справа № 372/4154/18 Головуючий у суді І інстанції Потабенко Л.В.
провадження № 88-ц/824/32/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
08 серпня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
Головуючого судді: Сушко Л.П.,
суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,
секретар судового засідання: Гайдаєнко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду заяву адвоката Стафійчука Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у цивільній справі за апеляційною скаргою прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року у справі за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсними розпорядження та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,
У грудні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з вказаним позовом. Просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його. Визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року №506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, та стягнути з відповідачів понесений судовий збір.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року у задоволені позову першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року апеляційну скаргу прокуратури Київської області задоволено. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року №506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047.
Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Постановою Верховного Суду від 12 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Грибов Дмитро Ігорович, задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року в частині позовних вимог про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння скасовано, прийнято у цій частині нове рішення.
В задоволенні позовних вимог першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовлено.
В решті постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року залишено без змін.
27 квітня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Стафійчука Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року.
Заява обгрунтована тим, що представник ОСОБА_1 - адвоката Стафійчук В.В. 31.03.2023 року ознайомився з матеріалами справи № 372/2036/22 та 18.04.2023 року отримав виготовлені та засвідчені Обухівським районним судом Київської області копії документів, долучених до справи № 372/2036/22.
Як на підставу нововиявленої обставини вказував, що відповідно до копії заяви № 5323/23 від 06.03.2023 року та доданих до неї копії повідомлення № 01-12/9 від 05.01.2021 року, копії повідомлення № 11-21/71/02/31.03- 2021 від 11.01.2021 року, копії Повідомлення від 15.02.2023 № 22-31.02.01-2023 - на виконання пункту 3 частини першої статті 7, частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла станом на 01.01.2021) Київською обласною державною адміністрацією листом від 11.01.2021 № 11- 21/71/02/31.03-2021 зазначено про необхідність врахування під час розроблення вказаної містобудівної документації переліку державних інтересів, в тому числі, передбачити визначення прибережних захисних смуг водних об'єктів, зокрема, р. Стугна та водойм на ній (в тому числі, рибогосподарської), охорону від забруднення і засмічення, накласти обмеження господарської діяльності на територіях водного фонду до яких частково входять земельні ділянки, відповідно до статей 88, 89 Кодексу; в листі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра від 28.12.2020 № 01-12/9 надавались галузеві пропозиції до вищенаведених державних інтересів, які готувались департаментом, зазначено, зокрема, що розміщення садового товариства можливе за межами 25-метрової нормативної прибережної захисної смуги р. Стугна та ставу, на решту території, яка залишається, накласти обмеження у використанні. Також, у вищезазначеному листі вказано, що значна частина земельної ділянки знаходиться на землях водного фонду, а саме в межах прибережної захисної смуги річки Стугна, що відповідає положенням статті 4 Кодексу; щодо ширини прибережної захисної смуги за місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047), зазначеної (за наявності) у затверджених комплексних планах просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планах населених пунктів або проектах комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, проектах генеральних планів населених пунктів, повідомляємо, що інформація про наявність такої містобудівної документації в департаменті відсутня; інформація щодо розроблення зазначеної документації із землеустрою, її затвердження, винесення в натурі (на місцевості) меж прибережної захисної смуги за місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047) та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, а також щодо доведення до відома населення відомостей про межі прибережної захисної смуги за вказаним місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047) в департаменті відсутня; Відомості Державного земельного кадастру для фізичних та юридичних осіб у формі витягів з Державного земельного кадастру, викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, зокрема кадастрових планів земельних ділянок, надаються без відомостей про координати поворотних точок меж об'єктів Державного земельного кадастру.
Відповідно до копії повідомлення № 01-12/9 від 05.01.2021 року - згідно публічної кадастрової карти України та наданого викопіювання земельна ділянка розташована вздовж русла р. Стугна значна частина земельної ділянки знаходиться на землях водного фонду в межах нормативної прибережної захисної смуги річки Стугна та ставу, з яким межує західною стороною; розміщення садового товариства можливе за межами 25-метрової нормативної прибережної захисної смуги р. Стугна та ставу, на решту території, яка залишається, накласти обмеження у використанні.
Відповідно до копії повідомлення № 11-21/71/02/31.03-2021 від 11.01.2021 року -"...на виконання пункту 3 частини першої статті 7, частини другої статті 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до розпорядження голови Обухівської райдержадміністрації від 05.09.2016 № 397 «Про розроблення детального плану території землекористувачів якої об'єднує обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Обухівщина», що розташована в адміністративних межах Української міської ради (за межами населеного пункту)», Київська обласна державна адміністрація зазначає про необхідність врахування під час розроблення містобудівної документації таких державних інтересів: ... передбачити визначення прибережних захисних смуг водних об'єктів, зокрема, р. Стугна та водойм на ній (в тому числі, рибогосподарської), охорони від забруднення і засмічення, накласти обмеження господарської діяльності на територіях водного фонду до яких частково попадають земельні ділянки, відповідно до статей 88, 89 Водного кодексу України».
Також посилався на те, що відповідно до копії Повідомлення № 22-31.02.01-2023 від 15.02.2023 року - на замовлення Обухівської районної державної адміністрації Київської області ТОВ Проектно-виробниче підприємство «ТЕРМО» розроблено детальний план території для розміщення обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Обухівщина» на загальній земельній ділянці площею 10,0 га до складу якої увійшла і земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, що розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту); в матеріалах вказаного детального плану території, позначені існуючі планувальні обмеження, зокрема і прибережна захисна смуга р. Стугна, що накладається на кадастрові межі земельних ділянок вздовж берегової лінії річки. Відповідно до положень статті 88 Водного кодексу України, розмір прибережної захисної смуги для малих річок (річка Стугна), струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів становить 25 метрів, якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
05 червня 2023 року до Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Стафійчука В.В. про процесуальне правонаступництво та залучення третьої особи, в якій просив залучити до участі у справі № 372/4154/18 ОСОБА_4 , як відповідача, замість ОСОБА_1 , як відповідача. Також просив змінити статус ОСОБА_1 у справі № 372/4154/18 та залучити ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог (а.с.191-207 том 3).
Заяву обгрунтовував тим, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки від 14.11.2022 № 3178, відповідно до якого продавець передав, покупець прийняв у власність земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки - 3223151000:06:014:0047, площею 0,1200 га (експлікація земельних угідь: у тому числі за земельними угіддями, га: 0,1200 - 09 виноградники), місце розташування: Київська область, Обухівський район, місто Українка, та сплачує за неї обумовлену цим договором грошову суму.
Отже на підставі договору 14.11.2022 № 3178, ОСОБА_4 з 14.11.2022 року є власником земельної ділянки (3223151000:06:014:0047), замінив ОСОБА_1 у відносинах, що стосується права власності на земельну ділянку (3223151000:06:014:0047).
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, яке відбулося 06.06.2023 року, колегія суддів заяву Стафійчука В.В. задовольнила частково, залучила у справі третьою особою ОСОБА_4 .
11 липня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли заперечення заступника керівника Київської обласної прокуратури - Грабець І., в яких просив заяву за нововиявленими обставини адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 15.12.2020 у справі № 372/4154/18 - без змін.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між принципами правової визначеності та res judicata і правом на справедливий суд.
Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Законодавство, у тому числі й ЦК України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
Враховуючи викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Нововиявлені обставини характеризуються сукупністю таких ознак: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би суттєво змінити, або прийняти інше рішення, ніж те, яке було прийняте).
Встановлено, що рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року та постанова Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року переглядається в частині визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007.
Щодо позовної вимоги про витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, яка розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, суд апеляційної інстанції не переглядає за нововиявленими обставинами, оскільки за цією вимогою остаточне рішення ухвалив Верховний Суд.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позовні вимоги першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації є правомірними і такими, що свідчать про наявність факту порушення інтересів держави в частині розпорядження земельними ресурсами, які відносяться до охоронних об'єктів. Також зауважив, що позовні вимоги загалом ґрунтуються на законі, обставини, покладені в основу позову знайшли об'єктивне підтвердження під час судового розгляду, дослідженими судом доказами підтверджується незаконність вибуття спірної земельної ділянки із власності держави, тому позовні вимоги по їх суті доведені належними і допустимими доказами. Разом з тим, суд дійшов висновку про необхідність застосування строку позовної давності, і зазначив, що прокурором при зверненні до суду із позовною заявою пропущено строк позовної давності, а представники відповідачів по справі просили застосувати цей строк, тому у позові слід відмовити в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» затверджено проект із землеустрою щодо відведення у власність громадянам земельних ділянок для ведення індивідуального садівництва, в тому числі ОСОБА_2 площею 0,12 га за рахунок земель державної власності в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району та передано йому у власність вказану земельну ділянку.
На підставі цього розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 ОСОБА_2 21 травня 2008 року виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 217228 площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, що розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва.
24 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_2 , відчужив ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1200 га, розташовану на території Української міської ради Обухівського району Київської області, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н. Р. зареєстровано в реєстрі за № 4571.
На підставі вказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 червня 2008 року № 4571 ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 193713 площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, що розташована на території Української міської ради Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва.
04 листопада 2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_1 земельну ділянку для індивідуального садівництва, площею 0,1200 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Українка, кадастровий номер 3223151000:06:014:0047. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О. П., зареєстровано в реєстрі за № 1021.
Згідно з інформацією ЦГО ім. Бориса Срезневського від 07 листопада 2018 року № 17-08/2223 водний об'єкт, розташований поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером: 3223151000:06:014:0047 - це природний водний об'єкт - затока річки Дніпро, яка утворилась після заповнення Канівського водосховища як затоплення низинних ділянок заплави Дніпра і гирлової частини річки Стугна.
Відповідно до змісту листа КДП «Київгеоінформатика» від 09 листопада 2018 року № 01-01/268 земельні ділянки, в тому числі земельна ділянка площею 0,1200 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047 повністю накладаються на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу затоки Канівського водосховища на річці Дніпро, яка утворилася в результаті затоплення низинних ділянок заплави річки Дніпро та гирлової частини річки Стугна.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2012 року у цивільній справі № 1018/135/2012 за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, договір купівлі-продажу та зобов'язання вчинити певні дії, позов заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію державного акту на право власності на землю серії ЯЖ № 217228 площею 0,12 га для ведення садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району, кадастровий номер 3223151000:06:014:0047, виданий ОСОБА_2 . Визнано недійсним та скасовано державну реєстрацію державного акту на право власності на землю серії ЯЖ № 193713 площею 0,12 га для ведення садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району, кадастровий номер 3223151000:06:014:0047, виданий ОСОБА_3 . Визнано за державою в особі Обухівської районної державної адміністрації Київської області право власності на земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047. В інший частині позовних вимог відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 05 липня 2012 року, рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 лютого 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову заступника прокурора Київської області в інтересах Обухівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу та зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
Так, судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах законодавчо визначеної статтею 88 ВК України стометрової захисної смуги затоки Київського водосховища на річці Дніпро.
Як на підставу для скасування постанови апеляційного суду, заявник посилався на те, що біля спірної земельної ділянки є прибережна зона водного фонду р. Стугна, яка становить 25 метрів (мала річки), а не 100 метрів як рахував суд при ухваленні постанови, ця обставина існувала на час ухвалення постанови, однак не була відома сторонам у справі.
Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами за умови, що вони можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, яку надав суд у такому рішенні (пункт 49.4.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 429 ЦПК України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд приймає постанову - якщо переглядалася постанова.
Під час перегляду судом апеляційної інстанції постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у зв'язку з нововиявленими обставинами встановлено наступне.
Відповідно до Копії Заяви № 5323/23 від 06.03.2023 року та доданих до неї копії повідомлення № 01-12/9 від 05.01.2021 року, копії повідомлення № 11-21/71/02/31.03- 2021 від 11.01.2021 року, Копії Повідомлення від 15.02.2023 № 22-31.02.01-2023 - на виконання пункту 3 частини першої статті 7, частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, що діяла станом на 01.01.2021) Київською обласною державною адміністрацією листом від 11.01.2021 № 11- 21/71/02/31.03-2021 зазначено про необхідність врахування під час розроблення вказаної містобудівної документації переліку державних інтересів, в тому числі, передбачити визначення прибережних захисних смуг водних об'єктів, зокрема, р. Стугна та водойм на ній (в тому числі, рибогосподарської), охорону від забруднення і засмічення, накласти обмеження господарської діяльності на територіях водного фонду до яких частково входять земельні ділянки, відповідно до статей 88, 89 Кодексу; в листі Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра від 28.12.2020 № 01-12/9 надавались галузеві пропозиції до вищенаведених державних інтересів, які готувались департаментом, зазначено, зокрема, що розміщення садового товариства можливе за межами 25-метрової нормативної прибережної захисної смуги р. Стугна та ставу, на решту території, яка залишається, накласти обмеження у використанні. Також, у вищезазначеному листі вказано, що значна частина земельної ділянки знаходиться на землях водного фонду, а саме в межах прибережної захисної смуги річки Стугна, що відповідає положенням статті 4 Кодексу; щодо ширини прибережної захисної смуги за місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047), зазначеної (за наявності) у затверджених комплексних планах просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планах населених пунктів або проектах комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, проектах генеральних планів населених пунктів, повідомляємо, що інформація про наявність такої містобудівної документації в департаменті відсутня; інформація щодо розроблення зазначеної документації із землеустрою, її затвердження, винесення в натурі (на місцевості) меж прибережної захисної смуги за місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047) та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, а також щодо доведення до відома населення відомостей про межі прибережної захисної смуги за вказаним місцезнаходженням земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:06:014:0047) в департаменті відсутня; Відомості Державного земельного кадастру для фізичних та юридичних осіб у формі витягів з Державного земельного кадастру, викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану), копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, зокрема кадастрових планів земельних ділянок, надаються без відомостей про координати поворотних точок меж об'єктів Державного земельного кадастру.
Відповідно до копії повідомлення № 01-12/9 від 05.01.2021 року - згідно публічної кадастрової карти України та наданого викопіювання земельна ділянка розташована вздовж русла р.Стугна значна частина земельної ділянки знаходиться на землях водного фонду в межах нормативної прибережної захисної смуги річки Стугна та ставу, з яким межує західною стороною; розміщення садового товариства можливе за межами 25-метрової нормативної прибережної захисної смуги р. Стугна та ставу, на решту території, яка залишається, накласти обмеження у використанні (а.с. 145 том 3).
Відповідно до копії повідомлення № 11-21/71/02/31.03-2021 від 11.01.2021 року - «...на виконання пункту 3 частини першої статті 7, частини другої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до розпорядження голови Обухівської райдержадміністрації від 05.09.2016 № 397 «Про розроблення детального плану території землекористувачів якої об'єднує обслуговуючий кооператив «Садове товариство «Обухівщина», що розташована в адміністративних межах Української міської ради (за межами населеного пункту)», Київська обласна державна адміністрація зазначає про необхідність врахування під час розроблення містобудівної документації таких державних інтересів:... передбачити визначення прибережних захисних смуг водних об'єктів, зокрема, р. Стугна та водойм на ній (в тому числі, рибогосподарської), охорони від забруднення і засмічення, накласти обмеження господарської діяльності на територіях водного фонду до яких частково попадають земельні ділянки, відповідно до статей 88, 89 Водного кодексу України» (а.с. 146-148 том 3).
Відповідно до копії повідомлення № 22-31.02.01-2023 від 15.02.2023 року - на замовлення Обухівської районної державної адміністрації Київської області ТОВ Проектно-виробниче підприємство «ТЕРМО» розроблено детальний план території для розміщення обслуговуючого кооперативу «Садове товариство «Обухівщина» на загальній земельній ділянці площею 10,0 га до складу якої увійшла і земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047, що розташована в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області (за межами населеного пункту); в матеріалах вказаного детального плану території, позначені існуючі планувальні обмеження, зокрема прибережна захисна смуга р. Стугна, що накладається на кадастрові межі земельних ділянок вздовж берегової лінії річки. Відповідно до положень статті 88 Водного кодексу України, розмір прибережної захисної смуги для малих річок (річка Стугна), струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів становить 25 метрів, якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється (а.с. 149-153 том 3).
Відповідно до ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 59 ЗК України громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів).
Цією ж статтею установлено вичерпний перелік видів функціонального використання земель водного фонду, для яких їх можуть передавати в користування громадян органи місцевого самоврядування та виконавчої влади.
Зокрема, землі водного фонду можуть передаватись в користування лише для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт.
Враховуючи викладене, чинним законодавством передбачено лише один випадок, коли землі водного фонду можуть передаватись у приватну власність та п'ять випадків, коли їх може бути передано в користування.
Можливість передачі у приватну власність земель водного фонду для ведення індивідуального садівництва законом не передбачена.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЗК України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 149 ЗК України районні державні адміністрації па їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 149 ЗК України обласні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.
Відповідно до ст. 88 ВК України прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
- для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
- для середніх річок, водосховищ на них та ставків площею більше 3 гектарів - 50 метрів;
- для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Якщо крутизна схилів перевищує три градуси, мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках всіх категорій земель, крім земель морського транспорту.
Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених цим Кодексом.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції, враховуючи ту обставину, що відповідно до листа Київської обласної державної адміністрації від 15.02.2023 року спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223151000:06:014:0047 є частиною земельної ділянки садового товариства "Обухівщина" площею 10 га, яка у свою чергу, розташована у межах 25-метрової прибережної смуги річки Стугна, є істотною обставиною в даній справі та впливає на висновки суду по суті заявлених вимог, оскільки спростовує надані прокурором до позовної заяви докази.
З інформації Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 07.11.2018 за № 17-08/2223, інформації Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 09.11.2018 № 01-01/268, схемі накладення оспорюваних земельних ділянок, що були надані прокурором до позовної заяви та з яких виходив суд при ухваленні рішення, лише узагальнено вказано, що спірні земельні ділянки повністю накладаються на 100 метрову прибережну захисну смугу затоки Київського водосховища на річці Дніпро, яка утворилася в результаті затоплення низинних ділянок заплави р. Дніпро та гирлової частини р. Стугна, проте не було, що саме р. Стугна протікає вздовж прибережної зони, спірної ділянки.
При цьому прокурор не спростував ту обставину, що навколо річки Стугна встановлюється прибережна захисна смуга шириною не у 100 м, а шириною у 25 м.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор вказував, що спірні земельні ділянки накладаються на 100 метрову прибережну захисну смугу річки Стугна, яка внаслідок затоплення перетворилась у затоку річки Дніпра, надавши на підтвердження своїх доводів інформацію Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 07.11.2018 за № 17-08/2223 та інформацію Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» від 09.11.2018 № 01-01/268, схеми накладення оспорюваних земельних ділянок на 100 метрову прибережну захисну смугу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Таким чином, постанова Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року підлягає скасуванню в частині визнання недійсним розпорядження Обухівської районноїдержавної адміністрації від 07 квітня 2008 року № 506 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області» в частині надання у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0007, апеляційна скарга прокуратури Київської області на рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року підлягає задоволенню частково, рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року підлягає скасуванню в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 423, 429 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Стафійчука Владислава Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року - задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року в частині визнання недійсними розпорядження скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
Апеляційну скаргу прокуратури Київської області задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 грудня 2019 року скасувати в частині позовних вимог про визнання недійсним розпорядження та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено «10» серпня2023 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді Д.Р. Гаращенко
В.І. Олійник