ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
18 березня 2010 року 15:11 № 2а-16479/09/2670
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мансарда»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкового повідомленя-рішеня
Суддя Смолій І.В.
Секретар сз Бузінова І.Ю.
Представники:
від позивача: Котовська К.Д. -пк (дов.від 10.12.09р. № бн)
від відповідача : Сич Є.Ю. -пк (дов.від 23.12.08р. № 6269/9/10-017)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18.03.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач ТОВ «Мансарда»звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 21.12.09р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 29.12.09р.
В судових засіданнях 29.12.09р. та 02.03.10р. оголошувалось перерву за клопотанням представника відповідача.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, змін та доповнень до позову не поступило. В обґрунтування позовних вимог пояснили, що відповідач безпідставно прийшов до переконання про нікчемність укладених договорів між позивачем та ПП «Алертс груп»у зв'язку з цим і прийшов до хибного переконання про заниження позивачем податку на прибуток. За таких обставин просить позов задоволити та скасувати прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001052308/0 від 08.12.09р.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що позивачем було допущено порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, у зв'язку із віднесенням позивачем у перевіряємо му періоді до валових витрат витрати понесені на виконання договорів укладених з ПП «Алертс груп». Прийняте податкове повідомлення-рішення вважає законним а позов безпідставним та таким що задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Працівниками Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мансарда»з питань правових відносин з ПП «Алертс груп»за період з 01.11.06р. по 31.08.07р., за результатами перевірки складено акт № 696/1-23-07-33935796 від 27.11.09р.
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п.п. 5.3.9. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.94р. №334/94-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток у перевіряємий період у сумі 309 009,00грн., у тому числі по періодам: за IV 2006р. в сумі 91 543грн., за 1 квартал 2007р. в сумі 123 795,00грн., за ІІ квартал 2007р. в сумі 93 671,00грн.
За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0001052308/0 від 08.12.09р. яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 463513,5грн., що включає суму основного платежу -309009,00грн. та штрафні (фінансові) санкції - 154 504,50грн.
Відповідно до пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судом оглянуто копії договорів укладених позивачем з ПП «Алертс груп»№6/10-06 від 06.10.2006р. на виконання покрівельних робіт в адміністративному будинку; №2/04-07 від 02.04.2007р. про виготовлення продукції з давальницької сировини; №27/04-07 від 27.04.2007 р. про виготовлення продукції з давальницької сировини
Крім того в судовому засіданні оглянуто наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання виконаних робіт №1 від 30.11.2006 р. на суму 123 464.40 грн.. в т.ч. ПДВ 20 577.40 грн.; №1 від 18.04.2007р. на суму 109 234.80 грн.. в т.ч. ПДВ 18205.80 грн.; №1 від 14.05.2007р. на суму 123 540,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 590,00 грн. якими підтверджується виконання сторонами умов договорів зазначених вище, оплата робіт та послуг отриманих позивачем за даними договорами підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок банківських установ від 04.12.2006р. та від 26.12.2006р. на суму 123 464,40 грн., в т.ч. ПДВ 20 577,40 грн.; від 22.05.2007 р. та від 08.06.2007 р. на суму 109 234,00 грн., в т.ч. ПДВ 18205,80 грн.; від 26.06.2007р. в сумі 123 540,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 590,00 грн.
З акту перевірки судом встановлено, що позивачем віднесено до валових витрат, витрати понесені на оплату отриманого товару від ПП «Алертс груп»в період з 01.11.06р. по 31.08.07р., що підтверджується податковими накладними : № 1011-04К від 10.11.06р. на загальну суму 10 015,20грн. в тому числі ПДВ в сумі 1669,20грн.; № 1011-01К від 10.11.06р. на загальну суму 27 355,72грн. в тому числі ПДВ в сумі 4559,29грн.; № 1011-03К від 10.11.06р. на загальну суму 83 861,21грн. в тому числі ПДВ в сумі 13976,87грн. ;№ 1611-03К від 16.11.06р. на загальну суму 54 167,66грн. в тому числі ПДВ в сумі 9027,294рн.; № 2311-01К від 23.11.06р. на загальну суму 124 211,88грн. в тому числі ПДВ в сумі 20701,98грн.; № 2411-02К від 24.11.06р. на загальну суму 6 553,72грн. в тому числі ПДВ в сумі 1092,29грн.; № 2411-03К від 24.11.06р. на загальну суму 7 749,83грн. в тому числі ПДВ в сумі 1291,64грн.; № 2711-02К від 27.11.06р. на загальну суму 2 027,61грн. в тому числі ПДВ в сумі 337,93грн.; № 2401-01Н від 24.01.07р. на загальну суму 215 856,00грн. в тому числі ПДВ в сумі 35976,00грн.; № 2601-01Н від 26.01.07р. на загальну суму 179 880,00грн. в тому числі ПДВ в сумі 29980,00грн.; № 2901-01Н від 29.01.07р. на загальну суму 183 477,60грн. в тому числі ПДВ в сумі 30579,60грн; № 2602-01Н від 26.02.07р. на загальну суму 15 000,08грн. в тому числі ПДВ в сумі 2500,01грн.; № 1804-01Н від 18.04.07р. на загальну суму 11 333,81грн. в тому числі ПДВ в сумі 1888,97грн.; № 1705-01Н від 17.05.07р. на загальну суму 716,88грн. в тому числі ПДВ в сумі 119,48грн.; № 1705-01Н від 17.05.07р. на загальну суму 25 210,84грн. в тому числі ПДВ в сумі 4 201,81грн.; № 1705-01Н від 17.05.07р. на загальну суму 179 587,20грн. в тому числі ПДВ в сумі 29931,20грн.
Отримання такого товару підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи, а саме: № 1611-1 від 16.11.06р. на загальну суму 3 217,94грн. втому числі ПДВ на суму 536,32грн.; № 2411-1 від 24.11.06р. на загальну суму 6 553,72грн. втому числі ПДВ на суму 1 092,29грн.; № 2411-2 від 24.11.06р. на загальну суму 7 749,83грн. втому числі ПДВ на суму 1291,64грн.; № 0112-6 від 01.12.06р. на загальну суму 10 833,26грн. втому числі ПДВ на суму 2166,65грн.; № 0112-3 від 01.12.06р. на загальну суму 2 444,40грн. втому числі ПДВ на суму 407,40грн.; № 0112-5 від 01.12.06р. на загальну суму 5 255,50грн. втому числі ПДВ на суму 875,92грн.; № 0112-4 від 01.12.06р. на загальну суму 13 263,26грн. втому числі ПДВ на суму 2210,54грн.; № 1701-5 від 17.01.07р. на загальну суму 124 211,88грн. втому числі ПДВ на суму 20701,98грн.; № 1701-6 від 17.01.07р. на загальну суму 2 071,61грн. втому числі ПДВ на суму 337,93грн.; № 1701-4 від 17.01.07р. на загальну суму 37 949,81грн. втому числі ПДВ на суму 6324,97грн.; № 1701-1 від 17.01.07р. на загальну суму 6 634,80грн. втому числі ПДВ на суму 1105,80грн.; № 1701-3 від 17.01.07р. на загальну суму 22100,22грн. втому числі ПДВ на суму 3683,37грн.; № 1701-2 від 17.01.07р. на загальну суму 45 569,29грн. втому числі ПДВ на суму 7 594,88грн.; № 2602-01Н від 26.02.07р. на загальну суму 15 000,08грн. втому числі ПДВ на суму 2500,01грн.; № 1204-01 від 12.04.07р. на загальну суму 936,00грн. втому числі ПДВ на суму 156,00грн.; № 1204-02Н від 12.04.07р. на загальну суму 25 028,66грн. втому числі ПДВ на суму 4171,44грн.; № 1604-03Н від 16.04.07р. на загальну суму 183477,60грн. втому числі ПДВ на суму 30579,60грн.; № 1604-02Н від 16.04.07р. на загальну суму 179880,00грн. втому числі ПДВ на суму 29980,00грн.; № 1604-01Н від 16.04.07р. на загальну суму 215856,00грн. втому числі ПДВ на суму 35976,00грн.; № 1804-02Н від 18.04.07р. на загальну суму 11333,81грн. втому числі ПДВ на суму 1888,97грн.; № 1705-02Н від 17.05.07р. на загальну суму 716,88грн. втому числі ПДВ на суму 119,48грн.; № 1705-01Н від 17.05.07р. на загальну суму 25210,84грн. втому числі ПДВ на суму 4201,81грн.; № 1705-03Н від 17.05.07р. на загальну суму 179587,20грн. втому числі ПДВ на суму 29931,20грн.
Вказані податкові та видаткові накладні є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV (зі змінами і доповненнями), та є належним доказом на підтвердження валових витрат позивача за цим епізодом, що вказує на те, що позивач правомірно включив ці витрати до складу валових витрат по факту оплати.
За таких обставин суд не вбачає підстав для донарахування позивачу податку на прибуток у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва.
З акту перевірки та пояснень представника відповідача судом встановлено, що податковий орган прийшов до переконання про заниження позивачем податку на прибуток у зв'язку з віднесенням ТОВ «Мансарда»до валових витрат кошти сплачені за договорами укладеними з ПП «Алерст груп», які на думку відповідача є нікчемними.
До висновку про нікчемність податковий орган прийшов на підставі протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 19.03.2009 року. Відповідно до пояснень якого було встановлено, що він як директор ПП «Алертс Груп»підписував первинні документи, а саме: договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, по взаємовідносинам з низкою підприємств-замовників. Згідно пояснень гр. ОСОБА_4. ніякі роботи, що вказані у актах виконаних робіт фактично не виконувалися, все робилося для того, щоб документально підтвердити перераховані на рахунок ПП «Алертс Груп» грошові кошти від ТОВ ..Мансарда". Фактично на ПП «Алертс Груп»рахувався лише ОСОБА_4, всі субпідрядники були вигаданими для того, щоб сформувати податковий кредит для ПП «Алертс Груп». Такі покази свідка ОСОБА_4 на думку податкового органу свідчить про відсутність у ПП «Алертс Груп» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ „Мансарда" .
Суд не може погодитись з такими твердженнями відповідача виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на момент укладення договорів та придбання товарів у ПП«Алертс груп», підприємство було належним чином зареєстровано як платник в податковому органі і йому було присвоєно індивідуальний податковий номер. Крім того, з пояснень учасників судового розгляду судом встановлено, що свідоцтво платника податку ПП «Алертс груп» не скасовано і на момент розгляду справи.
За таких обставин суд не може погодитись із запереченнями відповідача, оскільки відповідач помилково прийшов до висновку про те, що позивачем не підтверджено віднесення сум до валових витрат з огляду на пояснення, що були надані ОСОБА_4.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
На час здійснення господарських операцій ПП «Алертс груп»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин позивач не може нести відповідальність ні за несплату податків ПП «Алертс груп», ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Крім того п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р.платника податку визначено як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку
Пунктом 10.2 ст. 10 цього ж Закону платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
При цьому, слід відзначити, що акт перевірки не містить жодних посилань податкового органу, з яких саме підстав правочин є нікчемним та, які саме вимоги закону були порушені його вчиненням, окрім визначення у висновках акту про порушення позивачем п. 5 ст. 203 ЦК України, оскільки угоди не відображають наміру сторін щодо реального настання правових наслідків, що ними обумовлені.
Однак, ст. 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема згідно п. 5 цієї статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені, адже в іншому випадку такий правочин буде фіктивним, і на підставі ст. 234 ЦК України визнається судом недійсним.
Згідно вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
До нікчемних правочинів належать такі як: односторонній правочин, у якому недодержано вимоги закону про нотаріальне посвідчення (ст. 219 ЦК України); договір, у якому сторони не додержали вимог закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України); правочин, вчинений малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ст. 221 ЦК України); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України); правочин, вчинений недієздатною фізичною особою (ст. 226 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок (ст. 228 ЦК України); а також, правочини, якими скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми та, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки.
З огляду на зміст, викладених норм, правочин не є нікчемним у випадку не відображення в угоді наміру сторін щодо реального настання правових наслідків, що ними обумовлені, внаслідок чого суд вбачає наявність суперечностей в акті перевірки щодо надання відповідачем правової оцінки наведеним договорам (нікчемність/ недійсність), тобто чи дані договори, укладені з порушенням вимог ст. 203 ЦК України, чи їх недійсність встановлена законом, за такої умови, як зазначалось вище не вказано яким.
Пунктом 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005 регламентовано, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Наведені обставини та документальні докази у справі підтверджують факт виконання господарських зобов'язань сторонами, свідчать про реальне настання правових наслідків, що обумовлені угодами. Жодних доказів, що підтвердили б невиконання умов договорів чи їх безтоварність відповідачем не надано
На думку суду відповідачем не доведено взаємозв'язок між позивачем та контрагентом, спрямований на створення фіктивних фірм або користування послугами таких фірм з метою, наприклад, здійснення безтоварних господарських операцій та мінімізації податкових зобов'язань.
Аналізуючи наведені норми та наявні матеріали суд приходить до переконання, що винесене податкове повідомлення-рішення № 0001052308/0 від 08.12.09р. є безпідставними та такими що підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0001052308/0 від 08.12.09р..
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Смолій І.В.