25 липня 2023 року Справа № 915/179/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Жиган А.О.,
за участю представників учасників справи
від позивача: не з'явився
від відповідача: Свернюк С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" (81100, Львівська обл., Львівський р-н, м. Пустомити, вул. М. Грушевського, 8, ідентифікаційний код 36621754, адреса ел. пошти: rtblviv@gmail.com, представник позивача: Кунтий Н.О., АДРЕСА_1 , адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; промзона, ідентифікаційний код 20915546, адреса ел. пошти: office@sunpp.atom.gov.ua)
про: стягнення 515716,54 грн
13.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 13.02.2023 (вх. № 1655/23), про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" заборгованості на загальну суму 515716,54 грн, яка складається з 3% річних у розмірі 37190,54 грн, інфляційних втрат у розмірі 478526,00 грн, нарахованих за прострочення виконання зобов'язання за договором №43-05-2021 про закупівлю робіт за темою: "Капітальний ремонт покрівельного покриття куполу РВ енергоблоку № 3" від 14.05.2021, а також судовий збір у розмірі 7736,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2023 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
На виконання вимог ухвали суду від 20.02.2023, до господарського суду від позивача надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 22.02.2023, про долучення доказів (вх. № 2114/23 від 22.02.2023).
01.03.2023 від позивача до суду надійшло клопотання, сформоване в системі "Електронний суд" 28.02.2023 (вх. № 2396/23), про долучення доказів, в якому товариство, на виконання вимог ухвали суду від 20.02.2023, просить долучити до матеріалів справи акт виконаних робіт форми КБ-2в та уточнений розрахунок позовних вимог.
Ухвалою суду від 01.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Оскільки позов є малозначним в розумінні п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Зазначено, що у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду даної справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України).
08.03.2023 від відповідача на адресу електронної пошти суду та 15.03.2023 на поштову адресу суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження № 32/290 від 07.03.2023 (вх. № 2776/23, № 3117/23), в якій відповідач, враховуючи категорію та складність справи № 915/179/23, яка потребує участі сторін та додаткових пояснень, просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
15.03.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № 32/301 від 09.03.2023 (вх. № 3122/23), в якому останній заперечує проти задоволення позову з огляду на відсутність вини в його діях як підстави для відповідальності. Відповідач зазначає, що у зв'язку із зростанням простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ДП "НАЕК "Енергоатом", а саме зменшенням обсягу відпуску електроенергії, виникла серйозна фінансова криза неплатежів, що призвело до порушення строків виконання зобов'язань з оплати за договорами, у тому числі й договору № 43-05-2021 від 14.05.2021. Відповідач також стверджує, що проблема неплатежів за відпущену електроенергію стала загальносуспільним явищем, що також підтверджується Указом Президента України № 406/2020 від 22.09.2020 "Про невідкладні заходи стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики".
Ухвалою суду від 21.03.2023 призначено справу № 915/179/23 до розгляду в порядку загального позовного провадження; почато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 18.04.2023 об 11:00.
Ухвалою суду від 18.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2023 о 10:30.
11.05.2023 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.05.2023 о 13:00, проте 30.05.2023 судове засідання не відбулося у зв'язку тимчасовою непрацездатністю головуючого у справі судді.
30.05.2023 та 07.07.2023 від представника позивача до суду надійшли заяви, сформовані в системі "Електронний суд" 29.05.2023 та 07.07.2023 (вх. № 6852/23, № 8945/23), в яких позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить, на обґрунтування розміру і періодів нарахування інфляційних втрат, долучити до матеріалів справи лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 та просить розглянути справу за його відсутності.
Ухвалою суду від 06.07.2023 судове засідання у справі № 915/179/23 призначено на 11.07.2023 о 14:30.
11.07.2023 від відповідача на адресу електронної пошти суду надійшло клопотання №32/12177 від 10.07.2023 (вх. № 9056/23) про зменшення розміру штрафних санкцій, в якому підприємство просить зменшити розмір санкцій на 99%.
Ухвалою суду від 11.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи відкладено на 25.07.2023 о 13:30.
21.07.2023 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, сформовані в системі "Електронний суд" 20.07.2023 (вх. № 9641/23), в яких вважає клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій необґрунтованим, таким що не відповідає нормам цивільного та господарського законодавства та просить відмовити в його задоволенні.
24.07.2023 позивач звернувся до суду з заявою (вх. № 8945/23), сформованою в системі "Електронний суд" 23.07.2023, в якій просить розглянути справу без участі його представника у порядку письмового провадження, позовні вимоги повністю підтримує та просить їх задовольнити.
25.07.2023 в судове засідання з'явився представник відповідача, який підтримав правові позиції, викладені у поданих до суду заявах по суті справи та клопотаннях.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за наявними в ній документами за відсутності його представника.
Враховуючи наведене, та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, приймаючи до уваги заяву позивача про розгляд справи за відсутності його представника, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.07.2023 за відсутності представника позивача.
Відповідно до змісту статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 25.07.2023 за результатами розгляду даної справи, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
14.05.2021 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" (підрядник) укладений договір № 43-05-2021 (реєстраційний № НАЕК 1-123-01-21-06936 від 25.05.2021) про закупівлю робіт за темою: "Капітальний ремонт покрівельного покриття куполу РВ енергоблоку №3" (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник, в межах договірної ціни, виконує на свій ризик власними силами і засобами, якісно і у встановлений договором термін, роботи за темою: "Капітальний ремонт Капітальний ремонт покрівельного покриття куполу РВ енергоблоку №3", за кодом згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (далі ДКПП): 43.99. Обсяги робіт за договором визначаються відомістю обсягів робіт (додаток №4).
Згідно з п. 1.5 зазначеного Договору місцем виконання цього договору, зокрема, приймання результатів наданих послуг, місцем оплати наданих послуг, нарахування та сплата будь-яких санкцій за невиконання (неналежне виконання) договору, виконання будь-яких зобов'язань, пов'язаних з якістю чи своєчасністю наданих послуг є місто Южноукраїнськ, Миколаївської область, Україна.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику складає: 11880 804,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 1980134,00 грн.
Сторонами у п. 3.1 Договору погоджено, що терміни виконання робіт визначені в графіку виконання робіт (додаток №3), який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки за договором виконуються наступним чином: оплата за виконані роботи здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника після підписання сторонами довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, складену на підставі актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В протягом 45 банківських днів. Підрядник складає акти виконаних робіт у відповідності до визначеного в пункті 1 договору коду згідно ДКПП.
Пунктом 17.2 Договору визначено, що всі зміни і доповнення умов цього договору повинні бути оформлені шляхом підписання додаткової угоди сторонами.
Відповідно до п. 17.6 Договору договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами та скріплення печаткою та діє до 31.12.2021 року.
Як вбачається з п. 17.10 Договору, всі додатки і доповнення до цього договору є його невід'ємною частиною, а саме: додаток №1 - Протокол узгодження договірної ціни, додаток № 2 - Договірна ціна з додатками, додаток № 3 - Графік виконання робіт та додаток № 4 - Відомість обсягів робіт.
Вказаний договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.
Додатком № 1 до Договору є протокол 1-123-01-21-06936 від 25.05.2021 узгодження договірної ціни, у якому сторонами погоджено, що договірна ціна робіт, доручених до виконання підряднику складає 11880804,00 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 1980134,00 грн.
Додатком № 2 до Договору є договірна ціна 1-123-01-21-06936 від 25.05.2021 разом із доданими розрахунками №1-4, локальними кошторисами, підсумковою відомістю ресурсів та пояснювальною запискою.
Додатком №3 до Договору є графік виконання робіт, у якому сторонами погоджено термін виконання робіт, зокрема, встановлено закінчення терміну, а саме 30.12.2021.
Додатком №4 до договору є відомість обсягів робіт за договором на виконання робіт по темі: "Капітальний ремонт покрівельного покриття куполу РВ енергоблоку №3".
У матеріалах справи наявний акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, датований 15.12.2021 та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року, з яких вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" виконало роботи за укладеним договором на загальну суму 5366906,71 грн.
У матеріалах справи містяться виписки по рахунку, з яких вбачається, що Відокремлений підрозділ "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" здійснив оплату за укладеним договором на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" на загальну суму у розмірі 5366906,71 грн.
Вказаний акт та довідка підписані та скріплені печатками обох сторін, що не заперечується останніми.
Позивач зазначає, що заборгованість за Договором не було сплачено своєчасно, у зв'язку з чим нараховано 3% річних у сумі 37190,54 грн та інфляційних втрат у сумі 478526,00 грн, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями ЦК України про ці види договорів.
Враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору підряду.
Як передбачено статтями 843, 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
За приписами частини першої статті 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідач не заявив про недоліки до виконаних робіт (за наявності таких), а тому він не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.
Виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем є обов'язковою передумовою для виконання замовником своїх грошових зобов'язань перед підрядником.
Відповідно до частини 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів, які підтверджують обсяги виконаних робіт та їх вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Після підписання таких документів у замовника виникає обов'язок сплатити виконані роботи в передбачені договором терміни.
Частиною 4 статті 882 ЦК України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї сторони із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивач виконав роботи, передбачені умовами цього Договору на загальну суму 5366906,71 грн, а відповідач вказані роботи прийняв, що підтверджується підписаним між ними актом приймання виконаних будівельних робіт № 1 від 15.12.2021 на суму 5366906,71 грн.
Суд встановив, що відповідач розрахувався за отриманий товар несвоєчасно, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 3% річних на загальну суму 37190,54 грн та інфляційних втрат у сумі 478526,00 грн.
Стосовно заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних.
Позивачем нараховано відповідачу 3% річних на загальну суму 37190,96 грн, у тому числі: на суму боргу 5066906,71 грн за період з 22.02.2022 по 13.03.2022 (20 днів) в розмірі 8329,16 грн; на суму боргу 4766906,71 грн за період з 14.03.2022 по 05.04.2022 (23 дні) в розмірі 9011,41 грн; на суму боргу 4266906,71 грн за період з 06.04.2022 по 25.04.2022 (20 днів) в розмірі 7014,09 грн; на суму боргу 3766906,71 грн за період з 26.04.2022 по 27.04.2022 (2 дні) в розмірі 619,22 грн; на суму боргу 3501816,58 грн за період з 28.04.2022 по 04.05.2022 (7 днів) в розмірі 2014,74 грн; на суму боргу 3001816,58 грн за період з 05.05.2022 по 11.05.2022 (7 днів) в розмірі 1727,07 грн; на суму боргу 2429284,67 грн за період з 12.05.2022 по 23.05.2022 (12 днів) в розмірі 2396,01 грн; на суму боргу 1929284,67 грн за період з 24.05.2022 по 13.06.2022 (21 день) в розмірі 3330,00 грн; на суму боргу 1629284,67 грн за період з 14.06.2022 по 23.06.2022 (10 днів) в розмірі 1339,14 грн; на суму боргу 1429284,67 грн за період з 24.06.2022 по 29.06.2022 (6 днів) в розмірі 704,85 грн; на суму боргу 929284,67 грн за період з 30.06.2022 по 05.07.2022 (6 днів) в розмірі 458,28 грн; на суму боргу 429284,67 грн за період з 06.07.2022 по 12.07.2022 (7 днів) в розмірі 246,99 грн. Детальний розрахунок 3% річних наявний у матеріалах справи.
За перевіркою суду, позивач нарахування процентів річних виконав правильно на загальну суму 37190,96 грн, проте просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 37190,54 грн, а отже суд не виходячи за межі позовних вимог задовольняє досліджувані вимоги в межах заявленої суми - 37190,54 грн.
Позивачем також нараховано відповідачу 478526,00 грн - інфляційних втрат за прострочення виконання грошових зобов'язань у тому числі: на суму боргу 4266906,71 грн за період з 06.04.2022 по 25.04.2022 (20 днів) в розмірі 22500,00 грн; на суму боргу 3766906,71 грн за період з 26.04.2022 по 27.04.2022 (2 дні) в розмірі 38500,00 грн; на суму боргу 3501816,58 грн за період з 28.04.2022 по 04.05.2022 (7 днів) в розмірі 20412,00 грн; на суму боргу 3001816,58 грн за період з 05.05.2022 по 11.05.2022 (7 днів) в розмірі 38500,00 грн; на суму боргу 2429284,67 грн за період з 12.05.2022 по 23.05.2022 (12 днів) в розмірі 44085,00 грн; на суму боргу 1929284,67 грн за період з 24.05.2022 по 13.06.2022 (21 день) в розмірі 53000,00 грн; на суму боргу 1629284,67 грн за період з 14.06.2022 по 23.06.2022 (10 днів) в розмірі 31800,00 грн; на суму боргу 1429284,67 грн за період з 24.06.2022 по 29.06.2022 (6 днів) в розмірі 28200,00 грн; на суму боргу 929284,67 грн за період з 30.06.2022 по 05.07.2022 (6 днів) в розмірі 70500,00 грн; на суму боргу 429284,67 грн за період з 06.07.2022 по 12.07.2022 (7 днів) в розмірі 70500,00 грн. Детальний розрахунок інфляційних втрат наявний у матеріалах справи.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97р, на який посилається позивач.
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Перевіривши нарахування інфляційних втрат за допомогою програми "ІpLex", із врахуванням проведених відповідачем оплат, судом встановлено, що:
- на суму 4266906,71 грн розмір інфляційних втрат за період квітень 2022 року становить 132274,11 грн;
- на суму 2561558,78 грн розмір інфляційних втрат за період травень 2022 року становить 69162,09 грн;
- на суму 1130720,87 грн розмір інфляційних втрат за період червень 2022 року становить 35052,35 грн
Загальна сума інфляційних втрат становить 236488,55 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача інфляційних втрат у сумі 242037,45 грн (478526,00 - 236488,55).
Суд зазначає, що посилання відповідача, зазначені ним у відзиві на позовну заяву на те, що порушення грошового зобов'язання сталося не з його вини, а з вини його контрагента Державного підприємства "Гарантований покупець", а також скрутне матеріальне становище боржника, не є підставами для невиконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем за договором № 43-05-2021 від 14.05.2021 (реєстраційний № НАЕК 1-123-01-21-06936 від 25.05.2021) та не може бути підставою для відмови у стягненні з останнього нарахованих позивачем за позовом 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на що, такі доводи не приймаються судом до уваги.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 07.12.2022 року у справі № 910/11949/21.
При цьому, щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає, що обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач просить врахувати специфіку відносин, які існують на ринку електричної енергії в Україні. З метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобігання настанню негативних наслідків для сторін зокрема, і енергетичного сектору країни загалом, та істотність обставин, що зумовили невчасне здійснення розрахунків із позивачем, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності збитків та інших негативних наслідків порушення зобов'язання відповідача, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, відповідач просить суд зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій на 99%.
Суд зауважує, що право на зменшення розміру штрафних санкцій / неустойки рішенням суду передбачено приписами ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.
Так, статтею 233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Водночас, суд наголошує, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, оскільки інфляційні нарахування та 3% річних не є штрафними санкціями у розумінні Господарського кодексу України, відтак ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України не передбачено право суду на їх зменшення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вищенаведеного клопотання відповідача.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.
Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
Згідно ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у сумі 4105,19 грн.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; промзона, ідентифікаційний код 20915546, адреса ел. пошти: office@sunpp.atom.gov.ua) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурстехнобуд" (81100, Львівська обл., Львівський р-н, м. Пустомити, вул. М. Грушевського, 8, ідентифікаційний код 36621754) 236488,55 грн інфляційних втрат, 37190,54 грн 3% річних, а також 4105,19 грн судового збору.
3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 04.08.2023.
Суддя В.С. Адаховська