Справа № 753/21527/19 Головуючий в суді 1-ої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/944/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
12 липня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
потерпілої - ОСОБА_11 ,
представника потерпілої - ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_11 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_13 , захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено йому покарання:
- за ч. 4 ст. 296 КК України у виді 5 років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 115 КК України у виді 12 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 12 років 6 місяців позбавлення волі.
Зараховано в строк відбуття покарання:
- термін попереднього ув'язнення з 26.05.2017 року до 23.10.2017 року та з 04.10.2019 року до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі;
- термін перебування в стаціонарному закладі при проведенні судово-психіатричної експертизи з 31.08.2018 року по 29.10.2018 року та 27.08.2019 року з розрахунку один день перебування в стаціонарному закладі при проведенні судово-психіатричної експертизи за два дні позбавлення волі;
- термін поміщення ОСОБА_7 до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку з 30.10.2017 року по 03.10.2019 року, з розрахунку один день поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку за один день позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 задоволено частково.
Стягнуто зі ОСОБА_7 на користь ОСОБА_16 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 82 275 гривень 00 копійок та в рахунок відшкодування моральної шкоди 400 000 грн.
Стягнуто зі ОСОБА_7 в дохід держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 23865 грн. 62 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів.
За вироком суду, ОСОБА_7 , 30.08.2016 року о 23 год. 30 хв., перебуваючи на автомобільній стоянці супермаркету, що за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи при собі спеціально пристосований для нанесення ушкоджень предмет, ОСОБА_7 , грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, явно ігноруючи існуючі в суспільстві правила та норми поведінки, добропорядності, протиставляючи себе іншим громадянам, аморально, зверхньо ставлячись до прав та свобод і законних інтересів громадян, незважаючи на те, що він перебуває у громадському місці, відкрито демонструючи наявний у його правій руці спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, а саме, невстановлений досудовим розслідуванням предмет травматичної дії, направив його в сторону раніше невідомого ОСОБА_17 , якого побачив біля вказаного супермаркету, та з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, здійснив п'ять пострілів, проте не влучив. Після цього, ОСОБА_18 , побоюючись за своє життя та здоров'я, оцінюючи злочинні наміри ОСОБА_7 , втік до безпечного місця, а ОСОБА_7 з місця події зник.
Крім того, ОСОБА_7 , 24.05.2017 року приблизно о 21 год. 30 хв., перебував на передньому пасажирському сидінні в салоні автомобіля «SEAT LEON», жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який на праві власності належить останньому та який рухався в напрямку Харківської площі по вул. Харківське шосе в м Києві, під керуванням ОСОБА_19 . В цей же час по такому ж маршруту на мотоциклі марки «YAMAHA», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався ОСОБА_20 з яким у ОСОБА_7 виник конфлікт. 24.05.2017 року приблизно о 21 год. 33 хв., ОСОБА_7 , знаходячись на світлофорі неподалік магазину «АТБ - Маркет» по вул. Харківське шосе, 166-В в м. Києві, поряд з ОСОБА_20 , під час словесного конфлікту, керуючись раптово виниклим умислом, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій та бажаючи їх настання, з метою протиправного спричинення смерті іншій людині, тобто ОСОБА_20 , не говорячи про свої злочинні наміри ОСОБА_19 , взяв в руку невстановлений досудовим розслідуванням предмет травматичної дії та, будучи в граничних межах близької дистанції від потерпілого ОСОБА_20 , здійснив три постріли в область його лівої бічної поверхні грудної клітини, спричинивши останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді одного проникаючого у черевну порожнину вогнепального поранення грудної клітини, з розташуванням вхідної рани на лівій бічній поверхні грудної клітини, з ушкодженням в напрямку проходження ранового каналу лівої нирки та черевної аорти, крововилив у черевну порожнину, масивний крововилив у клітковину заочеревинного простору; садна лівої бічної поверхні грудної клітини, крововилив в м'яких тканинах лівої бічної поверхні грудної клітини в ділянці розташування ушкоджень.
Від отриманого вогнепального кульового поранення грудної та черевної порожнин, що супроводжувалось ушкодженням лівої нирки та черевної аорти, масивною кровотечею та призвело до крововтрати, потерпілий ОСОБА_20 помер на місці, а ОСОБА_7 на автомобілі «SEAT LEON», жовтого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , з місця вчинення злочину зник.
Не погоджуючись з вироком суду, потерпіла ОСОБА_11 в апеляційній скарзі просить вирок змінити, призначити обвинуваченому ОСОБА_7 найбільш суворе покарання, що передбачено санкцією ч.1 ст.115 КК України - 15 років позбавлення волі.
В обґрунтуванні вказує, що дії ОСОБА_7 щодо її чоловіка - ОСОБА_20 мали умисний та цілеспрямований характер. Так, ОСОБА_7 здійснив три прицільні постріли по потерпілому, що перебуває в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті ОСОБА_20 . Крім того, матеріали справи вказують на те, що обвинувачений 30.08.2016 року вчинив хуліганські дії із застосуванням того ж пістолету, пострілами якого був убитий потерпілий, та через бездіяльність органів досудового розслідування ОСОБА_7 на той час вдалось уникнути покарання та утворило в його свідомості відчуття власної безкарності та вседозволеності, що в подальшому призвело до трагічної загибелі її чоловіка.
Крім того потерпіла зазначає, що суд необґрунтовано перерахував обвинуваченому, термін перебування його у закладі з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку в період з 30.10.2017 року по 03.10.2019 року, в термін позбавлення волі, з розрахунку один день перебування в психіатричному закладі за 1 день позбавлення волі, оскільки обвинувачений навмисно симулював наявність у нього психіатричних розладів, щоб штучним чином затягнути судовий розгляд і створити передумови для його перебування у психіатричному закладі, а не в умовах СІЗО. Крім того, в той час, коли він мав перебувати в психіатричному закладі, він систематично залишав межі медичного закладу та вів вільне життя.
Звертає увагу також на суперечності в резолютивній частині вироку, зокрема на те, що суд обвинуваченому зарахував період з 31.08.2018 року по 29.10.2018 року, як один день перебування в медичному закладі за 2 дні позбавлення волі, та з 30.10.2017 року по 03.10.2019 року зарахував, як 1 день перебування в медичному закладі за 1 день позбавлення волі.
Вказує на жорстокість та цинізм обвинуваченого, його нахабність та вважає, що він потребує перевиховання і обов'язково підлягає максимально тривалій ізоляції від суспільства.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить вирок скасувати та визнати недоведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.115 КК України, відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.373 КПК України, ухвалити виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 у зв'язку з не доведенням вчинення кримінальних правопорушень. В задоволенні позову потерпілого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити.
В обґрунтуванні вказує, що досліджуючи докази вини ОСОБА_7 в епізоді правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, суд помилково визнав належним доказом протокол впізнання ОСОБА_7 від 28.10.2016 року, оскільки фото на таблиці не прошиті та не завірені печаткою, свідок ОСОБА_21 був допитаний за результатами проведення впізнання в період часу з 10:15 годин до 10:45 годин 28.10.2016 року, тобто за 25 хвилин до початку впізнання, також в протоколі впізнання відсутні номер фото на яких зображений ОСОБА_7 .
Апелянт вважає, що кваліфікація правопорушення, яке відбулося 30.08.2016 року за адресою м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-г, не відповідає диспозиції ч.4 ст.296 КК України, в зв'язку з тим, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу використання правопорушником заздалегідь приготовленого предмету, придатного для завдання шкоди здоров'ю чи життю людини, не надано зброї або пристрою для відстрілу патронів з гумовими кулями. Також не надано підтвердження того, що патрони були знаряджені метальним снарядом будь-якого типу (металевим, гумовим, або іншим), здатним заподіяти шкоду здоров'ю людини, або спричинити його смерть. Під час огляду місця події, який відбувся 31.08.2016 року не вилучено жодного снаряду, який складав єдине ціле з гільзою до моменту пострілу, не зафіксовано пошкодження будь-яких об'єктів або потерпілого. Крім того, висновок експерта зазначає, що патрони «Сова П 9 мм» калібру 9мм РА конструктивно споряджаються метальним снарядом у вигляді кулі з гумоподібного матеріалу, але висновок не містить твердження, що зазначені гільзи до здійснення пострілу були частиною патрону, спорядженого гумовою кулею. Інші 2 гільзи були частинами шумового патрону, призначеного для подачі звукового сигналу і також, їх використання не могло зашкодити здоров'ю потерпілого. Таким чином, твердження сторони обвинувачення про то, що під час використання патронів, частиною яких до пострілу були зазначені гільзи, могло завдати шкоду здоров'ю людини та погрожувати його життю, є лише припущенням та позбавлено доказової бази.
Щодо кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.1 ст.115 КК України, апелянт вказує на те, що звинувачення ґрунтується на підставі заяви ОСОБА_7 про причетність до скоєння вбивства, після його добровільного прибуття до Дарницького РУ ГУНП в м. Києві, однак, під час допиту його в судовому засіданні в якості обвинуваченого, він давав покази, якими оговорив себе в зв'язку з тим, що його родині погрожували позбавленням волі на час досудового слідства в тому разі, якщо ОСОБА_7 відмовиться визнати вину в скоєнні вбивства ОСОБА_20 . Він давав покази не знаючи обставин правопорушення, це підтверджено висновком експерта № 190-МК від 15 вересня 2017 року, яким зазначено, що ОСОБА_7 дає неправдиві покази, які не відповідають обставинам правопорушення.
Також апелянт зазначає, що наявними в кримінальному провадженні доказами у вигляді експертиз не можливо безспірно стверджувати, що постріл, який став причино смерті ОСОБА_20 здійснено з того ж екземпляру зброї, що і два постріли, які спричинили садна на тілі потерпілого.
Крім того, стороною обвинувачення не доведено факту снарядження сигнального патрона гумовою кулею, тобто, залишається факт того, що з одного екземпляру зброї було здійснено один постріл, який міг спричинити лише одне поранення. Хто, та з якої зброї здійснив інші два постріли, стороною обвинувачення не встановлено. Факт можливого перероблення сигнального патрон та знарядження його гумовою кулею також не доведено жодним чином з допомогою належних та допустимих доказів.
Захисник звертає увагу на те, що стороною обвинувачення було долучено до кримінального провадження відео з камер відео спостереження магазину АТБ, розташованого по вул. Харківське шосе, 166, однак під час дослідження зазначеного доказу сторона захисту не встановила ідентифікуючих ознак транспортного засобу, а саме державних номерних знаків, зображення обличчя особи чи осіб, які на час зйомки перебувають в транспортному засобі, також не встановлено, що мотоциклом керує потерпілий ОСОБА_20 . Твердження того, що саме ОСОБА_7 та ОСОБА_20 на вказаному відео є лише припущеннями сторони обвинувачення і не можуть бути доказом, що безспірно доводить причетність ОСОБА_7 до скоєння вбивства ОСОБА_20 . Крім того, на зображенні видно, що автомобіль рухався попереду мотоцикла з зачиненими вікнами та дверима, що унеможливлює здійснення пострілів та влучання в тулуб людини зі сторони спини, відео є чорно-білим, тому встановити колір транспортного засобу неможливо, також відео не супроводжується звуком, тому ствердження суду про те, що саме постріли привернули увагу перехожих є лише припущенням та не може бути належним доказом в кримінальному провадженні. Тому сторона захисту вважає, що суд не мав права ґрунтувати вирок на підставі зазначеного доказу.
Також сторона обвинувачення не надала суду свідків, що безспірно підтвердили б причетність ОСОБА_7 до скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України
Сторона захисту звертає увагу, що під час досудового слідства та під час судового розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_7 жодним чином не підтверджено факт конфлікту між загиблим ОСОБА_20 та ОСОБА_7 та виникненням умислу в ОСОБА_7 на заподіяння смерті ОСОБА_20 , відповідно до кваліфікації правопорушення за ознаками ст.115 КК України,
Прокурор в апеляційній скарзі просить скасувати вирок в частині призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_7 за ч.4 ст. 296 та ч. 1 ст. 115 КК України і ухвалити в цій частині новий вирок, яким призначити йому покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, за ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 15 років, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити остаточне покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
В обґрунтуванні вказує, що протягом досудового розслідування та судового розгляду ОСОБА_7 своєї вини в інкримінованих злочинах не визнав, завдану злочинами шкоду усунути чи зменшити не намагався. Більше того, з метою уникнення відповідальності протягом досудового розслідування ОСОБА_7 намагався заплутати слідство у кримінальному провадженні, зокрема шляхом надання недостовірних даних, що підтверджується висновком судово-медичної медико-криміналістичної експертизи №190-МК від 15.09.2017 (т.3 а.с.61-70). В ході судового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, ОСОБА_7 вину не визнав, а під час дачі показань вказав про те, що інкримінованих злочинів не вчиняв. По епізоду вбивства вказав, що взагалі був у іншому місці, а показання надані ним під час досудового розслідування були отримані стороною обвинувачення через порушення його прав. Також, досліджені судом першої інстанції матеріали за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій і протоколу огляду речей та документів від 05.07.2019 (звукозаписів диктофону «Sony «ІС Recorder ACD- РХ 470», вилученого в палаті ОСОБА_7 ), які отримані в рамках іншого кримінального провадження, свідчать про особисте ставлення обвинуваченого до вчинених ним злочинів у вигляді відсутності розкаяння, надають негативну характеристику обвинуваченому та його ставленню до встановлених у суспільстві норм співіснування, свідчать про небажання ставати на шлях виправлення, а лише про бажання уникнути відповідальності будь-яким шляхом (підкупом, застосуванням насильства до учасників провадження тощо), що свідчить про відсутність в обвинуваченого щирого розкаяння з приводу вчинених ним кримінальних правопорушень, тобто відсутності критичного ставлення до вчинених ним діянь, і бажання виправитись та жити за встановленими у суспільстві правилами, дотримуватись законів та поважати права інших громадян. Таке суб'єктивне ставлення обвинуваченого є незмінним на протязі тривалого часу, попри те, що з 26.05.2017 обвинувачений перебуває у місцях несвободи і фактично відбуває покарання, тому враховуючи суть пред'явленого обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України, яке є особливо тяжким злочином проти життя людини, наведені вище обставини свідчать про виключну суспільну небезпеку ОСОБА_7 і можливість вчинення ним нових злочинів. Крім того, потерпілі ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , а також їх представники, просили суд призначити обвинуваченому максимальне покарання, передбачене дляінкримінованих злочинів.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокати ОСОБА_14 та ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просять визнати недопустимими доказами сторони обвинувачення: протокол огляду місця події від 31.08.2016; заяву про вчинення кримінального правопорушення від 07.09.2016; оптичний DVD-R диск марки «Verbatim» ємністю 4,7 GB, з відеозаписами з камер відеоспостереження супермаркету «Novus», що за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г, що проводили відеозйомку 30.08.2016; протокол впізнання особи від 28.10.2016; ухвалу від 07.03.2018 про визнання речовими доказами п'яти предметів схожих на гільзи, з них 2 штуки з нашаруванням, які були виявлені та вилучені протоколом огляду місця події від 24.05.2018 та про призначення балістичної експертизи наданих вищевказаних 5 предметів; висновок експерта № 8-5/360 від 01.06.2018; протокол огляду місця події від 24.05.2017 складений слідчим СВ Дарницького УП Гу НП у м. Києві ОСОБА_22 та вилучені даним протоколом речі, протокол огляду місця події (трупа) від 24.05.2017, протокол огляду місця події від 25.05.2017, складений слідчим СВ Дарницького УГІ Гу НП у м. Києві ОСОБА_23 та вилучені даним протоколом речі (речові докази), висновки експертів; протокол слідчого експерименту від 26.05.2017 проведеного слідчим ОСОБА_24 за участю ОСОБА_7 , відеозапис слідчого експерименту, висновок експерта № 13/1263/2 від 06.09.2017 та висновок експерта № 190-МК від 15.09.2017; протоколи обшуку від 25.05.2017; оптичний CD-R диск марки «Artex» ємністю 700 MB, отриманий на підставі листа від 24.05.2017 року № 37755, на якому, згідно Протоколу огляду (відеозапису) від 02.08.2017, містяться відеозаписи з камер відеоспостереження супермаркету «АТБ-Маркет», що за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 166-В, яка проводила відеозйомку з 21 год. 34 хв. 10 сек. по 21 год. 34 хв. 13 сек. 24.05.2017 та відеозапис під назвою ch05-20170524-213408-213414- 001000000000.264; речові докази: 1) кобуру нагрудну; 2) предмет схожий на набій; 3) револьвер «Альфа»; 4) згорток поліетилену із канабісом; 5) куртка та футболка чорного кольору, які містяться у поліетиленовому пакеті; 6) 2 гільзи, поміщені в сейф - пакет № 4164780; 7) первинне упакування від речових доказів; 8) предмет схожий на кулю; 9) куртку чорного кольору та футболку, які були вилучені під час проведення слідчої (розшукової) дії - огляду місця події від 25.05.2017.
Скасувати вирок щодо ОСОБА_7 та постановити виправдувальний вирок, на підставі ч. 1 ст. 373 КПК України, яким визнати ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.296 та ч. 1 ст. 115 КК України.
У разі, якщо суд під час розгляду апеляційної скарги прийме рішення щодо того, що доводи сторони захисту не підлягають задоволенню, а докази сторони обвинувачення не будуть визнані недопустимими доказами та вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296 та ч. 1 ст. 115 КК України встановлена, змінити вирок та постановити новий, (згідно якого застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України), яким визначити ОСОБА_7 строк покарання в вигляді нижчої межі санкції статті ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтуванні вказують, що зібрані під час досудового розслідування докази є недопустимими, оскільки були зібрані з порушенням порядку та процедури зібрання доказів, а тому не можуть бути поставлені у основу обвинувального вироку, разом з тим, жоден із зібраних доказів - письмових, речових, показів свідків жодним чином прямо не вказують та не підтверджують причетності ОСОБА_7 до інкримінованих правопорушень.
Аналізуючи досліджені судом докази сторони обвинувачення, можна зробити висновок, що істотні складові доведення даної кваліфікації, які підлягали встановленню та доказуванню, відсутні, представлені стороною обвинувачення неналежними доказами та спростовуються іншим доказами, зібраними та долученими стороною обвинувачення.
Разом з тим, в ході дослідження судом першої інстанції як письмових, так і речових доказів, стороною захисту було наведено ряд порушень, допущених органом досудового розслідування, в ході здійснення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні. Зауважено і на неточності і розбіжності, які містяться в документах, створених в результаті проведення тих чи інших слідчих дій, висновках експертів та безпосередніх показах свідків, в результаті чого, підтримуючи обвинувачення, прокурор в судових дебатах 31.03.2021 року, заявив, підсумовуючи досліджені докази, що такі ймовірно можуть доводити причетність ОСОБА_7 до інкримінованих подій. Однак, жодного прямого доказу причетності ОСОБА_7 до інкримінованих правопорушень прокурором не було здобуто та не надано суду. Жодного спростовуючого доводу та доказу показам ОСОБА_7 прокурором також не наведено. Натомість, основним аргументом для прокурора, при визначенні міри покарання, яке сторона обвинувачення просила в суду, стало те, що ОСОБА_7 не кається протягом всього періоду розгляду провадження.
Дане кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.115 КК України було здійснене без належного дотримання загальновизначених критеріїв допустимості доказів, усталених кримінально-процесуальною доктриною, ані в частині належності джерела доказів, ані в частині належності процесуальної форми, процедури, фіксації, належного виду і способу формування доказової бази.
Сторона захисту звертає увагу, що докази, надані стороною обвинувачення, зібрані із порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку із чим мають бути повторно досліджені у суді та визнані судом недопустимими, а вирок скасований та повинен бути постановлений виправдувальний вирок, на підставі ч. 1 ст. 373 КПК України та відповідно ОСОБА_7 повинен бути визнаний невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 .
В обґрунтуванні вказує, що суд безпідставно залишив без задоволення клопотання захисту про долучення до матеріалів кримінального провадження висновку експерту №129 від 09.11.2021 року та його дослідження, який був відкритий учасникам кримінального провадження у відповідності до вимог ч.11,12 ст.290 КПК України. Також суд необґрунтовано залишив поза увагою клопотання представника потерпілого та обвинуваченого про те, що за мобільним телефоном, який був в користуванні ОСОБА_7 на час події кримінального правопорушення встановили дійсне місце знаходження останнього.
Крім того апелянт вказує на розбіжності в показаннях свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_27 щодо кольору автомобіля з якого було зроблено постріли, а також щодо руху автомобіля та місця, де відбулись постріли, що на думку захисту, є суттєвим та впливає на правильність прийняття рішення по справі.
Захисник також вказує на відеозапис з камер відеоспостереження магазину АТБ, який на його думку, спростовує покази ОСОБА_27 в частині того, що постріли здійснювались навпроти магазину АТБ, оригінал якого було спеціально знищено, щоб неможливо було встановити реальні події, які відбулись на місці пригоди, а саме, в дійсності встановити з якого саме транспортного засобу здійснювались постріли, чи постріли на цій ділянці не здійснювались, а предмети схожі на гільзи, були підкинуті.
Вказує також на суперечності в показах потерплого ОСОБА_28 та не аргументовану відмову в задоволенні відводу, що ним був заявлений судді ОСОБА_29 за обставин, які мали місце під час допиту потерпілого.
Суд першої інстанції вирішуючи питання про допустимість, як доказу, відеозапису з магазину «Новус» вказав, що відеозапис надано добровільно уповноваженим ним працівником, але суд не дослідив, чи має особа, яка підписала запит слідчого СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 31.08.2016 року про надання відеозаписів, відповідні повноваження, крім того, така юридична особа, як ТОВ «Новус» відсутня, тобто правоохоронні органи звернулись до підприємства, якого не існує, разом з тим, захисником було з'ясовано, що слідчий СВ Дарницького УП ГУНП в м. Києві від 31.08.2016 року взагалі не звертався за отриманням відеозаписів з камер відеоспостереження за 30.08.2016 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про допустимість доказу - слідчого експерименту від 26.05.2017 року, залишив поза увагою очевидні порушення, як кримінального процесуального закону - надиктовування, підказки, так і необізнаність ОСОБА_7 про спосіб вчинення кримінального правопорушення.
Вказує також на тиск з боку органів досудового розслідування та суду на обвинуваченого, на загрозу його життю і здоров'ю, на необґрунтоване невнесення за даним фактами відомостей до ЄРДР.
Звертає увагу на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки зібраним доказам, внаслідок чого необґрунтовано визнав їх такими, що можуть бути використані на підтвердження винуватості ОСОБА_7 , зокрема, безпідставно визнав допустимим доказом дані записів диктофону «Sony «IC Recorder ACD-PX 470» № 1036290 , який невідомо коли та за яких обставин опинився в матеріалах справи, невідомо його походження, ким він використовувався, ким здійснювався звукозапис та за яких обставин і умов, не було забезпечено можливість стороні захисту оглянути диктофон та ознайомитись з його змістом, вважає, що записи розмов на диктофон є недопустимими доказами, оскільки здійсненні без відповідного дозволу суду.
Також апелянт вважає недопустимими доказами по справі, оскільки вони не були відкриті стороною обвинувачення, крім того, 26.01.2021 року в судовому засіданні прокурор ОСОБА_13 пред'явив суду додаткові матеріали (документи, речові докази), але сторона обвинувачення не повідомила його, як захисника обвинуваченого, про надання доступу до додаткових матеріалів кримінального провадження та не здійснила їх відкриття. Речові докази, які 31.08.2016 року в ході проведення огляду місця події на автомобільній стоянці супермаркету «Новус», стороні захисту також не відкривались, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду. Вважає також недопустимим доказом протокол обшуку від 25.05.2017 року домоволодіння с. Гнідин, протокол обшуку від 25.05.2017 року м. Київ, вул. Ревуцького, 11-Г та протокол обшуку від 25.05.2017 року автомобіля Lexus LX470.
Також зазначає, що потерпіла ОСОБА_11 під час допиту в суді вказувала, що вона особисто передавала відеозаписи з камер відеоспостереження, на яких зафіксовано транспортний засіб, де чітко видно державний номер автомобіля, який належить саме ОСОБА_7 , але судом першої інстанції були дослідженні всі докази сторони обвинувачення та відеозапис про який зазначала потерпіла відсутній в матеріалах кримінального провадження, вказує, що в рапорті ОСОБА_30 від 24.05.2017 міститься інформація про те, що свідки вказують, що можливо стріляли з авто Сеат Леон, жовтого кольору д.н. НОМЕР_1 , та були допитані всі свідки сторони обвинувачення, і ніхто зі свідків не бачив державний номер транспортного засобу, та ніхто зі свідків не зазначив марку автомобіля.
Обвинувачений ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду першої інстанції та, відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.373 КПК України ухвалити виправдувальний вирок щодо нього, у зв'язку з тим, що не доведено вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень.
Мотивуючи свої вимоги зазначає, що сторона обвинувачення не надала жодного підтвердження того, яким чином була отримана інформація про його причетність до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КПК України.
Обвинувачений стверджує, що сторона обвинувачення сфальсифікувала протокол впізнання шляхом створення його з порушенням порядку впізнання. Під час впізнання були відсутні поняті, що підтверджується протоколами допиту свідків впізнання, в яких не зазначено номери фотографій, на яких зображена особа, яка вчинила правопорушення.
Апелянт вважає, що твердження сторони обвинувачення, що правопорушником використовувався пристрій для відстрілу патронів травматичної дії, лише припущення, яке не могло бути підставою для постановлення обвинувального вироку. Вилучені з місця події гільзи не досліджувалися стороною обвинувачення, не досліджувалися відбитки пальців рук, що могли б безспірно доводити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення.
Щодо епізоду за ч.1 ст.115 КК України, то обвинувачений стверджує, що сторона обвинувачення спиралася не на безспірні докази, а на припущення.
Так, згідно протоколу огляду місця події від 24.05.2021 року, на місці події було вилучено дві гільзи, які були визнані слідством речовими доказами у кримінальному провадженні та досліджені судовим експертом.
За результатами експертизи, одна гільза була частиною травматичного патрону, а друга частина шумового патрону. Прокурор зробив припущення, що шумовий патрон був перероблений та заряджений гумовою кулею, а суд визнав це безспірним доказом, знову порушуючи закон. При цьому, жодного доказу перероблення патрона та снарядження його гумовою кулею та причетності до цього обвинуваченого не надано.
Апелянт вказує, що при огляді трупа ОСОБА_20 було встановлено, що на трупі знайдено три поранення, одне з яких було проникаючим. Суд так, і не встановив, яким чином при використанні двох патронів, один з яких не був знаряджений кулею, ОСОБА_20 отримав три поранення.
Не було встановлено за допомогою якого пристрою було здійснено постріли в ОСОБА_20 , а також хто здійснив постріли. Суд не отримав безспірних доказів його причетності до пострілів.
Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого, який просив зменшити йому строк призначеного покарання, доводи його захисників на підтримку поданих ними апеляційних скарг та щодо необґрунтованості апеляційних скарг прокурора та потерпілої, позицію прокурора, потерпілої, та її представника, які підтримали подані ними апеляційні скарги та вважали безпідставними вимоги апеляційних скарг сторони захисту, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
За змістом ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права , з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінально-процесуальним кодексом України. Вирок є обґрунтованим, якщо він ухвалений судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду, та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є вирок, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.115 КК України, відповідають обставинам справи та ґрунтуються на сукупності зібраних та належним чином оцінених судом доказах.
Судом першої інстанції справу розглянуто у межах пред'явленого обвинувачення.
Судом в повній мірі досліджені зібрані в справі докази.
У вироку суду міститься формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, зазначено місце, час, спосіб вчинення та мотив злочину, наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про винуватість ОСОБА_7 .
Суд дав правильну юридичну оцінку зібраним в справі доказам: показанням самого обвинуваченого, свідків та даним, які містяться в письмових матеріалах справи.
Так, в судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів не визнав та показав наступне.
За епізодом хуліганства пояснив, що в той день він приїхав додому та припаркував свій автомобіль і хотів йти до квартири, однак його набрала дружина та попросила під'їхати, тому що зламалась її машина і їй потрібна була допомога. Коли він під'їхав, дружина очікувала його на автомобільній стоянці магазину «Новус», що по вул. Здолбунівська, 7-Г в м. Києві. Він глянув, що із автомобілем та побачив, що у ньому загорівся датчик температури. Зрозумівши, що не так він підійшов до вказаного магазину та постукав у двері, щоб попросити води, але йому ніхто не відкрив. Вони зачекали, щоб автомобіль трішки остиг, потім він залив трохи рідини, яка у нього була та вони поїхали додому.
Що стосується другого епізоду, то ОСОБА_7 пояснив, що того дня, він приїхав додому за адресою: АДРЕСА_3 , і вони із дружиною вирішили відвезли його матір до батька, який проживає в с. Гнідин Київської області. Їхали вони на «Сіаті». Даний автомобіль вони залишили у батька в селі, а за ними приїхав друг і вони поїхали до друзів на Осокорки , там цілу ніч гуляли, пили, потім заснули. Вранці він побачив себе по телевізору, його обвинувачували у вбивстві, по телевізору показували його автомобіль, тому всі вирішили, що саме він вбивця, при цьому ні його прізвища, ні фотографії не показували. Зазначив, що того дня вони насправді проїжджали по Харківському шосе, однак коли саме він не пам'ятає. Коли приїхав його захисник ОСОБА_32 , друг дав йому, ОСОБА_33 , заспокійливі таблетки. Після чого він із дружиною та захисником поїхали до поліції. В поліції їх розділили, до нього зайшов працівник поліції та запропонував два варіанти вирішення питання, перший - він разом із дружиною та матір'ю їдуть до ІТТ і вони всі сідають до в'язниці, другий - він робить все, що йому кажуть працівники поліції. Він погодився на другий варіант, після чого його відвезли до ІТТ, де знову продовжили погрожувати дружини і матері, показали фотографію перевернутого автомобіля.
Однак, незважаючи на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_7 , його вина повністю доводиться зібраними та дослідженими доказами.
За епізодом хуліганства, вчиненого щодо ОСОБА_28 по вул. Здолбунівська, 7-Г в м. Києві.
Так, будучи допитаним в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_28 показав, що з часу події пройшло майже 5 років, тому на даний час він майже нічого не пам'ятає. На той час він працював охоронцем в магазині «Новус», що за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г. У вечірній час доби біля магазину стався конфлікт, була стрільба. Начальник охорони, у зв'язку з цим викликав поліцію. Приїхала слідчо-оперативна група, все оформила та вилучила відео із камер відеонагляду. Що було на відео, він не пам'ятає. Впізнання проводилося по фотознімках і він впізнав особу, яка вчинила злочин. Також вказав, що він бачив саме обвинуваченого біля входу до магазину. Також зауважив, що ним було написано заяву про злочин, в якій зазначені правдиві відомості. Просив врахувати, що на даний час він добре не пам'ятає обставин конфлікту та стрілянини, оскільки пройшло багато часу, однак одразу після пригоди він повідомив всі обставини пригоди та впізнав людину, яка вчинила злочин. Також вказав, що на даний час будь-які претензії до обвинуваченого матеріального чи морального характеру у нього відсутні.
Також вина ОСОБА_7 підтверджується :
- даними витягу з ЄРДР №12016100020009824, згідно якого 30.08.2016 року близько 23.30 год., ОСОБА_7 , перебуваючи на території автомобільної стоянки ТЦ «Новус» по вул. Здолбунівська, 7-Г, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, відкрито демонструючи наявний у руці спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень предмет, направив його в бік раніше не знайомого ОСОБА_28 , та з метою нанесення йому тілесних ушкоджень здійснив 5 пострілів, проте не влучив (т. 2 а. с. 1, 2);
- даними протоколу прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_28 від 07.09.2016 року, з якого вбачається, що 30.08.2016 року близько 23.30 год., на території автомобільної стоянки ТЦ «Новус», що по вул. Здолбунівська, 7-Г, невідома особа здійснила в бік потерпілого декілька пострілів із невстановленого предмета, схожого на пістолет, намагаючись спричинити тілесні ушкодження, проте не влучила. При цьому потерпілого було повідомлено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину і в судовому засіданні суду першої інстанції потерпілий підтвердив правильність поданої заяви (т. 2 а. с. 12);
- даними протоколу огляду місця події від 31.08.2016 року, з долученою схемою, відповідно до якого з 02 год. 16 хв. по 03 год. 00 хв., слідчий, за участі понятих та потерпілого ОСОБА_28 , провів огляд асфальтованої ділянки місцевості по вул. Здолбунівська, 7-Г, біля входу в магазин «Новус» 20х20 метрів, в ході якого виявлено 5 предметів схожих на гільзи. Вказані предмети містять маркування 2 шт.: - «S&B Blanc P.A. 9 мм», 3 шт. - «Сова П 9 мм». Предмети виявлено на відстані приблизно від 40 см до 2 м від бордюру. Виявлені предмети вилучено та поміщено до спец пакету № 3515797 (т. 2 а. с. 13-16);
- даними протоколу впізнання особи від 28.10.2016 року та довідки до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_28 , в присутності двох понятих, серед пред'явлених для впізнання осіб в категоричній формі із зазначенням конкретних ознак впізнав ОСОБА_7 , який 30.08.2016 року близько 23 год. 45 хв. за адресою м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г, на території автомобільної парковки здійснив 5 пострілів у його бік (т. 2 а. с. 36-38).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду, що твердження сторони захисту про те, що фотокартки у таблиці протоколу не прошиті та не завірені печаткою, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону, що тягне за собою недопустимість даного доказу, є надуманими, оскільки до матеріалів кримінального провадження долучено протокол впізнання, складений відповідно до вимог кримінального процесуального закону, крім того суд обґрунтовано прийняв до уваги, що КПК України не містить обов'язкової вимоги щодо прошиття та скріплення печаткою фотографій, що пред'являються для впізнання.
Також колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність будь-яких порушень, при пред'явленні осіб для впізнання за фотознімками, які би вказували на недопустимість протоколу вказаної слідчої дії, як доказу в даному кримінальному провадженні. Як вірно зазначив суд, проведення пред'явлення особи для впізнання регламентовано положеннями ст.228 КПК України, при цьому будь-яких імперативних обов'язків щодо необхідності проведення вказаної слідчої дії саме шляхом пред'явлення особи вказана норма не містить. Також відповідно до імперативної вказівки ч. 7 ст. 223 КПК України дана слідча дія була проведена в присутності двох незаінтересованих осіб (понятих), а потерпілий вказав на індивідуальні ознаки, за якими він може впізнати та впізнали обвинуваченого. При цьому з даних фототаблиць вбачається, що слідчим при проведенні вказаної процесуальної дії було дотримано приписи ч. 7 ст. 228 КПК України щодо вимог до фотознімків осіб, які надавались для впізнання.
Крім того, судом першої інстанції було надано належної оцінки, як доказу, копії протоколу допиту свідка ОСОБА_34 , зміст якого, на думку сторони захисту, свідчить про порушення процедури проведення впізнання ОСОБА_28 .. Зокрема суд першої інстанції зазначив, що згідно з вимогами ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. При цьому від допиту вказаного свідка прокурор відмовився, а сторона захисту не заявляла клопотань щодо необхідності допиту ОСОБА_35 . За наведених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що він позбавлений можливості надавати оцінку даним протоколу допиту свідка ОСОБА_34 , якого було допитано слідчим в ході досудового розслідування.
Крім того, потерпілий ОСОБА_28 в судовому засіданні суду першої інстанції в категоричній формі заявив про те, що він впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 30.08.2016 року здійснила постріли, та підтвердив правильність змісту протоколу, який він підписав.
З даних протоколу огляду відеозаписів від 15.06.2017 року, наданого ТОВ «Новус», слідчий ОСОБА_36 , за участю потерпілого ОСОБА_28 , провів огляд оптичного диску DVD-R «Verbatim» ємністю 4,7 Гб, відеозапис з якого було також відтворено в суді першої інстанції, та з якого вбачається, що на диску наявні 6 папок з файлами.
При перегляді папки «Экспорт 02.09.2016 14-50-53» встановлено наступне: камера з видом на автостоянку «Улица Здолбуновская 4», період з 23:17:11 по 23:21:22 30.08.2016 року: припаркований автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , підходить жінка у світлому піджаку з чорним волоссям та сідає за кермо, після чого навколо вказаного автомобіля на швидкості проїжджає авто «Lexus» чорного кольору, який направляється до виїзду із паркувального майданчика, де зупиняється, за ним відразу виїжджає жінка на автомобілі «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 .
При перегляді папки «Экспорт 31.08.2016 8-22-50» встановлено наступне: камера з видом на автостоянку «Улица Здолбуновская 4», період з 22:30:56 по 22:32:08 30.08.2016 року: автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 паркується на паркувальному майданчику.
При перегляді папки «Экспорт 31.08.2016 8-25-02» встановлено наступне: камера в середині магазину з видом на «Каса № 2», період з 22:55:37 по 23:07:01 30.08.2016 року, жінка в джинсах синього кольору в жовтому піджаку з чорним волоссям, яка розраховується за продукти на касі № 2.
При перегляді папки «Экспорт 31.08.2016 8-27-00» встановлено наступне: камера направлена на вихід з магазину та заїзд до паркувального майданчика «Аппаратное устройство 141», період з 23:16:43 по 23:19:29 30.08.2016 року, стоїть жінка в джинсах синього кольору в жовтому піджаку з чорним волоссям, стоїть ліворуч від входу з сумкою та пакетом «Новус». В 23:17 до супермаркету під'їжджає «Lexus LX470», д.н.з. НОМЕР_5 , до його пасажирських дверей підходить вказана жінка, і кладе в салон свої речі. Після чого, з водійського сидіння виходить ОСОБА_7 та направляється до входу у супермаркет. Підійшовши до автоматичних розсувних дверей, які зачинені в той момент, ОСОБА_7 стукає по них ногою та деякий час ходить біля дверей, після чого повертається на водійське сидіння, а жінка сідає на пасажирське сидіння та вони зникають з відео.
При перегляді папки «Экспорт 31.08.2016 8-27-55» встановлено наступне: камера направлена на вихід з магазину та заїзд до паркувального майданчика «Аппаратное устройство 141», період з 23:29:59 по 23:31:39 30.08.2016 року, наявний автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходиться на в'їзді на паркувальний майданчик, ліворуч від входу. Зі сторони вказаного автомобіля тікає ОСОБА_28 , а позаду нього йде ОСОБА_7 , який згідно показів ОСОБА_28 здійснює постріли з пістолета йому вслід. Після цього автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_7 з поля зору камери зникають.
При перегляді папки «Экспорт 31.08.2016 8-28-41» було встановлено наступне: камера направлена на паркувальний майданчик «Парковка фасад», період з 23:30:22 по 23:32:36 30.08.2016 року, наявний автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , який проїздить по паркувальному майданчику. Після цього о 23.30 год. під камерою пробігає ОСОБА_28 , а за ним зі сторони паркувального майданчику рухається ОСОБА_7 , який тримає у правій руці предмет схожий на пістолет та здійснює з нього постріли, про що свідчать відповідні спалахи із стволу вказаного предмету. Одразу після цього ОСОБА_7 зникає з поля зору камери відеоспостереження (т. 2 а. с. 21-34).
Також, як вбачається з даних рапорту поліцейського роти № 2 батальйону № 2 УПП в м. Києві ОСОБА_37 , зареєстрованого в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві 30.08.2016 року за № 66603, після прибуття патруля на виклик від 30.08.2016 року о 23 год. 45 хв., за адресою м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г, «Новус», було виявлено огороджену територію, на якій знаходились гільзи на вигляд від пристрою для відстрілу гумових куль у кількості 5 штук. При цьому охоронець повідомив, що в нього виник конфлікт з покупцем-жінкою, яка в подальшому повернулась з чоловіком, який витягнув пістолет, охоронець почав бігти і почув 5 хлопків. Тілесні ушкодження не спричинені (т.2 а.с. 9). При цьому враховуючи те, що вказана подія відбувалась фактично на межі 30 та 31 серпня 2016 року, суд обґрунтовано вважав розбіжність у даті рапорту та даті реєстрації рапорту - технічною опискою.
Згідно даних рапортів оперуповноважених ВКП Дарницького УП ГУ НП в м Києві в ході реалізації комплексу оперативно-розшукових заходів було встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення, дані щодо якого внесено до ЄРДР за № 12016100020009824, причетний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.2 а.с.10-11).
Крім того, згідно з даними роздруківки з бази даних МТ «ДАІ», автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на ОСОБА_7 , а автомобіль «Lexus LX470», д.н.з. НОМЕР_5 зареєстрований на ОСОБА_38 (мати) (т. 2 а. с. 42, 43).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що посилання сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події у зв'язку з проведенням такого огляду до внесення відомостей до ЄРДР є неспроможними, оскільки огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою (розшуковою) дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Крім того, в додатку до протоколу огляду місця події - схеми міститься інформація про спеціаліста, який складав вказану схему - ОСОБА_39 . За наведених обставин суд дійшов обґрунтованого висновку, що само по собі не зазначення спеціаліста в самому протоколі огляду місця події не свідчить про його недопустимість, оскільки вказане порушення не є суттєвим. Також у протоколі додатку чітко вказано про вилучення 5 предметів, схожих на гільзи, із схематичним зазначенням місць їх вилучення у схемі, долученої до вказаного протоколу.
Також суд апеляційної інстанції погоджується з тим, що подання потерпілим заяви про вчинене кримінальне правопорушення не в день події не свідчить про порушення будь-яких вимог КПК України, оскільки строків для подання вказаної заяви чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить, при цьому не заповнення пункту 5 - чи бачив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, чи зможе її впізнати за якими прикметами - також не є тим порушенням, яке би свідчило про недопустимість поданої заяви.
За епізодом умисного вбивства ОСОБА_20 по АДРЕСА_4 .
Будучи допитаним в суді першої інстанції потерпілий ОСОБА_16 суду показав, що потерпілий ОСОБА_20 був його братом, охарактеризував його як доброго та не конфліктного чоловіка, із братом у нього були дружні відносини, вони все життя прожили разом. З приводу подій, що мали місце нічого сказати не може. Цивільний позов підтримав, просив задовольнити, посилаючись на непоправні наслідки вчиненого. Зазначив, що після смерті брата життя його сім'ї змінилося, оскільки він був їх підтримкою, батько переніс два інфаркти.
Потерпіла ОСОБА_11 , яка проживала в цивільному шлюбі із потерпілим ОСОБА_20 , в суді першої інстанції показала, що 24.05.2017 року, вона вийшовши з тренування не побачила свого чоловіка, який зазвичай постійно її зустрічав, вона стала йому телефонувати та на дзвінки ніхто не відповідав, стала дзвонити друзям. Пізніше із ЗМІ вона дізналася, що на Харківському шосе сталася бійка. Коли вони із друзями приїхали на місце пригоди, вона побачила чоловіка, який лежав мертвим у кареті швидкої. Далі вона поїхала із працівниками поліції давати показання. В ході досудового розслідування їй стало відомо, що на наступний день ОСОБА_7 прийшов до поліції та у всьому зізнався. Також ОСОБА_7 вказав про те, що за кермом автомобіля того дня була його цивільна дружина, з якою вони сильно посварилися. Зазначила, що разом із своїми друзями та адвокатами збирала деякі докази по справі, а саме фото - та відеоматеріали із Харківського шосе, і вона на власні очі бачила автомобіль, який в подальшому слідство встановило і знайшло кому належав даний автомобіль. Чому того дня чоловік був на Харківському шосе їй не відомо, зазвичай він цією дорогою ніколи не їздив. Чоловік користувався мотоциклом «Ямаха». Чоловіка охарактеризувала як добру та товариську людину. Вона і друзі досі не можуть повірити в те, що сталося.
Свідок ОСОБА_40 в суді першої інстанції показав, що працює фельдшером виїзної бригади Київської міської станції швидкої медичної допомоги (центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф). Того дня, він саме був на чергуванні, близько 22 години надійшов виклик - «вогнепальне поранення». В той час вони саме були на Правому березі, тому попросив перенаправити виклик, однак йому відповіли, що всі машини зайняті і вони знаходяться найближче до місця події. На місці події було близько 30 осіб, на газоні лежав чоловік, якого намагалися реанімувати, десь за 3 метри від нього лежав мотоцикл. Він підійшов, оглянув чоловіка, у нього спостерігалася відсутність серцевої діяльності та дихання, пульсації на магістральній вені, було 2 чи 3 отвори в черевній порожнині, можливо отворів було і більше, зараз він уже не пам'ятає. Смерть потерпілого наступила до їх приїзду. Свідки були негативно налаштовані проти них, так як вони довго їхали, хоча він і пояснював їм, що вони їхали із Правого берега. В подальшому тіло вони перенесли до автомобіля, після чого викликали СОГ. По приїзду СОГ вони повезли тіло в морг. На місці події вони залишили «Фішку» з приводу смерті, яка залишається на підставі карти виїзду.
Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_41 пояснив, що на момент події працював інспектором Києво-Святошинського відділу поліції, у відділі супроводження. У 2017 році, точної дати він не пам'ятає, під час патрулювання, було отримано виклик. Прибувши на місце він побачив, що лежав мотоцикл, а на узбіччі - на газоні лежав потерпілий. Через деякий час підійшли чоловік та жінка, які повідомили номер та колір автомобіля, з якого стріляли. Дану інформацію вони передали черговому. Коли вони приїхали швидкої іще не було, вони охороняли місце події до приїзду СОГ. По ходу руху мотоцикла на землі були гільзи, одну він точно бачив, але їх було значно більше.
Свідок ОСОБА_42 в суді першої інстанції пояснив, що із потерпілим ОСОБА_20 у нього були дружні стосунки, потерпілого охарактеризував як добру, безконфліктну людину. Востаннє бачився із потерпілим 24.05.2017 року. Того дня, десь близько 17 години вони зустрічалися на майданчику, де проводяться волонтерські тренування з джимхами - це їзда на мотоциклі коли ти об'їжджаєш перешкоди на невеликій швидкості, завдяки цьому удосконалюються навики керування. Потім ОСОБА_43 запропонував поїздити по місту, на що він погодився. Трохи поїздивши по місту, десь близько 21 год. 30 хв., після Дарницького мосту, на перехресті вулиць Здолбунівська - Харківське шосе в м. Києві, вони розпрощалися і роз'їхалися у різні сторони. Алкогольних напоїв вони не вживали. Десь після 22 години його набрав їх спільний друг та запитав чи йому не телефонував ОСОБА_44 (потерпілий). Пізніше в Інтернет-чаті він побачив, що стріляли в якогось мотоцикліста. ОСОБА_44 (потерпілий) так і не виходив на зв'язок, тому вони вирішили під'їхати на місце події. На місце події вони прибули приблизно о 22 год. 30 хв. - 22 год. 40 хв. ОСОБА_44 (потерпілий) на той час знаходився в кареті швидкої допомоги. Що стосується того чи були на мотоциклі якісь пошкодження йому нічого не відомо, знає лише те, що мотоцикл був у вживанні. Потерпілий був обережним водієм.
Свідок ОСОБА_25 в суді першої інстанції пояснив, що того дня, ввечері, наприкінці травня 2017 року, точної дати він не пам'ятає, повертаючись від друзів, знаходячись напроти лікарні № 1, що по Харківському шосе в м. Києві, не доходячи до світлофору, почув постріли та побачив як байкер падає із мотоцикла на газон, а автомобіль світлого кольору різко залишає місце пригоди. Автомобіль поїхав в напрямку Бориспільського шосе. Коли він підійшов байкер іще був живим, у нього були кульові поранення зліва, було дуже багато крові. Поранення закривали серветками та носовими хустинками. Вони викликали швидку та поліцію. Поліція приїхала майже відразу, а швидка їхала дуже довго. На його думку потерпілого ще можна було врятувати, якби його вчасно доставили до лікарні. Він чітко чув, що було 3-4 вистріли, на потерпілому бачив 2 отвори. Коли роздалися постріли, потерпілий був перед світлофором, після пострілів він впав на узбіччя, на газон.
Свідок ОСОБА_26 в суді першої інстанції пояснив, що раніше ні з обвинуваченим, ні з потерпілим знайомим не був. 24.05.2017 року, у вечірній час доби, сидів на зупинці, що по вул. Харківське шосе в м. Києві та почув, що на світлофорі якась лайка. Повернувшись помітив, що на світлофорі стоїть байкер та спілкується з кимось із жовтого автомобіля на підвищених тонах, з ким саме розмовляв байкер він не бачив. Після того як загорілося зелене світло світлофора автомобіль на шаленій швидкості рушив, а він в цей час почув два постріли та побачив як падає байкер, звідки лунали постріли сказати не може, так як видимість була обмежена вантажівками. Відстань від місця руху до того місця, де впав байкер була приблизно 300 метрів. Через який час під'їхала швидка йому не відомо. На місце події він підійшов приблизно за 20 хвилин. Також до справи долучено схему, складену ОСОБА_26 власноручно (т. 2 а.с.40).
Свідок ОСОБА_27 в суді першої інстанції пояснив, що 24.05.2017 року, близько 22 години, він, разом із своєю сім'єю знаходився в магазині «АТБ», коли вони стали виходити із нього, почув три постріли, однак вирішив, що це петарди. Потім син звернув його увагу на мотоцикліста, який їхав на байку. Під час пострілів мотоцикліст був у русі, а після останнього пострілу той проїхав 1-2 метри, став виляти, байк став хилитися на бік, з'їхав на узбіччя та ліг на бік. Перехожі підняли крик, що мотоцикліста вбили, він підійшов ближче та сказав, що потрібно викликати поліцію та швидку, попросив ганчірку, щоб закрити рану. Автомобіль, що рухався позаду мотоцикліста, обігнав його та швидко поїхав. Автомобіль наче був вишневого кольору, однак як було встановлено в ході досудового слідства він був жовтого кольору. З даного приводу він нічого не може сказати, оскільки не звернув уваги на колір автомобіля. Зазначив, що в той час коли пролунали постріли він знаходився навпроти. При цьому проїзна частина добре проглядалася, видимість не обмежувалася ні припаркованими автомобіля, ні кіосками.
Згідно даних витягу з ЄРДР за № 12017100020005524, 24.05.2017 року приблизно о 21 год. 40 хв., за адресою м. Київ, Харківське шосе, 166-В, біля магазину «АТБ» невстановлена особа із невстановленої зброї травматичної дії здійснила 2 постріли в тулуб громадянина ОСОБА_20 , що призвело до смерті останнього (т. 2 а. с. 50).
Як слідує з даних рапортів інспекторів роти № 2 батальйону № 3 УПП в м. Києві ДПП Національної поліції України ОСОБА_45 та ОСОБА_46 від 24.05.2017 року, ОСОБА_20 перебував на клумбі біля магазину «Сільпо» за адресою м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, без свідомості, зі слідами вогнепальних поранень, біля нього знаходились свідки та очевидці. Було викликано швидку медичну допомогу та СОГ. Пізніше медики констатували смерть потерпілого. На проїзній частині було виявлено дві гільзи (т. 2 а. с. 58-59).
Відомості щодо вбивства ОСОБА_47 на підставі заяви були внесені до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Дарницького РУ ГУМВС України в м. Києві 24.05.2017 року за № 37755 (т. 2 а. с. 60-62).
З протоколу про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 25.05.2017 року, вбачається, що ОСОБА_11 повідомила про те, що 24.05.2021 року близько 21 год. 30 хв. невідома особа вбила ОСОБА_20 (т. 2 а. с. 63).
Відповідно до даних протоколу огляду місця події (трупа) від 24.05.2017 року, до якого додано план-схему та фототаблицю, слідчим Дарницького УП ГУНП в м. Києві, за участі двох понятих, начальника відділення, спеціаліста КМБ СМЕ та двох спеціалістів, було оглянуто асфальтовану ділянку дороги, приблизно 15 метрів від ТЦ «Стандарт» за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 166, на якій знаходиться автомобіль швидкої допомоги, д.н.з. НОМЕР_6 , в середині якого знаходиться труп ОСОБА_20 . Одяг: куртка чорна, футболка чорна з білим логотипом. В лівій бічній стінці живота в підреберній ділянці відслідковується 3 синця з 3-ма саднами та на фоні одного з них відслідковується неправильної округлої форми рана, від якої відходить рановий канал (т. 2 а. с. 75-90).
Згідно даних протоколу огляду місця події від 24.05.2017 року, слідчим Дарницького УП ГУНП в м. Києві, за участі двох понятих, оглянуто ділянку місцевості 40х9 м на проїжджій частині дороги між торговим центром по вул. Харківське шосе 166-В та магазином «АТБ» за адресою Харківське шосе 166-Б. Поверхня вкрита асфальтованою дорогою, яка складається з двох смуг. Перша смуга (ближча до тротуару), шириною 5,3 м та другою смугою шириною 3,4 м. Напрямок руху в сторону метро «Бориспільська».
На відстані 4-х метрів від світлофора, який розташовано в напрямку руху метро «Бориспільська», навпроти Торгового центру виявлено мотоцикл «Ямаха», д.н.з. НОМЕР_2 , з правої сторони якого наявні подряпини. На відстані близько 70 см від мотоциклу до бордюрного каменю, на асфальтному покритті, виявлено пляму з характерним запахом бензину, на відстані близько 5 м від вказаного бордюрного каменю на траві виявлено мотоциклетний шолом, під яким знаходиться пляшка та вологе нашарування ґрунту. Біля розмежувальної полоси руху ділянки автодороги в напрямку руху станція метро Бориспільська, на відстані близько 4,5 м від заднього колеса мотоцикла та 50 см до краю розділювальної смуги, виявлено предмет схожий на гільзу з маркуванням ПС 9 9 mm РА. На відстані приблизно 33 метрів виявлення першого предмету у зворотному русі навпроти входу в магазин «АТБ», відстань до якого складає біля 23 м виявлено предмет схожий на гільзу з маркуванням OZК 9 mm PA. Між магазином «АТБ» та торговим центром знаходиться МАФ «Море пива». В ході огляду було вилучено шолом чорного кольору, два предмета схожі на гільзи (спецпакет № 3518359), особисті речі ОСОБА_20 (ключі мобільні, документи, гроші (спецпакет № 3415264), мотоцикл (т. 2 а. с. 98-113).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується, що поміщення виявлених двох гільз в один пакет, будь-яких норм КПК України, всупереч тверджень сторони захисту, не порушує і не впливає на результати висновків проведених по справі експертних досліджень. Крім того, у протоколі вказано, що у вказаній слідчій дії приймали участь ОСОБА_48 та ОСОБА_49 , які своїми підписами це і підтвердили та про наявність будь-яких зауважень не зазначили.
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 25.05.2017 року, слідчим Дарницького УП ГУНП в м. Києві, за участі двох понятих, в приміщенні моргу № 2 СМЕ по вул. П.Запорожця, 26 було вилучено одяг трупа - куртку чорного кольору, футболку, а також фрагмент кулі (т. 2 а. с. 95-97).
Вірними є висновки суду першої інстанції, що посилання на недопустимість вказаного протоколу через не зазначення в ньому про участь експерта та відсутність даних про надання дозволу власника чи користувача приміщення є неспроможними, оскільки ОСОБА_50 , який є лікарем-експертом судово-медичної експертизи, в приміщенні моргу № 2 добровільно надав в подальшому вилучені речі.
Як вбачається з протоколу огляду місця події від 25.05.2017 року, слідчим Дарницького УП ГУНП в м. Києві, за участі двох понятих, оглянуто мотоцикл «Ямаха» чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який знаходиться на паркувальному майданчику за адресою м. Київ, вул. Кошиця, 3-а, який знаходиться в справному стані, на бензобаку пошкоджено лакофарбове покриття.
Згідно даних протоколу огляду відеозапису від 02.08.2017 року, слідчий провів огляд оптичного диску CD-R марки «Artex» 700 Мб, наданого ТОВ «АТБ», та даними вказаного диску, відеозапис якого був відтворений в судовому засіданні, з яких вбачається, що на диску виявлено запис «сн-05….» розміром 2,24 Мб, тривалістю 3 сек. Встановлено що запис з камери, направленої від входу в магазин «АТБ» по вул. Харківське Шосе, 166-В, період зйомки з 21:34:10 по 21:34:13 24.05.2017 року. Видно транспортні засоби, схожі на жовтий «Seat Leon» та мотоцикл «Yamaha». На початку відеозапису мотоцикл розміщений в граничній близькості до автомобіля, а в кінці мотоцикл плавно відділяється в сторону обочини. Також на відеозаписі видно, як перехожі повернулись у бік проїжджаючих транспортних засобів, які схожі на автомобіль та мотоцикл, що свідчить про те, що щось різко привернуло їх увагу одночасно (видно 4 особи). Такими обставинами, враховуючи темний час доби, могли бути лише різкі гучні звуки, в тому числі постріли з пістолету (т. 2 а. с. 131-139).
Як вбачається з даних рапорту від 25.05.2017 року, оперативним черговим Дарницького УП ГУНП в м. Києві повідомлено начальника Дарницького УП ГУНП в м. Києві про те, що 25.05.2017 року о 14 год. 49 хв. про надходження інформації про те, що заявник на фотороботі начебто впізнав чоловіка з приводу вбивства мотоцикліста, який схожий на ОСОБА_51 , мати якого працює керуючою будинком по вул. Ревуцького, 11 Г, батько можливо працює в МВС або СБУ (т. 3 а. с. 45).
Також, відповідно до рапорту оперативного чергового Дарницького УП ГУНП в м. Києві Начальника Дарницького УП ГУНП в м. Києві повідомлено про те, що 25.05.2017 року о 12 год. 10 хв., службою 102, надано інформацію про продаж на сайті «авто ріа» автомобіля, що причетний до вбивства на Харківському шосе 24.05.2017 року - «Сеат» жовтого кольору (т. 3 а. с. 46).
Згідно даних протоколу обшуку від 25.05.2017 року, слідчий за участі двох понятих та власника ОСОБА_52 , провів невідкладний, в подальшому легалізований, обшук, домоволодіння в АДРЕСА_5 , де в гаражі виявлено автомобіль «Seat Leon», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому з правої сторони верхньої частини кузова, передньої та задньою двері, переднього крила та зовнішньою частини деркала заднього виду наявні ознаки затертя пилового покрову, а з лівої сторони - відсутні. Ключі від автомобіля, зі слів власника, в нього відсутні. Вказаний автомобіль було вилучено (т. 2 а. с. 141-146, т. 3 а. с. 4-5) та в подальшому відповідно до протоколу огляду місця події від 28.05.2017 року оглянуто слідчим, в присутності двох понятих, при цьому автомобіль на замок не зачинений, видимих пошкоджень не має, обстановка в салоні автомобіля не порушена (т. 2 а. с. 147-152).
Згідно з даними протоколу обшуку від 25.05.2017 року, слідчим Дарницького УП ГУНП в м. Києві, за участі двох понятих, адвоката ОСОБА_53 , спеціаліста, власника ОСОБА_38 , проведено невідкладний, в подальшому легалізований обшук, квартири АДРЕСА_6 , де в приміщенні залу виявлено та вилучено чорну кобуру нагрудну та 4 ключі від авто «Lexus» (т. 2 а. с. 153-157, т. 3 а. с. 4-5). Колегія апеляційного суду погоджується з висновками районного суду, що зауваження захисника, зазначені у протоколі, про проведення спочатку поверхневого, а потім детального огляду, а також відсутність підстав для вилучення ключів, не є такими, що містять дані на підтвердження неправильності проведення даної слідчої дії, оскільки слідчий самостійно обирає тактику проведення обшуку. Крім того, вирішення питання про доручення чи не долучення до протоколу фотографій, які були зроблені під час обшуку, є правом слідчого.
Згідно з даними протоколу обшуку від 25.05.2017 року, слідчим Дарницького УП ГУНП в м. Києві, за участі двох понятих, адвоката ОСОБА_53 , спеціаліста, проведено невідкладний, в подальшому легалізований обшук автомобіля «Lexus LX470», д.н.з. НОМЕР_5 , який розташований на автостоянці біля будинку по вул. Ревуцького, 11-г, в ході якого виявлено та вилучено: з водійських дверцят - предмет схожий на набій з написом «SOBR 9 mm PA», з підлокітника - револьвер «Alfa» чорного кольору з маркуванням НОМЕР_7 , в барабані якого - предмет схожий на гільзу; картонну коробку, в якій 13 предметів схожих на набої сріблястого кольору, 20 предметів схожих на набої кал. 9 мм «Терен13» з червоним донцем, 5 предметів, схожих на набої калібру 9 мм «Терен13» із зеленим донцем та згорток поліетилену з речовиною зеленого кольору рослинного походження (т. 2 а. с. 161-165).
Згідно з даними висновку судової балістичної експертизи за №8-5/1109 від 16.08.2017 року, наданий на дослідження револьвер є револьвером «Alfa» моделі 440 № НОМЕР_7 , придатний для стрільби патронами «Флобера» калібру 4 мм кільцевого спалаху, промислового виробництва (т. 3 а. с. 10-12).
Згідно з даними висновку судово-балістичної експертизи №8-5/1105 від 14.09.2017 року, 25 патронів з маркуванням «Терен 3 9 mm P.A.» не належать де боєприпасів до вогнепальної зброї - є пістолетними патронами калібру 9 mm P.A., що виготовленні промисловим способом ТОВ «Еколог», м. Київ, Україна. Патрони до стрільби придатні; 1 патрон з маркуванням «SOBR 9 mm P.A.» є пістолетним патроном калібру 9 mm P.A., який виготовлено промисловим способом ТОВ «СОБР» м. Харків, Україна. У зв'язку з проведенням демонтажу патрону з маркуванням «SOBR 9mm P.A.», встановити його належність до боєприпасів до вогнепальне зброї та придатність до стрільби не представилось можливим; 13 патронів з маркуванням «S В» не належать до боєприпасів є короткими патронами, Флобера кільцевого спалаху калібру 4 мм, промислового виробництва, фірма «Selier&Bellot», Чехія. Дані патрони призначені для тренувальної стрільби поза спеціальних приміщень та майданчиків (тирів, стрільбищ) і до категорії боєприпасів не відносяться. Патрони до стрільби придатні. Надана на дослідження гільза є частиною (стріляною гільзою револьверного патрону, калібру 4 мм (Flobert) (т. 3 а.с. 17-22).
Згідно з даними довідки від 05.11.2016 року Сектору контролю за обігом зброї Дарницького УП ОСОБА_7 власником будь-якої зброї не значиться (т. 2 а. с. 48).
Згідно з даними висновку судової хімічної експертизи № 11-2/4647 від 31.07.2017 року, матеріалів та речовин, речовина рослинного походження в 1 пакеті є наркотичним засобом - канабіс, маса 0,41 г (т 3 а. с. 38-40).
Згідно заяви без дати, власноручно написаної ОСОБА_7 : «В Дарницькую милицию. Прошу принять у меня найденое оружие. Этот пистолет я нашел 24.05.2017 в 21:00 возле заднего колеса своего автомобиля, думаю это какая-то провокация в отношении меня» (т. 6 а. с. 182).
Як вбачається з даних протоколу слідчого експерименту від 26.05.2017 року, слідчим проведено слідчий експеримент за участі понятих, підозрюваного та його захисника ОСОБА_54 , експерта, спеціаліста, двох конвоїрів, в ході якого здійснювалась відеофіксація даної слідчої дії цифровою відеокамерою «Panasonic» із збереженням відеозапису на оптичний диск, який було відтворено в судовому засіданні, ОСОБА_7 , в присутності свого захисника та понятих повідомив, що 24.05.2017 року він побачив біля автомобіля, яким користувались, пакет, в якому була якась зброя. Він сів в машину та написав заяву, що везе цей пістолет в поліцію. Коли він з мамою та дружиною їхали в автомобілі, при цьому дружина була за кермом, а він на передньому пасажирському сидінні, на виїзді з вул. Ревуцького та Російської, декілька мотоциклістів почали «пресувати» їх машину. Дружина за його вказівкою збільшила швидкість, але один мотоцикліст продовжив їхати за ними, при цьому сигналив, обганяв, вдарив рукою по дзеркалу. Коли він, ОСОБА_55 , відкрив вікно та хотів поправити дзеркало, то в цей момент отримав удар в голову. Мотоцикліст почав матюкатись та погрожувати, що було образливо. Коли вони проїхали трамвайні колії мотоцикліст почав підрізати та зупинився перед ними. Коли загорівся жовтий колір, мотоцикліст їх пропустив, але потім став рухатись паралельно і коли порівнявся знов почав ображати. Після цього, він, ОСОБА_55 , в розгубленості взяв те, що було в пакеті, та направив пістолет на мотоцикліста щоб налякати і не зрозумів як відбувся постріл. Оскільки мотоцикліст продовжив рух, він вирішив, що не влучив в нього та сказав дружині пришвидшити швидкість. За поворотом він викинув кульок з пістолетом і вони поїхали далі. Вказав, що момент пострілу рука була за склом, постріл здійснив під час руху. Також вказав, що автомобілем «Лексус» користується мама, і інколи він. Також в автомобілі ОСОБА_7 показав як здійснював постріл та розташування потерпілого на мотоциклі (т. 3 а. с. 53-54).
Суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання сторони захисту про неможливість використання акту дослідження № 189-МК від 12-22.06.2017 року при проведені експертизи (№190-МК), оскільки проведена до цього експертиза вже була закінчена - є неспроможними, так як судово-медична криміналістична експертиза №190-МК була розпочата 03.07.2017 року і закінчена 15.09.2017 року, а дослідження №189-МК було проведене в рамках судово-медичної експертизи №12163/2, що була розпочата 25.05.2017 року та закінчена 29.06.2017 року.
Твердження захисника ОСОБА_10 , про те, що йому не відкривались як докази: акт судово-медичного дослідження №189-МК від 12-22.06.2017 року, акт №1082 від 30.05.2017 року судово-токсикологічного дослідження, акт №1013 від 06.06.2017 року судово-гістологічне дослідження внутрішніх органів трупа ОСОБА_20 , на які міститься посилання у висновку судово-медичної експертизи №1263/2, а тому їх слід визнати недопустимими, на думку колегії суддів є необґрунтованими. Адже, вказані акти не є самостійними доказами, оскільки вказані дослідження були проведені в рамках проведення судово-медичних експертиз, які є доказами у даному кримінальному проваджені та були відкриті стороні захисту.
Також, прокурором було надано стороні захисту доступ до матеріалів (додаткових матеріалів) досудового розслідування, що підтверджується протоколами (а.с.73-90 т.7), з огляду на це твердження про невиконання стороною обвинувачення вимог ст.290 КПК України слід визнати необґрунтованими.
Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи №1263/2 від 06.09.2017 року, при дослідженні трупа гр. ОСОБА_20 , в рамках якої було проведено судово-імунологічне дослідження (акт № 407 від 01.06.2017 року) та судово-медичне медико-криміналістичне дослідження (акт № 186-МК від 12.06.2017 року), знайдені:
а) одне проникаюче у черевну порожнину вогнепальне поранення грудної клітини, з розташування вхідної рани № 1 на лівій бічній поверхні грудної клітини, з ушкодженням в напрямку проходження ранового каналу лівої нирки та черевної аорти, крововилив у черевну порожнину (1000), масивний крововилив у клітковину заочеревинного простору; садна лівої бічної поверхні грудної клітини (садно № 1 і № 2), крововилив в м'яких тканинах лівої бічної поверхні грудної клітини в ділянці розташування ушкоджень;
б) малокрів'я органів, спазм та малокрів'я артерій міокарда, поширені крововиливи з геморагічним набряком легень та бронхоспазмом, слабка вираженність трупних плям, набряк-набухання головного мозку. Виявлене вогнепальне поранення грудної клітини за ознакою небезпеки для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Знайдені при дослідженні ушкодження виникли прижиттєво. Інших ушкоджень, окрім вищевказаних при дослідженні трупа не виявлено.
Смерть гр. ОСОБА_20 настала від вогнепального кульового поранення грудної та черевної порожнин, що супроводжувалось ушкодженнями лівої нирки та черевної аорти, масивною кровотечею та призвело до крововтрати.
Вказане підтверджують знайдені при дослідженні трупа: вхідна вогнепальна рана в області лівої бічної поверхні грудної клітини (овальна форма рани з паском осадження країв, із дефектом «мінус-тканина» в центрі, металізація барієм, залізом та свинцем країв рани), морфологічні особливості наскрізних ушкоджень внутрішніх органів, прямолінійність проходження ранового каналу від вхідної рани, зони контузії органів в напрямку проходження ранового каналу, наявність в кінці ранового каналу дрібних фрагментів зруйнованої гумової кулі, характер пошкоджень елементів одягу (куртки та футболки), а також зміни з боку внутрішніх органів - малокрів'я, набряк-набухання головного мозку.
Проникаюче вогнепальне поранення грудної клітини та розташовані поряд з ним садна утворились внаслідок трьох пострілів із вогнепальної зброї, патрони якої були знаряджені гумовими кулями, з близької дистанції в ліву бічну поверхню грудної клітини гр. ОСОБА_20 .
При судово-токсикологічному дослідженні в крові трупа гр. ОСОБА_20 етиловий спирт та наркотичні речовини не знайдені. При судово-імунологічному дослідженні зразка крові від трупа гр. ОСОБА_20 встановлено, що його кров відноситься до групи 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (т. 2 а. с. 91-94).
Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи №13/1263/2 від 06.09.2017 року, ушкодження на лівій бічній поверхні грудної клітини ОСОБА_20 (два садна та проникаюче поранення грудної клітини і черевної порожнини) є вогнепальними, утворились внаслідок трьох пострілів із вогнепальної зброї, патрони якої були знаряджені гумовими кулями, з близької дистанції, в обмежену невеликими розмірами площу тіла ОСОБА_20 . В момент спричинення ушкоджень ОСОБА_20 знаходився у нерухливому статичному положенні, сидячи на мототранспортному засобі навпроти, на близькій відстані від ОСОБА_7 (т. 3 а. с. 57-58).
Згідно з даними висновку судово-медичної криміналістичної експертизи №190-МК від 15.09.2017 року, на одязі ОСОБА_20 було виявлено чотири пошкодження на куртці (три вздовж лівого бокового шва та одне на спинці) і два пошкодження на фуфайці натільній (одне біля лівого бокового згину та одне на спинці). Пошкодження № № 1-3 на куртці та пошкодження № 1 на фуфайці натільній співпадають за локалізацією між собою та з ушкодженнями на тілі потерпілого і є вогнепальними кульовими вхідними, утвореними в результаті пострілів з вогнепальної зброї, спорядженої еластичними снарядами, в граничних межах близької дистанції. Пошкодження № 4 на куртці та пошкодження № 2 на фуфайці натільній є розрізами ножицями, які могли утворитись при наданні медичної допомоги в лікувальній установі. При аналізі відеозапису слідчого експерименту від 26.05.2017 року встановлено невідповідність показань ОСОБА_7 встановленим даним в результаті дослідження одягу щодо відстані між ним і потерпілим та напрямку пострілів (т. 3 а.с.61-70).
Як вбачається з висновку судово-балістичної експертизи №8-5/1113 від 13.10.2017 року, надані на дослідження гільзи є частинами (стріляними гільзами):
-з маркуванням «OZK 9 mm P.A.», сигнального пістолетного патрону калібру 9 мм P.A., що був ймовірно переспоряджений метальним снарядом;
-з маркуванням «ПС9 9ммРА», пістолетного патрону «ПС 9» калібру 9 ммРА, що призначений для придушення агресивності нападаючого шляхом болючої дії за рахунок кінетичної енергії еластичної кулі, а також для проведення тренувальних занять і відпрацювання навичок поводження зі зброєю.
Гільзи надані на дослідження виготовлені промисловим способом:
- гільза з маркуванням «OZK 9 mm P.A.», фірма «OZKURSAN» (Туреччина);
- гільза з маркуванням «ПС9 9ммРА», ТОВ «ВТК Шмайсер» м. Вишневе, Київська область, Україна. Гільзи стріляні (викинуті) з напівавтоматичної (самозарядної) зброї під пістолетний патрон калібру 9 мм Р.А. Гільзи надані на дослідження стріляні з одного екземпляру зброї. Відповісти на питання «Чи складала єдине ціле до пострілу надані на дослідження фрагмент гумової кулі та два предмети схожі на гільзи?» не є можливим (т. 2 а. с. 125-130).
Як вбачається з висновку судово-балістичної експертизи № 8-5/360 від 01.06.2018 року, 5 предметів схожих на гільзи, вилучені 31.08.2016 року під час огляду місця події на автомобільній стоянці супермаркету «Novus», що за адресою: місто Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г - до боєприпасів до вогнепальної зброї не відносяться, з них:
- 3 предмети є частинами, стріляними гільзами пістолетних патронів «СОВА П 9 мм», калібру 9 мм РА, які споряджаються метальним снарядом у вигляді кулі з гумоподібного матеріалу;
- 2 предмети є частинами, стріляними гільзами шумових пістолетних патронів «S&B 9 inm РА Blanc», калібру 9 мм РА. 5 предметів схожі на гільзи, вилучені 31.08.2016 року під час ОМП на автомобільній стоянці супермаркету «Novus», що за адресою: місто Київ, вул. Здолбунівська, 7-Г - були викинуті (стріляні) з одного екземпляру зброї.
Питання «Чи стріляні надані на дослідження предмети схожі на гільзи та гільзи, що досліджувались в рамках попередньо проведеної експертизи (висновок експерта № 113 від 13.10.2017 року) з одного екземпляру зброї?» - залишене без розгляду (т. 4 а. с. 147-156).
При цьому зазначення в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 07.03.2018 року, якою призначено проведення вказаної експертизи, про вилучення 2 гільз, згідно протоколу огляду місця події від 24.05.2018 року, а не 2017 року, суд вірно вважав технічною опискою.
Відповідно до даних висновку судово-балістичної експертизи № 8-5/13 від 05.03.2019 року, відповісти на питання «Чи наявні у куле-гільзотеці НДЕКЦ МВС України відомості щодо зброї, з якої стріляні надані на дослідження предмети, схожі на гільзи?» не є можливим у зв'язку з тим, що перевірка за масивами балістичних обліків Експертної служби МВС України не входить до переліку питань, які вирішують судово-балістичною експертизою. Надані на дослідження 2 гільзи та 2 гільзи, що досліджувались в рамках попередньої експертизи (висновок №1113 від 13.10.2017) були стріляні з одного екземпляру зброї (т. 4 а. с. 168-173).
Крім того, відповідно до даних протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж мобільного номеру, який належить ОСОБА_7 , від 12.04.2018 року, проведених в рамках іншого кримінального провадження та дозвіл на використання відомостей, які були отримані під час проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій, дозволено згідно ухвали Київського апеляційного суду м. Києва від 28.05.2019 року, а також даних протоколу огляду речей та документів від 05.07.2019 року згідно яких оглянуто диктофон «Sony «IC Recorder ACD-PX 470» № 1036290 з особистими записами ОСОБА_7 , доступ до якого було надано ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.06.2019 року, ОСОБА_7 , не заперечуючи своєї провини в інкримінованих злочинах, мав численні розмови, які стосуються обох епізодів злочинних діянь, з метою намагання уникнути відповідальності будь-якими способами. Посилання сторони захисту на не підтвердження того, що в розмовах, зафіксованих на диктофоні, є голос саме ОСОБА_7 є надуманими, оскільки згідно висновку експерта № 19/23/1/40-СЕ/19 від 30.07.2019 року у фонограмах файлів, які містяться на вказаному диктофоні присутні голос мовлення ОСОБА_7 (т. 4 а. с. 121-128, 135-138, т. 5 а. с. 1-155, т. 7 а. с. 114-128, 131-139, 142-179).
Підстав вважати вказаний доказ недопустимим, на думку суду апеляційної інстанції, немає, оскільки він отриманий відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
Згідно висновку комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи № 170 від 19.09.2017 року, у періоди часу, до яких відносяться діяння (30.08.2016, 24.05.2017), ОСОБА_7 не виявляв ознак будь-якого психічного розладу, не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час проведення експертизи ОСОБА_7 виявляв ознаки «Важкого депресивного епізоду без психотичних симптомів» (F32.2 за МКХ-10) і за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. У ОСОБА_7 не виявлено ознак хронічного алкоголізму та наркоманії, лікування з цього приводу він не потребує. У ОСОБА_7 не виявляється індивідуально-психологічних особливостей, які суттєво вплинули на його поведінку під час правопорушень, в яких він на даний час підозрюється (т. 3 а. с. 92-97).
Згідно висновку комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи № 180 від 27.09.2018 року ОСОБА_7 на час проведення експертизи виявляє ознаки тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності у формі важкого депресивного епізоду, який позбавляє іспитованого усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. ОСОБА_7 по потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом (т. 4 а. с. 80-84).
Згідно висновку комісійної судово-психіатричної експертизи № 108 від 27.08.2019 року питання про індивідуально-психологічні властивості ОСОБА_7 , які могли би вплинути на його поведінку під час вчинення діянь, які є предметом розгляду в даному кримінальному провадженні, не відноситься до компетенції судово-психіатричних експертів. ОСОБА_7 на теперішній час будь-яким психічним захворюванням, яке би позбавляло або обмежувало його можливість усвідомлювати свої дії та/або керувати ними не страждає. ОСОБА_7 може усвідомлювати свої дії і керувати ними на теперішній час. На даний час ОСОБА_7 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру (т. 4 а. с. 98-120).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що твердження сторони захисту про недопустимість відеозапису з магазину «Новус» та відповідно і протоколу перегляду вказаного відеозапису є неспроможними, оскільки вказаний відеозапис добровільно надано ТОВ «Новус» в особі уповноваженого ним працівника - начальника служби безпеки супермаркету «Новус» на запит слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві від 31.08.2016 року про надання відеозаписів камер відео спостереження за 30.08.2016 року з 23 год. 30 хв. по 23 год. 40 хв. і тому необхідності звертатися з відповідним клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів до слідчого судді для отримання копії цього запису в слідчого не було. При цьому доводи щодо відсутності безперервного запису подій є надуманими, оскільки відеозаписи зроблені з різних камер відеоспостереження, при цьому прокурор подає ті докази, які доводять, зокрема, існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, за таких же підстав є неспроможними твердження сторони захисту щодо недопустимості відеозапису, наданого ТОВ «АТБ» та протоколу перегляду вказаного відеозапису, оскільки вказаний відеозапис добровільно надано ТОВ «АТБ» на запит оперуповноваженого ВКП Дарницького УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_56 від 24.05.2017 року щодо надання відео- та фото- зображень з камер відеоспостереження магазину «АТБ» за період з 21:20 по 22:00 24.05.2017 року, який діяв на виконання доручення слідчого про проведення слідчих (розшукових) дій.
Також, відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року № 851-IV, у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення, тільки коли електронний документ виступає доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Долучений слідчим до матеріалів провадження в якості речових доказів вказаних дисків з відеозаписом обставин подій був виготовлений ТОВ «Новус» та ТОВ «АТБ», у зв'язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні, та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається на комп'ютері в електронному вигляді у вигляді файлів.
Таким чином як вірно зазначив суд першої інстанції, записаний на оптичний диск - носій інформації, електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документа. За наведених обставин суд обґрунтовано вважав, що твердження сторони захисту про недопустимість вказаних відеозаписів і відповідно протоколів їх відтворення є неспроможними.
Доводи щодо фальсифікації матеріалів кримінального провадження, про що, на думку захисту, свідчить проведення впізнання ОСОБА_7 28.10.2016 року, та складення рапорту щодо причетності останнього до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, як вірно вказав суд, є неспроможними, оскільки проведення впізнання жодним чином не кореспондується з встановленням адреси, де може зберігатись пристрій для відстрілу гумових куль.
Зважаючи на пояснення потерпілого ОСОБА_28 , який підтвердив в судовому засіданні суду першої інстанції впізнання ОСОБА_7 саме як особи, яка 30.08.2016 року на парковці магазину «Новус» вчинила хуліганські дії та стріляла в його бік, встановлення факту користування автомобілем «Лексус» обвинуваченим, пояснення ОСОБА_7 , який, заперечуючи вчинення злочину підтвердив факт перебування на вказаній парковці разом з цивільною дружиною, яка керувала автомобілем «Сеат», а також висновки проведених по справі судово-балістичних експертиз, суд вірно вважав, що на відеозаписі, наданому ТОВ «Новус», всупереч тверджень сторони захисту, зафіксовано саме ОСОБА_7 .
Колегія суддів погоджується, що само по собі не встановлення та не відшукання предмету, з якого здійснювались постріли, за уваги на сукупність інших, наведених у вироку доказів, не впливає на правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 296 КК України за ознакою «застосування іншого предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень».
Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції були оглянуті речові докази, зокрема, гільзи, вилучені в ході оглядів місць подій. При цьому судом першої інстанції було достовірно встановлено, що для проведення судово-балістичних експертиз речові докази були подані в належним чином опечатаних спецпакетах, які в подальшому упаковані експертами зі збереженням первинного упакування.
Також, при проведенні судово-балістичної експертизи №8-5/1113 від 13.10.2017 року, 2 гільзи (епізод за ч. 4 ст. 296 КК України) були направлені до ДНДЕКЦ МВС України для перевірки за центральним балістичним обліком.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими та вірними висновки суду першої інстанції, що та обставина, що деякий час орган досудового розслідування та сторона обвинувачення встановлювали місцезнаходження речового доказу - 5 гільз, які були вилучені на місці події 31.08.2016 року, з урахуванням кінцевого результату - надання такого речового доказу для огляду в судовому засіданні суду першої інстанції, не свідчить про фальсифікацію матеріалів справи, а лише вказує на неналежну організацію обліку речових доказів Дарницьким УП ГУНП України в м. Києві.
Крім того, пояснення свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та ОСОБА_57 надані в суді першої інстанції доповнюють одне одного, є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються щодо суттєвих обставин справи за епізодом від 24.05.2017 року як між собою, так і з іншими зібраними доказами. Як вірно зазначив районний суд, наявність деяких розбіжностей в показаннях свідків щодо кольору автомобіля та кількості пострілів, на думку суду, є несуттєвими та обумовлюються власним сприйняттям подій різними особами, та не впливають на висновки суду щодо доведеності вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що версія сторони захисту про те, що хуліганські дії 30.08.2016 року та вбивство потерпілого 24.05.2017 року вчинив хтось інший, свого підтвердження не знайшла, оскільки при її перевірці як в ході досудового розслідування, так і в ході судового розгляду, була повністю спростована сукупністю наведених у вироку доказів.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що враховуючи конкретні обставини вчинення обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, з огляду на спосіб та умови спричинення тілесних ушкоджень, їх характер і локалізацію - три цілеспрямовані постріли у життєво-важливі органи, поведінку винного, що передувала подіям та його поведінку після вчинення злочину є доведеним, що ОСОБА_7 діяв з прямим умислом на вбивство потерпілого, який виник раптово в ході виниклої конфліктної ситуації.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що доводи сторони захисту про застосування до обвинуваченого незаконних методів ведення досудового розслідування і як наслідок незаконного притягнення останнього до кримінальної відповідальності є неспроможними, оскільки свого підтвердження не знайшли.
Обставин на спростовування вказаних висновків суду першої інстанції не встановлено під час апеляційного розгляду.
Таким чином, суд першої інстанції встановивши фактичні дані, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази у своїй сукупності, та з точки зору їх належності та допустимості, надавши їм належну оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про вчинення ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень та правильно кваліфікував його дії за: ч.4 ст.296 КК України, як вчинення хуліганства, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, вчиненого із застосуванням предмету, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень; ч.1 ст.115 КК України, як вчинення вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
Згідно з ст.65 КК України, суд призначає покарання відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував обставини вчинення та суспільну небезпеку злочинів, тяжкість вчинених ним кримінального правопорушення, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, обставини справи, дані про особу обвинуваченого, а саме, відсутність негативних характеристик обвинуваченого, на спеціальних обліках не перебуває, раніше не судимий, неодружений, а також ставлення обвинуваченого до скоєних ним протиправних дій. Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання не встановлено.
Відтак, врахувавши вказані обставини, суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання в межах санкцій ч.4 ст.296, ч.1 ст.115 КК України, із застосуванням положень ст.70 КК України, у виді 12 (дванадцяти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, яке відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації.
Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що призначене обвинуваченому покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України, є необхідним та достатнім для його виправлення, попередження нових кримінальних правопорушень і домірне скоєному. Підстав для застосування положень ст.69 КК України не встановлено.
Крім того, той факт, що обвинувачений під час застосування до нього запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку, допускав порушення, не може бути підставою для не зарахування строку такого запобіжного заходу у строк покарання, адже це не передбачено кримінальним процесуальним законодавством.
Суперечності, на які вказує потерпіла в апеляційній скарзі, зокрема щодо зарахування періоду з 31.08.2018 по 29.10.2018 у строк покарання, як один день перебування в медичному закладі за два дні позбавлення волі, та з 30.10.2017 по 03.10.2019 - як один день перебування в медичному закладі за один день позбавлення волі, на думку колегії суддів не є тими істотними порушеннями, які можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення. Натомість вказані недоліки можуть бути усунуті під час виконання даного вироку, в порядку визначеному кримінальним процесуальним законодавством.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були підставою для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегією суддів не встановлено.
Крім того, колегія суддів вважає законними та обґрунтованими висновки суду в частині вирішення питань щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_15 .
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів і вимог апеляційних скарг, і не знаходить підстав для скасування або зміни вироку, а тому залишає апеляційні скарги без задоволення, а вирок суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_11 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_13 , захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Дарницького районного суду м. Києва від 02 грудня 2021 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Судді: