15.08.2023 Справа № 756/2263/23
Справа №756/2263/23
Провадження №2-др/756/103/23
15 серпня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Кренджеляк А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника позивача Крикунова Олександра Володимировича про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09.06.2023 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та стягнуто зі ОСОБА_3 на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів з червня 2019 року по січень 2023 року у розмірі 281 067,37 грн., а також судовий збір на користь держави у розмірі 1073,60 грн.
24.07.2023 представник позивача - адвокат Крикунов О.В. звернувся до суду з заявою про відшкодування судових витрат.
В обґрунтування заяви зазначив, що під час ухвалення рішення судом не було розглянуто клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, у якому останній просив стягнути з відповідача на користь позивача фактично понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, представник позивача просив заяву про ухвалення додаткового рішення розглянути без його участі та участі позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Зважаючи на положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09.06.2023 позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та стягнуто зі ОСОБА_3 на користь позивача неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів з червня 2019 року по січень 2023 року у розмірі 281 067,37 грн., а також судовий збір на користь держави в розмірі 1073,60 грн.
При цьому, разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про відшкодування судових витрат - витрат на професійну правничу допомогу, у якій останній просив стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача фактично понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
За приписами ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2022 між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Крикуновим О.В. було укладено Договір про надання правової допомоги № 1/15/22.
Відповідно до пункту 3.1. Договору за правову допомогу клієнт сплачує адвокату винагороду у сумі 2000,00 грн. за годину роботи адвоката.
З Довідки-розрахунку від 17.02.2023 вбачається, що адвокатом Крикуновим О.В. було витрачено 4 години для надання послуг по вказаній справі, за які позивачем сплачено 8000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1/17/2 від 17.02.2023.
Обсяг послуг та їх вартість погоджені позивачем ОСОБА_2 , про що свідчить підпис останньої у Акті виконаних робіт від 17.02.2023.
Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також те, що вони не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та пропорційність заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та необхідність їх стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_2 у розмірі 8000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 263-265, 270, 280-283, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача - Крикунова Олександра Володимировича про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Додаткове заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На додаткове заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Додаткове заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Тиха