Справа № 467/19/23
Провадження № 2-п/467/1/23
15.08.2023 року Суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Кологрива Т.М., розглянувши заяву про самовідвід судді Кологривої Т.М. за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 14 серпня 2023 року судді Кологривій Т.М. було передано для розгляду заяву про перегляд заочного рішення (єдиний унікальний номер судової справи 467/19/23, номер провадження 2-п/467/1/23) по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Суддею подана заява про самовідвід з тих підстав, щонею була розглянута справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 154 КпАП України з винесенням постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
При розгляді останньої справи суддею надавалась оцінка доказам, які покладені і в основу пред'явлення позову про відшкодування шкоди, яка випливає з справи про адміністративне правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 39 ЦПК України, за наявності підстав, зазначених у ст.36 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
За правилами ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), в тому числі і в разі, коли є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно ч. 1 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
А відповідно до ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав і обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При розгляді справи судом ні у кого не повинно бути сумнівів в об'єктивності та неупередженості суддів. Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що суд не буде безстороннім, він має бути усунутий від розгляду справи.
Адже, у своєму рішенні по справі "Фельдман проти України" Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності ( рішення у справі "Фельдман проти України",заяви N 76556/01 та 38779/04, рішення від 8 квітня 2010 року, п.97).
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім ( рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного ( згадане вище рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
Необхідність повторної оцінки підстав, які вже були предметом дослідження, хоча і в іншій справі, але в спорі між тими ж сторонами та про той самий предмет, свідчить про відсутність в об'єктивному плані достатніх зовнішніх ознак безсторонності, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви з цього питання.
Наведені обставини вказують на те, що суддя Кологрива Т.М. не може брати участь у розгляді цієї справи відповідно до ч.1 п.5 ст. 36ЦПК України так як нею була дана правова оцінка обставинам у іншій справі, які входять до предмету спору у цій справі між тими сторонами.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення реалізації права сторін на справедливий суд, що гарантовано їм Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод ( Рим, 04.ХІ. 1950) вважаю за необхідне задовольнити заявлений суддею самовідвід.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 258-261 ЦПК України,
Заяву про самовідвід судді Кологривої Т.М. задовольнити.
Відвести суддю Арбузинського районного суду Миколаївської області Кологриву Тетяну Миколаївну від розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення (єдиний унікальний номер судової справи 467/19/23, номер провадження 2-п/467/1/23) по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.М.Кологрива