Справа № 183/8058/23
№ 1-кп/183/1647/23
11 серпня 2023 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 62023170030000198 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця міста Павлоград, громадянин України, несудимого, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця за мобілізацією, сержанта військової частини НОМЕР_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3
В провадження Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 .
Прокурор вважає необхідним призначити обвинувальний акт до розгляду, оскільки підстав для закриття провадження та повернення обвинувального акту немає.
Захисник та обвинувачений кожен окремо, не заперечували проти призначення провадження до судового розгляду.
Дослідивши обвинувальний акт, суд вважає його таким, що відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження немає.
Суд вислухавши думку учасників процесу, вважає можливим призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю учасників процесу.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Захисники та обвинувачений кожен окремо заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на не підтвердження ризиків жодними доказами.
Вислухавши думку учасників судового процесу, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Продовжуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
При вирішенні клопотання прокурора про необхідність застосування (фактично продовження обвинуваченому раніше обраного) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перед судом прокурором доведено, що ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не зменшилися і є надалі актуальними, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання.
Суд погоджується з аргументами прокурора висловленими на обґрунтування вищезазначених ризиків, зокрема щодо того, що ОСОБА_3 може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлені волі від п'яти до десяти років, існує ризик, що обвинувачений ОСОБА_3 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_3 , не має стійких соціальних зв'язків та не має офіційного джерела доходу, що може сприяти нез'явленню ОСОБА_3 за викликом суду;
-знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: враховуючи те, що ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні самовільного залишення військової частини, в умовах воєнного стану, є обізнаним про теперішнє місцезнаходження розташування військової частини, вказане може призвести до проведення диверсійно-підривної діяльності, внаслідок чого може, перебуваючи в підрозділі, знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки останні проходять військову службу в одному підрозділі з обвинуваченим, які наразі ще не допитані, а тому ОСОБА_3 може впливати на даних осіб для зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, враховуючи, що ОСОБА_3 не мав реального наміру повернутися до військової частини раніше, а саме з 09 листопада 2022 року, і лише 15 червня 2023 року був доставлений військовослужбовцями Військової служби правопорядку до органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407, враховуючи вимоги ч. 7 ст. 176 КПК України, до нього можливо застосувати тільки запобіжний у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи сукупність викладених обставин, у разі незастосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , існують ризики, що він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, для запобігання вищевказаним ризикам, суд дійшов висновку, що відносно обвинуваченого доцільно продовжити дію застосованого раніше до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказане в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Отже аргументи захисника та обвинуваченого не можуть бути прийняті судом враховуючи вказані обставини.
Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований обвинуваченому продовжити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 34, 315, 615 КПК України, суд
Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України до судового розгляду у судовому засіданні о 15.00 годині 16 серпня 2023 року в залі судового засідання Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області за участю учасників процесу.
Обвинуваченому у вчиненні злочину за ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_3 , продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти по 06 жовтня 2023 року включно без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
Ухвала в частині продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1