Справа 688/3477/23
№ 1-кс/688/1843/23
Ухвала
про накладення арешту на майно
17 серпня 2023 року м. Шепетівка
Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12023244060000614 від 11 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, про арешт майна,
встановив:
Дізнавач сектору дізнання Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернувся із клопотанням про арешт майна в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023244060000614 від 11 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 27 липня 2023 року близько 04 години ранку перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , 2002 року народження, за допомогою предмета зовні схожого на пістолет погрожував вбивством своїй колишній дружині ОСОБА_6 .
11 серпня 2023 року за даним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023244060000614 та розпочато досудове розслідування за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
16 серпня 2023 року в період часу з 10 годин 30 хвилин до 11 годин 00 хвилин було проведено огляд в ході якого у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на стартовий пістолет SUR-2608 9 mm Р.А.К. з маркуванням НОМЕР_1 магазин (сріблястого кольору до даного пістолета), 4 набої під холостий патрон та футляр темно-зеленого кольору під зберігання стартового пістолету, які було поміщено до сейф-пакету НПУ№WAR1387192 з підписами всіх учасників слідчої дії.
Постановою дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , від 16 серпня 2023 року було визнано речовим доказом предмет зовні схожий на стартовий пістолет SUR-2608 9 mm Р.А.К. з маркуванням НОМЕР_1 магазин (сріблястого кольору до даного пістолета), 4 набої під холостий патрон та футляр темно-зеленого кольору, та визначено місце зберігання кімнату зберігання речових доказів Шепетівського РУП.
Вилучене під час огляду 16 серпня 2023 року майно є доказом, а саме: предмет зовні схожий на стартовий пістолет SUR-2608 9 mm Р.А.К. з маркуванням НОМЕР_1 , магазин (сріблястого кольору до даного пістолета), 4 набої під холостий патрон та футляр темно-зеленого кольору, які були поміщені до сейф-пакету НПУ№WAR1387192 з підписами всіх учасників слідчої дії, та на праві власності належить ОСОБА_5 , є матеріальним об'єктом, на якому містяться відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
У кримінальному провадженні існує необхідність у проведенні ряду слідчих дій, а саме призначення судової експертизи зброї.
Згідно з ч.1, 2 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач уповноважений, зокрема, проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом; звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Прокурор ОСОБА_4 та дізнавач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, подали заяви про розгляд клопотання без їх участі, підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Слідчий суддя вважає, що неявка прокурора та дізнавача в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Перевіривши надані матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України визначено правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Враховуючи, що вилучений 16 серпня 2023 року під час огляду у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , предмет зовні схожий на стартовий пістолет SUR-2608 9 mm Р.А.К. з маркуванням НОМЕР_1 магазин (сріблястого кольору до даного пістолета), 4 набої під холостий патрон та футляр темно-зеленого кольору під зберігання стартового пістолету, визнано речовими доказами, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст.170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що з метою збереження речових доказів слід накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним.
При цьому, слідчий суддя роз'яснює, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання дізнавача сектору дізнання Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12023244060000614 від 11 серпня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на предмет зовні схожий на стартовий пістолет SUR-2608 9 mm Р.А.К. з маркуванням НОМЕР_1 магазин (сріблястого кольору до даного пістолета), 4 набої під холостий патрон та футляр темно-зеленого кольору, які були поміщені до сейф-пакету НПУ№WAR1387192, заборонивши ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розпоряджатися і користуватися вказаним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню дізнавачем СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ігор ОГОРОДНІК