Справа № 183/2429/23
№ 1-кп/183/1113/23
15 серпня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР № 22022220000003095 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт за фактом вчинення ОСОБА_3 , кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії обраного запобіжного заходу, щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи своє клопотання тим, що ризики передбачені п.п.1,2,3,5 ч. 1. ст. 177 КПК України, які слугували підставою для його обрання існують і на цей час, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому існує реальна можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від покарання у виді реального позбавлення волі у разі визнання його винним судом.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений, кожен окремо, проти заявленого клопотання не заперечували.
Вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд, вважає за необхідне в даному випадку продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, встановлена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися і продовжують існувати.
Разом з тим, у досудовому звільненні (справа «Смірнови проти Росії» (п. 59)), особі може бути відмовлено через доведеність таких основних підстав, як: ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ від 10 листопада 1969 р. у справі «Штеґмюллер проти Австрії»); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесу здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 27 червня 1968 р. у справі "Вемгофф проти Німеччини".
ЄСПЛ визнав допустимими підставами для тримання особи під вартою наявність із боку обвинуваченого таких загроз, як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду. Проте й у цих випадках ЄСПЛ наголошує на тому, що наявність відповідних ризиків, які слугують підставою тримання обвинуваченого під вартою, повинна бути доведена в кожному конкретному випадку.
При цьому суд, враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу обвинуваченого та характер висунутого проти нього обвинувачення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у їх взаємозв'язку з можливими вказаними ризиками, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченим його процесуальних обов'язків. Так, Європейський суд з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgaria зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризику переховування».
Аналізуючи вищенаведені обставини у сукупності, суд приходить до висновку про те, що вони свідчать про неможливість усунення вказаних ризиків, встановлених щодо ОСОБА_3 , під час обрання запобіжного заходу, які не зменшилися і себе не вичерпали у менш обтяжливий спосіб, оскільки на даний час судове провадження триває, а тому вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 314, 331, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 06 жовтня 2023 року включно.
Ухвала підлягає оскарженню до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1