепом/напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , оскільки такий документ підтверджує належний технічний стан автомобіля і пред'являється при проведенні перевірок особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Щодо посилань позивача стосовно неповідомлення його про розгляд справи.
Абзацом першим пункту 25 Порядку № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення
Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності) (пункт 26 Порядку № 1567).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (пункт 27 Порядку № 1567).
Аналіз наведених норм права вказує, що після складання посадовою особою органу державного контролю акту, в якому зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення особою вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, розгляд справи про порушення здійснюється в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення не пізніше протягом двох місяців з дня його виявлення.
Розгляд справи про порушення за відсутності уповноваженої особи автомобільного перевізника можливий лише у разі його належного сповіщення про розгляд справи, доказами чого визначено розписку, рекомендований лист із повідомленням або надсилання на офіційну електронну адресу (за наявності).
Позивач зазначає, що всупереч норм законодавства його не було повідомлено про час і місце повторного розгляду справи про порушення і, як наслідок, було позбавлено можливості надати свої пояснення та заперечення.
Суд вважає вказані твердження позивача безпідставними з огляду на таке.
Як зазначено самим позивачем, за адресою його місця проживання надійшло запрошення на розгляд справи на 09.11.2022. Факт направлення даного повідомлення позивачу підтверджується фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 22.10.2022 та списком рекомендованих поштових відправлень №2241. Тобто факт отримання повідомлення від 20.10.2022 №36153/33/24-22 позивачем не заперечується.
У вказаному повідомленні ФОП ОСОБА_1 запропоновано, зокрема надати пояснення, докази, заявити клопотання, отримати юридичну допомогу тощо.
Як зазначає сам позивач, на розгляд справи замість нього прибула його мама, однак жодних доказів та пояснень по справі контролюючому органу надано не було.
Твердження позивача про неможливість прибути на розгляд справи через перебування на лікуванні не підтверджені жодними доказами.
Сукупність встановлених фактичних обставин спростовує доводи позивача про неповідомлення відповідачем про час, дату та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Позивачем не надано будь-яких доказів неможливості бути присутнім при розгляді такої справи.
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі № 820/4810/17, відповідно до якої відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Щодо посилань позивача про відсутність бланків для зазначення результатів перевірки технічного стану.
Як зазначалось судом вище, Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 затверджено Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів. (далі - Порядок №137).
Відповідно до положень пункту 18 Порядку №137 у разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану.
Водночас Постановою Кабінету України від 19.08.2022 №944 «Деякі питання проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів» внесено зміни в Порядок №137. Однак жодних застережень з приводу відсутності бланків протоколів технічного контролю у зв'язку із запровадженням військового стану у згаданій постанові немає.
Окрім того, позивач посилається на лист Головного сервісного центру МВС від 04.11.2022 про відсутність вказаних бланків саме станом на листопад 2022 року, який не є актуальним на час виникнення спірних правовідносин 14.09.2022.
Посилання позивача на згадані в позові офіційні сайти не є належними доказами, тому не можуть бути використані судом при прийнятті рішення.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем виконано обов'язок доведення правомірності свого рішення.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірній постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.11.2022 №343999, суд дійшов висновку, що така відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України для такого роду рішень, а відповідач при прийнятті цієї постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому відсутні підстави визнання такої протиправною.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є безпідставним і у його задоволенні слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівські області про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома