справа № 208/5988/23
№ провадження 1-кп/208/443/23
Іменем України
11 серпня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
у відкритому підготовчому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12023041160000792 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середньо-технічну освіту, не одруженого, працюючого водієм ТОВ «Євромаршрут», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -
Відповідно до обвинувального акту, близько 17.20 годині 23.05.2023 року, водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz 312 D - П18» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в Заводському районі міста Кам'янського по проспекту Свободи з боку площі 250-річчя міста в напрямку проспекту Аношкіна.
Під час руху, Воронцов грубо порушуючи Правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при наближенні до регульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.35.1 («пішохідний перехід») та дорожньою розміткою 1.14.1(«зебра»), розташованого в районі будинку № 30 пр. Свободи, при ввімкненні в напрямку його руху червоного сигналу світлофора, що забороняв йому рух, задля не створення перешкод для руху пішоходів не зупинив автомобіль перед пішохідним переходом, а продовжив свій рух та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який перетинав проїзну частину дороги по пішохідному переходу справа наліво відносно руху транспортного засобу.
В результаті наїзду пішоходу Чагіну спричинені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла з відкритою черепно-мозковою травмою з раною лобної ділянки голови, раною на слизовій нижньої губи, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку; закритою тупою травмою грудної клітини з переломами 5,6 ребер по задньо-пахвовій лінії ліворуч, 7,8,9 ребер по лопатковій лінії справа, відкритий перелом основи 5 плюсневої кістки правої ступні з раною правої стопи, синця на лівому плечі, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем порушив вимоги п.п. 8.7.3 «е», 8.10 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
- п.8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення:
е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.
- п.8.10. У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів», невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Органом досудового слідства дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Під час проведення підготовчого судового засідання, ОСОБА_7 свою вину у скоєнні злочину при зазначених у обвинувальному акті обставинах, визнав повністю. Зазначив про повне відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди. Надав до суду клопотання про закриття кримінального провадження відносно нього за примиренням з потерпілим. Наслідки та нереабілітуючий характер закриття кримінального провадження з зазначених підстав, йому роз'яснені та є зррозумілими.
Потерпілий ОСОБА_4 зазначив, що обвинувачений повністю сплатив йому заподіяну шкоду, і він не має до нього ніяких претензій. З ОСОБА_7 він примирився. Просив суд закрити справу за їх примиренням, зі звільненням обвинуваченого від покарання. Наслідки прийняття такого рішення йому роз'яснені і є зрозумілими.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання про закриття справи.
Суд, вислухав сторони кримінального провадження, вивчивши надані матеріали, встановив наступне:
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадку, передбаченому ст. 46 КК України є обов'язковим.
Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Будь-які сумніви у добровільності та істинності позиції обвинуваченого у суду відсутні, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано самим обвинуваченим.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч.3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуюча.
Відповідно до ст. 44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Пунктом 2 ч.3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу. Будь-яких обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим клопотанням, не встановлено.
Згідно ст. 12 КК України, ч.1 ст. 286 КК України віднесена законодавством до нетяжких злочинів. ОСОБА_7 раніше не судимий, що підтверджується відповідною довідкою, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, відшкодував завдану злочином шкоду, примирився з ОСОБА_8 що підтверджується поясненнями останнього, який жодних претензій до обвинуваченого не заявляє, а тому наявні всі умови та підстави, передбачені кримінальним законом для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, та закриття кримінальної справи на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду у Постанові від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17, зазначено, що оскільки процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні не є збитками, то такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли.
КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зважаючи на викладене, суд вважає що процесуальні витрати понесені державою по проведенню судових експертиз, підлягають стягнення з обвинуваченого.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 284 ч.2 п.1, 285-288, 314-316 КПК України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ст. 46 КК України, звільнити від кримінальної відповідальності по обвинуваченню за ч.1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження №12023041160000792 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по ч.1 ст. 286 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України - у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, закрити.
Речові докази по справі:
- транспортний засіб, автомобіль «Mercedes-Benz 312 D-П18», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на спец. майданчику Кам'янського РУП, - знявши арешт з майна, повернути ОСОБА_5 ;
- копію картки стаціонарного хворого на ім'я ОСОБА_4 , два оптичних диска із рентгенологічними дослідженнями, лазерний диск для лазерних систем зчитування DVD-R, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження - зберігати при справі.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судових експертиз у загальній сумі 2 868 гривень.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, протягом 7-ми днів з дня її оголошення.
Законної сили судове рішення набирає після закінчення строку його оскарження.
Суддя ОСОБА_1