461/5412/19
1-кп/461/151/23
09.08.2023 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
у складі:головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю:секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові об'єднане кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старичі, Яворівського району, Львівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та зі слів проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Сихівського районного суду міста Львова від 28.07.2023 р. за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі,-
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_3 , 25.03.2019 р., приблизно 15 год. 00 хв., перебуваючи неподалік будинку № 27, по вул.Коцюбинського у м.Львові, придбав шляхом знахідки у сміттєвому контейнері обріз мисливської рушниці, який, відповідно до висновку експерта № 5/280 від 16.07.2019 р., є гладкоствольною вогнепальною зброєю - обрізом, виготовленим саморобним способом з одноствольної мисливської рушниці 16 калібру моделі «ЗК» № НОМЕР_1 , 1952 року випуску, шляхом укорочування ствола до залишкової довжини 312 мм, справний, до проведення пострілів придатний, та, усвідомлюючи протиправність своїх дій, без передбаченого законом дозволу, привласнив її та незаконно зберігав в приміщенні квартири по АДРЕСА_2 без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив незаконне зберігання та носіння вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Крім цього, ОСОБА_3 , в період часу з 21.00 год. 03.01.2023 р. до 06.00 год. 04.01.2023 р., більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , під час дії воєнного стану (відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 р. № 2738-ІХ, воєнний стан в Україні продовжено строком на 90 діб до 19.02.2023 р.), маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, викрав належне ОСОБА_8 майно, а саме: дві куртки темно-синього кольору, вартість яких 3000 грн., кожна, загальною вартістю 6000 грн., у одній з яких знаходились грошові кошти на суму 5000 грн., сорочку сірого кольору у клітинку, вартістю 1000 грн., светр сірого кольору, вартістю 500 грн., джинси синього кольору, вартістю 1000 грн., мобільний телефон марки «Redms Note 10 ProOnyxGray» 6 Gb ROM; ІМЕІ: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 , чорного кольору, вартістю 10000 грн., у якому знаходилась сім-карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_4 , яка матеріальної цінності не становить, мобільний телефон марки «HuaweiPsmart+» 4 Gb 64 Gb; ІМЕІ: НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 , вартістю 8198 грн., у якому знаходилась сім-карта мобільного оператора ПрАТ «Київстар» - НОМЕР_7 , яка матеріальної цінності не становить та ключі від вказаної квартири, які матеріальної цінності не становлять, чим спричинив ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 31698 грн. 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , після роз"яснення йому суті обвинувачення, визнавши себе винним, підтвердив вищезазначені обставини та надав суду показання, що в повній мірі відповідають обставинам, викладеним у обвинувальному акті. Вказав, що всі обставини щодо вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень відповідають дійсності, у вчиненому розкаявся, просив суд суворо його не карати.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, з'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно усіх фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що сторонами провадження не оспорюється доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з'ясувавши правильне розуміння сторонами кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив незаконне зберігання та носіння вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 ,суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та обставини, при яких такі вчинено.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та повне визнання вини.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 не встановлено.
Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, виявляє ознаки легкої розумової відсталості, однак, згідно висновку судово-психіатричного експерта № 167 від 08.02.2023 р. застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, в межах санкцій ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі, оскільки останній неодноразово судимий, в тому числі і за злочини при власності, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, вчинив в умовах воєнного стану, відтак, на думку суду, його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Крім того встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вироком Сихівського районного суду м.Львова від 28.07.2023 р. засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, відтак, з врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що, остаточне покарання останньому слід визначити, відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань.
У вказаному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а саме майнової шкоди у розмірі 37 399 грн. та моральної шкоди у розмірі 30 000 грн.
Потерпілий ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_7 вказаний цивільний позов підтримали на просили такий задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_3 заявлений цивільний позов визнав частково, його захисник вказав, що матеріальна шкода, яка підлягає до стягнення в судовому порядку повинна відповідати, вказаній у обвинувальному акті, а саме 31 698,00 грн., а не в розмірі заявленому потерпілим, а розмір моральної шкоди є завищеним та не відповідає засадам співмірності, розумності та справедливості.
Оцінивши позовні вимоги цивільного позивача, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно обвинувального акту потерпілому ОСОБА_6 протиправними діями ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди на суму 31 698 грн., що сторонами кримінального провадження не оспорювалось, відтак вказана сума підлягає стягненню з обвинуваченого в судовому порядку. Разом з тим, суд вважає безпідставною вимогу про стягнення з ОСОБА_3 витрат на лікування у розмірі 5701 грн., на обґрунтування якої потерпілим надано витяг з історії хвороби стаціонарного хворого № 2221 та копії чеків про придбання медикаментів, оскільки такі не доводять причинний зв'язок між протиправними діями обвинуваченого та погіршенням стану здоров'я потерпілого. Щодо моральної шкоди, то суд зазначає, що, виходячи з засад розумності, співмірності та справедливості, розмір такої повинен становити 10 000 грн.
Відповідно до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави слід стягнути вартість проведення судово-балістичної експертизи ЛНДЕКЦ № 5/280 від 16.07.2019 року у розмірі 1256,08 грн.
Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 05.01.2023 р. підлягають скасуванню.
Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 263 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 185 КК України - 5 (п'ять) років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень,шляхом часткового складання покарань за вказаним вироком та вироком Сихівського районного суду міста Львова від 28.07.2023, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
Початок відбуття строку покарання ОСОБА_3 рахувати з 01.05.2023 року.
Цивільний позов ОСОБА_8 доЗелінського ОСОБА_9 стягнення завданої вчиненням кримінального правопорушення шкоди задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_8 ( АДРЕСА_4 ) - 31698, 00 (тридцять одну тисячу шістсот дев'яносто вісім гривень) 00 коп. матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 05.01.2023 р., а саме на куртку синього кольору з написом на грудях зліва «BackspaseBpuLock», кофту сірого кольору з трьома гудзиками біля шиї з биркою « ІНФОРМАЦІЯ_2 ", сорочку в чорно-сіру клітинку з биркою «RedHerring», джинси синього кольору з биркою «Version», ремінь чорного кольору із металевою пряжкою, мобільний телефон Huawei (пошкоджений збоку) чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_5 » НОМЕР_6 із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 , п'ять ключів із наступними надписами: «APECS», «AVERS», «Ельбор», «KALE», «Fuaro», добровільно видані ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 , штани чорного кольору та куртку чорного кольору - скасувати
Речові докази, а саме:
- відеозаписи з нагрудних камер відео спостереження екіпажу 302 за 04.01.2023 р. № 470225 та № 471298, які записано на «DVD-R» диск - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- куртку синього кольору з написом на грудях зліва «BackspaseBpuLock», кофту сірого кольору з трьома гудзиками біля шиї з биркою «SV&MODA", сорочку в чорно-сіру клітинку з биркою «RedHerring», джинси синього кольору з биркою «Version», ремінь чорного кольору із металевою пряжкою, мобільний телефон Huawei (пошкоджений збоку) чорного кольору ІМЕІ: НОМЕР_5 » НОМЕР_6 із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_8 , п'ять ключів із наступними надписами: «APECS», «AVERS», «Ельбор», «KALE», «Fuaro», штани чорного кольору та куртку чорного кольору - повернути ОСОБА_8 .
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1