Справа № 369/11657/23
Провадження №1-кс/369/2529/23
31.07.2023 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111310002171 від 25.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,-
Слідчим відділом відділу поліції №1 Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111310002171 від 25.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.07.2023 близько 04 год. 05 хв., поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_4 , перебуваючи на добовому чергуванні, а саме перебуваючи на приймальному відділенні КНП «ЛІЛ Боярської міської ради», що за адресою: вул. Соборності, 51, м. Боярка Фастівського району Київської області, де перебував у складі екіпажу «БРАС - 110» в супроводі працівників швидкої медичної допомоги, які доставляли ОСОБА_5 , для госпіталізації останнього, при цьому останній поводив себе агресивно та зухвало.
В подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не реагуючи на зауваження працівників поліції, зокрема і ОСОБА_4 , продовжив агресивно себе поводити, нецензурно висловлюватися в бік працівника поліції та погрожувати словесно фізичною розправою та побиттям, при цьому жестикулюючи рукою та перебуваючи на короткій дистанції з останнім.
Після цього, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин,
ОСОБА_5 , діючи умисно, з метою протидії законній діяльності поліцейського, передбачаючи протиправний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання відповідних наслідків, умисно наніс долонею правої руки, один удар в область лівої скроневої ділянки голови працівника поліції ОСОБА_4 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин скроневої ділянки голови.
В подальшому, протиправні дії ОСОБА_5 були припинені працівниками правоохоронного органу.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 25.07.2023 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
В ході затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 було проведено обшук останнього, в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «iPhone» в чохлі синього кольору, який поміщено до спеціального пакету PSP 1209993.
В межах вказаного кримінального провадження вищевказані вилучені в ході проведення слідчих дій речі визнано речовими доказами.
З урахуванням вищевикладеного, у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що вищезазначені речі мають значення речових доказів у цьому кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Просив суд накласти арешт на мобільний телефон марки «iPhone» в чохлі синього кольору, який вилучено в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України у підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що має значення речового доказу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111310002171 від 25.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
У судове засідання прокурор не з'явився.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.
У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення представників власника майна оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів клопотання у провадженні СВ Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111310002171 від 25.07.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У відповідності до вимог ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а при вирішенні питання про арешт майна повинен враховуючи: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Разом з тим прокурором в клопотанні не обґрунтовано необхідність накладення арешту на вказане майно, а також яке доказове значення матиме вищевказаний предмет у вказаному кримінальному провадженні.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, вважає у задоволенні клопотання прокурора необхідно відмовити, оскільки прокурор не довів необхідність такого арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023111310002171 від 25.07.2023, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 345 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ