справа №380/14124/23
з питань забезпечення позову
17 серпня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними, -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090), з вимогою:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу на суму 37788,74 грн від 06 жовтня 2021 року №Ф-3535-52 У;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області відкоригувати дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 37788,74 гривень.
Ухвалою суду від 26.06.2023 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.
Ухвалою суду від 06.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.07.2023 за вх.№52256 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
08.09.2023 за вх.№60549 від позивача надійшла заява про забезпечення позову. Зазначив, що отримав постанову Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Львові пакет документів, серед яких постанови про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про арешт майна боржника, про розшук майна боржника, про арешт коштів боржника, про опис та арешт майна боржника та ін. В межах виконавчого провадження Шевченківським ВДВС здійснено оцінку рухомого майна позивача, а отже може бути реалізовано автомобіль в рахунок погашення заборгованості за вимогою ГУ ДПС у Львівській області від 06 жовтня 2021 року №Ф-3535-52 У. Вважає, що на даний час існує реальна загроза примусового виконання спірної вимоги державною виконавчою службою ще до вирішення справи по суті та прийняття судового рішення, оскільки судове оскарження не зупиняє дії оскаржуваного рішення. З огляду на наведене просить зупинити стягнення за виконавчим провадженням №68687515 від 17.02.2022, шляхом накладення заборони на реалізацію автомобіля марки VOLKSWAGEN, WV1ZZZ7HZ7HS41740 в рахунок погашення заборгованості за вимогою ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу на суму 37788,74 грн, до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Ухвалою суду від 10.08.2023 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/14124/23 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначити судове засідання.
Судом призначено розгляд заяви про забезпечення позову на 17.08.2023 в судовому засіданні за участю представників сторін.
Сторони в засідання суду не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.
При вирішення поданої заяви суд виходить з наступного.
За положеннями ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 вказаної статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Поряд із цим, суд зазначає, що згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України» під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд звертає увагу, що обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на позивача.
З доданих до матеріалів справи документів встановлено, що у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №68687515, відкрите на підставі виконавчого документу - вимоги ГУ ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2021 №Ф-3535-52 У, боржником в якому виступає ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2464-VI, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною 5 статті 25 Закону №2464-VI встановлено, що вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
З аналізу наведених норм видно, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Отже, вимоги органів Державної податкової служби про сплату боргу (недоїмки) є самостійними виконавчими документами і можуть бути пред'явлені до виконання до органів державної виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави зупинення виконавчих дій, пунктом 2 частини 1 якої передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з положеннями частини 1 статті 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржник;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Предметом розгляду в адміністративній справі №380/14124/23 є визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.10.2021 №Ф-3535-52.
Матеріалами адміністративного позову підтверджується наявність накладеного арешту на кошти позивача у межах виконавчого провадження №68687515 на підставі оспорюваної податкової вимоги.
Натомість, суд встановив, що позивачем не надано суду достатніх та переконливих доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі щодо оскарження вимоги, як і того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів. Крім того, не долучено доказів оскарження постанови винесених на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Також суд зазначає, що позивач не надав суду доказів, які б свідчили про явну протиправність вимоги відповідача. Встановлення протиправності чи обгрунтованості оскарженої вимоги відповідача, що є предметом позову, потребує доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.
Суд звертає увагу на те, що наявність відкритого виконавчого провадження саме по собі не свідчить про обставини, що унеможливлять або істотно ускладнять виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, та/або очевидної протиправності дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Будь-якого аргументу щодо ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду (у випадку задоволення позовних вимог) позивачем в заяві не зазначено.
Таким чином, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях, які не підтвердженні жодними доказами.
Суд відзначає, що відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Таким чином, на час розгляду судом заяви про забезпечення позову відсутні ознаки очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача; останнім не доведено неможливості захисту прав позивача без вжиття таких заходів; не доведено, що для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Частиною 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.
Крім того, суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
У позовній заяві та поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено також будь-яких конкретних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Враховуючи викладене, суд не знаходить правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №380/14124/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Львівській області про визнання дій протиправними про визнання протиправною та скасування вимоги, відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги у п'ятнадцятиденний строк з моменту підписання ухвали.
Суддя Сподарик Н.І.