Справа № 504/3387/23
Провадження № 1-кс/504/305/23
14.08.2023 смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
підозрюваної - ОСОБА_5 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, смт. Доброслав, клопотання слідчого СВ ВП № 3 ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту у межах кримінального провадження № 12022164330000175 від 13.08.2023 року за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підозрюваній, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки - м. Рені, Одеської області, українці, громадянці України,
із середньою освітою, не заміжня,
офіційно не працевлаштована, маюча на утриманні неповнолітнього сина,
зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
та фактично проживаюча за адресою:
АДРЕСА_2 , зі слів раніше не судима..
про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України
повідомлено 13.08.2023 року
затримана в порядку ст. 208 КПК України 12.08.2023 року о 23:50 год.,
,
СВ ВП № 3 ОРУП № 2 ГУ НП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022164330000175 від 13.08.2023 року за ознаками скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.08.2023 близько 19:00 годин, (більш точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось можливим), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , де у неї виник конфлікт із своїм співмешканцем, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В цей час між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на ґрунті побутових відносин та раптово виниклих неприязних стосунків, виникла сварка, яка з вини потерпілого переросла у бійку так-як останній схопив ОСОБА_5 , за шию та почав душити.
У відповідь на вищевказані дії ОСОБА_8 , у ОСОБА_5 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з мотивів помсти останньому за дії, що спричинили їй фізичний біль, виник раптовий, невизначений умисел на спричинення ОСОБА_8 фізичного болю, шляхом нанесення тілесних ушкоджень.
Далі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення фізичного болю шляхом нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , маючи на меті заподіяння шкоди здоров'ю останньому, діючи умисно, усвідомлено, взяла до правої руки кухонний ніж, який знаходився на стільці, та, усвідомлюючи гіпотетичні наслідки своїх дій здійснила один удар цим ножем в область черевної порожнини, ОСОБА_8 , завдавши йому фізичного болю та заподіявши тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення лівої бокової ділянки живота з пошкодженням брижі тонкої кишки.
12.08.2023 року о 23:50 год ОСОБА_5 затримана в порядку ст. 208 КПК України.
13.08.2023 ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у клопотанні, повністю вважали доведеним обгрунтованість повідомленої підозри.
Прокурор посилався на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- ризик впливу на свідків у даному кримінальному провадженні;
Підозрювана ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання слідчого, та просила обрати домашній арешт у певний час доби.ла обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, висловив суду щире каяття, свою вину визнав повністю.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрювану, заслухавши учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов до наступних висновків:
Як встановлено в судовому засіданні, підозрювана ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що є тяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та наданими до клопотання доказами, які повністю досліджені слідчим суддею у судовому засіданні: рапортом УПП, протоколом огляду місця події, протоколом освідування особи, протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину, протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,повідомленням про підозру ОСОБА_5 , протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_5 та іншими матеріалами у їх сукупності.
Слідчий суддя враховує, що підозрювана має місце реєстрації офіційно не працевлаштований, офіційно не одружений, має малолітню дитину, раніше не судима.
Все це вказує на наявність соціальних зв'язків у підозрюваної, і вказує на мінімальну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя приймає до уваги, що підозрюваний, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення, потерпілого має місце на початковій стадії досудового розслідування.
Протягом періоду досудового розслідування існує вірогідність того, що свідки можуть змінити свої покази, і ці свідки не допитувались судом безпосередньо.
Тобто ризик впливу на свідків наявний в теперішній час.
Щодо запропонованого виду запобіжного заходу.
У справі ЄСПЛ «Луценко проти України» в остаточному рішенні від 19 листопада 2012 року у пункті 62 зазначено: «Суд наголошує, що стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у зазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями). Будь-яке свавільне тримання під вартою не може відповідати пункту 1 статті 5 Конвенції. У цьому контексті термін «свавільність» розуміється ширше, ніж лише невідповідність національному законодавству. Як наслідок, законне позбавлення свободи за національним законодавством усе одно може бути свавільним і, таким чином, може порушувати Конвенцію, зокрема, коли з боку державних органів мала місце недобросовісність або введення в оману (див. рішення від 09 липня 2009 року у справі «Моорен проти Німеччини» (Mooren v. Germany), заява № 11364/03, пункти 72, 77 та 78, з подальшими посиланнями), або коли таке позбавлення свободи не було необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), заява № 65559/01, пункт 74).
Право на свободу є одним із основоположних прав людини, яке має виняткову роль як засіб забезпечення інших прав і свобод людини. Це право гарантується статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 29 Конституції України.
Стаття 5 Конвенції передбачає фізичну свободу людини, яка полягає в забезпеченні того, щоб жодна особа не могла бути свавільно позбавлена волі.
Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом, як передбачено частиною другою статті 29 Конституції України.
Сукупність встановлених слідчим суддею обставин, встановлених ризиків, приймаючи до уваги особу підозрюваного, його соціальний статус, слідчий суддя вважає, що підозрюваному доцільним обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту у певний час доби, з покладення передбачених законом обов'язків.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Такий запобіжний захід буде достатнім, розумним та справедливою реакцією скоєному кримінальному правопорушенню.
Запобіжний захід не може бути обраний більш ніж на кінцеву дату досудового розслідування за вищевказаною постановою.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 177, 178, 183, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити частково.
Строком на 58 діб обрати підозрюваній ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Строк дії запобіжного заходу рахувати з 23:50 год 12.08.2023.
На строк 23:50 год 08.10.2023 року включно покласти на ОСОБА_11 у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
-не залишати місце постійного проживання - будинок АДРЕСА_2 з 21:00 години вечора до 06:00 години ранку наступного дня, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків спрацювання сигналу повітряної тривоги та необхідності переміщення у сховище в період сигналу повітряної тривоги;
-не виїжджати за межі с. Корсунці, Одеського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;
-утримуватися від спілкування із потерпілим у кримінальному провадженні та свідками.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного було покладено відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_14 .
Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1