Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
15 серпня 2023 року Справа №200/4343/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), через свого представника, адвоката Берзіня Сергія Людвиговича, 4 серпня 2023 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , зареєстроване місцезнаходження; АДРЕСА_3 , фактичне місцезнаходження: АДРЕСА_4 ), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення повного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 15 квітня 2020 року по 31 грудня 2022 року за виключенням вже виплаченої частини індексації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати позивачу індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 15 квітня 2020 року по 31 грудня 2022 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця): в період з 15 квітня 2020 року по 30 вересня 2020 року - березень 2018 року, та в період з 1 жовтня 2020 року по 19 червня 2023 року - із застосуванням базового місяця жовтня 2020 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та виплатити позивачу недоотриману частину за виключенням вже виплаченої частини індексації;
- визнати протиправним дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу щомісячного грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки за період проходження військової служби з 15 квітня 2020 року по 19 червня 2023 року при звільненні з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, із застосуванням з 29 січня 2020 року показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) за період з 15 квітня 2020 року по 30 вересня 2020 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 1 січня 2022 року; за період з 1 січня 2023 року по 19 червня 2023 року - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом 1 січня 2023 року шляхом його множення на відповідний тарифний коефіцієнт, а також здійснити перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період проходження військової служби з 15 квітня 2020 року по19 червня 2023 року, що були нараховані під час звільнення, шляхом множення прожиткового мінімуму дія працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Позовна заява підсудна Донецькому окружному адміністративному суду, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із даним позовом суддя виходить з такого.
Згідно із ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 4 даної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 наведеної статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суддя зазначає, що в КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (в т.ч. грошового забезпечення) у разі порушення працедавцем законодавства про оплату праці.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відповідно до абз. 1 ст. 3 Кодексу законів України про працю (далі - КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Частиною 2 ст. 233 КЗпП України в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Офіційне тлумачення положень вказаної норми надав Конституційний Суд України в рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 та № 9-рп/2013, де вказав, що в аспекті конституційного звернення, положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями ст. ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. […] Під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч. 2 ст. 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
За висновком Верховного Суду, поняття «грошове забезпечення», «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір охоплюється застосованим у ч. 2 ст. 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».
Подібну правову позицію Верховний Суд висловлював, зокрема, у постановах від 22 травня 2020 року у справі № 808/3200/17, від 4 лютого 2021 року у справі № 160/5393/19, від 10 лютого 2022 року у справі № 420/13606/21, від 8 червня 2023 року у справі № 240/15540/20, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та інших.
Таким чином, право позивача на звернення до адміністративного суду з приводу нарахування та виплати всіх складових заробітної плати (в тому числі грошового забезпечення) за періоди до липня 2022 року не було обмежено будь-яким строком.
Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року, внесені зміни, зокрема до КЗпП України.
Так, частини 1 і 2 ст. 233 КЗпП України викладені в новій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та інших справах за подібних правовідносин.
Разом із цим згідно із ч. 1 глави 19 «Прикінцевих положень» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.
Суд зазначає, що постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину в країні неодноразово продовжувався і тривав по 30 червня 2023 року (скасований постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27 червня 2023 року № 651).
Враховуючи наведене, позовні вимоги позивача щодо нарахування та виплати йому всіх складових заробітної плати (грошового забезпечення) за період з 19 липня 2022 року по 19 червня 2023 року заявлені до суду також без пропуску строку для такого звернення.
Позовна заява відповідає вимогам ст.ст. 160, 161, 172 КАС України, позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Представником позивачем заявлено клопотання про розгляд справи без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно із приписами ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи, прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби […].
Отже, з огляду на зазначені вище приписи дана справа є справою незначної складності та буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. […].
Враховуючи наявність клопотання позивача про розгляд справи без участі сторін, справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а клопотання представника позивача підлягає задоволенню.
Згідно із п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Частиною 4 ст. 9 КАС України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Абзацем 2 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів населення.
Внаслідок змін, внесених до Порядку № 1078 постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації провадиться не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
1 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, схему тарифних коефіцієнтів за військовим званням, та встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12-14.
У зв'язку з прийняттям даної постанови, грошове забезпечення військовослужбовців збільшилося в абсолютному розмірі.
Враховуючи наведене, керуючись приписами ст.ст. 2, 9, 77 КАС України суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача надати суду додаткові докази по справі, які стосуються розрахунку сум, щодо яких подано даний позов.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 12, 77, 171, 256-257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії та відкрити провадження у справі.
2. Клопотання позивача про розгляд справи у письмовому провадженні - задовольнити.
3. Призначити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
4. Справа буде розглядатись одноособово суддею Донецького окружного адміністративного суду Волгіною Н.П.
5. Запропонувати відповідачу надати суду протягом п'ятнадцяти днів після отримання даної ухвали відзив на позовну заяву та докази на підтвердження зазначеного у відзиві.
6. Зобов'язати відповідача надати суду протягом п'ятнадцяти днів після отримання ухвали:
- довідку (довідки) про розмір грошового забезпечення позивача за періоди з 15 квітня 2020 року по 19 червня 2023 року із зазначенням основних та додаткових його складових (помісячно) (або копії карток на грошове забезпечення, копію архівної відомості);
- довідку (довідки) про індексацію грошового забезпечення, що була нарахована і виплачена позивачеві (у випадку такого нарахування та виплати) за період з 15 квітня 2020 року по 19 червня 2023 року - із розрахунком індексації за кожний місяць та зазначенням місяця, який був застосований як розрахунковий (базовий) при розрахунку індексації;
- копію документа, яким затверджено розмір грошового забезпечення на п о с а д і, яку позивач займав з 15 квітня 2020 року, - за л ю т и й та б е р е з е н ь 2018 року;
- довідку щодо нарахування та виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (із розрахунком її розміру) за період з 15 квітня 2020 року по 19 червня 2023 року;
- довідку щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення за період з 15 квітня 2020 року по 19 червня 2023 року (із розрахунком її розміру);
- довідку (довідки) щодо нарахування та виплати позивачу при звільненні компенсації за невикористані позивачем дні щорічної основної та додаткової відпусток за період з 15 квітня 2020 року по 19 червня 2023 року (із розрахунком її розміру).
7. Роз'яснити відповідачу, що у випадку не подання відзиву на позов зазначене може бути кваліфіковано судом як визнання позову, а не подання витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин може матиме своїм наслідком визнання судом обставини, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні.
8. Запропонувати позивачу надати суду відповідь на відзив протягом трьох робочих днів з дня отримання відзиву на позов від відповідача із одночасним надісланням відповіді на відзив відповідачу.
9. Запропонувати відповідачу надати суду заперечення на відповідь на відзив протягом трьох робочих днів з дня отримання відповіді на відзив із одночасним надісланням заперечень позивачу.
10. Роз'яснити учасникам справи, що документи по справі можуть направлятись до Донецького окружного адміністративного суду електронною поштою (підписані електронним цифровим підписом) на електронну адресу Донецького окружного адміністративного суду (inbox@adm.dn.court.gov.ua) або через підсистему “Електронний суд”, а також поштовою кореспонденцією (у паперовій формі) на адресу суду: вул. Добровольського, буд. 1, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122.
11. Роз'яснити учасникам справи, що сторони мають процесуальні права та обов'язки, визначені у ст.ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.
12. Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає
13. Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна