17 серпня 2023 року о/об 10 год. 30 хв.Справа № 280/4716/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Шевченко С.О., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в виплаті заборгованості з пенсійного забезпечення та ненарахування і не виплати компенсації недоотриманої, з вини державних органів, частини доходу ОСОБА_1 ; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 виплату заборгованості з пенсійного забезпечення та компенсації недоотриманої, з вини державних органів, частини доходу на загальну суму 334132,70 грн.
У позовній заяві зазначено наступне: «… Позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Запорізькій області та отримує пенсію відповідно до положень ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року по справі №280/6953/20, 04 січня 2021 року Запорізьким територіальним центром комплектування та соціальної підтримки видано довідку №444/с від 04.01.2021р. щодо зміни розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року. 05.01.2023 року, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 року по справі №280/3467/22, яке набрало чинності 20.11.2022р., Відповідач зробив перерахунок пенсії та 05.01.2023 року та почав виплати пенсії у новому розмірі. З моменту здійснення перерахунку пенсії, а саме з 01.04.2019 року, у Відповідача, згідно п.2 ст.46 Закона України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виникло зобов'язання щодо сплати недоотриманої суми пенсії та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати, але Відповідач такої виплати не здійснив. 25 січня 2023 року, Позивач направив до Відповідача лист з вимогою надати, до 28.02.2023р., довідку щодо нарахування та розміру заборгованості Пенсійного фонду України за весь час виплати пенсії за старим розрахунком, а саме з 01.04.2019р. по 01.01.2023р. та сплатити вищезазначену заборгованість до 28.02.2023р. Відповідач визнав наявність заборгованості листом №2856-1440/С-02/8-0800/23 від 28.02.2023 року., до листа додавався розрахунок пенсії з квітня 2019 року та визнавалася сума заборгованості у розмірі 178115,58 гривень. Але сплатити заборгованість Відповідач відмовився з посиланням на відсутність грошей у бюджеті України на зазначені цілі. До того ж, розрахунок заборгованості був виконай з помилками та без урахування компенсації недоотриманої, з вини державних органів, частини доходу, яку Відповідач, керуючись ст.ст. 3 та 4 закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'зку з порушенням строків їх виплати», по винен був нарахувати та сплатити. Вважаю, що з 28.02.2023р. почався відлік строку позовної давнини коли я дізнався, або повинен був дізнатися про порушення свого права на отримання пенсії та компенсації за її нев часну виплату. Таким чином: 1.З розрахунку заборгованості, доданого до відповіді Відповідача, з'ясувалося, що Відпо відач нарахував заборгованість з квітня 2019 року по грудень 2019 року виходячі з суми 7646,76 грн. що підлягала виплаті, а не з суми 9605,95 грн. яка складає 53% (вислуга років 21 рік) від суми 18124,43 наведеної у довідці 444/с від 04.01.2021р. якою встанов лено грошове забезпечення для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019р. а не 01.01.2020 року., що було підтверджено рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 року по справі №280/3467/22. 2.У липні 2021 року до пенсії почали додавати 2000,00 грн. згідно постанови КМУ від 14.07.2021 №713, що підтверджується у наданому Відповідачем розрахунку у стовп чику «фактично виплачено», до липня 2021 року сума 4756,22 грн., а з липня 2021 року - 6756,22 грн., але у стовпчику «Підлягало виплаті» сума яка підлягала виплаті не була збільшена на 2000,00 грн. і залишилась у розмірі 9605,95 грн., хоча з доплатою у 2000 грн. повинна була становити 11605,95 грн. 3.З березня 2022р. відбулася індексація пенсії згідно КМУ №118 від 16.02.2022р. на кое фіцієнт 1,14 і таким чином пенсія 11605,95 грн. повинна була збільшитись на вказаний коефіцієнт і становити з березня 2022 року. - 11605,95 х 1,14 = 13230,78 грн., а не 9605.95 грн. як наведено у розрахунку Відповідача. 4.У березні 2023 року відбулася чергова індексація на коефіцієнт 1,14 (згідно постанови КМУ №118 від 16.02.2022) 13230,78 х 1,14 = 15083,10 грн. - такий розмір пенсії повинен був виплачуватися з березня 2023 року, а не 10950,78 грн. як наведено у розрахунку Відповідача. 5.Таким чином, виходячи з вищезазначених обставин, заборгованість на 01.05.2023 року складає 247004,95 грн., компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням стро ків її виплати складає 87127,75 грн. і загальна сума боргу 247004,95 грн + 87127,75 грн. = 334132,70 грн. (розрахунок заборгованості та компенсації складений Позива чем додається до позову). Підставою для звернення до суду із даним позовом стали неправомірні дії суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нара хування заборгованності з помилками, ненарахування компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати і відмови у сплаті недоотриманої суми пенсії. Вищезазначені дії відповідача є протиправними та як наслідок порушують права позивача на отримання пенсійного забезпечення у розмірі встановленом діючим законодавством і є прямим втручанням у право позивача на володіння особистим майном - пенсією. …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Головне Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області заперечує проти позовних вимог ОСОБА_1 та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 по справі №280/3467/22, яке набрало законної сили 30.11.2022, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог ст. 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення». На виконання зазначеного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії та донараховано 178115,58 грн. Таким чином рішення суду виконано відповідно до чинного законодавства та в межах покладених зобов'язань. Законом не передбачене повторне стягнення однієї і тієї ж суми заборгованості, підміняючи слова «виплатити» словом «стягнути». Щодо виплати донарахованої суми повідомляємо наступне. … Згідно зі ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна встановлювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Відповідно до ст.8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсійний фонд України реалізує бюджетну програму КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України», згідно із якою Пенсійному фонду України виділяються кошти на виплату пенсій у розмірах, визначених законодавством (головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нижчого рівня - Пенсійний фонд України). Виплата донарахованої суми за рішенням суду, яка перевищує бюджетні призначення на поточний рік, буде здійснена після відповідного фінансування з Державного бюджету України. Крім того, донарахована на виконання рішення суду сума в розмірі 178115,58 грн. внесена до Реєстру судових рішень, виконання яких гарантовано державою. Станом на 28.04.2021 здійснена виплата заборгованості за судовими рішеннями, які внесені до реєстру судових рішень. Подальше фінансування на даний час Пенсійним фондом України не проведено. Отже, нарахована сума пенсії за період з 01.04.2019 по 31.12.2022 буде виплачена позивачу за наявності відповідного фінансування. … Відтак, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, у відповідності до КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Таким чином, Позивачем вибрано неналежний спосіб захисту нібито порушених його прав. Щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів: Питання, пов'язані із здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані нормами Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІI «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон 2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2011 №159 (далі Порядок). Відповідно до статті 1 Закону 2050 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно зі статтею 2 Закону 2050 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума перерахованої та сплаченої на виконання судового рішення пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом 2050, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Статтею 4 Закону визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону 1058, статтею 2 Законом 2050 компенсації, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією, у даному випадку - органом Пенсійного фонду, добровільно чи на виконання судового рішення. … Таким чином, компенсація втрати частини доходів може бути нарахована лише на ту частину заборгованості, яка була фактично виплачена позивачу та в місяць виплати такої заборгованості. … Згідно зі ст.3 Закону 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться). Отже, компенсація втрати частини доходів може бути обчислена лише з нарахованої особі до виплати суми, яка не була виплачена у встановлені законодавством строки. Згідно з матеріалами пенсійної справи позивача пенсія виплачується у встановленому чинним законодавством розмірі, а саме 10950,78 грн. Звертаємо увагу що частиною другою ст55 Закону 2262 передбачено нарахування громадянам компенсації виключно у разі. якщо суми пенсії були не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, якої за наведених обставин не вбачається. Сума заборгованості за період з 01.04.2019 по 31.12.2022 не нараховувалась. У порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Не можливо вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, на даний час права позивача в цій частині не порушені. Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно виникнуть у майбутньому, тому викладені в позовній заяві вимоги позивача щодо нарахування та виплати компенсації за період з 01.04.2019 по 31.12.2022 року є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню. …».
Відповідач заперечував проти позовної заяви.
Ухвалою судді від 03.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Позивач є пенсіонером та йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2020 у справі №280/6953/20, яке 05.12.2020 набрало законної сили, задоволено у повному обсязі позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату - визнано протиправними дії Запорізького обласного військового комісаріату щодо відмови у виготовленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначеного станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, а також із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії; зобов'язано Запорізький обласний військовий комісаріат виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , визначеного станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, а також із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №280/3467/22, яке 30.11.2022 набрало законної сили, задоволено у повному обсязі позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01.04.2019 перерахунку пенсії у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у новій довідці Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №444/с від 04.01.2021, із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відповідності до вимог статей 43, 51 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи із грошового забезпечення, зазначеного у довідці Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №444/с від 04.01.2021, із врахуванням усіх його складових: посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У листі ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.02.2023 за №2586-1440/С-02/8-0800/23 на адресу позивача зазначено: «… Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуло Ваше звернення щодо виконання рішення суду та в межах компетенції повідомляє. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі 280/3467/22 Головним управлінням проведено перерахунок Вашої пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року. Розмір Вашої пенсії після перерахунку складає 10950,78 грн. (розрахунок додається). Щодо виплати нарахованої доплати за період з 01.04.2019 до 31.12.2022 (розрахунок додається) повідомляємо наступне. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади зобов'язані діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок Державного бюджету України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищення бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Таким чином, виплата заборгованості за рішенням суду буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. У разі незгоди з відповіддю Ви маєте право на оскарження до Пенсійного фонду України або до суду. Додаток: на 2 арк. в 1 прим. …».
У Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №ТЗ45950, по пенсіонеру ОСОБА_1 станом на 08.12.2022 (який є Додатком до листа ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.02.2023 за №2586-1440/С-02/8-0800/23 на адресу позивача) зазначена сума доплати 178115 грн. 58 коп.
Судом досліджено: Довідку про грошове забезпечення для нарахування пенсії від 04.01.2021 за №444/с, видану Запорізьким обласним центром комплектування та соціальної підтримки; Розрахунок заборгованості ПФУ та компенсації, які виникли з 01.04.2019р. по 01.06.2023р.; інші документи, наявні у матеріалах даної справи.
При вирішенні спору по суті суд виходить з зазначеного вище та викладеного нижче.
Згідно з ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. (…).
Як зазначено у ч.3 ст.9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (…).
Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є протиправність (на думку позивача) дій/бездіяльність відповідача, вчинених у ході виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №280/3467/22, яке набрало законної сили 30.11.2022.
Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
У ст.14 КАС України зазначено: «1.Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. 2.Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. 3.Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. 4.Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки».
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Таким чином, виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.
Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 Європейський суд вказав, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
Однак, у разі невиконання рішення суду в добровільному порядку існує механізм примусового виконання рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В абз.1 пп.3.2 п.3, п.4 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Згідно з ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред'являти нову позовну заяву до адміністративного суду.
Отже, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним, при розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі. Також потрібно враховувати, що суд не має права зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми КАС України.
У зв'язку з вказаним, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання повного виконання (неналежного виконання чи не виконання) рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №280/3467/22, то відповідно, ним невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права.
Суд не вбачає за можливе зобов'язати відповідача здійснити виплату на користь позивача суму боргу з пенсійного забезпечення у сумі 334132,70 грн., до якої включено борг обчислений відповідачем у сумі 178115,58 грн. за результатами виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №280/3467/22, оскільки дана сума 178115,58 грн. має бути виплачена у межах виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №280/3467/22.
Також, з наведених вище причин суд у межах даної адміністративної справи №280/4716/23 не може перевірити правильність обчислення відповідачем суми 178115,58 грн. та не донарахування відповідачем при виконанні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №280/3467/22 сум з урахуванням - 53% основного розміру пенсії (з огляду на вислугу років - 21 рік), щомісячної доплати до пенсії у сумі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 за №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», сум індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 за №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».
Крім того, згідно з ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Зі змісту ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Однак, за матеріалами справи позивачу пенсії за минулий час не виплачені, що унеможливлює вирішення судом питання стосовно нарахування компенсації втрати частини доходів.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи з'ясовані обставини, досліджені матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Оскільки у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, то, відповідно, має бути відмовлено й у стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) судових витрат.
Суд не вбачає за можливе застосування п.1 ч.2 ст.371 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250, 371 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Відмовити у стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 17.08.2023.
Суддя О.О. Прасов