Справа № 916/1737/19
07 серпня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - Гершкулової О.В., представника третьої особи на стороні позивача - Вінюкова В.М., відповідач - не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунальної установи “Одесреклама” Одеської міської ради до ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ “АСТАШКІНА”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Одеської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії,
Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Асташкіна», в якому просила суд зобов'язати ОК «Асташкіна» усунути перешкоди КУ «Одесреклама» ОМР у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, зазначеної в акті фіксації № 009023/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень № 01-20/7339 від 04.12.2018 року шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 29, корп. 2.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 27.11.2018р. Комунальною установою «Одесреклама», за направленням Управління реклами на проведення інвентаризації №116/01-19 від 01.11.2018р., з виходом на місце зафіксовано розміщення Обслуговуючим кооперативом «Асташкіна» дахової конструкції розміром 18м х 3м х 1 сторону (т=0,30м) у кількості 1 шт. за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 29, корп. 2 без відповідного дозволу, про що складено акт фіксації №009023/18 від 27.11.2018р.
Позивач вважає, що зазначена конструкція є зовнішньою рекламою, яка протиправно розміщена відповідачем, тому підлягає демонтажу. Проте відповідач відмовив представникам позивача у допуску до конструкцій на дах будівлі, що і стало підставою для звернення до суду.
Відповідач у відзиві зазначає, що Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради виявлено розміщення рекламної конструкції за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29 корпус 2, та надано до суду у якості доказів документи, які стали підставою на направлення для проведення демонтажу, а саме: видане Управлінням реклами Одеської міської ради направлення на проведення інвентаризації № 116/01-19 від 01.11.2018 р.; припис Управління реклами Одеської міської ради про усунення порушень № 01-20/7339 від 04.12.2018 р.; складений Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради акт фіксації №009023/19 від 27.11.2018 р.; видане Управлінням реклами Одеської міськради направлення на проведення демонтажу №181/1 від 08.03.2019 р.; складений Комунальною установою „Одесреклама акт про недопуску від 24.05.2019 року.
Відповідач вказує, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу, в силу ст.26 Закону України «Про рекламу», покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами, Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції, Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику - щодо реклами державних цінних паперів, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, яким є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є Головне управління Держпродспоживслужба в Одеській області.
Отже, як вказує відповідач, ані Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради, ані Управління реклами Одеської міської ради, в силу вимог Закону України «Про рекламу», Постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами», не наділені повноваженнями з контролю за дотриманням законодавства про рекламу, а своїми протизаконними та безпідставними діями втручаються в господарську діяльність Кооперативу, порушуючи ст. 41 Конституції України, оскільки спрямовують свої дії на протиправне позбавлення права власності Кооперативу на металево-пластикові конструкції.
Вказана позовна вимога Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до відповідача, за твердженням останнього, є формою втручання в дискреційні повноваження іншого органу та виходить за межі повноважень позивача.
Відповідач зазначає, що позивачем не було надано до суду жодного доказу (висновку спеціаліста, експертизи, довідки, рішення суду тощо), що металево-пластикові конструкції позивача з сюжетом «Kadorr» та поруч розташованого голуба з гілкою у дзьобі, символізуючого мир та Святий дух, є рекламою.
З огляду на наведене, належна відповідачу металево-пластикова конструкція у кількості 1 (одна) штука, розмірами: 18x3x1 м. (т=0,3), на його переконання, не містить ознак реклами, оскільки вона розміщувалась виключно для інформування споживачів.
Окрім цього, відповідачем було зазначено, що підставою звернення позивача до суду є невиконання вимог припису, виданого Управлінням реклами Одеської міської ради, та вчинення перешкод Кооперативом під час виконання повноважень Комунальною установою «Одесреклама» Одеської міської ради, що в свою чергу, на думку позивача, унеможливлює реалізацію робочим органом наданих йому повноважень у сфері розміщення реклами.
Відповідач зазначає, що пунктом 1.5 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одеса, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.08.2018 р № 434, визначено термін «робочий орган» - управління реклами Одеської міської ради, уповноважене Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.
Однак, як вказує відповідач, позивачем не доведено, яким саме чином невизнане або оспорюване право і законні інтереси Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради порушено в силу невиконання вимог припису № 01-20/7339 від 04.12.2018 р., виданого Управлінням реклами Одеської міської ради третій особі (Кооперативу), та в який спосіб та з яких підстав Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради перейняла функції робочого органу.
На підставі наведеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 у задоволенні позовних вимог Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради відмовлено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволено. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 та рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2019 у справі № 916/1737/19 скасовано. Закрито провадження у справі № 916/1737/19 за позовом Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу «Асташкіна» про зобов'язання вчинити певні дії.
Постанова мотивована тим, що між сторонами відсутній спір щодо прав на рекламну конструкцію, отже спір між сторонами є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Постановою Верховного Суду від 18.08.2021 року касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Асташкіна" залишено без задоволення. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі № 916/1737/19 залишено без змін.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2021 року передано справу №916/1737/19 до Одеського окружного адміністративного суду.
30.09.2021 року адміністративна справа за позовом Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради до Обслуговуючого кооперативу «Асташкіна» про зобов'язання вчинити певні дії надійшла до Одеського окружного адміністративного суду та після проведення автоматичного розподілу справу призначено до розгляду судді Андрухіву В.В.
Ухвалою судді від 05.10.2021 року прийнято до провадження вказану справу. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
28.10.2021 року позивач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 916/214/20, що розглядається Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою від 24.11.2021 року клопотання позивача задоволене. Провадження у даній справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі № 916/214/20, що розглядається Великою Палатою Верховного Суду.
За клопотанням позивача від 21.01.2022 року ухвалою суду від 28.01.2022 року провадження у справі поновлено, продовжено розгляд справи зі стадії, на якій його було зупинено, призначене підготовче засідання.
Крім того, 28.10.2021р. позивач, враховуючи зміну юрисдикції спору, необхідність уточнення нормативно-правового регулювання, посилань на додаткові докази та судову практику у подібних правовідносинах, подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просить:
зобов'язати ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ «АСТАШКІНА» (65020, м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 29, корп. 1, н/п 27 А, код ЄДРПОУ: 41424989) усунути перешкоди Комунальній установі «Одесреклама» Одеської міської ради у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, зазначеної в акті фіксації № 009023/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень № 01-20/7339 від 04.12.2018 року шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 29, корп. 2;
стягнути з ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ «АСТАШКІНА» (65020, м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 29, корп. 1, н/п 27 А, код ЄДРПОУ: 41424989) на користь Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради (65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2-Д, код ЄДРПОУ: 25830211) судовий збір у розмірі 1921,00 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн.
Ухвалою суду від 17.02.2022 року, яку внесено до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду вказаний уточнений позов.
Ухвалою суду від 17.02.2022р., яку внесено до протоколу судового засідання, залучено виконавчий комітет Одеської міської ради до участі у справі як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Для обміну учасниками справи заявами по суті справи оголошено перерву у підготовчому засіданні.
Ухвалою від 01.06.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Кадорр групп менеджмент».
Ухвалою від 01.06.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 21.06.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, викладених в уточненому позові.
Представник третьої особи на стороні позивача підтримав та просив задовольнити позов Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради з викладених у письмових поясненнях підстав.
Представник відповідача позовні вимоги Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради не визнав, просив у їх задоволенні відмовити з підстав, наведених у відзиві на позов.
У судове засідання, призначене на 07.08.2023 року на 14.00 годину з'явилися представника позивача та третьої особи на стороні позивача. Представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 07.08.2023 року подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
За таких обставин, суд ухвалив про продовження судового розгляду справи за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що 03.07.2017 року між директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Аль-Карім» та головою Обслуговуючого кооперативу «Асташкіна» було складено акт приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс житлового комплексу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 29, корп.1, корп.2, загальною площею забудови 0,36 га (а.с.43-45, т.1).
01.11.2018р. Управлінням реклами Одеської міської ради було видано направлення про проведення інвентаризації №116-01/19 на підставі рішення Одеської міської ради від 23.12.2011р. №1631-VІ «Про затвердження правил благоустрою території міста Одеси (текстової частини) у новій редакції», рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в міста Одесі у новій редакції» та рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.02.2008р. №178 «Про порядок розміщення вивісок на території міста Одеси» (а.с.29, т.1).
Направлення видане старшому інспектору відділу інспекційної роботи Комунальної установи «Одесреклама» на проведення перевірки/інвентаризації правомірності розташування зовнішньої реклами та вивісок у Суворовському, Приморському, Київському, Малиновському районах міста Одеси.
Відповідно до Акту фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р., складеного старшим інспектором відділу інспекційної роботи КУ «Одесреклама» Гороховської О.Ю., місце здійснення фіксації: вул. Асташкіна, 29, корпус 2, 17 Жемчужина, найменування юридичної особи або фізичної особи: Обслуговуючий кооператив «Асташкіна», код ЄДРПОУ / ІПН 41424989, юридична адреса: 65020, Одеська обл., м. Одеса, вулиця Асташкіна, будинок 29, корпус 1, Н/П 27 А зафіксовано:
1. Вид конструкції: Зовнішня реклама;
2. Тип конструкції, розмір, площа, кількість тощо: 1) Дахова конструкція - 1 шт. розмір: 18х3х1 (т = 0,30), 2) Плівка на зовнішній поверхні вікон - 1 шт. розмір 3х1х1, 3) Прапори - 6 шт.
3. Технічний стан (зовнішній вигляд, наявність дефектів): задовільний;
4. Освітлення конструкції: з підключенням до електромереж;
5. Наявність дозвільних документів: відсутні. (а.с. 30, т.1).
На Акті фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р. визначено місце для фотофіксації, в якому наявна фотофіксація багатоповерхової будівлі та спірної конструкції.
Також на зворотньому боці Акту фіксації недотримання вимог Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Одесі, Порядку розміщення вивісок на території м. Одеси від 27.11.2018р., який надано до позову, містяться фото окремих фрагментів будівлі (4 фото) (а.с.30, т.1).
Управління реклами Одеської міської ради на адресу Обслуговуючого кооперативу «Асташкіна» 04.12.2018 року було винесено Припис № 01-20/7339 щодо усунення порушень вимог Закону України «Про рекламу», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 (із змінами та доповненнями), Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі у новій редакції, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.04.2008р. №434 (із змінами та доповненнями), Правил благоустрою території міста Одеси (текстова частина) у новій редакції, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011р. №1631-VI (із змінами та доповненнями), встановлених актом фіксації №009023/18 від 27.11.2018р. за місцем розташування рекламного засобу: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29, корпус 2, в порушення ст. 16 Закону України «Про рекламу», п. 3. Типових правил, п. 6.1. Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Одесі (а.с.31, т.1).
У вказаному Приписі зазначено:
1) Дахова конструкція 1 шт. розмір 18х3х1 (1=,030)
2) Плівка на зовнішній поверхні вікон 1 шт. розмір 3х1х1
3) Прапори - 6шт.
У Приписі було визначено, що вимагається здійснити демонтаж конструкції протягом 5 днів з моменту отримання даного припису. У разі невиконання цього припису, конструкція буде демонтована силами КУ «Одесреклама».
Припис було направлено на адресу ОК «Асташкіна» 05.12.2018 року та отримано представником відповідача 14.12.2018 року, про що свідчить копія поштового повідомлення (а.с.32, т.1).
У зв'язку з нездійсненням Обслуговуючим кооперативом «Асташкіна» демонтажу вищевказаної конструкції, 08.05.2019р. Управлінням реклами Одеської міської ради було видано Направлення на проведення демонтажу №181/01 (а.с. 33, т.1).
24.05.2019 року КУ «Одесреклама» складено Акт про недопуск до об'єкта демонтажу, згідно якого встановлено, що представником ОК «Асташкіна» інженером Полторапавловим А.А. відмовлено у допуску до дахової конструкції (а.с.34, т.1).
Позивач вважає зазначені дії відповідача протиправними, що слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.
Вирішуючи питання щодо підсудності даної справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори між фізичними чи юридичними особами та органами державної влади, місцевого самоврядування, їхніми посадовими або службовими особами, іншими суб'єктами при здійсненні ними владних управлінських функцій, у тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій.
КУ «Одесреклама» звернулася до суду з позовом до ОК «Асташкіна» про зобов'язання усунути перешкоди у здійсненні примусового демонтажу протиправно розміщеної рекламної конструкції шляхом надання доступу на дах будинку. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач відмовив позивачу у доступі на дах будинку, чим перешкодив виконанню останнім покладених на нього повноважень щодо демонтажу рекламної конструкції на виконання направлення Управління реклами та Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, які є для нього обов'язковими. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи це тим, що позивач не мав відповідних повноважень, оскільки останні належать Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV) елементами (частинами) об'єктів благоустрою є засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Відповідно до підпункту 13 пункту а) частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 3, 5 Типових правил розміщення зовнішньої реклами зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил. Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління.
Згідно з пунктом 38 Типових правил розміщення зовнішньої реклами розроблення необхідної технічної документації, монтаж (демонтаж) рекламного засобу здійснюється спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями.
Відповідно до пунктів 45-46 Типових правил розміщення зовнішньої реклами контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1.2 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі (тут і далі - у редакції, чинній на момент звернення з позовом) ці Правила регламентують порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами та процедуру їх переоформлення, зміни й анулювання, визначають вимоги до технічного стану, художньо-естетичного вигляду та порядку розміщення рекламних засобів, умови користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, підстави та порядок здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів, а також порядок здійснення контролю за дотриманням положень цих Правил.
Відповідно до пунктів 1.5, 3.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі робочий орган - управління реклами Одеської міської ради, уповноважене Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси. Робочий орган, у тому числі, реєструє та видає дозволи на підставі відповідних рішень виконавчого комітету Одеської міської ради, видає направлення на здійснення демонтажу протиправно розміщених рекламних засобів.
Згідно з пунктом 4.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, КУ «Одесреклама» Одеської міської ради за направленням робочого органу проводить перевірки дотримання фізичними та юридичними особами вимог цих Правил; на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів.
Відповідно до пункту 13.1 Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ «Одесреклама» Одеської міської ради за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів.
З наведених правових норм та обставин справи вбачається, що між сторонами виник спір у відносинах виконання позивачем делегованих йому органом місцевого самоврядування владних повноважень з демонтажу належної іншій особі рекламної конструкції. Відповідач вважає, що орган місцевого самоврядування та відповідно позивач таких повноважень не мають, оскільки вони належать до компетенції органу виконавчої влади - Держпродспоживслужби, тому перешкоджає позивачу у проведенні зазначеного демонтажу.
Отже, між позивачем, який здійснював владні управлінські функції на підставі законодавства на виконання делегованих повноважень, та відповідачем виник публічно-правовий спір щодо законності рішень, дій позивача та інших органів місцевого самоврядування, прийнятих (вчинених) під час здійснення ними владних управлінських функцій.
Ураховуючи викладене, а також те, що між сторонами немає спору щодо прав на зазначену рекламну конструкцію, суд вважає, що спір між сторонами є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року по справі №916/1738/19, правовідносини в якій подібні правовідносинам у даній справі.
Щодо спірних правовідносин по суті спору суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 7 Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Змістом частин третьої, четвертої статті 140 Основного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
За частиною першою статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Частина перша статті 16 цього Закону передбачає, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування визначено сферу компетенції місцевого самоврядування. Так, частини перша та друга статті передбачає, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження органів місцевого самоврядування в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку, а саме визначено перелік належних до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад повноважень - власних (самоврядних) та делегованих. Так, до самоврядних повноважень цим Законом віднесені, зокрема, організація благоустрою населених пунктів, здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, надання дозволу в порядку, встановленому законодавством, на розміщення реклами, а щодо делегованих повноважень сільських, селищних, міських рад - здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів.
Частинами першою та четвертою статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.
Засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами за змістом частини першої статті 9 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» є елементами (частинами) об'єктів благоустрою, тобто об'єктами, видача дозволів на розміщення яких та контроль за станом яких на відповідній території належать до повноважень органів місцевого самоврядування.
За частинами першою та другою статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, у порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Пунктом 3 Типових правил № 2067 передбачено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.
Для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган) (пункт 5 Типових правил).
Відповідно до пункту 45, 46 Типових правил № 2067 контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
Згідно з пунктом 6.1 Правил № 434 розміщення зовнішньої реклами в межах міста провадиться на підставі дозволів, які видаються робочим органом на підставі відповідного рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради. За змістом пункту 7.1 цих Правил, для одержання дозволу юридична або фізична особа - підприємець подає заяву за встановленою формою до якої додаються перелік документів, що визначений цим пунктом.
За пунктом 1.5 Правил № 434 робочий орган - Головне управління реклами Одеської міської ради, уповноважений Одеською міською радою регулювати діяльність з розміщення зовнішньої реклами у межах міста Одеси.
Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Правил № 434 робочий орган, зокрема, надає фізичним та юридичним особам обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень порядку розміщення зовнішньої реклами, а також Правил благоустрою території міста Одеси в частині утримання і забезпечення належного технічного стану та зовнішнього вигляду рекламних засобів; контролює виконання цих приписів; видає направлення на здійснення їх демонтажу.
Демонтаж рекламного засобу здійснюється відповідно до цих Правил у таких випадках: а) рекламний засіб є протиправно розміщеним; б) рекламний засіб розміщується з порушенням вимог, передбачених розділом 6 цих Правил, або технічний стан рекламного засобу не відповідає вимогам безпеки, а також якщо відповідні порушення чи недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу; в) рекламний засіб перебуває у неналежному санітарному та/або технічному стані (забруднений, погано пофарбований, містить несправні конструктивні елементи тощо), а також якщо відповідні недоліки не були усунуті у термін, зазначений у приписі робочого органу.
Згідно з підпунктом 4.1 пункту 4 Правил № 434 КУ «Одесреклама» Одеської міської ради, зокрема, на підставі направлення робочого органу організовує та/або здійснює власними силами у встановленому порядку демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів. Положеннями пункту 13 цих Правил також закріплено, що демонтаж рекламних засобів здійснюється КУ «Одесреклама» за направленням робочого органу. Для виконання цих функцій підприємство може використовувати послуги суб'єктів господарювання на підставі відповідних договорів.
Відповідно до загальних положень Статуту КУ «Одесреклама» Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 14 грудня 2017 року № 2770-VII, засновником установи є Одеська міська рада, координацію діяльності установи здійснює Управління реклами Одеської міської ради. Установа є юридичною особою та неприбутковою бюджетною установою. Відповідно до розділу 2 Статуту основною метою установи є задоволення міських суспільних потреб шляхом реалізації господарської компетенції органів місцевого самоврядування в галузі формування сучасного міського дизайну, у тому числі у сфері зовнішньої реклами. Пунктом 2.2 передбачено завдання КУ «Одесреклама» Одеської МР, зокрема, здійснення за дорученням уповноваженого органу організаційних заходів, спрямованих на забезпечення дотримання встановленого порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами та вивісок, формування естетичного міського середовища; демонтаж у встановленому порядку засобів зовнішньої реклами та вивісок (підпункти 2.2.2 та 2.2.7 пункту 2 Статуту).
З аналізу наведених норм вбачається, що рішення про демонтаж рекламних конструкцій на підставі локальних нормативно-правових актів приймається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а у випадку невиконання такого рішення особами, винними в порушенні норм рекламного законодавства, демонтаж протиправно розміщених рекламних засобів здійснюється відповідними комунальними підприємствами та установами, підпорядкованими виконавчим органам.
Даний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 916/214/20.
Абзацом другим пункту 46 Типових правил № 2067 зазначено, що у разі невиконання вимоги усунути порушення у визначений строк орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Це положення узгоджується зі змістом пункту 47 Типових правил, за яким розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством, а також із частиною першою статті 27 Закону України «Про рекламу», за якою особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
За частиною першою статті 26 Закону України «Про рекламу» (тут і надалі - у редакції, чинній на час здійснення демонтажу) контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень:
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами;
- Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції;
- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику - щодо реклами державних цінних паперів;
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах будівництва, архітектури - щодо спорудження житлового будинку;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, - щодо реклами про вакансії (прийом на роботу).
За частиною другою цієї ж статті на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Крім того, відповідний орган державної влади має право:
- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;
- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень;
- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;
- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.
Вирішення питання щодо демонтажу рекламних конструкцій, встановлених з порушенням передбаченого законодавством порядку розміщення реклами, до повноважень, наданих законодавством Держпродспоживслужбі та відповідно її територіальному органу - Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області, не віднесено.
З аналізу вказаних вище законодавчих приписів вбачається, що Правилами № 434 чітко передбачені повноваження робочих органів (до яких належить відповідач) здійснювати контроль за додержанням цих Правил (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами) та звертатися до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк, а видача відповідних приписів про демонтаж самовільно розміщених конструкцій є формою реалізації повноважень з контролю за дотриманням законодавства щодо порядку розміщення реклами, які належать до компетенції місцевого самоврядування.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 19 лютого 2013 року у справі № 21-18а13, за якими Управління реклами Одеської міської ради у правовідносинах з контролю за розміщенням зовнішньої реклами наділене повноваженнями щодо складання приписів та демонтажу рекламних конструкцій, вивісок, а також від 29 жовтня 2015 року у справі № 2-а-6892/11, прийнятими за результатом розгляду справи щодо неоднакового застосування касаційним судом статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу». У подальшому цей висновок застосований Верховним Судом у постановах від 26 листопада 2019 року у справі № 461/6414/17, від 3 грудня 2020 року у справі № 2а/1522/6892/11, від 30 квітня 2020 року у справі № 323/3491/16-а, від 29 квітня 2020 року у справі № 826/1703/16, від 27 лютого 2020 року у справі № 405/4704/15-а, від 28 листопада 2019 року у справі № 522/15817/16-а.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 916/214/20 погодилась з вищезазначеними висновками Верховного Суду України та Верховного Суду, підтвердивши наявність у виконавчого органу Одеської міської ради повноважень щодо вирішення питання про демонтаж неправомірно встановленого об'єкта зовнішньої реклами.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду виходила з аналізу положень законодавства про місцеве самоврядування та про рекламу та дійшла висновку про те, що виконавчий орган сільської, селищної, міської ради є органом, що надає дозвіл на розміщення зовнішньої реклами, вирішує питання, пов'язані з дозвільним контролем за розміщенням рекламних засобів, тобто здійснює контроль за дотриманням правил розміщення реклами, а отже, у межах своїх повноважень може приймати рішення про усунення порушень цих правил, зокрема рішення про зобов'язання розповсюджувача реклами демонтувати рекламний засіб, установлений без відповідного на те дозволу.
Визначення Правилами № 434 повноважень робочих органів (до яких належить відповідач) у межах здійснення контролю за додержанням місцевих правил розміщення реклами (у тому числі контроль щодо самовільного розміщення реклами), видача та виконання відповідних приписів про демонтаж самовільно розміщених конструкцій є формою реалізації повноважень з контролю за дотриманням законодавства щодо порядку розміщення реклами, які належать до компетенції місцевого самоврядування.
З огляду на вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що примусовий демонтаж самовільно розміщених конструкцій належить до сфери виключної компетенції та функцій спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства України про рекламу, не ґрунтуються на чинному законодавстві.
Таким чином, дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду у сфері господарської діяльності, натомість у цих правовідносинах КУ «Одесреклама» не здійснювало заходів з нагляду та контролю у сфері господарської діяльності відповідача, а лише контроль за дотриманням вимог щодо розповсюдження зовнішньої реклами.
Такі висновки викладені також у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 521/7546/17 за позовом до Управління реклами Одеської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Одесреклама» Одеської міської ради, про визнання дій протиправними та скасування припису щодо усунення порушень законодавства про рекламу.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.
За частиною восьмою статті 8 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.
Не вважається рекламою вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення (частина шоста статті 9 Закону України «Про рекламу»).
За частиною першою статті 7 Закону України «Про рекламу» основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
За змістом частини першої статті 9 вказаного Закону, реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами є елементами (частинами) об'єктів благоустрою.
Системний аналіз вищенаведених правових актів дає підстави для висновку, що з огляду на те, що зовнішня реклама є об'єктом благоустрою, в силу приписів статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 16 Закону України «Про рекламу» до компетенції органів місцевого самоврядування належить питання регулювання правовідносин щодо розміщення зовнішньої реклами, і законодавством передбачено повноваження виконавчого комітету міської ради на прийняття Порядку, який би врегульовував правовідносини з питань видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 520/660/2020.
Як встановлено судом, ОК «Асташкіна» на даху будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29, корпус 2, розмістила об'єкти зовнішньої реклами у кількості Дахова конструкція 1 шт. розмір 18х3х1 (1=,030); Плівка на зовнішній поверхні вікон 1 шт. розмір 3х1х1; Прапори - 6шт. без наявності дозвільних документів. Управлінням реклами Одеської МР видано припис від 04 грудня 2018 року № 01-20/7339, яким ОК «Асташкіна» зобов'язано добровільно здійснити демонтаж рекламних конструкцій, який не був виконаний у встановлений строк, а саме - протягом п'яти днів з моменту отримання припису.
З огляду на це, Управлінням реклами видано робочому органу - КУ «Одесреклама» Одеської МР направлення на проведення демонтажу рекламних конструкцій на даху будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, 29, корпус 2, однак співробітники позивача не були допущені на місце проведення демонтажу, про що складено акт про недопуск до об'єкта демонтажу від 24 травня 2019 року.
На цій підставі та з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №916/214/20, суд доходить висновку про те, що КУ «Одесреклама» Одеської міської ради має повноваження на здійснення демонтажу самовільно встановлених рекламних конструкцій. Враховуючи зазначене та виходячи з обставин справи, встановлених судом, позов слід задовольнити повністю.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), у якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Крім того, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy), заява № 6694/74, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов'язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands), заява № 16034/90, пункт 59).
Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов'язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що позовна заява підлягає задоволенню шляхом зобов'язання ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "АСТАШКІНА" (адреса: вул. Асташкіна, буд.29, корп.1, н/п 27А, м.Одеса, 65020, код ЄДРПОУ 41424989) усунути перешкоди Комунальній установі "Одесреклама" Одеської міської ради у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, зазначеної в акті фіксації № 009023/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень № 01-20/7339 від 04.12.2018 року, шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 29, корп. 2.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог КУ "Одесреклама" Одеської міської ради, то сплачений позивачем судовий збір у сумі 1921 грн. підлягає стягненню на його користь з ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ "АСТАШКІНА".
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву Комунальної установи “Одесреклама” Одеської міської ради до ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ “АСТАШКІНА”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Одеської міської ради (адреса: пл.Думська, буд.1, м.Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 04056919) - задовольнити повністю.
Зобов'язати ОБСЛУГОВУЮЧИЙ КООПЕРАТИВ “АСТАШКІНА” (адреса: вул.Асташкіна, буд.29, корп.1, н/п 27А, м.Одеса, 65020, код ЄДРПОУ 41424989) усунути перешкоди Комунальній установі “Одесреклама” Одеської міської ради у здійсненні демонтажу протиправно розміщеної дахової рекламної конструкції, зазначеної в акті фіксації № 009023/18 від 27.11.2018 року та приписі про усунення порушень № 01-20/7339 від 04.12.2018 року, шляхом надання доступу на дах будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Асташкіна, буд. 29, корп. 2.
Стягнути з ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ “АСТАШКІНА” (адреса: вул.Асташкіна, буд.29, корп.1, н/п 27А, м.Одеса, 65020, код ЄДРПОУ 41424989) на користь Комунальної установи “Одесреклама” Одеської міської ради (адреса: вул.Косовська, буд.2-Д, м. Одеса, 65022, код ЄДРПОУ 25830211) судовий збір у розмірі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суду складено 17.08.2023 року.
Суддя: В.В.Андрухів