ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
10 серпня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/778/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
секретар судового засідання Арустамян К.А.
за участю представників сторін у справі:
Прокурор - Кривельова Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023, суддя суду першої інстанції Демешин О.А., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 12.05.2023
по справі №916/778/23
за позовом Керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави,
в особі:
1. Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області
2. Південного офісу Держаудитслужби
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12»
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 84 955,64 грн. безпідставно надмірно сплачених коштів
Описова частина.
24.02.2023 Керівник Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області (далі Прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом, в інтересах держави, в особі Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області та в особі Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (далі Відповідач) яким просив суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 03.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №6 від 24.02.2021 між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12»);
- визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021 між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12»);
- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 13.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021 між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12»);
- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 14.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021 між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12»);
- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.10.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021 між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12»).
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12» на користь Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 84 955,64 грн.
Позов ґрунтується на тому, що Додаткові угоди № 1, 2, 3, 4, 5, до Договору № 6 від 24.02.2021 про закупівлю електроенергії укладено з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки вказані додаткові угоди є такими, що суперечать вимогам вказаної норми Закону, з огляду на те, що внаслідок внесених змін до договору, ціна за одинцю Товару (кВт*годину) перевищила 10-ти процентну граничну межу, при цьому підвищення ціни відбулось без належного обґрунтування та документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни за період дії договору.
Приймаючи до уваги, що Відповідач безпідставно набув по спірним додатковим угодам бюджетні грошові кошти в розмірі 84 955,64 грн. прокурор просив стягнути вказану суму на користь Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 вирішено:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 13.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 14.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.10.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12» на користь Одеської обласної прокуратури 10 736 гривень судового збору.
7. У задоволені решти позову відмовити.»
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції, пославшись на приписи чинного законодавства та наявні у матеріалах справи докази зазначив, що шляхом підписання спірних додаткових угод відбулась зміна істотних умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару із одночасним зменшенням загального обсягу закупівлі. При цьому, на думку суду першої інстанції, сторони обґрунтовано послались на довідки Харківської Торгово-промислової палати України, як на підставу внесення змін до договору.
Разом з цим, на переконання суду першої інстанції, при укладанні додаткових угод, сторони договору мали враховувати, що загальна вартість договору не може перевищувати 538 022,76 грн., а вартість за одиницю товару не може перевищувати 2,167 грн., з урахуванням законодавчо визначено збільшення ціна товару на 10 %.
Однак, у спірних додаткових угодах №2, 3, 4 та 5 ціна товару було перевищено більш ніж на 10 %. В той же час, у додатковій угоді №1 ціна товару була перевищена тільки на 9,99 %.З огляду на таке, суд першої інстанції дійшов висновку, що додаткові угоди № 2, 3, 4, 5 - укладені з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", а саме ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», ч. 2 ст. 632 ЦК України, а тому - за приписами ч. 1 ст. 203, ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України вказані додаткові угоди слід визнати недійсними.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача надмірно сплачених бюджетних коштів, суд першої інстанції погодився з правовою позицією прокурора щодо наявності підстав для стягнення з відповідача бюджетних грошових коштів, які були надмірно та безпідставно сплачені позивачем на користь відповідача.
Однак, на переконання місцевого господарського суду, заявляючи позовні вимоги про стягнення надмірно сплачених грошових коштів, прокурор повинен був надати докази виконання установою умов, передбачених додатковими угодами до договору про постачання електричної енергії в частині здійснення відповідних платежів, передбачених цими додатковими угодами. Проте, будь-яких доказів фактичної оплати за електропостачання (платіжних доручень, квитанцій тощо) до матеріалів справи не надано.
Наведене зумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог в частині стягнення надмірно сплачених грошових коштів.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 по справі №916/778/23.
Апелянт оскаржує рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 03.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021 та вимог щодо стягнення з TOB «КВІНТІС ПРОМ 12» на користь позивача грошових коштів в сумі 84 955,64 грн.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення в оскаржуваній частині, прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, з огляду на таке.
Так, за твердженням апелянта, підставою для укладання Додаткової угоди від 03.03.2021 № 1 до договору про постачання електричної енергії від 24.02.2021 № 6 є експертний висновок Харківської регіональної торгово-промислової палати № 499/21 від 25.02.2021.
Апелянт вказав, що Закон України «Про торгово-промислові палати в Україні» не містить положень щодо наявності у торгово-промислової палати повноважень з видачі експертних висновків щодо коливання ціни товару на ринку чи цінових довідок на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.
Водночас, як вважає апелянт, судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи прокурора про те, що зазначений експертний висновок Харківської ТПП № 499/21 від 25.02.2021 не підтверджує наявність факту коливання ціни товару на ринку електричної енергії. Цей висновок містить виключно інформування про середньозважені ціни на майданчику, які склались на два дні (25.02.2021 та 26.02.2021), обрані Товариством, тоді як між укладанням договору № 6 та додатковою угодою № 1 спливло 8 днів.
Апелянт також вказав, що взагалі не можна вести мови про необхідність 03.03.2021 збільшувати ціну за одиницю товару шляхом укладання додаткової угоди № 1, оскільки в договорі № 6 від 24.02.2021 ціна за одиницю товару вже перевищує показники, розміщені на https://www.oree.com.ua та зазначені у експертному висновку Харківської ТПП № 499/21 від 25.02.2021.
З огляду на викладені вище обставини, апелянт посилається на те, що додаткова угода № 1 від 03.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021, укладена між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та TOB «КВІНТІС ПРОМ 12», незаконно та необґрунтовано судом у справі № 916/778/23 не визнана недійсною на підставі положень ст. 203, 215 ЦК України.
Щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення надмірно сплачених грошових коштів, зокрема з підстав не надання прокурором доказів на підтвердження фактичної оплати за договором, апелянт зазначає таке.
Судом першої інстанції, як стверджує апелянт, не прийнято до уваги, що на підтвердження обсягів отриманої електричної енергії та щодо здійснення відповідних платежів, передбачених Договором № 6 від 24.02.2021 та оскаржуваними додатковими угодами до Договору № 6 від 24.02.2021, прокурором надано службовий документ, а саме лист Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 14.12.2022 № 1755. Згідно цього листа орган місцевого самоврядування зазначив, що згідно укладеного договору з TOB «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» № 6 від 24.02.2021 Лиманською селищною радою було сплачено на користь Товариства 436 884,32 грн за фактично отриману електричну енергію в об'ємі 178 644 кВт.
Вказані обставини взагалі не оспорювались та були визнані іншими учасниками справи, а отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, дані обставини не підлягають доказуванню.
Таким чином, на думку апелянта, прокурором належним чином та доступним способом здійснено доказування факту виконання та оплати договору на загальну суму 436 884,32 грн, який не оспорювався та був визнаний іншими учасниками справи, а висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів виконання вказаного договору та додаткових угод до нього не відповідають встановленим обставинам справи.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі№ 916/778/23 в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсною додаткову угоду № 1 від 03.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021 та стягнення 84 955,64 грн безпідставно надмірно сплачених коштів і ухвалити нове рішення про задоволення позову у відповідній частині.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/778/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/778/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/778/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/778/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/778/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/778/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 20.07.2023; призначено справу № 916/778/23 до розгляду на 10 серпня 2023 року о 10:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
10.08.2023 у судовому засіданні прийняла участь прокурор Кривельова Т.М. Представники інших сторін у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 2, 3, 7 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до наявних у матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, якою призначено справу № 916/778/23 до розгляду на 10 серпня 2023 року о 10:00, була отримана Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області - 26.06.2023, Південним офісом Держаудитслужби - 26.06.2023.
Крім того, копія даної ухвали була також направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 49031, місто Дніпро, просп. Поля Олександра, 59. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення дана ухвала не була вручена відповідачу та повернулася до суду у зв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою». Вказане повідомлення знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене вище, датою отримання ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12» копії ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, якою призначено справу № 916/778/23 до розгляду на 10 серпня 2023 року о 10:00, є 08.07.2023, оскільки саме в цю дату було проставлено відмітку поштою про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.2023, якою призначено справу № 916/778/23 до розгляду на 10 серпня 2023 року о 10:00, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 21.06.2023. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)
Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 10.08.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу №916/778/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023, до суду не повідомлялося.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з метою розгляду апеляційних скарг у даній справі у розумні строки, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд справи №916/778/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 по суті, не дивлячись на відсутність представників сторін у справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк.
Разом з апеляційною скаргою прокурором було подано клопотання про долучення доказів, зокрема, лист Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 16.05.2023 № 643 із додатками, а саме завірені копії актів приймання-передачі електричної енергії за Договором № 6 від 24.02.2021 та платіжних доручень про перерахування бюджетних коштів.
Обґрунтовуючи це клопотання, прокурор зазначив, що Господарський суд Одеської області маючи сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів з предмету спору про стягнення безпідставно та надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 84 955,64 грн, всупереч вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України не витребував додаткових доказів, зокрема актів приймання-передачі електричної енергії та платіжних доручень за Договором № 6 від 24.02.2021, тому прокурор долучив такі докази до апеляційної скарги.
Розглянувши дане клопотання про долучення доказів, колегія суддів ухвалою у протокольній формі відмовила у його задоволенні, а докази залишила без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 8 ст. 80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Надані прокурором копії актів приймання-передачі електричної енергії за Договором № 6 від 24.02.2021 та платіжних доручень про перерахування бюджетних коштів датуються квітнем-жовтнем 2021 року. В той же час з позовною заявою у даній справі прокурор звернувся 24.02.2023, тобто йому ніщо не перешкоджало надати дані акти приймання-передачі та платіжні доручення до суду першої інстанції разом з позовною заявою.
Посилання апелянта, що він надав такі докази з врахуванням висновків суду першої інстанції, які були викладені в оскаржуваному рішенні, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки такими діями прокурор фактично намагався усунути недоліки позовної заяви в частині поданих доказів, що в свою чергу не свідчить про наявність виняткового випадку, за якого докази неможливо було подати до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Тому наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання про долучення доказів та залишення таких доказів без розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом.
15.01.2021 Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області оголосила про проведення відкритих торгів «Електрична енергія, код 09310000-5-Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» з очікуваною вартістю 1 365 540,00 грн. Запланований обсяг електричної енергії складав 273 108 кВт*год.
За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій UA-2021-01-15-007585-а від 05.02.2021 переможцем визначено TOB "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" з найменшою остаточною ціновою пропозицією 538 022,76 грн. з ПДВ.
В подальшому, між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області (Споживач) укладено договір із ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" (Постачальник) № 6 від 24.02.2021 про закупівлю електроенергії у постачальника на суму 538 022,76 грн.
Відповідно до пункту 2.1. Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію, за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія, Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість електричної енергії на 2021 рік визначено в обсязі 273 108 кВт*год відповідно до Додатку 3 до Договору.
Пунктом 2.3. Договору встановлено, що строк постачання електричної енергії з 01.03.2021 до 31.12.2021.
Пунктом 5.5. Договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 5.6. Договору, серед іншого передбачено, що оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 13.1 Договір набирає чинності з моменту погодження Споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору та сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Якщо договір укладається в письмовій формі - то він набирає чинності з моменту підписання договору сторонами.
Згідно з п. 13.2 Договору істотні умови не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами, крім випадків, одним з яких є: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання цін такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадку зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії, наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) (листом(ми)) (завіреними копіями цих довідок або листів відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку), або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку». Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, в якому відбулись такі зміни.
Відповідно до Додатку №2 до Договору № 6 від 24.02.2021 «Комерційна пропозиція», ціна електричної енергії за 1 кВт*год становить 1,97 грн. з ПДВ.
В подальшому до Договору № 6 від 24.02.2021 про закупівлю електроенергії у постачальника на суму 538 022,76 грн. між Сторонами укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги електричної енергії з урахуванням збільшення її ціни, а саме:
- Додаткова угода №1 від 03.03.2021 згідно з якою з 01.03.2021 підвищено ціну на електричну енергію до 2,1668028 грн. з ПДВ за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 248 302,5958 кВт*год.
- Додаткова угода №2 від 22.03.2021 згідно з якою підвищено ціну на електричну енергію до 2,352 з ПДВ грн. за 1 кВт*год. Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 228751,1734 кВт*год.
- Додаткова угода №3 від 13.09.2021 згідно з якої підвищено ціну на електричну енергію до 2,58 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
- Додаткова угода №4 від 14.09.2021 згідно з якою підвищено ціну на електричну енергію до 2,832 грн. 1 кВт*год.
- Додаткова угода №5 від 22.10.2021 згідно з якою Обсяг електричної енергії за договором установлено в розмірі 178644,00 кВт*год, загальною вартістю 436 884,32 грн., тобто розрахункова ціна на електричну енергію становить: 436 884,32 грн. / 178644,00 кВт*год = 2,44555832 грн. 1 кВт*год.
Згідно витягу з ЄДР щодо відповідача - 15.11.2022 зареєстровано зміну найменування юридичної особи з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" на Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (Т. 1 а.с. 156).
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У даному випадку рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі № 916/778/23 оскаржується виключно в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 03.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021 та стягнення 84 955,64 грн безпідставно надмірно сплачених коштів.
З огляду на викладене вище, колегія суддів переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі № 916/778/23 виключно в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 03.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021 та стягнення 84 955,64 грн безпідставно надмірно сплачених коштів.
В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі № 916/778/23 колегією суддів не переглядається.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 49 798,00 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову, виходячи з таких підстав.
1. Щодо позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 03.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Колегія суддів зазначає, що Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області та ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" (нова назва - ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Однак, вищевказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю. Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору можлива у разі збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Таким чином, системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22).
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом.
Колегією суддів також враховується, що у пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» вказано, крім іншого, наступне: «Мета: удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель в Україні, а також забезпечення виконання згідно із Угодою між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію з ЄС), міжнародних зобов'язань України у сфері публічних закупівель (зокрема, згідно етапів II та III Угоди про асоціацію з ЄС) шляхом гармонізації основних положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) до Директив Європейського Союзу з питань закупівель. Поряд з цим звертається увага, що невиконання взятих Україною міжнародних зобов'язань щодо приведення національного законодавства сфери публічних закупівель у відповідність до стандартів Європейського Союзу, зокрема внесення відповідних змін до Закону, може призвести до негативної реакції з боку Європейського Союзу та вплинути на прийняття рішення міжнародними партнерами щодо надання Україні макрофінансової допомоги. Водночас для створення умов для ефективного здійснення закупівель замовниками та протидії "ціновому демпінгу" в сфері публічних закупівель в проекті Закону регламентований новий інструмент в електронній системі закупівель, який широко застосовується в європейській закупівельній практиці - аномально низька ціна тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі. Так, на сьогодні мають місце непоодинокі приклади того, що за результатами електронного аукціону перемагає тендерна пропозиція учасника, ціна якої є значно заниженою по відношенню до цін інших тендерних пропозицій. Наслідком такої перемоги після підписання договору про закупівля є заключення додаткових угод, якими збільшується ціна за одиницю товару та відповідно зменшується обсяг закупівлі. Тобто учасник процедури закупівлі використовує "ціновий демпінг" щоб перемогти в електронному аукціоні та потім фактично через додаткові угоди нівелює його ж результати».
Колегією суддів встановлено, що станом на момент підписання договору № 6 від 24.02.2021 року про закупівлю електричної енергії у Постачальника (Відповідача) на суму 538 022,76 грн., за ціною 1,97 грн. з ПДВ за 1 кВт*год, обсягом електричної енергії: 273108 кВт*год - сторонами погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі" (Т. 1 а.с. 27-23).
Тобто, укладаючи вказаний Договір, сторонами визначено ціну за продукцію (електричну енергію) у розмірі 1,97 грн за 1 кВт*год., а тому при укладанні додаткових угод сторони мали враховувати, що загальна вартість договору не може перевищувати 538 022,76 грн., а вартість за одиницю товару не може перевищувати 2,167 грн. (1,97 грн. + 10%) за 1 кВт*год.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що додаткова угода № 1, якою підвищено ціну на електричну енергію до 2,1668028 грн за 1 кВт*год., загальний обсяг постачання електричної енергії встановлений - 248 302,5958 кВт*год, а загальна вартість договору залишилась без змін - відповідає вимогам законодавства, оскільки ціна за одиницю товару була перевищена лише на 9,99%, що не виходить за межі законодавчо визначеного обмеження у 10 %.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та відхиляє доводи прокурора про те, що на момент укладення додаткової угоди № 1 не було документального підтвердження коливання ціни на товар, з огляду на таке.
Згідно з пп. 2 п. 13.2 Договору істотні умови не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами, крім випадків, одним з яких є: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання цін такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадку зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії, наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) (листом(ми)) (завіреними копіями цих довідок або листів відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку), або інформацією з веб-сайту ДП «Оператор ринку». Зміна ціни за одиницю товару застосовується з початку розрахункового періоду, в якому відбулись такі зміни.
Законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, як і не визначено форму/вигляд інформації щодо такого коливання. Крім того, чинне законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі № 912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18).
Як передбачено положеннями частин першої, другої, третьої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.
Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір.
Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Колегія суддів вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, прийнятих у подібних правовідносинах, за наслідками розгляду спорів про визнання недійсними додаткових угод, що були укладені під час дії нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка вступила в законну силу 19.04.2020.
Так, у даному випадку на підтвердження коливання ціни та відповідно наявності підстав для збільшення ціни за одиницю товару було надано Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №499/21 від 25.02.2021. Відповідно до даного висновку, згідно з інформацією з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу вперед» у торговій зоні об'єднаної енергетичної системи України, яка склалась станом на 25.02.2021 становить 1 465,87 грн без ПДВ за 1 МВт*год, а станом на 26.02.2021 становить 1 710,93 грн без ПДВ за 1 МВт*год. Середньозважена ціна на ринку «на добу вперед», на закупівлю електричної енергії зросла на 16,72 %.
Проаналізувавши вищевказаний експертний висновок Харківської ТПП, колегія суддів зазначає, що він є належним документальним підтвердженням коливання ціни на електричну енергію у лютому 2021 року, а доводи прокурора в цій частині безпідставні.
При цьому, колегія суддів зазначає, що прокурором не доведено, із посиланням на відповідні докази, що у період укладення між сторонами спірної додаткові угоди №1 не було коливання ціни на електричну енергію, що призвело до безпідставного укладання такої угоди.
Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що експертний висновок містить виключно інформування про середньозважені ціни на майданчику, які склались на два дні (25.02.2021 та 26.02.2021), обрані Товариством, тоді як між укладанням договору № 6 та додатковою угодою № 1 спливло 8 днів, адже відповідач звернувся із пропозицією про погодження нової ціни за одиницю кВт/год листом №20012021/151 від 27.02.2021, тобто одразу після коливання середньозважений ціни. В свою чергу додаткову угоду №1 дійсно було укладено лише 03.03.2021, адже у Споживача було 20 днів для прийняття рішення про результати розгляду пропозиції про погодження нової ціни та відповідно укладення додаткової угоди.
Колегія суддів також не приймає до уваги посилання прокурора на те, що в договорі № 6 від 24.02.2021 ціна за одиницю товару вже перевищує показники, розміщені на https://www.oree.com.ua та зазначені у експертному висновку, з огляду на наступне.
В договорі № 6 від 24.02.2021 передбачена ціна одиниці товару - 1,97 грн. з ПДВ за 1 кВт*год.
Відповідно до Експертного висновку Харківської торгово-промислової палати №499/21 від 25.02.2021 середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу вперед» у торговій зоні об'єднаної енергетичної системи України станом на 26.02.2021 становить 1 710,93 грн без ПДВ за 1 МВт*год, тобто 1,71093 грн без ПДВ за 1 кВт*год або 2,053116 грн з ПДВ за 1 кВт*год.
Таким чином середньозважена ціна на майданчику ринку «на добу вперед» у торговій зоні об'єднаної енергетичної системи України станом на 26.02.2021 перевищувала ціну за одиницю товару, встановлену в договорі № 6 від 24.02.2021.
З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсною додаткову угоду № 1 від 03.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника №6 від 24.02.2021.
2. Щодо позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів в сумі 84 955,64 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
Згідно ч. 3 ст. 66 Закону, відповідний двосторонній договір має встановлювати: предмет договору; ціну електричної енергії, визначену у грошових одиницях; обсяг електричної енергії та графіки погодинного обсягу купівлі-продажу електричної енергії; строки та порядок постачання електричної енергії; порядок повідомлення про договірні обсяг купівлі-продажу електричної енергії за укладеним двостороннім договором; порядок та форму розрахунків; строки та порядок оформлення актів приймання-передачі обсягів купівлі-продажу електричної енергії; права, обов'язки та відповідальність сторін; строк дії договору.
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).
Згідно з статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Таким чином, обов'язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
Відповідно до частини першої статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як вже зазначалось, умовами договору була встановлена вартість товару у розмірі 1,97 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год.
В подальшому, додатковою угодою № 1 до договору ціна за одиницю товару встановлена сторонами у період з 01.03.2021, тобто з першого дня постачання електричної енергії, у розмірі 2,1668028 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год.
Таким чином, Лиманська селищна рада Роздільнянського району Одеської області за умовами договору та додаткової угоди № 1 до нього (за виключенням додаткових угод № 2-5, які визнані судом недійсними) повинна була здійснювати оплату із врахуванням додаткової угоди № 1, якою було підвищено з 01.03.2021 ціну на електричну енергію до 2,1668028 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год.
Отже за весь період дії Договору, оплата мала здійснюватися за однією ціною, встановленою Додатковою угодою № 1 від 03.03.2021, а саме 2,1668028 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год
Відповідно до листа Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області №1755 від 14.12.22, згідно укладеного договору з ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" № 6 від 24.02.2021 Лиманською селищною радою було сплачено на користь ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ" 436 884,32 грн. за фактично отриману електричну енергію в об'ємі 178 644 кВт.
Відповідно до звіту від 27.12.2022 про виконання договору про закупівлю № 6 від 24.01.2021 (унікальний номер оголошення про закупівлю UA-2021-01-15-007585-а),укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та ТОВ "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ", у період з 01.03.2021 по 31.12.2021 було поставлено електричну енергію в об'ємі 178 644 кВт, сума оплати за договором становила 436 884,32 грн. з ПДВ
У даному випадку хибним є посилання суду першої інстанції про відсутність доказів виконання місцевою радою умов, передбачених додатковими угодами до договору про постачання електричної енергії в частині здійснення відповідних платежів, передбачених цими додатковими угодами, адже обсяг поставленої електроенергії та суму сплачених за договором коштів можливо встановити з відкрити джерел., зокрема, зі звіту від 27.12.2022 про виконання договору про закупівлю № 6 від 24.01.2021
Відтак, кількість товару (електричної енергії), що була фактично поставлена відповідачем з 01.03.2021 складає 178 644 кВт*год.
З урахуванням зміни ціни додатковою угодою №1 та встановлення її з 01.03.2021 у розмірі 2,1668028 грн (з ПДВ) за 1 кВт*год, вартість 178 644 кВт*год складає 387 086,32 грн (178 644 кВт*год х 2,1668028 грн).
Отже, загальна сума, що мала бути сплачена місцевою радою на користь відповідача за фактично поставлений товар, складає 387 086,32 грн.
Втім, як вбачається зі звіту про виконання договору про закупівлю від 27.12.2022, Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області було перераховано на користь відповідача 436 884,32 грн.
Наведене свідчить про наявність надмірно сплачених Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області грошових коштів на користь відповідача у розмірі 49 798,00 грн (436 884,32 грн - 387 086,32 грн).
З урахуванням вищевикладеного, дані надмірно сплачені грошові кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області.
Колегія суддів відзначає, що така позиція є сталою та послідовною, підтримана у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, яка ухвалена саме за наслідками розгляду спору щодо дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції після 19.04.2020) при виконанні сторонами договору постачання електроенергії.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 49 798,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому вважає рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині помилковим.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку наявна невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, крім того, судом першої інстанції не було з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 49 798,00 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається:1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку судом апеляційної скарги було частково задоволено апеляційну скаргу та позовну заяву в частині вимог про стягнення надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 49 798,00 грн., тому витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в цій частині необхідно покласти на відповідача. В той же час, апеляційна скарга в іншій частині залишена без задоволення, тому витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині, яка не була задоволена, покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/778/23 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі №916/778/23 в частині відмови у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12» на користь Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 49 798,00 грн. скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:
« 1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.03.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 13.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 14.09.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 22.10.2021 до Договору про закупівлю електричної енергії у постачальника № 6 від 24.02.2021, укладеного між Лиманською селищною радою Роздільнянського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12».
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12» (Код ЄДРПОУ 34933742, 49031, місто Дніпро, просп. Поля Олександра, 59) на користь Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (Код ЄДРПОУ 05384548, 67452, Одеська обл., Роздільнянський район, смт. Лиманське, вул. Центральна, 79) надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 49 798,00 грн.
7. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12» (Код ЄДРПОУ 34933742, 49031, місто Дніпро, просп. Поля Олександра, 59) на користь Одеської обласної прокуратури (Код ЄДРПОУ 03528552, 65025, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у сумі 12 309,36 грн.»
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КВІНТІС ПРОМ 12» (Код ЄДРПОУ 34933742, 49031, місто Дніпро, просп. Поля Олександра, 59) на користь Одеської обласної прокуратури (Код ЄДРПОУ 03528552, 65025, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у сумі 2 360,04 грн.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження» щодо вимог до виконавчого документу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.08.2023.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран