ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
04 лютого 2010 року 15:43 № 2а-17040/09/2670
За позовом Приватного підприємства «Біо плюс»
до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.08.09р. №0004432340
Суддя Смолій І.В.
Секретар судових засідань Бузінова І.Ю.
Представники:
Від позивача: Сьомик М.П. -пк (дов.від 18.11.09р.)
Від відповідача: Москаленко Г.В. -пк (дов.від 19.01.10р. № 78\9\10)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.02.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дніпровському районі м.Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.08.09р. №0004432340.
Ухвалою суду від 29.12.09року по справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20.01.10року.
В судовому засіданні 20.01.10року по справі оголошувалось перерву до 04.02.10р. для витребування та приєднання до матеріалів справи доказів.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в поновному обсязі. В обґрунтування позовних вимог послався на обставини викладені в позовній заяві та просив скасувати податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що проведена перевірки проводилась в межах повноважень податкового органу, а оскаржуване податкове рішення є правомірним, тому просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Позивач Приватне підприємство «Біо плюс»зареєстровано як юридична особа 13.12.04р. Дніпровською районною в м.Києві держаною адміністрацією ідентифікаційний код юридичної особи 33298303.
Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами даної перевірки складено акт за № 0458/26/53/23-33298303/2534 від 17.08.09р.
Вказаним актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень вимог п. 1,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.95р. № 256/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме не забезпечено відповідність на місці проведення розрахунків готівкових коштів сумі, зазначеній в поточному звіті РРО, сума невідповідності складає 50грн. Крім того позивачем не забезпечено проведення розрахункових операцій через зареєстрований у встановленому порядку РРО, а саме РРО не було взято на облік у ОДПС за місцем його використання. Також перевіркою встановлено, що позивачем не забезпечено роздрукування відповідного документу що підтверджує виконання розрахункової операції, а саме у фіскальному чеку відсутня «назва господарської одиниці»- медичний центр.
З наявної в матеріалах справи копії акту перевірки вбачається, що загальна сума на яку було проведено операції без роздрукування відповідного розрахункового документу складає 172 179,00грн.
За допущення позивачем зазначених вище порушень Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 861 485,00грн.
З наявної в матеріалах справи копії розрахунку штрафних фінансових санкцій вбачається сума штрафних (фінансових) санкцій застосованих до позивача включає в себе : суму не оприбуткованих коштів 172 179,00грн. в п'ятикратному розмірі, що скрадає 860 895,грн.., штрафних санкцій за використання не зареєстрованого, не опломбованого та не переведеного у фіскальний режим реєстратора розрахункових операцій в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 340грн., та 250грн. штрафних санкцій, що становить п'ятикратний розмір суми невідповідності коштів готівки на місці розрахунку сумі, зазначеній в поточному звіті РРО, що становить 250грн.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією Дніпровському районі міста Києва накладено на ПП «Біо плюс» штрафні санкції за не оприбуткування коштів в сумі 172 179,00грн.
Статтею 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265 передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій таабо безготівковій формі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконуються операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до п.2 ст.3 Закону України №265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до п.2.1. Положення «Про форму та зміст розрахункового документу»затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Відповідно до п.3.2 Положення «Про форму та зміст розрахункового документу»затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, касовий чек повинен обов'язково повинен містити крім інших відомостей назву та адресу господарської одиниці.
Як встановлено судом, штрафні санкції до позивача застосовні за відсутність у розрахунковому документі назви господарської одиниці, а саме позначення «медичний центр».
Відповідно до абз. 4 п. 1 Положення «Про форму та зміст розрахункового документу»затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, Назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею). Згідно з абз.3 п.1 цього ж Положення Господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
З копії свідоцтва про державну реєстрацію та довідки № 190786 з ЄДРПУО , наявної в матеріалах справи вбачається, що позивач зареєстрований 13.12.04р. як ПП»Біо плюс», місце знаходження : м.Київ, вул. М. Раскової, 19.
Згідно з копією договору оренди приміщення за №2 від 30.10.09р., наявної в матеріалах справи, обєднанням співвласників багатоповерхового будинку «Лада»передано в тимчасове платне користування ПП «Біо плюс»службове приміщення яке знаходиться на балансі в орендодавця та порзташовене в м. Києві по вул.А.Ахматової,16Б.
Проаналізувавши наведені вище норми та наявні матеріали справи, суд прийшов до переконання, що оскільки в розумінні Положення «Про форму та зміст розрахункового документу»затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 під зазначенням на розрахунковому документі назви господарської одиниці, мається на увазі назва, яка зазначена в документі на право власності, або користування господарською одиницею, тобто місцем де реалізовуються товари чи надаються послуги, а в договорі оренди приміщення №2 від 30.10.08р. по вул. А. Ахматової, 16-Б в м.Києві позивач як орендар значиться як ПП «Біо плюс», тому суд приходить до переконання, що позивачем під час здійснення розрахункових операцій роздруковувся належно оформнений розрахунковий документ, а тому висновки податковго органу про неоприбуткування готівкових коштів в сумі 172 179,00грн. є безпідставними.
Крім того до позивача застосовано штрафні санкції за використання реєстратора розрахункових операцій незареєстрованого, не переведеного у фіскальний режим, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку, що у даному випадку полягає у не взятті РРО, що використовується позивачем в приміщенні по вул.А.Ахматової, 16-Б в м. Києві, податковим органом за місцем його використання.
Як вже зазначалось вище ст.3 Закону України №265/95-ВР чітко встановлено використання суб'єктами підприємницької діяльності які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі належним чином зареєстрованого опломбованого у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій. Порядок такої реєстрації встановлюється затвердженим Наказом ДПА України N614 від 01.12.2000 Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.
Так відповідно до п.п.2.2. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого Наказом ДПА України N614 від 01.12.2000 реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання, крім РРО, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання СПД усіх необхідних документів.
З пояснень представника позивача судом встановлено, що фактично позивачем не заперечується факт не поставлення реєстратора розрахункових операцій MINI-500.02МЕ, що використовується позивачем за адресою вул. А. Ахматової, 16-Б в м.Києві на облік в ДПІ у Дарницькому районі м. Києва. Такий реєстратор лише зареєстровано ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується реєстраційним посвідченням №2635004277 від 24.03.06р.
Аналізуючи наведені докази суд прийшов до переконання, що податковим органом правомірно застосовано штрафні санкції у розмірі 340грн. за використання реєстратора розрахункових операцій незареєстрованого, не переведеного у фіскальний режим, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку, оскільки такий був зареєстрований в органі ДПС за місцезнаходженням позивача, однак не був поставлений на облік за місцем використання.
Крім того до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за встановлену під час перевірки невідповідність коштів на місці проведення розрахунків сумі яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 50грн.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» N265/95-ВР від 06.07.1995 (надалі -Закон N265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 (надалі - Положення).
Відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Згідно з п. 4.2 Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті необхідно відображати у касовій книзі.
Таким чином оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використанням РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій саме на підставі фіскальних звітних чеків РРО або даних РК та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства, що і підтверджує проведення процедури оприбуткування.
Отже, нормами права регламентовано виключний порядок видачі готівки з каси (або навпаки), недодержання якого вважається неоприбуткуванням готівки в касі підприємства та у зв'язку з порушенням якого до юридичних осіб Указом Президента України від 12.06.1995 N 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»застосовуються відповідні штрафні санкції.
Позивачем як на момент проведення перевірки так і під час судового розгляду не було надано жодних документів на підтвердження оприбуткування грошових коштів, за таких обставин суд приходить до переконання, що і в цій частині податковим органом вірно застосовано штрафні санкції, а рішення про їх застосування в цій частині скасуванню не підлягає.
Крім того суд не може взяти до уваги твердження позивача про неправомірність проведення перевірки, оскільки у відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХІІ державні податкові адміністрації в областях виконують функції передбачені ст. 8 цього Закону, зокрема здійснюють безпосереднє виконання роботи пов'язаної із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Порядок проведення планових та позапланових перевірок регламентований ст.ст. 11,11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХІІ зокрема відповідно до ч.1 ст.11 цього Закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби. Спірна перевірка не стосується перевірки нарахування і сплати податків та зборів. Зазначений закон не містить імперативної вказівки про те, що право на проведення перевірки дотримання вимог Закону про РРО пов'язане з обов'язковим повідомленням про перевірку платника податків не пізніше 10 днів до дня її проведення.
Статтею 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХІІ передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових перевірок серед яких направлення на перевірку та копія наказу про проведення позапланової виїзної перевірки. Ненадання цих документів платнику податку або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової перевірки.
Судом встановлено до позивачем було допущено перевіряючи до проведення перевірки на підставі направлення на перевірку, тому доводи позивача про те, що йому не було надіслано направлення на перевірку не можуть бути взяті до уваги.
Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст викладеної норми, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення усім зазначеним вимогам, дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення №0000322330/0 від 28.01.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині накладення штрафних санкцій за порушення п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265 в сумі 250грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Визнати нечиннним рішення Державної податкової інспекції в Дніпровському районі міста Києва про застосування штрафних(фінансових) санкцій №00004432340 від 28.08.2009р в частині накладення штрафних санкцій в сумі 860 895грн. в решті позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя І.В. Смолій