справа № 208/908/22
№ провадження 2-а/208/65/22
Іменем України
04 липня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі: Головуючого, судді - Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Грищенко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янське адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, у якому просить постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 14.01.2022 р. серії ВМ № 00008088, скасувати. Справу про адміністративне правопорушення відносно нього, закрити. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на свою користь ним судові витрати у розмірі 492,20 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що 14.01.2022 року страшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду за безпекою на наземному транспорті Колєснік Н.Г. відносно нього винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ВМ № 00008088, як міру адміністративної відповідальності, яка встановлена ч.2 ст. 132-1 КУпАП.
Позивач з оскаржуваною постановою не погоджується, оскільки не встановлено самого факту перевищення встановленого нормативу, а отже відповідач не надав жодного належного допустимого доказу, який би підтвердив виникнення ним адміністративного правопорушення. В спірній постанові не вказано відомості про нормативні вагові габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільного дороги, де безпосередньо нібито зафіксовано вчинення ним порушення, що передбачено додатком 1 до Інструкції № 512.
Крім того транспортний засіб DAF FT FX 105.640 номерний знак НОМЕР_1 було передано ним в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ХІМАВТОТРАНС».
ОСОБА_2 надав в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «ХІМАВТОТРАНС» спеціалізований напівпричіп MAGYAR номерний знак НОМЕР_2 . 13.01.2022 р. ТОВ «ХІМАВТОТРАНС» здійснювало перевезення рідких азотних добрив за допомогою транспортного засобу НОМЕР_1 разом з цистерною НОМЕР_2 .
13.01.2022 р. ТОВ «ХІМАВТОТРАНС» здійснювало перевезення рідких азотних добрив за допомогою транспортного засобу DAF FT FX 105.640 номерний знак НОМЕР_1 разом з цистерною MAGYAR номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується Товарно-транспортною накладною № Р52 від 13.01.2022 р. згідно якою загальна маса транспортного засобу разом з цистерною та навантаженням складає 38,86 тон.
Також зі створених відповідачем зображенням транспортного засобу НОМЕР_1 не можливо встановити, що він використовується саме з цистерною(напівпричепом), яка розрахована на перевезення подільних вантажів, в даному випадку це були наливні рідкі азотні добрива.
У постанові відсутні відомості про нормативні вагові параметри для транспортних засобів, що встановлені на ділянці автомобільної дороги , де було зафіксовано порушення, які в стою чергу можуть бути змінені Укравтодором і Національною поліцією відповідно до приписів п. 22.5 ПДР України. Зокрема відповідач зазначив навантаження на одну вісь транспортного засобу на 22,4% (5,029тон), але не вказав на яку саме вісь перевищено навантаження, так як було встановлено, що ця вісь є саме одиночною, а не здвоєною чи строєною. Отже постанова містить відомості про перевищення навантаження у відсотках від невідомого максимального навантаження.
Таким чином, в оскаржуваній постанові відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували вчинення ним правопорушення, працівниками державної служби України з безпеки на транспортні не в повній мірі встановлено необхідні для вирішення справи обставини, а тому підлягають скасуванню.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надала заяву про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась надала відзив у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав не надання позивачем жодних доказів, які підтвердили існування підстав для звільнення від адміністративної відповідальності за відповідне правопорушення; товарно транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, в використовуються виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Щодо не встановлення на дорозі Н-23 відповідних дорожніх знаків, то відповідно до акту приймання робіт з поточного середнього ремонту дороги Н-23 Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя зокрема підтверджений факт встановлення дорожніх знаків на вказаній ділянці дороги.
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.02.2022 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено зі змісту постанови ВМ № 00008088 13.01.2022 р. об 09 год.19 хв. за адресою Н-23 км2+998 Кіровоградська область, допущено рух транспортного засобу DAF FT FX 105.640 номерний знак НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених в пунктом 22.5 ПДР України. Навантаження на одиночну вісь транспортного засобу на 22,4% (5,029тон). Відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП штрафом в розмірі 8500,00 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 132-1 КУпАП встановлено, що за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%: трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху України , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором І Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Зміст встановленого порушення не зрозумілий, оскільки показник у 5,029 тон не є значенням 22,4% перевантаження (у разі ж, якщо зміст цього показника -загальне навантаження на одиночну вісь, або вага перевантаження, то це також протирічить вказаній диспозиції порушення).
Згідно абзацу 2 п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті затверджена Наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021 року, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Так, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична пишність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв'язку з незгодою позивача з рішенням суб'єкта владних повноважень щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв'язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства та Правил дорожнього руху, Закону України «Про автомобільні дороги», Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30.
У відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушенні і накладає адміністративні стягнення (пункт 5 Положення).
Пунктом 7 Положення, для виконання покладених на неї завдань, Укртрансбезпека має право: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред'являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справи про порушення законодавства; використовувати засоби фото і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
З наведеного вбачається, що відповідач виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.
Отже, положеннями чинного законодавства визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 917/210/19.
Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Пунктом 3 Правил №30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1174(надалі Порядку № 1174).
Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, несе її відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч. 1ст. 14-3 КУпАП).
Враховуючи вищенаведені положення закону та з урахуванням того, що згідно п. 4 Порядку №1174 основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення, - суд приходить до висновку, що зміст оскаржуваних постанов відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, зокрема, постанови містить в собі опис обставин, установлених під час розгляду справи; відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення та прийняте у справі рішення відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та вимогам Інструкції № 512, Додатку 1 до неї.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показів свідків.
Виходячи із норм, викладених в ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Згідно Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021 року , постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформляється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей).
Відповідно до абзацу 3 п. 8. Розділу II Інструкції, постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід'ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт. Згідно п. 1 Розділу II Інструкції, Уповноважена посадова особа розглядає справи про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, які передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч. 2, 3 ст. 132-1 КУпАП. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем оброблення таких правопорушень в Державній службі України з безпеки на транспорті.
Згідно п. 2 Розділу II Інструкції, Уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, необхідного для об'єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова). Під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до п. 3 Розділу II Інструкції, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У відповідності до п. 8 Розділу II Інструкції, винесені постанови, що набрали законної сили, разом з метаданими передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
У відповідності до п. 3 Розділу IV Інструкції, винесені уповноваженими посадовими особами постанови, роздруковані на паперових бланках, обліковуються в автоматичному режимі з використанням засобів системи в Реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони у цих правовідносинах.
Оскаржувана постанова містить масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак відповідачем належним чином не обґрунтовано відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження, зазначеному розміру перевищення навантаження, визначеному в тонах.
Також відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортного засобу позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів.
При цьому, відповідачем не доведено чи врахована похибка при винесенні постанов, оскільки у постановах не описано розрахунку перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5. ПДР України.
Ні у оскаржуваній постанові, ні у сервісі перевірки не зазначено повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, наявність та зазначення яких надало б можливість дійсно встановити наявність чи відсутність перевищення навантаження на вісь та його дійсний розмір.
Зазначене у оскаржуваних постановах перевантаження на вісь у розмірі 22,4% (5,029 тон) без зазначення конкретної осі автомобіля не дозволяє встановити наявність чи відсутність перевищення навантаження.
Вимоги п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 про допустиме перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Із наявних матеріалів справи не вбачається можливим з'ясувати на основі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження на одиночну вісь транспортного засобу.
Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не містять ні інформації про тип транспортного засобу, від якого залежить граничний розмір фактичної маси транспортного засобу, рух якого автомобільними дорогами забороняється, ні інформації про фактичну масу (вагу) вказаного в постановах транспортного засобу, ні інформації про вагу (масу) перевищення встановлених законодавством вагових норм для даного типу транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами.
Відповідно до товарно-транспортної накладної № Р52 від 13.01.2022 р. . згідно якою загальна маса транспортного засобу разом з цистерною та навантаженням складає 38,86 тон.
Таким чином відповідачем не спростовано інформацію про фактичну вагу транспортного засобу позивача наведену у товарно-транспортних накладних.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог закону щодо обов'язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови винесено без доказової бази, яка б підтверджувала факт порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
При цьому, дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 року по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій».
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Матеріали справи не містять жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Розподіл між сторонами судових витрат.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 496,20 грн.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що за подання вказаної позовної заяви позивачем сплачено судовий збір, тому суд приходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача сплаченого судового збору в розмірі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 122, 245, 251, 280 КУпАП, ст.ст. 132,139, 160-165, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, задовільнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 14.01.2022 р. серії ВМ № 00008088, про накладання на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення у розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., справу про адміністративне правопорушення, закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_1 понесені ним судові витрати у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Відомості сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 (адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14).
Апеляційна скарга на судове рішення у справах щодо притягнення до адміністративної відповідальності може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Похваліта С. М.