Провадження № 33/821/384/23 Справа № 711/1454/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Михальченко Ю. В. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
11 серпня 2023 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі захисника Сененко К.В., що діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Сененко К.В. на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2023 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Як встановлено судом першої інстанції, 25 лютого 2023 року о 21 год. 46 хв. у м. Черкаси по вул. Припортова, 42/1, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем «PORSHE CAYENNE», д/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. В установленому законом порядку водій погодилися пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», результат огляду позитивний 0,96 ‰, чим порушила вимоги п.2.9 а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із оскаржуваною постановою, захисник ОСОБА_1 - Сененко К.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2023 року та закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 не погодилася з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, що вбачається з відеозапису та яка відмовилася поїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто, нею порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, а не п. 2.9 ПДР України, як це вказано в протоколі про адміністративне правопорушення.
Сторона захисту вважає, що у зв'язку з недоліками протоколу в частині невірного зазначення пункту ПДР України, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_1 , достатні підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності відсутні.
Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку захисника ОСОБА_1 - Сененко К.В. про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчують подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст. 254-256 КУпАП.
Висновки судді про доведеність вини та наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які містяться в матеріалах справи і сумнівів щодо їх обґрунтованості не викликають.
Незважаючи на позицію захисника Сененко К.В. про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 229365 від 25.02.2023 згідно якого, ОСОБА_1 о 21 год. 46 хв. у м. Черкаси по вул. Припортова, 42/1, керувала автомобілем «PORSHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. В установленому законом порядку водій погодилися пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», результат огляду позитивний 0,96 ‰, чим порушила вимоги п.2.9 а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;
- роздруківки з приладу «Драгер» від 25.02.2023, згідно якої результат тесту: 0,96 ‰;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно якого, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці та який проведено за допомогою приладу Alcotest 6820, результат огляду на стан сп'яніння - позитивний 0,96 ‰;
- рапорту інспектора взводу 1 роти 2 БУПП в Черкаській області ДПП Федосій О.В. згідно якого, 25.02.2023 о 21:28 год. у м. Черкаси по вул. Припортова, 42/1 за порушення ПДР було зупинено транспортний засіб «PORSHE CAYENNE», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у неї виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та які в установленому законом порядку запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу на приладі «Драгер», на що водій погодилася. Результат огляду - 0,96 ‰;
- відеозапису, переглянутого в суді апеляційної інстанції.
Наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та обґрунтованість його притягнення до адміністративної відповідальності.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - Сененко К.В. посилається на те, що ОСОБА_1 не погодилася з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, що вбачається з відеозапису та яка відмовилася поїхати до медичного закладу для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто, нею порушено вимоги п. 2.5 ПДР України, а не п. 2.9 ПДР України, як це вказано в протоколі про адміністративне правопорушення. Тобто, у зв'язку з недоліками протоколу в частині невірного зазначення пункту ПДР України, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_1 , достатні підстави для притягнення її до адміністративної відповідальності відсутні.
В свою чергу п. 2.5 ПДР України від 10.10.2001 №1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а) зазначених Правил водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається із наявного у матеріалах справи відеозапису, дослідженого судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 погодилася та пройшла огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, при цьому не погодилася із його результатами, проведеного поліцейським, та яка відмовилася пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
З чого слідує, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9 а) ПДР України, позаяк вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Тобто, процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння поліцейськими не була порушена, оскільки їй спочатку було запропоновано пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та яка, не погодившись із його результатами, відмовилася пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я. З чого слідує, що ОСОБА_1 визнала результати проведеного її огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу.
В зв'язку із зазначеним вважаю дані доводи апеляційної скарги неприйнятними.
Враховуючи положення ст. 251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, вимогам ст.ст. 33,34 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та не містить його альтернативних видів.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування, та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя , -
Постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - Сененко К.В., - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Биба