Справа № 1515/5053/12
провадження № 2/504/56/23
10.08.2023смт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді Доброва П.В.,
секретаря Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування та виділ майна в натурі, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про виділення в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -
Виклад позиції позивача та відповідача.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 в якій просив визначити порядок користування житловим будинком з надвірними господарчими будівлями та спорудами та визначити порядок користування земельною ділянкою та виділити в натурі позивачеві ОСОБА_1 частину житлового будинку з надвірними господарчими будівлями та спорудами, що належать йому на праві спільної часткової власності та виділити в натурі частину земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги позивач та в подальшому його правонаступник ОСОБА_3 багаторазово уточнювали. В редакції від 14 вересня 2022 року ОСОБА_3 просила суд визначити між нею та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою 680 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 згідно третього варіанту Висновку судового експерта ОСОБА_5 №29-08/22 від 07.09.2022, виділивши у користування ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 190 кв.м., а ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 454 кв.м., залишити у спільному користуванні земельну ділянку площею 36 кв.м. для можливості обслуговування будівель і споруд співвласників, встановити сервітут на користь ОСОБА_3 для проходу та заїзду з вулиці Нова. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що їй на праві власності належить 24/100 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, а відповідачу - ОСОБА_2 76/100 частин цього будинку з господарчими будівлями та спорудами. Станом на 13 січня 2000 року земельна ділянка, на якій розташований будинок з господарськими будівлями та спорудами, мала площу 601,3 кв.м. На момент звернення до суду площа земельної ділянки складає 784 кв.м., яка рішенням Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №8 від 22.02.2000 року закріплена повністю за відповідачем, що на її думку порушує її права.
Відповідач - ОСОБА_2 з первинним позовом не погодився в частині нібито порушення розрахунку часток будинку з господарчими будівлями та спорудами, надав до суду позовну заяву в якій просив суд виділити в натурі та визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 розміром 0,06 га; виділити в його користування 76/100 земельною ділянкою АДРЕСА_1 розміром 0,06 га. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Марченко О.М. 13 січня 2000 року є власником 76/100 частин житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, який розташований на земельній ділянки АДРЕСА_1 розміром 0,06 га.
ОСОБА_2 також подав до Комінтернівського районного суду Одеської області позовну заяву до ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області №805-VII від 27.10.2017 року про надання ОСОБА_4 земельної ділянки за кадастровим номером 5122782600:04:001:0404 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 ; скасування рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухомого майна, щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки за кадастровим номером 5122782600:04:001:0404 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час оформлення землевпорядної документації на ім'я ОСОБА_4 не було узгоджено межі земельної ділянки з ним як користувачем спільної земельної ділянки більш того, до складу ново виділеної земельної ділянки увійшла частина ділянки, яка належала його батькам з 1962 року.
Адвокатом Малою А.М., яка є представником відповідача - ОСОБА_4 та третьої особи - ОСОБА_3 до суду надано відзив на позовну заяву, в якій з позовною заявою ОСОБА_2 не погодились. У відзиві адвокат Мала А.М. зазначає, що рішенням №805-VII від 27.10.2017 року Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарчих будівель і споруд (присадибні ділянки). Пунктом 2 даного рішення була передана безкоштовно у власність гр. ОСОБА_4 земельна ділянка за кадастровим номером 5122782600:04:001:0404 загальною площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарчих будівель і споруд (присадибні ділянки) із земель, що знаходиться в комунальній власності Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах с.Ілічанка) на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підставі витягу з державного земельного кадастру, номер витягу НВ - 5105346872017 від 20.10.2017 року. Зазначена земельна ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 1423998651227, що підтверджується витягом номер: 105801119 від 30.11.2017 року. Рішенням виконавчого комітету Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області №185 від 20.12.2018 року зазначеній земельній ділянці була надана поштова адреса: АДРЕСА_2 ). У свою чергу, на думку ОСОБА_4 ОСОБА_2 , як позивач не надав до суду належних та допустимих доказів, що він є власником (користувачем) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, зазначає, що ОСОБА_2 використав своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, оскільки йому вже надавалась земельна ділянка площею 1000 кв.м. в АДРЕСА_3 .
Представником ОСОБА_2 - адвокатом Михайленко М.М. наданні письмові пояснення на уточнену позовну заяву від 14 вересня 2022 року в якій заперечувала, щодо залучення висновку експерта №29-08/22 виконаному Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 , посилаючись на те що висновок зроблено фахівцем, який не належить до суб'єктів судово-експертної діяльності, та не є державними спеціалізованими установами.
Земельна ділянка 0,06 га рішенням Виконкому Одеської райради депутатів трудящихся №212 від 29.06.1962 року була виділена матері позивача та відповідача - ОСОБА_6 , після її смерті в 1980 році батько позивача та відповідача - ОСОБА_1 оформив житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом на право власності №23 від 14 лютого 1989 року.
В 2000 році 76/100 частин житлового будинку за договором купівлі-продажу перейшла у власність ОСОБА_2 . Ще за життя батька існував порядок користування згідно якого ОСОБА_7 та члени його родини користувались виходом на вулицю Нова, а ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 використовували вихід на вулицю Махачкалінська.
Право власності за ОСОБА_4 вперше було зареєстровано в листопаді 2017 року за адресою: АДРЕСА_1 , та вдруге після зміни поштової адреси в грудні 2018 року.
Таким чином, Красносільська сільська рада передаючі у власність ОСОБА_4 земельну ділянку порушила не тільки інтереси ОСОБА_2 а і ОСОБА_3 . Саме це стало підставою для звернення ОСОБА_2 в 2019 році до суду з позовом про визнання недійсним та скасування рішення Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області №805-VII від 27.10.2017 та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Третя особа- Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області надала до суду заяву розглядати справу на підставі письмових доказів без участі представника. Просила суд визначити варіанти поділу вищезазначеної земельної ділянки, враховуючи інтереси ОСОБА_3 .
Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Рух справи в суді. Заяви (клопотання) учасників справи та процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області Вінською Н.В. від 30.11.2012 року відкрито провадження по справі та призначено дату судового засідання.
Ухвалою суду від 13.08.2013 року зупинене провадження у справі у зв'язку зі смертю ОСОБА_1 до вирішення питання про правонаступництво.
В подальшому у зв'язку із припиненням повноважень судді Комінтернівського районного суду Одеської області Вінській Н.В. закінчилися повноваження щодо здійснення правосуддя, цивільну справу №1515/5053/12 за автоматичним розподілом передано у провадження судді Комінтернівського районного суду Одеської області Доброву П.В.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.09.2014 року відновлено провадження у справі № 1515/5053/12.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.09.2014 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.02.2015 року провадження у справі закрито у зв'язку зі смертю позивача.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16.12.2015 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 09.02.2015 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду справи.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.01.2021 року об'єднано в одне провадження цивільні справи №1515/5053/12 (провадження №2/504/99/21) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування та виділ майна в натурі, цивільну справу № 504/3261/15-ц (провадження № 2/504/89/21) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про виділення в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою та справу № 504/2820/19 (провадження №2/504/563/21) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області та скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 03 травня 2017 року призначалась судова земельно - технічна експертиза. На вирішення експертизи було поставлено: які можливо визначити варіанти розподілу земельної ділянки та визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 , розміром 0,06 га, яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з врахуванням часток, розташованого на ній житлового будинку, який належить на праві спільної часткової власності відповідно ОСОБА_2 належить 76/100 часток земельної ділянки та ОСОБА_3 24/100 часток земельної ділянки розміром 0,06 га.
Ухвалами Комінтернівського районного суду Одеської області від 04.08.2021 року від 13.01.2021 року задоволенні клопотання адвоката Малої А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , щодо проведення повторної земельно-технічної експертизи, яка не була виконана експертом з причин не надання останньому додаткових матеріалів.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.08.2022 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - адвоката Малої Алли Миколаївни про призначення у справі повторної судової земельно-технічної експертизи відмовлено.
До канцелярії суду від адвоката Малої Алли Миколаївни, яка діяла в інтересах ОСОБА_3 , надіяшла заява про відвід судді Доброва П.В. від розгляду справи 1515/5053/12, посилаючись на сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Ухвалою від 15.09.2022р. визнано заяву адвоката Малої Алли Миколаївни, яка діяла в інтересах ОСОБА_3 про відвід судді Доброва П.В. від розгляду справи 1515/5053/12 необґрунтованою; передано заяву у справі 1515/5053/12 про відвід судді Доброва П.В. на автоматичний розподіл для розгляду суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу.
За результатами автоматичного розподілу для розгляду заяви про відвід судді Доброва П.В. в межах справи №1515/5053/12 визначено суддю Барвенко В.К.
Ухвалою від 19.09.2022р. в задоволенні заяви адвоката Малої Алли Миколаївни, яка діяла в інтересах ОСОБА_3 про відвід судді Доброва П.В. від розгляду справи №1515/5053/12 відмовлено.
Ухвалою від 18.10.2022 року прийняти до розгляду уточнену позовну заяву по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Красносільска сільська рада Одеського району Одеської області про визначення порядку користування та виділ майна в натурі. Долучити уточнену позовну заяву до справи та встановити час відповідачу для надання відзиву на уточнені позовні вимоги. В подальшому, розглядати у підготовчому судовому засіданні справу з урахуванням уточнених позовних вимог.
Ухвалою від 02 березня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування та виділ майна в натурі, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про виділення в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_3 , Красносільська сільська рада Лиманського району Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області та скасування державної реєстрації земельної ділянки до судового розгляду на 23.03.2023 о 10:15 год. в приміщенні Комінтернівського районного суду Одеської області, зала судових засідань № 1 (67500, Одеська область, Одеський район, смт. Доброслав, вул. Захисників Азовсталі, б. 51).
В судове засідання сторони з'явились.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами по справі.
Суд, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 26.11.2014 року по справі №504/1526/14-ц є власником 24/100 частин житлового будинку з надвірними господарчими будівлями і спорудами, які складаються з літ «А», що складається з літ.2-1 - передпокою, літ.2-2 - коридору, літ.2-3 - житлової, літ.2-4 - житлової, літ.2-5 - кухні, загальною площею 32,7 кв.м., житловою 17.1 кв.м., розташованого на земельній ділянці 0,06 га за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області 13 січня 2000 року р/№5, є власником 76/100 частин житлового будинку з надвірними господарчими будівлями і спорудами, які складаються з частини житлового будинку літ «А» (І-тамбур, 1-1 - коридор, 1-2 - житлова, 1-3 - житлова, 1-4 - котельня, 1-5 - санвузол, 1-6 - кухня), що складає 25,7 кв.м. жилої площі та 46,9 кв.м. загальної площі, літньої кухні - Б, веранди - б, кладової - В, сараю - Г, сараю - Д, гаражу - Е, огорожи №1-3.
Зазначенні частки житлового будинку з надвірними господарчими будівлями і спорудами сторонами зареєстровані відповідно до чинного законодавства, що підтверджується інформаційною довідкою 245978519 від 25.02.2021 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
Також судом встановлено, що згідно даних Акту відведення земельної ділянки в натурі від 06.09.1999 р (а.с. 66 т.1) на підставі рішення виконкому Красносільської сільської Ради народних депутатів від 07.02.1989 року за №18-П інженером-землевпорядником Красносільської сільської Ради І.В. Козловським ОСОБА_1 загальною площею 600 кв.м., яка розташована в АДРЕСА_1 . На момент відведення земельна ділянка площею 0,06 га була правильної форми та мала наступні лінійні розміри: фасадна межа - 18,45 м.; ліва межа - 32,52 м.; задня межа - 18,45 м.; права межа - 32,52 м.
Земельна ділянка 0,06 га рішенням Виконкому Одеської райради депутатів трудящихся №212 від 29.06.1962 року була виділена матері позивача та відповідача - ОСОБА_6 , після її смерті в 1980 році батько позивача та відповідача - ОСОБА_1 оформив житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом на право власності №23 від 14 лютого 1989 року, що підтверджується матеріалами справи .
Згідно даних «Технічного звіту кадастрової зйомки земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_3 » складеного ТОВ «ІНАГРО Комінтернівське» у 2017 році, фактична площа земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка розташована по вулиці Нова в Іллічанка Комінтернівського району Одеської області складає 1479 кв.м., але поділу підлягає земельна ділянка загальною площею 0,0552 га.
Суд критично оцінює посилання сторін по справі з наступних питань:
Відповідно до витягу з рішення Красносільської сільської ради №236-VI від 27.12.2011 р ОСОБА_10 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років загальною площею 0,1148 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташованої на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, але сторонами не надано будь-яких належних доказів, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду був розроблений та погоджений органами місцевого самоврядування, не надано також і укладеного відповідно до зазначеного рішення договору оренди.
Відповідно до витягу із рішення №8 від 22.02.2000 року Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області прийнято рішення дозакріпити до присадибної ділянки площею 600 кв.м. прилеглу земельну ділянку площею 184 кв.м. за ОСОБА_2 в результаті чого загальна площа складає 784 кв.м., так як до суду не надано належних та допустимих доказів передачі даної ділянки в натурі безпосередньо ОСОБА_2 .
У той же час на адресу Комінтернівського районного суду Одеської області від третьої особи - Красносільської сільської ради надійшли пояснення від 17.05.2016р №02-21/822 в яких міститься наступна інформація: рішення про передачі у власність (користування) земельної ділянки по АДРЕСА_1 Красносільською сільською радою не приймалось; копії рішень сесій про перейменування, перенумеровання вказаної земельної ділянки з 1962 року по даний час у Красносільської сільської ради відсутні. Красносільською сільською радою було прийнято рішення №236-VI від 27.12.2011 року «Про надання дозволу громадянам на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди для обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд розташованих на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області», яким ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років загальною площею 0,1148 га за адресою: АДРЕСА_1 . Збільшення площі земельної ділянки планувалось за рахунок вільної від забудови земельної ділянки, що безпосередньо межує з зазначеною земельною ділянкою площею 0,0600 га Гр. ОСОБА_1 не було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років загальною площею 0,1148 га за адресою: АДРЕСА_1 , також не укладено договір оренди з Красносільською сільською радою. Постійною депутатською комісією з питань містобудування, будівництва, земельних відносин, екології та раціонального природокористування встановлено, що частиною земельної ділянки, що безпосередньо межує з зазначеною земельною ділянкою площею 0,0600 га самовільно користується гр. ОСОБА_2 .
Також судом ставиться під сумнів посилання представника ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - адвоката Малої А.М. на нібито використання ОСОБА_2 право на безоплатну приватизацію земельної ділянки оскільки суду не надано доказів оформлення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 права власності на земельну ділянку площею 1000 кв.м. в АДРЕСА_3 на підставі рішення виконкому Красносільської сільської Ради народних депутатів від 28.05.1993р №17.
Частиною першою статті 356 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власність двох чи більше осіб з визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до статей 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 цього Кодексу.
Аналогічне положення закріплено в частині третій статті 88 ЗК України.
Частиною першою цієї статті передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Оскільки володіння та порядок користування земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, в тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, то при застосуванні статті 88 ЗК України при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або жилий будинок, слід брати до уваги цю угоду. Це правило стосується тих випадків, коли житловий будинок поділено в натурі.
За правилом частини другої статті 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частина четверта статті 120 ЗК України передбачає, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.
Аналіз змісту норм статті 120 ЗК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю та споруди, на якій вони розміщені.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Отже, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).
Відтак право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України).
Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 15 травня 2017 року у справі № 6-841цс16 та від 1 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16.
Під час розгляду справи судом встановлено та доведено показаннями сторін та фотокартками. В 2012 році ОСОБА_1 звернувся до суду з проханням визначення порядку користування земельною ділянкою та виділ майна в натурі - було відкрите позовне провадження. Ще за життя батька між сторонами склався порядок користування земельною ділянкою відповідно до якого ОСОБА_3 мала вихід через вільну на той час земельну ділянку на суміжну вулицю. У правому верхньому куті земельної ділянки НОМЕР_1 були влаштовані ворота, доріжки та виїзд/в'їзд що дозволяв заїзжати машинами з вулиці Махачкалінська, у той час як ОСОБА_2 має можливість потрапляти до земельної ділянки зі сторони вулиці Нова через металеву хвіртку та ворота влаштовані в фасадній межі. Аналогічні твердження містяться в висновку №17-2413 судової земельно-технічної експертизи за матеріалами цивільної справи №504/3261/15, який складено 15.02.2018 року ОНДІСЕ МЮ України.
Запропонований представником ОСОБА_3 - адвокатом Малою А.М. порядок користування земельною ділянкою 680 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 згідно третього варіанту Висновку судового експерта ОСОБА_5 №29-08/22 від 07.09.2022, виділивши у користування ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 190 кв.м., а ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 454 кв.м., залишити у спільному користуванні земельну ділянку площею 36 кв.м. для можливості обслуговування будівель і споруд співвласників, встановити сервітут на користь ОСОБА_3 для проходу та заїзду з вулиці Нова не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до статей 76, 77, 78 ЦПК України судова експертиза є одним із засобів доказування та має відповідати вимогам щодо належності та допустимості доказів, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаною з дотриманням порядку, встановленого законом.
Суд призначає експертизу у справі якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правдивості.
Згідно частини третьої статті 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Вимоги щодо суб'єктів судово-експертної діяльності визначаються Законом України «Про судову експертизу», Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 03.03.2015 № 301/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 р. за № 249/26694.
Відповідно до Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України (стаття 7 Закону).
Висновок експерта №29-08/22 залучений до Заяви адвоката Малої А.М. від 14.09.22 виконаний Фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 , яка з наданих документів є фахівцем, але не належить до суб'єктів судово-експертної діяльності, які є державними спеціалізованими установами. При розрахунку часток та встановленні порядку користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_5 взяті не достовірні данні щодо розмірів та конфігурації земельної ділянки.
Відтак, єдиним та вірним варіантом поділу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 є варіант зазначений відповідно до висновку №127-2413 від 15.02.2018 року ОНДІСЕ.
Вихідними даними є результати натурного обстеження досліджуваної земельної ділянки, додаткові матеріали на 76 аркушах, матеріали цивільної справи №504/3261/15 в 1 томі, ухвала суду від 03.05.2017 року.
Експерт надав висновок, що співвласнику ОСОБА_2 з часткою 76/100 пропонується виділити в користування земельну ділянку площею 368 кв.м., з приляганням до фасадної, правої та задньої зовнішніх меж земельної ділянки. Вхід і в'їзд на ділянку пропонується лишити існуючий в фасадній фактичній межі ділянки через металеві хвіртку і ворота.
Співвласнику ОСОБА_3 з часткою 24/100 пропонується виділити в користування земельну ділянку площею 184 кв.м. з приляганням до правої і задньої зовнішніх меж ділянки. Вхід на ділянку залишити існуючий через металеву хвіртку влаштовану в фактичній межі земельної ділянки.
Межі, що відокремлюють ділянки особистого користування співвласників домоволодіння по варіанту порядку користування земельною ділянкою описуються наступним чином:
Ділянка ОСОБА_2 площею 368 кв.м.:
-від точки розташованої на відстані 11,25 м. від фасадної межі земельної ділянки 16,8 м від правої зовнішньої межі земельної ділянки, по напрямку до лівої межі земельної ділянки до примикання до зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» і далі до зовнішньої стіни будинку орієнтованої на фасадну межу земельної ділянки, за довжиною 1,73 + 7,80 м;
-далі по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки до примикання до зовнішньої стіни житлового будинку літ «Ж» орієнтованої на праву зовнішню межу земельної ділянки, відрізок довжиною 0,76 м.;
-далі через будівлю житлового будинку літ «Ж» по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки, через всю довжину житлового будинку, відрізок довжиною 6,80 м;
-далі по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки до точки розташованої на відстані 0,45 м. від лівої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 1,31 м;
-поворот праворуч по напрямку до задньої межі земельної ділянки, до примикання до зовнішньої стіни сараю літ «З» орієнтованої на фасадну межу земельної ділянки довжиною 8,15 + 11,26 м;
-далі через всю довжину будівлі сараю літ. «З» по напрямку до задньої межі земельної ділянки відрізок довжиною 3,95 м;
-далі по напрямку до задньої межі земельної ділянки до точки розташованої на 1,66 м від задньої зовнішньої межі земельної ділянки та 1,61 м від лівої зовнішньої земельної ділянки, відрізок довжиною 2,93м +3,71м;
-поворот праворуч по напрямку до правої зовнішньої межі земельної ділянки, розташованої на відстані 1,83м від задньої зовнішньої межі земельної ділянки, довжиною 9,80 м;
-поворот праворуч по напрямку до фасадної зовнішньої межі земельної ділянки до примикання до зовнішньої стіни літньої кухні літ «Л» і далі уздовж зовнішніх стін кухні літ «Л», житлового будинку літ «А» орієнтованих на ліву зовнішню межу ділянки, відрізок довжиною 8,29м +6,90м +0,07м +6,25м;
-далі поворот ліворуч по напрямку до правої зовнішньої межі земельної ділянки міжквартирних перегородок відокремлюючих квартири співвласників на всю їх довжину перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ «А», орієнтовану на праву межу земельної ділянки;
-далі по напрямку до правої зовнішньої межі земельної ділянки до точки розташованої на відстані 16,8 м від правої зовнішньої межі земельної ділянки та 8,56м + 11,25м від межі земельної ділянки відрізок 1,73 м.;
-поворот праворуч по напрямку до фасадної межі земельної ділянки, розташованої на відстані 16,80 м від правої зовнішньої межі земельної ділянки та до фасадної межі земельної ділянки, відрізок довжиною 8,56 м.
Ділянка співвласника ОСОБА_3 площею 184 кв.м.:
-від точки розташованої на відстані 1,83м від задньої зовнішньої межі земельної ділянкита 9,80 + 1,61 м від лівої зовнішньої межі земельної ділянки, по напрямку до фасадної зовнішньої межі земельної ділянки до примикання до зовнішньої стіни літньої кухні літ «Л» і далі уздовж зовнішніх стін літньої кухні літ «Л», житлового будинку літ «А» орієнтованих на ліву зовнішню межу земельної ділянки, відрізок довжиною 8,29 + 6,90 + 0,07 +6,25 м;
-далі поворот ліворуч по напрямку до правої зовнішньої межі земельної ділянки, по осях міжквартирних перегородок відокремлюючих квартири співвласників на всю їх довжину до перетину з зовнішньою стіною житлового будинку літ «А», орієнтованою на праву зовнішню межу земельної ділянки;
-далі по напрямку до правої зовнішньої межі земельної ділянки, до точки розташованої на відсатні 16.80 м. від правої зовнішньої межі земельної ділянки та 8,56м + 11,25 м від фасадної межі земельної ділянки, відрізок довжиною 1,73м;
-поворот ліворуч по напрямку до задньої зовнішньої межі земельної ділянки, до точки розташованої на відстані 2,46м від задньої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 15,71м +5,73м;
-поворот ліворуч по напрямку до лівої зовнішньої межі земельної ділянки, до точки розташованої на відстані 1,83 м від задньої зовнішньої межі земельної ділянки та 9,80 + 1,61м від лівої зовнішньої межі земельної ділянки, відрізок довжиною 8,60 м.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області про визнання недійсним та скасування рішення Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області №805-VII від 27.10.2017 року про надання ОСОБА_4 земельної ділянки за кадастровим номером 5122782600:04:001:0404 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 ; скасування рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухомого майна, щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки за кадастровим номером 5122782600:04:001:0404 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд розглянувши надані матеріали, заслухавши пояснення сторін встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Рішенням 335-VII від 12.08.2016 року Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області був наданий дозвіл ОСОБА_4 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в АДРЕСА_1 орієнтованою площею 0,08 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Рішенням №806 - VII від 27.10.2017 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарчих будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_4 , передано безкоштовно у власність громадянину ОСОБА_4 земельну ділянку за кадастровим номером 5122782600:04:001:0404 загальною площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарчих будівель і споруд (присадибні ділянки) із земель, що знаходиться в комунальній власності Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області (в межах с.Ілічанка) на підставі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підставі витягу з державного земельного кадастру, номер витягу НВ - 5105346872017 від 20.10.2017 року.
Зазначена земельна ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером: 1423998651227, що підтверджується витягом номер: 136388400 від 03.09.2018 року. Рішенням виконавчого комітету Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області №185 від 20.12.2018 року зазначеній земельній ділянці була надана поштова адреса: АДРЕСА_2 ).
Судом оглянуто копію Акту приймки-передачі межових знаків на зберігання який не містить дати, підписів власників (користувачів) суміжних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_11 . Акт погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та/або землекористувачами також не містить дати складання, підписів власників (користувачів) суміжних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_11 .
До суду не надано, належних та допустимих доказів про повідомлення та пропонування ознайомитись з межами земельної ділянки, яка в подальшому була передана у власність ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної ділянки користувачем; ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території); д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); є) копію правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права власності на такі об'єкти зареєстровані); ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт; з) план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів); и) кадастровий план земельної ділянки; і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що включається до документації із землеустрою після виконання робіт із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Статтею 198 Земельного кодексу України передбачено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.
Механізм встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками визначено Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376 (далі - Інструкція № 376).
Згідно з п. 3.12 Інструкції №376 закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.
Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення, якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.
У постанові від 20.03.2019 у справі № № 514/1571/14-ц Велика Палата Верховного Суду сформулювала таку правову позицію:
«Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийнято постанову у справі № 681/1039/15-ц, у якій суд зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовлення землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.
Тобто, при добросовісному виконанні набувачем земельної ділянки обов'язків щодо узгодження меж з користувачами чи власниками суміжних земельних ділянок, у разі, якщо користувач чи власник суміжної земельної ділянки безпідставно ухилився від погодження меж та не підписав акт, сама відсутність такого акта погодження меж не свідчить про незаконність рішення про затвердження проекту землеустрою та про передачу земельної ділянки у власність».
Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 та Верховним Судом у постановах від 05.05.2020 у справі № 404/3048/18, від 22.10.2020 у справі №454/805/13-а, від 21.01.2021 у справі №818/2225/17.
Порушення процедури погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами призвело до того, що частина земельної ділянки з кадастровим номером 5122782600:04:001:0404 загальною площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_1 наклалась на земельну ділянку загальною площею 0,0552 га за адресою: АДРЕСА_1 . Площа накладання однієї ділянки на іншу складає 0,0121 га та чітко відображена в технічному звіті з геодезичних вишукувань за адресою: АДРЕСА_1 виготовленому сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_12 на замовлення ОСОБА_4 .
Частиною другою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз'яснено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК України).
Відповідно до положень статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України)
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 268 ЦПК України, суд -
Задовільнити позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , за участю третіх осіб - ОСОБА_3 , Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області.
Визнати недійсним та скасувати рішення Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області №805-VII від 27.10.2017 року про надання ОСОБА_4 земельної ділянки за кадастровим номером 5122782600:04:001:0404 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_2 .
Скасувати рішення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухомого майна, щодо надання ОСОБА_4 земельної ділянки за кадастровим номером 5122782600:04:001:0404 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,08 га за адресою: АДРЕСА_2 .
Визначити між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,0552 га за адресою: АДРЕСА_1 згідно Висновку №127-2413 від 15.02.2018 року складеного Одеським науково - дослідним інститутом судових експертиз (ОНДІСЕ МЮ України).
Співвласнику ОСОБА_2 з часткою 76/100 виділити у користування земельну ділянку площею 368 кв.м., з приляганням до фасадної, правої та задньої зовнішніх меж земельної ділянки. Вхід і в'їзд на ділянку лишити існуючий в фасадній фактичній межі ділянки через металеві хвіртку і ворота.
Співвласнику ОСОБА_3 з часткою 24/100 виділити в користування земельну ділянку площею 184 кв.м. з приляганням до правої і задньої зовнішніх меж ділянки. Вхід на ділянку залишити існуючий через металеву хвіртку влаштовану в фактичній межі земельної ділянки.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.В. Добров