ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 лютого 2010 року 09:40 № 2а-12555/09/2670
За позовомПриватного підприємства «Лабео»
до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва
проскасування податкового повідомлення-рішення №0011821503/0 від 10.08.2009,
Суддя Смолій І.В.
Секретар судових засідань Бузінова І.Ю.
Представники:
Від позивача:Панчоха О.С.,
Від відповідача:Косякевич Ю.С.,
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 09.02.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомленні-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва №0011821503/0 від 10.08.2009 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 585,32 грн. за затримку на 10 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2009 відкрито провадження у адміністративній справі та призначене судове засідання на 10.12.2009.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач вважає спірне рішення таким, що прийняте безпідставно та необґрунтовано, оскільки відповідачем не було прийнято до уваги та не надала належної правової оцінки ситуації, яка склалась внаслідок технічної помилки, через що позивачем за січень 2009 року була помилково задекларована сума податкового зобов'язання по орендній платі за землю у розмірі 6493,92 грн. замість 541,16 грн., хоча позивач суму 6493,92 грн. мав задекларувати за весь 2009 рік.
Відповідач проти позову заперечив, оскільки самостійно визначене у декларації податкове зобов'язання, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або в судовому порядку. При цьому, платник податків зобов'язаний погасити самостійно визначене податкове зобов'язання у строки, встановлені п. 5.3. ст. 5. Закону №2181.
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених Законом) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок».
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
30.07.2009 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі міста Києва (надалі -Відповідач) було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки Приватним підприємством «Лабео»(надалі -Позивач).
Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог ст. 17 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 (надалі -Закон №2535-ХІІ) та п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 (надалі -Закон №2181-ІІІ) із змінами і доповненнями, а саме позивачем було несвоєчасно сплачено орендну плату за земельні ділянки.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт №2888/15-306 від 30.07.2009 (надалі -Акт), на підставі висновків якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0011821503/0 від 10.08.2009 на суму 585,32 грн., яким було застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% від узгодженої суми податкового зобов'язання на підставі п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст.17 Закону №2181-ІІІ.
Як вбачається з акту перевірки, позивач самостійно задекларував у декларації №333 від 19.01.2009 податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки на суму 6493,92 грн., граничний термін сплати якого настав 02.03.2009. Уточнюючий розрахунок №18858 було подано 12.03.2009, у зв'язку з чим за наявності податкового боргу у сумі 5853,20 грн. затримка склала 10 днів.
Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності визначаються Законом N2535-XII.
Згідно зі ст.14 Закону N2535-ХІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, наступного за звітним.
В процесі розгляду спору, з пояснень сторін та з доказів наявних у справ судом встановлено, що у декларації №333 від 19.01.2009 позивач самостійно визначив суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю за січень 2009 року у розмірі 6493,92 грн., а інші місяці за 2009 рік по 541,16 грн. кожний.
У відповідності до ст. 17 Закону N2535-ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Отже, враховуючи зміст наведеної норми граничний термін сплати податкового зобов'язання настає саме 02.03.2009.
Статтею 26 Закону N2535-ХІІ регламентовано, що за порушення норм цього Закону платники податків несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.
Оскільки Закон №2181-ІІІ є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, то саме цей Закон підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Так, відповідно до приписів абз. 1, 2 п. 5.1. ст. 5 Закону N2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному чи судовому порядку.
Якщо сума узгодженого податкового зобов'язання не погашається платником у законодавчо встановлені терміни, така сума податкового зобов'язання відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону N2181-III визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно із п. 5.1 ст. 5 Закону N2181-III у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону N2181-III) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Тобто, платник податків, що виявив помилки має право надати уточнюючий розрахунок, що містить суми коригування нарахованих зобов'язань. При цьому, судом відзначається, що заявлене в уточнюючому розрахунку зменшення попередньо визначеного платником податків податкового зобов'язання відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону N2181-III вважається узгодженим від дня подання такого уточнюючого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки та погашає суми податкового боргу (частини боргу) у разі їх наявності.
Аналіз вищевикладених норм дає підстави для висновку, що у разі погашення податкового боргу (його частини) з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, у тому числі і за рахунок від'ємного значення суми податкового зобов'язання, зазначеного в уточнюючому розрахунку, відповідно до положень ст. 16 Закону N2181-III проводиться нарахування пені та виникає підстава для застосування штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону N2181-III.
Зважаючи на викладене, за порушення граничних строків сплати платником орендної плати за землі державної і комунальної власності позивач несе відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій та пені згідно із вимогами Закону N2181-III.
Отже, беручи до уваги, що уточнюючий розрахунок з податкового зобов'язання орендної плати за земельні ділянки за 2009 рік з коригуванням нарахованого платником податку зобов'язання за січень 2009 року було подано позивачем 12.03.2009, та також те, що граничний строк сплати зобов'язання за січень 2009 року настав 02.03.2009, суд вбачає наявність законних підстав для застосування до позивача штрафних санкцій санкції у розмірі 10% від узгодженої суми податкового зобов'язання, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону N2181-III, за порушення граничного строку сплати орендної плати за земельні ділянки.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст викладеної норми, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення усім зазначеним вимогам, дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0011821503/0 від 10.08.2009 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 585,32 грн.
За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню як безпідставні та необґрунтовані.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволені позову відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В.Смолій