ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
06 серпня 2009 року < Час проголошення > № 2а-5150/09/2670
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства «Фіоніт», м. Київ
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій та визнання недійсною перевірки
суддя Смолій І.В.
секретар Бузінова І.Ю.
представники :
від позивача : Ямщиков Д.Л. -директор,
Шульган Д.Ю. -довіреність №1 від 24.06.09р.
від відповідача : Болох В.В. -довіреність №331/9/10-113 від 03.02.09р.
Бернандін О.А. - довіреність №3199 від 09.07.2008р.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 06.08.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
На розгляді окружного адміністративного суду м. Києва знаходиться справа за позовом приватного підприємства «Фіоніт»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0078 від 29.01.09р. та визнання недійсною перевірки.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. В обґрунтування своїх вимог позивач вважає рішення №0078 від 29.01.09р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва незаконним та протиправним, оскільки вважає, що перевірка проведена без дотримання законодавства, що регулює її проведення. Покликаючись на Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначає, що перевірка згідно цього закону за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій є позаплановою. А при проведенні позапланової перевірки посадові особи державної податкової служби вправі приступити до проведення планової перевірки за умови надання платнику податків під розписку копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, чого не було зроблено пі час перевірки. А тому, вважає, що перевіряючи підставно не було допущено до перевірки, в результаті чого вважає перевірку недійсною, а податкові повідомлення незаконні.
Представники ДПІ у Шевченківському районі м. Києва в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, просили відмовити в їх задоволенні, з огляду на те, що перевіркою встановлено порушення ПП «Фіоніт»Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: на момент здійснення перевірки були відсутні цінники на 90 найменувань товару, що знаходився в реалізації у грошовій одиниці України. У зв'язку із чим до ПП «Фіоніт»було застосовано передбачені ст. 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафні санкції.
Розглянувши матеріали справи та наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
На підставі плану проведення перевірок (затв. Начальником ДПІ у шевченківському р-ні м. Києва 25.11.08р.) та на підставі направлення №1165/23-05 від 31.12.08р. працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка ПП «Фіоніт»за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Проведено перевірку кіоску, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 83.
За результатами проведеної перевірки складено Акт про результати планової перевірки №0059/26/59/23/23388260 від 19.01.2009р., відповідно до якого встановлено факти порушення ПП. «Фіоніт»законодавства, а саме: п. 3, 8 ст. 3, ст. 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»а саме: на момент здійснення перевірки були відсутні цінники на 90 найменувань товару, що знаходився в реалізації у грошовій одиниці України, а також продавець відмовився надати документи, реєстраційне посвідчення на РРО, довідку про опломбування РРО, книгу обліку розрахункових операцій.
На підставі Акту ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №0078 від 29.01.09р, відповідно до якого згідно ст. 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»було застосовано штраф у розмірі 1530 грн. Розрахунок фінансових санкцій додається.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням ПП «Фіоніт»оскаржила їх в порядку апеляційного узгодження до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, проте, скарга залишена без розгляду та до ДПА у м. Києві, проте в задоволенні скарги було відмовлено через пропуск строку.
Не погоджуючись із рішеннями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ПП «Фіоніт», оскаржує його в судовому порядку, просить його скасувати та визнати перевірку недійсною.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне:
Пунктами 3, 8 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування та реалізовувати товари (надавати послуги) за умови наявності цінника на товар (меню, прейскуранта, тарифу на послугу, що надається) у грошовій одиниці України.
Як вбачається з матеріалів Акту перевірки №0059/26/59/23/23388260 від 19.01.2009р. ПП «Фіоніт»в порушення зазначених вимог здійснював реалізацію товарів, а саме встановлено, що на момент здійснення перевірки були відсутні цінники на 90 найменувань товару, що знаходився в реалізації у грошовій одиниці України, а також продавець відмовився надати документи, реєстраційне посвідчення на РРО, довідку про опломбування РРО, книгу обліку розрахункових операцій.
В судовому засіданні представники позивача не заперечували даних обставин, лише посилалися на протиправність проведення самої перевірки.
Враховуючи виявлені та зафіксовані порушення, наявність яких не спростована позивачем, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних санкцій №0078 від 29.01.09р.
Щодо покликань позивача щодо незаконності проведення перевірки, оскільки така за своїм змістом є позаплановою і обов'язковою умовою проведення якої є наказ керівника податкового органу, то суд виходив з наступного:
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи перевірка проводилася згідно затвердженого Плану проведення перевірок від 25.11.08р. та на підставі направлення №1165/23-05 від 31.12.08р. (копії в матеріалах справи).
Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби: 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про плановість проведеної перевірки, тому вважає, що основним документом для можливості розпочати перевірку є направлення на її проведення.
Як зазначено в самому направленні продавець відмовилась ознайомитися із його змістом.
Позовні вимоги позивача про визнання недійсною перевірки не беруться судом до уваги, оскільки сама по собі перевірка та зафіксовані в ній факти не є актами державного чи іншого органу в розумінні КАС України, оскільки такий акт не породжує жодних правових наслідків, що спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов'язкового характеру для платника податків, який перевірявся.
В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач не довів незаконність та протиправність оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 39, 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Смолій