Справа № 638/9014/23
Провадження № 1-кс/638/1738/23
09 серпня 2023 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого дізнавача СД Ізюмського РУП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про арешт майна,-
Старший дізнавач СД Ізюмського РУП в Харківській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_4 про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що 31.07.2023 року о 10 год. 12 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 31.07.2023 року о 10 год. 11 хв. за адресою: Харківська область, м. Ізюм, автодорога Київ -Харків - Довжанський (621 км.) на блок- посту поліцейськими було зупинено мотоцикл для перевірки документів, в ході перевірки пасажир ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пред'явив посвідчення водія з ознаками підробки.
Дана подія була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області та внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023226050000174 від 01.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме використання завідомо підробленого документа.
В ході проведення старшим дізнавачем СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 огляду місця події від 31.07.2023 року за адресою: м. Ізюм, траса «Київ-Харків-Довжанський», 621 км, було виявлено та вилучено у громадянина ОСОБА_5 посвідчення водія НОМЕР_1 20.04.2015, дійсне до 20.04.2045, НОМЕР_2 з відкритими категоріями «А» «В» «С», видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
01.08.2023 року постановою старшого дізнавача СД Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 було визнано речовим доказом зазначене посвідчення водія.
Відповідно до рапорту працівника поліції ВРПП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , 31.07.2023 року для перевірки документів був зупинений мотоцикл марки «СЕON» з державним реєстраційним номером « НОМЕР_3 », під час перевірки документів пасажир ОСОБА_5 пред'явив посвідчення водія з явними ознаками підробки.
Опитаний ОСОБА_5 повідомив, що через втрату водійського посвідчення, він придбав його в інтернеті та користувався ним до моменту зупинки за адресою: м. Ізюм, блокпост «Кам'янка», траса «Київ-Харків-Довжанський», 621 км. Після зупинки та огляду документів, співробітники поліції виявили ознаки підробки у його посвідченні водія.
В судове засіданні дізнавач, прокурор не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені. Дізнавач надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття учасників кримінального провадження у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього матеріали, вважає його таким, що підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
СВ ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 31 липня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023226240000578, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 31 липня 2023 року в період часу з 10 год. 52 хв. до 11 год. 10 хв. 31 липня 2023 року за адресою: м. Ізюм, траса «Київ-Харків-Довжанський», 621 км, було виявлено та вилучено у громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 20.04.2015, дійсне до 20.04.2045, ХАА НОМЕР_4 з відкритими категоріями «А» «В» «Є», видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою про визнання речовими доказами від 01 серпня 2023 року посвідчення водія НОМЕР_1 20.04.2015, дійсне до 20.04.2045, НОМЕР_2 з відкритими категоріями «А» «В» «С», видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Суд дійшов висновку, що зазначене в клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням положень ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку щодо доведення необхідності арешту майна з метою збереження речових доказів та наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України, оскільки вказане майно є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, що може зберегти на собі сліди та містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а відмова у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно може призвести до знищення речових доказів у кримінальному провадженні та відчуження майна.
Відповідно до ст. 174 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні цього заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, суд,-
Клопотання старшого дізнавача СД ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 серпня 2023 року за № 12023226050000174, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час огляду місця події в період часу з 10 год. 52 хв. до 11 год. 10 хв. 31 липня 2023 року за адресою: м. Ізюм, траса «Київ-Харків-Довжанський», 621 км, майно, а саме: посвідчення водія НОМЕР_1 20.04.2015, дійсне до 20.04.2045, ХАА 494752 з відкритими категоріями «А» «В» «С», видане на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1