17 серпня 2023 року
м. Рівне
Справа № 564/913/23
Провадження № 22-ц/4815/865/23
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Хилевича С.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 червня 2023 року (ухвалене у складі судді Грипіч Л.А., повний текст рішення суду виготовлено 01 червня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позов обґрунтовано тим, що вона з відповідачем є батьками неповнолітньої доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Неповнолітня донька проживає разом із нею та перебуває на її повному матеріальному утриманні.
Відповідач є молодою, здоровою, працездатною особою зобов'язаний та спроможний брати участь в утриманні спільної дитини.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дати прийняття позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 01 червня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/5 (однієї п'ятої) частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду мотивовано тим, що визначаючи розмір аліментів, виходячи з принципу справедливості і розумності та з урахуванням потреб дитини, суд дійшов висновку, що розмір аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісячно, є обґрунтованим і вказаний розмір аліментів не буде надто обтяжливим для відповідача та відповідатиме визначеному ч.2 ст.182 СК України мінімальному гарантованому розміру аліментів на одну дитину.
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що відповідач не є особою похилого віку, працездатний та має задовільний стан здоров'я, не позбавлений можливості працювати та брати участь в утриманні дитини.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного та морального розвитку.
Мати не має можливості самотужки забезпечувати належний рівень життя дитини, тому батько, який є працездатним, спроможний сплачувати аліменти на рівні 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу).
Просить суд, скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
08 серпня 2023 року представник ОСОБА_2 адвокат Остапенко В.С. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність рішення суду.
Вказує, що ОСОБА_2 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 та бабою ОСОБА_5 , які фактично перебувають на його утриманні.
Просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони по справі є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 (а.с. 4).
Дитина сторін проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5-6).
Відповідно до ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання має доводитися сторонами відповідно до правил ст.ст.12, 81 ЦПК України в контексті обов'язку батьків по утриманню дітей, поєднаного з презумпцією можливості батьків його забезпечувати, що витікає із свідомого рішення батьків народити дітей, яке нерозривно пов'язано з існуючою спроможністю батьків належним чином їх утримувати.
Сторонами по справі не надано жодних доказів матеріального становища платника аліментів, його працевлаштування, перебування у його власності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Тобто, якщо у платника аліментів відсутні доходи і він не працює, розмір аліментів буде обраховуватися виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 є молодою, здоровою, працездатною особою та спроможний належним чином виконувати свій обов'язок забезпечувати свою малолітню дитину.
Доказів наявності утриманців ОСОБА_2 останнім не надано, а судом не встановлено.
Перебування на утриманні ОСОБА_2 його матері - ОСОБА_4 та баби - ОСОБА_5 не доведено відповідачем за допомогою належних та допустимих доказів.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 , місцевий суд правильно визначив обставини справи, та те що для забезпечення необхідного фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини необхідним є стягнення з відповідача аліментів на доньку ОСОБА_6 , однак не правильно визначив їх розмір.
Суд враховує, що виховування дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, а особливо на перших роках її життя, у зв'язку із чим певним чином з'являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного.
Враховуючи, що ОСОБА_2 є працездатним, має задовільний стан здоров'я, не заперечує свого обов'язку утримувати доньку, з метою захисту інтересів дитини та забезпечення їй рівня життя, який необхідний і достатній для її нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, апеляційний суд вважає обґрунтованим до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Ураховуючи те, що суд першої інстанції, правильно встановивши характер спірних відносин, що виникли між сторонами, не правильно визначив розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_7 , ухвалене ним рішення підлягає зміні, а розмір аліментів збільшенню з 1/5 до 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, що буде відповідати вимогам сімейного законодавства із врахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 червня 2023 року змінити, збільшивши розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/5 до 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, а саме з 30 березня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
У решті рішення суду залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Боймиструк С.В.
Хилевич С.В.