Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 серпня 2023 року Справа№200/2440/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії -
01 червня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що до 13 червня 2022 року він проходив службу на посаді старшого слідчого Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області. Позивач зазначає, що після початку бойових дій на території України 24 лютого 2022 року він не зміг виїхати з міста Маріуполя та був вимушений залишатися у місті через сімейні обставини. 13.06.2022 на його мобільний телефон за допомогою мобільного додатку «Telegram» надійшов лист з ГУНП в Донецькій області про те, що на підставі наказу № 262 о/с від 13.06.2022 позивача звільнено зі служби в Національній поліції України. Відповідно до вказаної довідки, у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово обмежено доступ до особових справ діючих та звільнених працівників, в яких зберігаються трудові книжки, у зв'язку з чим видати трудову книжку ОСОБА_1 неможливо.
14.04.2023 позивач звернувся із заявою до МВС України, в якій просив видати належну йому трудову книжку або дублікат трудової книжки після звільнення шляхом пересилання на погоджену адресу. Втім, позивачу відмовлено у видачі трудової книжки у зв'язку з тим, що до особової справи обмежено доступ та трудова книжка буде видана після скасування воєнного стану.
Вважаючи протиправною відмову відповідача видати трудову книжку або її дублікат, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невидачі трудової книжки після звільнення;
зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області видати належну трудову книжку, або її дублікат шляхом пересилання на погоджену адресу.
Відповідач позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що наказом ГУНП в Донецькій області від 13.06.2022 № 262 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Оскільки ОСОБА_1 був відсутній на службі, про звільнення його повідомлено засобами електронної комунікації та направлено відповідні документи. Так, 13.06.2022 за допомогою месенджера "Telegram" на контактний номер позивача була направлена довідка управління кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області від 13.06.2022 № 1042/12/02-2022, зі змісту якої вбачається, що позивача повідомлено про його звільнення зі служби в поліції та роз'яснено порядок отримання трудової книжки. У довідці зазначено, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану та переведенням підрозділів ГУНП в Донецькій області у надзвичайний стан роботи, керівництвом ГУНП в Донецькій області, з урахуванням службової необхідності, тимчасово обмежено доступ до особових справ діючих та звільнених працівників, в яких зберігаються трудові книжки. Після скасування воєнного стану трудова книжка, у найкоротший термін, буде видана позивачу. У подальшому, 14.04.2023 позивач звернувся із заявою до МВС України про надсилання його трудової книжки за допомогою засобів поштового зв'язку "Укрпошта" на адресу третьої особи, у зв'язку з тим, що він не може прибути особисто до ГУНП в Донецькій області для її отримання. Вказана заява була переслана за належністю до ГУНП в Донецькій області. За результатами розгляду заяви позивачу було надано відповідь, в якій ще раз роз'яснено порядок отримання трудової книжки. З вказаного листа також вбачається, що у зв'язку з обмеженим доступом до особових справ діючих та звільнених працівників, в яких зберігаються трудові книжки, неможливо направити трудову книжку. Крім того, зазначено, що трудова книжка буде направлена позивачу або уповноваженій особі за довіреністю, або вручена йому особисто. На переконання відповідача, норми чинного законодавства свідчать про можливість пересилання трудової книжки на ім'я працівника, а не третьої особи, як просив ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що позбавлений можливості передати оригінал документу третій особі без наявного у неї на те права.
Отже, на думку представника Головного управління Національної поліції в Донецькій області, відповідачем не допущено протиправної бездіяльності, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Ухвалою від 05 червня 2023 року Донецький окружний адміністративний суд залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
12 червня 2023 року суд виніс ухвалу, якою задовольнив частково клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору. Відстрочив позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, та відкрив провадження по справі № 200/2440/23. Розгляд адміністративної справи № 200/2440/23 суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 03 липня 2023 року суд задовольнив клопотання представника Головного управління Національної поліції в Донецькій області про надання додаткового строку для подання відзиву. Встановив додатковий строк для надання Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області відзиву, - тридцять днів з дня одержання даної ухвали суду.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Станом на день винесення рішення у справі воєнний стан продовжено.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_1 .
Наказом ГУНП в Донецькій області від 13.06.2022 № 262 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Судом встановлено, що 13.06.2022 за допомогою месенджера "Telegram" на контактний номер позивача була направлена довідка управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 13.06.2022 № 1042/12/02-2022, зі змісту якої вбачається, що позивача повідомлено про його звільнення зі служби в поліції та роз'яснено порядок отримання трудової книжки. У довідці зазначено, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану та переведенням підрозділів відповідача у надзвичайний стан роботи, керівництвом ГУНП в Донецькій області, з урахуванням службової необхідності, тимчасово обмежено доступ до особових справ діючих та звільнених працівників, в яких зберігаються трудові книжки. Після скасування воєнного стану трудова книжка, у найкоротший термін, буде видана позивачу.
У подальшому, 14.04.2023 позивач звернувся із заявою до МВС України про надіслання його трудової книжки за допомогою засобів поштового зв'язку "Укрпошта" на адресу третьої особи - ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що він не може прибути особисто до ГУНП в Донецькій області для її отримання. Вказана заява була переслана за належністю до ГУНП в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 було надано відповідь від 16.05.2023 № П-103/12/01-2023. У вказаному листі зазначено, що у зв'язку з обмеженим доступом до особових справ діючих та звільнених працівників, в яких зберігаються трудові книжки, неможливо направити трудову книжку. Крім того повідомлено, що після припинення чи скасування воєнного стану та отримання доступу до особових справ позивач може особисто або уповноважена особа за довіреністю отримати трудову книжку в управлінні кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області.
19 червня 2023 року представник позивача звернувся до відповідача також із заявою про надіслання на його адресу оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 . До вказаної заяви було надано копії документів, що засвідчують повноваження представника, а також заяву ОСОБА_1 про згоду щодо надіслання на адресу представника його трудової книжки.
У відповідь на запит представника позивача, відповідачем надано лист від 30 червня 2023 року, у якому зазначено, що трудова книжка може бути надіслана поштою лише на підставі особистої заяви і лише позивачу. Крім того, у договорі про надання правової допомоги не визначено права адвоката на отримання трудової книжки. З огляду на вказане, відповідач відмовив представнику ОСОБА_1 у надісланні трудової книжки позивача.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не видачі трудової книжки, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Суд зазначає, нормами ст. 47 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Вимогами ст. 48 Кодексу законів про працю України визначено, що облік трудової діяльності працівника здійснюється в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у порядку, визначеному Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". На вимогу працівника, який вперше приймається на роботу, трудова книжка оформляється роботодавцем в обов'язковому порядку не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Роботодавець на вимогу працівника зобов'язаний вносити до трудової книжки, що зберігається у працівника, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі.
Отже, на переконання суду, Кодексом законів про працю України не визначено обов'язку роботодавця зберігати трудові книжки працівників.
Поряд з цим, пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність.
Втім, відповідно до п. п. 4.1, 4.2 вищевказаної Інструкції, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області не було видано позивачу в день звільнення трудову книжку, а надіслано довідку від 13.06.2022 № 1042/12/02-2022, зі змісту якої вбачається, що позивача повідомлено про його звільнення зі служби в поліції та роз'яснено порядок отримання трудової книжки. Також в довідці зазначено, що у зв'язку із введенням воєнного стану, видати трудову книжку на даний час не є можливим. Трудова книжка буде видана після офіційного завершення воєнного стану. З даного питання позивач отримав аналогічного змісту лист відповідача.
Суд також зазначає, що Порядком формування та ведення особових справ поліцейських, який затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.05.2016 № 377 (у редакції станом на день звільнення позивача зі служби) було передбачено, що трудова книжка поліцейського зберігається в особовій справі і повертається йому у разі звільнення зі служби в поліції. Особам, звільненим з поліції, крім трудової книжки, видається військово-обліковий документ, а військова або скорочена військова справа (за наявності) направляється до військового комісаріату за місцем реєстрації. Під час звільнення всі записи про службу й нагороди, внесені в трудову книжку за період служби, засвідчуються керівником підрозділу кадрового забезпечення або його заступниками та скріплюються печаткою.
Втім, до вказаного наказу було внесено зміни від 18 жовтня 2022 року. Так, у чинній редакції, трудова книжка зберігається в поліцейського та надається ним до підрозділу кадрового забезпечення для внесення записів, що стосуються проходження ним служби, крім відомостей, які віднесені до державної таємниці або містять службову інформацію. Особам, звільненим зі служби в поліції, у день звільнення видається копія наказу про звільнення. Відомості про звільнення зі служби в поліції вносяться до трудової книжки шляхом здійснення запису про звільнення зі служби в поліції з посиланням на дату та номер відповідного наказу органу поліції. Поліцейським, які були прийняті на службу в поліцію до набрання чинності Законом України від 05 лютого 2021 року № 1217-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівників в електронній формі» та які звільняються зі служби в поліції до завершення Пенсійним фондом України процедури включення до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутніх відомостей про трудову діяльність, видаються належно оформлені трудові книжки в день їх звільнення.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
Отже, як загальними нормативно-правовими актами, так і Порядком формування та ведення особових справ поліцейських визначено, що після звільнення працівника роботодавець зобов'язаний видати належну йому трудову книжку.
Як вказує позивач, на даний час він не має можливості особисто звернутись до відповідача із проханням видати йому трудову книжку.
Суд зазначає, що вимогами Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників передбачено можливість надіслати трудову книжку за заявою працівника.
Крім того, на переконання суду, якщо в разі звільнення працівник не може з'явитися особисто для отримання трудової книжки, він може реалізувати свої права й обов'язки через представництво, тобто має право довірити одержання трудової книжки третій особі.
Так, зважаючи на вищевказане, 14.04.2023 позивач звернувся із заявою до МВС України про надіслання його трудової книжки за допомогою засобів поштового зв'язку "Укрпошта" на адресу третьої особи - ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що він не може прибути особисто до ГУНП в Донецькій області для її отримання.
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відповідачем було надано відповідь від 16.05.2023 № П-103/12/01-2023. У вказаному листі зазначено, що у зв'язку з обмеженим доступом до особових справ діючих та звільнених працівників, в яких зберігаються трудові книжки, неможливо направити трудову книжку. Крім того позивачу повідомлено, що після припинення чи скасування воєнного стану та отримання доступу до особових справ позивач може особисто або уповноважена особа за довіреністю отримати трудову книжку в управлінні кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області.
Проте, суд наголошує, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено обмежень щодо видачі трудової книжки під час воєнного стану. Позивач не може бути позбавлений права на отримання власних документів.
Крім того, нормами КЗпП України та вимогами підзаконних нормативно-правових актів чітко визначено обов'язок роботодавця повернути трудову книжку в день звільнення співробітника.
Посилання відповідача у відзиві на той факт, що ОСОБА_2 не була уповноважена на отримання трудової книжки позивача, суд не приймає до уваги, адже вказані доводи не були вказані в листі відповідача від 16.05.2023 № П-103/12/01-2023, яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі трудової книжки.
Суд також зауважує, що вже після звернення позивача до суду, 19 червня 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою про надіслання на його адресу оригіналу трудової книжки ОСОБА_1 . До вказаної заяви було надано копії документів, що засвідчують повноваження представника, а також заяву ОСОБА_1 про згоду щодо надіслання на адресу представника його трудової книжки.
При цьому, відповідачем знову відмовлено у надісланні трудової книжки ОСОБА_1 . У відповідь на запит представника позивача, відповідачем надано лист від 30 червня 2023 року, у якому зазначено, що трудова книжка може бути надіслана поштою лише на підставі особистої заяви і лише позивачу. Крім того, у договорі про надання правової допомоги не визначено права адвоката на отримання трудової книжки. З огляду на вказане, відповідач відмовив представнику ОСОБА_1 у надісланні трудової книжки позивача.
Проте, суд не погоджується з доводами відповідача щодо того, що трудова книжка може бути надіслана поштою лише на підставі особистої заяви і лише позивачу. Так, до заяви представника позивача від 19 червня 2023 року було додано заяву ОСОБА_1 про надіслання поштою його трудової книжки.
Вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок визначають, що пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника. Втім, у зазначеній Інструкції не встановлено обмежень щодо тієї особи, яка буде отримувати трудову книжку.
Крім того, суд зауважує, що вимоги чинного законодавства дозволяють отримати трудову книжку довіреною особою. На переконання суду, посилання представника Головного управління Національної поліції в Донецькій області на те, що у договорі про надання правової допомоги не визначено права адвоката на отримання трудової книжки є проявом надмірного формалізму з боку відповідача, адже у вказаному договорі надано повноваження представнику представляти інтереси ОСОБА_1 .
На переконання суду позивач має беззаперечне право на отримання його трудової книжки, а тому суд дійшов висновку, що Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області допущено протиправну бездіяльність в частині ненадання на запит позивача його трудової книжки або її дублікату.
У своїх позовних вимогах позивач просить зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області видати належну йому трудову книжку, або її дублікат шляхом пересилання на погоджену з ним адресу.
Проте відповідно до ч. 7 ст. 246 КАС України висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).
Тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача видати належну ОСОБА_1 трудову книжку або її дублікат. Такий спосіб захисту порушеного суб'єктом владних повноважень права є цілком достатнім для його відновлення в межах заявлених позовних вимог.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою суду від 12 червня 2023 року позивачу було відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 133 КАС України передбачено, що якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Враховуючи те, що позивачу було відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви, судовий збір у розмірі 858, 88 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2,5-10, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (Донецька обл., Покровський р-н, м. Покровськ, вул. Мандрика, буд. 7, ЄДРПОУ 40109058) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невидачі ОСОБА_1 трудової книжки після звільнення.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області видати ОСОБА_1 належну трудову книжку або її дублікат.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 858, 88 грн. (вісімсот п'ятдесят вісім гривень вісімдесят вісім копійок).
Повний текст рішення складено 15 серпня 2023 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Голуб