вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"14" серпня 2023 р. Справа№ 910/2182/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Демидової А.М.
Ходаківської І.П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023
у справі №910/2182/23 (суддя Бондаренко-Легких Г.П.)
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 101 719,19 грн,
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2182/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" 58 540,69 грн штрафу, а також 1 544,67 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2182/23 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.07.2023, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2182/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2182/23. Відкладено розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2182/23.
Матеріали справи №910/2182/22 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 07.08.2023.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Відповідно до вимог п. 3. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
При цьому ст. 259 ГПК України встановлено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Як вбачається із додатків до апеляційної скарги, скаржником до апеляційної скарги додано в якості доказів надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи, а саме: витяг електронного листування щодо надсилання копії апеляційної скарги на електронну адресу Акціонерного товариства "Українська залізниця" (uz@uz.gov.ua).
Північний апеляційний господарський суд звертає увагу учасників справи, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
Частиною восьмою статті 42 ГПК України визначено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).
Тобто, чинним процесуальним законодавством дійсно передбачена можливість подання до суду та надсилання документів (в даному випадку апеляційної скарги) іншим учасникам справи в електронній формі, які мають бути скріплені електронним підписом учасника справи (його представника), на офіційну електронну адресу з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Проте, доданий в якості доказу надсилання апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" (витяг з електронної пошти, електронна адреса: (uz@uz.gov.ua) не містить електронного підпису представника, а тому, не свідчить про надсилання копії апеляційної скарги відповідачу з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а саме підсистеми "Електронний суд", що дозволило б суду переконатись у дійсності такого надсилання, а також перевірити, який саме документ було надіслано цим сторонам та встановити факт отримання ними такого направлення.
Відтак, належних доказів надсилання копії апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" з якого можна дійти висновку про направлення саме апеляційної скарги, як того вимагають положення ст.ст. 258, 259 ГПК України, скаржником не надано.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.10.2022 у справі №910/622/22.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно із ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору, встановлений Законом України "Про судовий збір".
Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, а саме: встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання апеляційної скарги на рішення суду - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір", скаржник мав сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2182/23, у розмірі 3220,8 грн = (2684 грн )* 150%*0,8.
Проте скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частина 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначає, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення суду був складений 22.05.2023, отже останнім днем строку подання апеляційної скарги є 12.06.2023.
Проте, апеляційна скарга була подана скаржником через систему «Електронний суд» 26.07.2023.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Звертаючись з апеляційною скаргою скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.
В обґрунтування поданого клопотання скаржник зазначає, що не отримував оскаржуване рішення та про його існування дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень. Вказавши, на те, що Указом Президента України №64 від 24.02.2022затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05. Годин 30 хвилин 24 лютого 2022 в Україні був введений воєнний стан. Введення воєнних дій на території України унеможливлюють користування в повному обсязі своїми процесуальними правами та обов'язками.
Розглянувши подане клопотання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи скаржник повний текст оскаржуваного рішення отримав засобами поштового зв'язку 30.05.2023, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення 0105494207156 (арк. спр. 115). Також, відповідно до довідки про доставку електронного документа (з системи електронного документообігу "Діловодство спеціалізованого суду"), рішення від 22.05.2023 було надіслано одержувачу (представнику, Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ", яким підписана апеляційна скарга) - Лисак Тетяні Георгіївні до її електронного кабінету (доставлено22.05.2023 о 18:34).
Електронний кабінет (офіційна електронна адреса), через який користувачі мають змогу скористатись всіма актуальними сервісами ЄСІТС. Зокрема, дізнатись інформацію щодо місця, дати, часу розгляду судових справ та результату розгляду справ, користуватись Єдиним державним реєстром судових рішень, інше.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та інших нормативно-правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Так, згідно із підпунктом 5.6 пункту 5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень.
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (підпункт 5.8 пункту 5 Положення).
Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема "Електронний кабінет" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" підсистема "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.
Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Користувачі зобов'язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.
Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно із пунктом 24 підрозділу 2 "Підсистема "Електронний суд" розділу ІII "Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов'язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
При цьому, колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив'язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.08.2022 у справі № 459/3660/21.
Так, довідка про доставку документа в електронному вигляді до "Електронного кабінету" є достовірним доказом отримання учасником судового рішення суду.
Водночас, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, згідно із якою введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Подібний за змістом правовий висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 12.05.2023 справа № 920/1325/20.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, при цьому у клопотанні про поновлення строку не обґрунтовано та не надано належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та не наведено існування об'єктивних обставин, що унеможливили подання апеляційної скарги протягом розумного строку.
Згідно з ч.2 ст.260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена із порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.174 ГПК України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки апеляційної скарги скаржник має право усунути протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (п.4 ч.1 ст. 261 ГПК України).
Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що з 05 жовтня 2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, у зв'язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Керуючись статтями 119, 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2182/23 залишити без руху.
2. Скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати суду обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі №910/2182/23 та докази сплати судового збору в розмірі 3220,8 грн за подання апеляційної скарги, належні докази направлення копії апеляційної скарги Акціонерному товариству «Українська залізниця» протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити скаржнику, що якщо відповідна заява про усунення недоліків не буде подана особою в зазначений строк, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (п.4 ч.1 ст. 261 ГПК України).
4. Всі документи та письмові докази подаються через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду (канцелярію суду) за адресою: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 А (І поверх) або через систему «Електронний суд».
5. Копію даної ухвали надіслати учасникам по справі.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді А.М. Демидова
І.П. Ходаківська