Справа № 553/1516/23
Провадження № 2-о/553/107/2023
Іменем України
02.08.2023м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді - Грошової Н.М.
за участю секретаря удового засідання - Левицької В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління ПФУ в Полтавській області про встановлення факту, що має юридичне значення,
14 червня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, заінтересована особа: Головне управління ПФУ в Полтавській області, в якій просить встановити факт належності їй правовстановлюючих документів, а саме:
- трудової книжки НОМЕР_1 від 20 листопада 1980 року, в якій неправильно вказано її прізвище російською мовою « ОСОБА_1 » замість « ОСОБА_1 »;
- факт, що має юридичне значення, зокрема про те, що дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є « ОСОБА_3 ».
Мотивуючи свої вимоги, заявник вказує, що для зарахування відповідних документів про стаж роботи та призначення пенсії за віком, вона звернулася до Головного управління ПФ України в Полтавській області про оформлення пенсії. Працівники пенсійного фонду вказали їй які документи необхідно подати для оформлення пенсії. Також, серед переліку документів була трудова книжка в якій помилково вказано її прізвище ОСОБА_1 (російською мовою) замість ОСОБА_1 , що не відповідає паспорту України. Працівники пенсійного фонду повідомили їй, що її 20 річний стаж роботи згідно трудової книги не може бути врахований при призначенні пенсії, оскільки в ній прізвище заявника значиться як « ОСОБА_1 ». У зв'язку із такими розбіжностями у документах заявник змушена звернутися до суду з відповідною заявою.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави від 20 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в частині вимог заявника ОСОБА_1 , про встановлення факту належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 ». Прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління ПФУ в Полтавській області про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення належності трудової книжки серії НОМЕР_2 , що видана 20.11.1980 на імя « ОСОБА_1 » заявнику - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заінтересованою особою - Головним управлінням ПФУ в Полтавській області 24.07.2023 подано до суду пояснення, в яких зазначено, що при розгляді заявлених вимог ОСОБА_1 покладаються на розсуд суду, справу просили розглядати без участі представника ГУ ПФУ в Полтавській області.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Надала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без її участі. Вимоги, викладені в заяві підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Представником заінтересованої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подано заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Оскільки неявка учасників справи не перешкоджає розгляду даної справи по суті, суд вважає за можливе провести судовий розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у суду матеріалів справи.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши викладені в заяві обставини, виходячи з вимог чинного законодавства, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Приписами ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Виходячи зі змісту п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Правовстановлюючий документ - це документ, який підтверджує права певного суб'єкта та складений у порядку, передбаченому законодавством.
Як передбачено п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 12 вказаної Постанови, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Згідно рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29.11.2017, заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільський районний у м. Полтаві відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Управління юстиції у Полтавській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу було задоволено та встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документу - свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 , виданого 05 липня 1963 року Міським бюро ЗАГС м. Полтави виконкому міської ради депутатів трудящих, актовий запис № 1154.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом..
Згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Ленінським РВ ПМУ ГУ МВС України в Полтавській області від 08.10.2008, прізвище, ім'я, по батькові заявника - ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Полтава.
Уклавши шлюб 07 грудня 1984 року заявник змінила прізвище з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_1 ", що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу.
Після укладення шлюбу прізвище заявниці було змінено з " ОСОБА_3 " на " ОСОБА_1 ", що підтверджується копією паспорта СРСР, який був виданий 16.02.1990 року та дійсний до 16.02.1995 року.
Шлюб заявниці ОСОБА_1 був розірваний 19.03.2004, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу.
Згідно закордонного паспорта України серії НОМЕР_5 , виданого органом 1622 від 16.02.1998, прізвище, ім'я, по батькові заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно трудової книжки, виписаної на ім'я заявника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (російською мовою), серії НОМЕР_2 від 20 листопада 1980 року, прізвище « ОСОБА_3 » перекреслене та зазначено прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджено наявність трудового стажу заявника, необхідного для призначення пенсії.
Однак, на титульній сторінці за № 1 вона записана, як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запис який вчинено російською мовою.
Тобто, в наданих документах допущені помилка в написанні прізвища заявниці, які позбавляють можливості Пенсійним фондом України провести призначення та нарахування пенсії заявниці.
Як передбачено ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
У ч. 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені судом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку, їх встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Відповідно до положення пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в якому вказано, що при розгляді справ про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала правовстановлюючий документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Суд звертає увагу на те, що заявник звернулася із заявою, в якій просить встановити факт належності їй трудової книжки, оскільки при зверненні до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії у представленій ним трудовій книжці виявлено помилки у написанні її прізвища, внаслідок чого виникла розбіжність з іншими документами.
Тобто, фактично заявник звернулася до суду про встановлення факту належності їй трудової книжки з метою приведення у відповідність документів, необхідних для звернення у подальшому з питанням призначення пенсії. У даному випадку заявником не ставиться питання підтвердження трудового (страхового) стажу, а лише підтвердження належності їй трудової книжки, для реалізації права звернення щодо вирішення питання пенсійного забезпечення, відтак на даному етапі не вбачається спору про право.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України№ 58 від 29 липня 1993 року, (далі Інструкції) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Згідно з п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Відповідно до п. 2.11 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказується на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Згідно з п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Згідно п. 26 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (зі змінами), якщо ім'я, по-батькові та прізвище, які зазначені в документах, що підтверджують трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по-батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документу даній особі може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно ч. 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України, працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п'яти днів після початку проходження стажування.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Заявник не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у її трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто нею, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу заявника за спірний період. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи та навчання для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З наведеної норми вбачається, що додаткові дані для підтвердження трудового стажу вимагаються лише у випадках, коли трудова книжка відсутня, або в ній відсутній запис, або записи про періоди роботи є неправильними або неточними.
У даному випадку суд не перебирає на себе повноваження органу, який призначає чи здійснює перерахунок пенсії, тобто не підтверджує трудовий стаж заявника, а встановлює факт, що має юридичне значення, а саме те, що трудова книжка належить заявниці, оскільки іншого способу виправити відповідний недолік немає.
Згідно роз'яснень, викладених у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.
Судом встановлено, що метою встановлення факту належності заявниці трудової книжки є необхідність в оформленні передбаченого законом державного пенсійного забезпечення.
Зважаючи на вищевказані обставини, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає до задоволення, оскільки дані факти та відповідні їм правовідносини підтверджуються матеріалами справи.
Натомість, встановлення відповідних юридичних фактів необхідно заявниці для призначення пенсії, що є важливою конституційною гарантією громадянина.
Приймаючи до уваги те, що заявниця позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку, встановити факт належності трудової книжки, суд приходить до висновку, що надані заявницею докази є належними, допустимими, достовірними, а в своїй сукупності достатніми для задоволення даної заяви.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 211, 247, 259, 293, 315, 319 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління ПФУ в Полтавській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт що правовстановлюючий документ - трудова книжка серії НОМЕР_2 , дата заповнення: «20.11.1980 року», на ім'я: « ОСОБА_1 », дата народження: « ІНФОРМАЦІЯ_5 », належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 11.08.2023.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Заінтересована особа: Головне управління ПФУ в Полтавській області, Код ЄДРПОУ: 13967927, адреса місцезнаходження: 36014, м. Полтава. вул. Соборності, 66.
Головуючий: суддя Н.М. Грошова