Справа № 450/3560/23 Провадження № 2/450/1395/23
04 серпня 2023 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Данилів Є.О.
при секретарі Ориняк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити заяв у позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області про витребування майна з чужого незаконного володіння шляхом:
накласти арешт на земельні ділянки, що перебувають у володінні відповідачів: ОСОБА_3 земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623686400:01:001:1297; 4623686400:01:001:1296; 4623686400:01:001:1295; 4623686400:01:001:1294; 4623686400:01:001:1293; 4623686400:01:001:1254; 4623686400:01:001:1298; ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 4623686400:01:001:1292; ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 4623686400:01:001:1291; ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 4623686400:01:001:1240,
встановив:
підстава заяви: предметом позову є витребувати на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з незаконного володіння: ОСОБА_3 земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623686400:01:001:1297; 4623686400:01:001:1296; 4623686400:01:001:1295; 4623686400:01:001:1294; 4623686400:01:001:1293; 4623686400:01:001:1254; 4623686400:01:001:1298; ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 4623686400:01:001:1292; ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 4623686400:01:001:1291; ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 4623686400:01:001:1240.
Позивач згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.08.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Львівської області, зареєстровано в реєстрі за № 1551 набув право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0, 2262 га, яка розташована на території с. Сокільники Сокільницької сільської ради Пустомитівського (Львівського району) Львівської області. Вказана земельна ділянка належала продавцю ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІV-ЛВ №055867 виданого 17.09.1996 року на підставі рішення Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 28.09.1994 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №352, кадастровий номер земельної ділянки 4623686400:01:001:0519.
Відповідно до Державного на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №554376 виданого 23 квітня 2009 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2262 га на підставі договору купівлі-продажу ВЕТ №741651 від 02.08.2007, реєстр. №1551, яка розташована в с. Сокільники Пустомитівського (Львівського) району Львівської області, цільове призначення ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 4623686400:01:001:0519. Необхідність обрання даного виду забезпечення позову, на думку позивача, є обґрунтованим, так як невжиття даного виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, у разі розпорядження відповідачами вказаним майном на користь третіх осіб. З метою запобігання можливим потенційним порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача просить заяву задоволити.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи з засад диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Окрім того, згідно положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що слід застосовувати і при розгляді заяви про забезпечення позову.
За змістом ст. 152 ЦПК України заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.
Пленум ВСУ України у п. 4 Постанови "Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року з метою правильного застосування норм закону роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі №922/4587/13.
Отже, підставою для забезпечення позову є те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
З технічної документації із землеустрою щодо відведення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_2 /дата заяви 17.11.2021 року/ слідує, що конфігурація та площа земельної ділянки кадастровий № 4623686400:01:001:0519, яка була відчужена відповідачем ОСОБА_2 та набута у власність позивачем ОСОБА_1 були змінені внаслідок чого утворилася земельна ділянка площею 0,1953 га, кадастровий № 4623686400:01:001:1233, для ведення особистого селянського господарства.
Із Технічної документації із землеустрою щодо відведення меж земельної ділянки в натурі гр. ОСОБА_2 (2001 рік) видно, що ОСОБА_2 було подано заяву компетентним органам наступного змісту. ОСОБА_2 , власник земельної ділянки № НОМЕР_2 , площею 0,2262 та, що належить її на праві приватної власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю, виданого Сокільницькою сільською радою народних депутатів Пустомитівського району Львівської області 17.09.1996 серія IV - ЛВ №055867, виданого на підставі рішення Сокільницької сільської ради народних депутатів Пустомитівського району Львівської області від 28.09.1994, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 352, цією заявою не перечує щодо зміни довжин лінії і зміну конфігурації земельної ділянки, при яких загальна площа земельної ділянки зменшується та становить 0,1953 га, що були виявлені при виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), жодних претензій до власників суміжних земельних ділянок не маю, а також щодо меж та конфігурації земельної ділянки та повідомляю, що це жодним чином не порушує моє право та законні інтереси.
За інформацією Відділ у №1 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (лист від 21.03.2023 N°2936/427-23-0.91), відповідно до даних Державного земельного кадастру в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4623686400:01:001:1233, площею 0,1953 га утворилися земельні ділянки з кадастровими номерами 4623686400:01:001:1240 (площею 0,0444га) та 4623686400:01:001:1241 (площею 0,1509 га).
Земельна ділянка з кадастровим номером 4623686400:01:001:1241 поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 4623686400:01:001:1253 (площею 0,1429 га) та 4623686400:01:001:1254 (площею 0,0080 га).
Земельні ділянки з кадастровими номерами 4623686400:01:001:1291, 4623686400:01:001:1292, 4623686400:01:001:1293, 4623686400:01:001:1294, 4623686400:01:001:1295, 4623686400:01:001:1296, 4623686400:01:001:1297, 4623686400:01:001:1298 утворилися у результаті поділу із земельної ділянки з кадастровим номером 4623686400:01:001:1253.
Земельна ділянка з кадастровим номером 4623686400:01:001:1233 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 24.12.2021 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Технічна документація розроблена на підставі державного акту серія IV-ЛВ N055867 виданий 17.09.1996 року, згідно якого власником земельної ділянки є гр. ОСОБА_2 . Розробник технічної документації - ФОП ОСОБА_7 у 2021 році. Документація із землеустрою щодо зазначеної земельної ділянки в місцевий фонд документації із землеустрою та оцінки земель не передавалась. Відповідачі придбали спірну земельну ділянку за відплатним договором у особи, яка не мала права її відчужувати, одночасно з володіння законного власника ОСОБА_1 ця земельна ділянка вибула не з його волі, а у зв'язку з неправомірними діями сторонніх осіб, що є підставою для витребування такого майна від набувача.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (12 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 568/525/21, провадження № 61-14463св21).
З огляду на вищенаведене та беручи до уваги те, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є нерухоме майно, а саме земельні ділянки, право власності на які зареєстроване за відповідачами, позивач вважає обґрунтованим припущення, що не вжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів.
Судом враховано, що вид забезпечення позову запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами та не позбавить власників майна права володіти та користуватися таким майном, суд прийшов до висновку, що вказане клопотання слід задоволити та вжити заходи забезпечення позову вказані у заяві позивача про забезпечення позову.
В силу вимог ч. 3 ст. 154 ЦПК України підстави для обов'язкового застосування зустрічного забезпечення відсутні, тому, на думку суду, зустрічне забезпечення застосуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-
постановив:
заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задоволити.
Накласти арешт на земельні ділянки, що перебувають у володінні відповідачів: ОСОБА_3 земельні ділянки з кадастровими номерами: 4623686400:01:001:1297; 4623686400:01:001:1296; 4623686400:01:001:1295; 4623686400:01:001:1294; 4623686400:01:001:1293; 4623686400:01:001:1254; 4623686400:01:001:1298; ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 4623686400:01:001:1292; ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 4623686400:01:001:1291; ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 4623686400:01:001:1240,
Надати органу, що здійснює виконання ухвали суду наступні відомості:
стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржники: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_6 , АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_5 , місце реєстрації АДРЕСА_6 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки з дати її постановлення.
Копію ухвали суду після її виконання направити всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали суду.
СуддяЄ. О. Данилів