Провадження № 33/821/330/23 Справа № 712/2058/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Рябуха Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
11 серпня 2023 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника Лазаренка Є.Ю., що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лазаренка Є.Ю. на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 15.02.2023 о 01 год. 19 хв. у м. Черкаси по вул. Сумгаїтська, 8/1, керував автомобілем Dodge Avenger, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, проводився за допомогою приладу «Драгер» Алкотест ARНF-0064, результат 1.26 проміле, тест № 1016, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, захисник ОСОБА_1 - Лазаренко Є.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.04.2023 та закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В апеляційній скарзі посилається на те, що здійснюючи провадження у даній справі органи поліції не дотрималися встановленого законом порядку фіксації правопорушення, зібрання і оформлення доказів, позаяк: 1) працівники поліції підійшли до автомобіля ОСОБА_1 , не представилися, не попередили про проведення фіксування на бодікамеру і згідно журналу обліку, видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення ААД № 229091 ОСОБА_2 не отримував зазначену у протоколі бодікамеру СА 00150; 2) працівники поліції порушили права на захист ОСОБА_1 , оскільки не роз'яснили положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; 3) працівники поліції в порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, примушували «дихнути» ОСОБА_1 з метою встановлення ознак сп'яніння; 4) працівники поліції провели огляд багажного відділення автомобіля, при цьому будь-яких актів огляду чи обшуку не складали; 5) ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом та будь-якого акту, постанови чи протоколу щодо відсторонення поліцейські не складали; 6) фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не проводився, а працівники поліції тільки склали протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 229091; 7) в протоколі про адміністративне правопорушення складений ОСОБА_2 та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вказано, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою ARHF 0064 Drager Alcotest 6820, однак згідно журналу обліку видачі, повернення приладів вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, що видихається, зазначений працівник поліції не отримував зазначений прилад.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника ОСОБА_1 - адвоката Лазаренка Є.Ю. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію захисника Лазаренка Є.Ю. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 229091 від 15.02.2023 згідно якого, ОСОБА_1 15.02.2023 о 01 год. 19 хв. у м. Черкаси по вул. Сумгаїтська, 8/1, керував транспортним засобом Dodge Avenger, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», результат 1,26 ‰, чим порушив вимоги п.2.9 а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- роздруківки з приладу «Драгер» від 15.02.2023, згідно якої результат тесту: 1,26 ‰;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками -запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та який проведено за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, результат огляду на стан сп'яніння - позитивний 1,26 ‰;
- рапорту інспектора взводу 2 РОВО УПП в Черкаській області ДПП Деревянка С.В. згідно якого, патрулюючи в м. Черкаси 15.02.2023 о 01:19 год., рухаючись по вул. Корольова було помічено автомобіль Dodge Avenger д.н.з. НОМЕР_1 , який порушив комендантську годину. Автомобіль було зупинено по вул. Сумгаїтська, 8/1, водієм якого був ОСОБА_1 , під час спілкування з яким у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер», результат тесту 1,26 ‰;
- відеозапису, переглянутого в суді апеляційної інстанції.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - Лазаренко Є.Ю. посилається на те, що здійснюючи провадження у даній справі органи поліції не дотрималися встановленого законом порядку фіксації правопорушення, зібрання і оформлення доказів, позаяк: 1) працівники поліції підійшли до автомобіля ОСОБА_1 , не представилися, не попередили про проведення фіксування на бодікамеру і згідно журналу обліку, видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації працівник поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення ААД № 229091 ОСОБА_2 не отримував зазначену у протоколі бодікамеру СА 00150; 2) працівники поліції порушили права на захист ОСОБА_1 , оскільки не роз'яснили положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; 3) працівники поліції в порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, примушували «дихнути» ОСОБА_1 з метою встановлення ознак сп'яніння; 4) працівники поліції провели огляд багажного відділення автомобіля, при цьому будь-яких актів огляду чи обшуку не складали; 5) ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом та будь-якого акту, постанови чи протоколу щодо відсторонення поліцейські не складали; 6) фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не проводився, а працівники поліції тільки склали протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 229091; 7) в протоколі про адміністративне правопорушення складений ОСОБА_2 та в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вказано, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою ARHF 0064 Drager Alcotest 6820, однак згідно журналу обліку видачі, повернення приладів вимірювання вмісту алкоголю в повітрі, що видихається, зазначений працівник поліції не отримував зазначений прилад.
Вважаю зазначені доводи апеляційної скарги неприйнятними, оскільки стороною захисту під час розгляду даної справи було подано до місцевого суду клопотання про закриття у ній провадження, зміст якого є аналогічним змісту апеляційної скарги. Дане клопотання розглянуто судом першої інстанції, якому надана належна оцінка, про що вмотивовано зазначено в оскаржуваній постанові. З мотивами, зазначеними місцевим судом у оскаржуваній постанові щодо вказаного клопотання, апеляційний суд погоджується.
Тобто, судом першої інстанції під час розгляду справи належним чином з'ясовані обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних належних доказів в їх сукупності, які узгоджуються між собою і не мають протиріч.
Крім того, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції досліджено наявні у матеріалах справи відеозаписи із нагрудних відеореєстраторів поліцейських, які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне порушення.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено. Доводи апеляційної скарги, на думку суду, спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності і умисне, свідоме спотворення дійсних обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Дослідивши вказані докази і оцінивши їх з точки зору належності, допустимості та достовірності в їх сукупності, вважаю винуватість ОСОБА_1 доведена.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, вимогам ст.ст. 33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2023 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя , -
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Лазаренка Є.Ю., - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба