Справа № 638/14655/20 Номер провадження 22-ц/814/1773/23Головуючий у 1-й інстанції Штих Т. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
08 серпня 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів: Абрамова П.С., Дряниці Ю.В.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, про примусове виконання зобов'язання,
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, про примусове виконання зобов'язання.
В обґрунтування позову зазначено, що 30 жовтня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено контракт №307/7 про військову підготовку за програмою підготовки офіцера запасу на факультеті підготовки офіцерів запасу за контрактом за військово-обліковою спеціальністю 062700 за кошти фізичної особи. Умовами контракту передбачалося, зокрема: «після закінчення громадянином (крім військовослужбовців) навчання за програмою підготовки офіцерів запасу в Університеті і здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра організувати проведення його атестування на присвоєння військового звання «молодший лейтенант запасу».
Виконавши всі умови для присвоєння відповідного первинного військового звання офіцера запасу, відповідачем не було оформлено атестаційні матеріали та їх подання до Міністерства оборони України для подальшого присвоєння позивачу первинного військового звання «молодшого лейтенанта запасу», що в свою чергу позбавило можливості ОСОБА_1 проходження всіх визначених етапів військової підготовки.
У зв'язку з вищевказаним, позивач прохала суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо невиконання належним чином вимог пункту 2.3.4 контракту №307/7 від 30 жовтня 2017 року, а саме: неорганізування проведення атестування ОСОБА_1 на присвоєння військового звання «молодший лейтенант запасу», відповідно до Порядку атестування громадян України до присвоєння первинного і чергових військових звань офіцерського складу запасу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27 березня 2018 року №130; 2) зобов'язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба належним чином виконати вимоги пункту 2.3.4 контракту №307/7 від 30 жовтня 2017 року, а саме: організувати проведення атестування ОСОБА_1 на присвоєння військового звання «молодший лейтенант запасу», відповідно до Порядку атестування громадян України до присвоєння первинного і чергових військових звань офіцерського складу запасу, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27 березня 2018 року №130; 3) стягнути з відповідача судові витрати.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, про примусове виконання зобов'язання залишено без задоволення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 , подавши до суду апеляційну скаргу.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала суд рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване судове рішення ухвалено із неповним встановленням обставин, що мають вирішальне значення для вирішення спору по суті та неправильної оцінки доказів, що в сукупності призвело до ухвалення необґрунтованого та як наслідок незаконного рішення.
Місцевим судом не було досліджено і взято до уваги, що положення договору не містять застережень щодо можливих обмежень до атестування до присвоєння первинного військового звання офіцера запасу, притому що пункт 2.3.4 вказаного договору закріплює за університетом обов'язок організувати проведення атестування позивача на присвоєння ОСОБА_1 військового звання «молодший лейтенант запасу».
Наголошено, що застосовані норми місцевим судом Закону України «Про Національну поліцію» не можуть бути використані при розгляді даної справи, оскільки ці норми матеріального права набрали законної сили після виникнення спірних правовідносин між сторонами справи.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо явки та позиції учасників справи у суді апеляційної інстанції
01 серпня 2023 року від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи без участі сторони, в якому заявник прохала суд подану нею апеляційну скаргу розглядати за її відсутності, наголосивши на підтриманні заявлених нею вимог.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
З матеріалів справи вбачається, що 30 жовтня 2017 року було укладено контракт №307/7 про військову підготовку за програмою підготовки офіцера запасу між ОСОБА_1 (громадянин) та Харківським національним університетом Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (університет) (т.1, а.с. 14).
Згідно пункту 2.3.4. вказаного контракту передбачалося, що університет зобов'язаний після закінчення громадянином (крім військовослужбовців) навчання за програмою підготовки офіцерів запасу в університеті і здобуття вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, організувати проведення його атестування на присвоєння військового звання «молодший лейтенант запасу».
Пунктом 5.1. контракту перебачено, що одностороння відмова від виконання окремих положень і умов контракту не допускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.
Додатковою угодою до контракту №307/7 від 30 жовтня 2017 року про військову підготовку за програмою підготовки офіцера запасу громадянина ОСОБА_1 у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба за кошти фізичних осіб узгоджено загальну вартість підготовки громадянина, що становить 11668,00 грн (т.1, а.с. 17).
ОСОБА_1 закінчила Чернігівський національний технологічний університет у 2016 році та здобула ступінь бакалавра за напрямком підготовки/спеціальністю «Правознавство» (т.1, а.с. 16).
Згідно листа Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба від 04 червня 2019 року, адресованого начальнику поліції ГУ НП в Чернігівській області, університет прохав відрядити до в/ч НОМЕР_1 на термін з 01 по 30 липня 2019 року для проходження навчального збору за програмою підготовки офіцерів запасу рядового поліції Клюки Т.М., слідчого слідчого відділення Козелецького відділення Ніжинського відділу ГУ НП в Чернігівській області, яка навчається на факультеті підготовки офіцерів запасу за контрактом у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (т.1, а.с. 19).
З витягу з наказу ГУ НП в Чернігівській області «По особовому складу» від 14 червня 2019 року №175 о/с вбачається, що лейтенанту поліції Клюці Т.М., слідчому слідчого відділення Козелецького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУ НП надано щорічну основну відпустку за 2019 рік на 30 діб: з 01 по 30 липня 2019 року (т.1, а.с. 20-21).
У довідці Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба про проходження військової підготовки від 01 серпня 2019 року, виданої лейтенанту Національної поліції України Клюці Т.М., вказано, що у період з 01 вересня 2017 року по 31 липня 2019 року вона пройшла повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу за військово-обліковою спеціальністю 062700 «Бойове управління польотами авіації з пунктів управління», здала встановлені екзамени та може бути атестована до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу (т.1, а.с. 22).
У відповідь на скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) посадових осіб Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Міністерство оборони України відповіло заявнику, що вона на теперішній час, як діючий офіцер поліції, не перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних і вона не може бути атестована до присвоєння первинного військового звання «молодший лейтенант запасу» (т.1, а.с.23-28).
Позиція апеляційного суду
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).
Тобто, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4 частини першої статті 5 КАС України).
Юрисдикція адміністративних судів поширюється, у тому числі, на справи у публічно-правових спорах, зокрема , спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
За змістом частини першої статті 19 ЦПК України за правилами цивільного судочинства розглядаються спори про захист приватного права чи інтересу. Натомість положеннями частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових відносинах.
Таким чином, розгляд публічно-правових спорів віднесено до юрисдикції адміністративних судів, що унеможливлює їх розгляд за правилами іншого судочинства.
За приписами частини першої статті 8 Закону України від 25 лютого 1992 року №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) підготовка громадян України до військової служби включає, зокрема, військову підготовку у закладах вищої освіти за програмою підготовки офіцерів запасу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п'ятої та восьмої статті 11 Закону №2232-ХІІ військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.
Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу на добровільних засадах проходять громадяни України, які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.
Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.
Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу.
Громадянам, які пройшли повний курс військової підготовки та атестовані до офіцерського складу, присвоюється первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу.
На підставі абзацу 3 пункту 42 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) первинне військове звання офіцерського складу громадянам присвоюється наказом Міністра оборони України.
Вищевказане узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2021 року у справі № 580/3465/19.
Визначаючи, чи пов'язується із задоволенням позовних вимог виникнення у позивача певних цивільних прав та обов'язків, суд застосовує положення статті 1 ЦК України. За змістом частини першої статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (цивільні відносини). Тобто цивільними є відносини, які відповідають наведеним критеріям.
Відповідно у порядку цивільного судочинства, за загальним правилом, не підлягають вирішенню спори (розгляду заяви), що виникають не з цивільних, земельних, трудових, сімейних або житлових правовідносин.
Усі інші спори, що виникають у публічно-правових відносинах за участю осіб, підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства виключно у тих випадках, коли безпосередньою нормою процесуального права визначено, що вирішення такого спору належить здійснювати саме в порядку цивільного судочинства.
Вимоги ОСОБА_1 пов'язані із проведенням її атестування на присвоєння військового звання «молодший лейтенант запасу», що не пов'язано з будь-якими цивільними права та обов'язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов'язані з публічно-правовими відносинами позивача з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Суд апеляційної інстанції врахував, що між ОСОБА_1 та університетом, який уповноважено організувати проведення атестування на присвоєння військового звання «молодший лейтенант запасу», виник спір, пов'язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за нею певного соціально-правового статусу щодо присвоєння позивачу військового звання, не пов'язаного з будь-якими цивільними права та обов'язками останньої, їх виникненням, існуванням та припиненням. Отже, за предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, не підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Тож у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правову мету звернення позивача до суду, яка полягає у подальшому їй присвоєнню військового звання «молодший лейтенант запасу». Такий статус має правове значення виключно у публічно-правових відносинах, оскільки стосується військового обов'язку, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що визнати протиправною бездіяльність університету в частині неорганізування проведення атестування на присвоєння військового звання «молодший лейтенант запасу» та, відповідно, зобов'язати вчинити такі дії можливо винятково під час розгляду справи в суді адміністративної юрисдикції.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту четвертого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки вирішення спору за вимогами позивача належить до юрисдикції адміністративного суду, то колегія суддів вважає за потрібне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року- скасувати, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, про примусове виконання зобов'язання - закрити.
Крім того, згідно з частиною першою статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Також частиною четвертою статті 377 ЦПК України передбачено, що у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
З огляду на те, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд, відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України, роз'яснює позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Полтавського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.
Керуючись статтями 255, 256, 367, 374, 377, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року - скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України, про примусове виконання зобов'язання - закрити.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08 серпня 2023 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді П.С. Абрамов
Ю.В. Дряниця