ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
02 грудня 2009 року 12:08 № 2а-7906/09/2670
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Експоінвест»
До Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва
Про
Суддя Смолій І.В.
Секретар судового засідання Бузінова І.Ю.
Представники:
Від позивача Яковенко Т.Ю. довіреність № б/н від 01.09.2009,
Від відповідачаГучок В.В. довіреність №14/28/9/10-114 від 25.04.2007, Бутрименко Л.М. довіреність №847/9/10-114 від 22.02.2008;
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експоінвест»(надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі -Відповідач) про скасування акту перевірки №369/1511 від 29.06.2006 про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині подання платіжних доручень до установ банку за період 27.09.2005 по 31.12.2005 та податкового повідомлення - рішення №0000006734/15-11 від 14.07.2006 про застосування штрафних санкцій у сумі 968035,00 грн. за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання в розмірі 1936070,00 грн. на 94 календарних дні.
Позивачем були змінені свої позовні вимоги, у зв'язку з чим позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №0000006734/15-11 від 14.07.2006 про застосування штрафних санкцій у розмірі 968 035,00 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 14.12.2006 у справі №28/244-А позовні вимоги позивача задоволено повністю, скасоване податкове повідомлення - рішення №0000006734/15-11 від 14.07.2006.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2007 у справі №28/244-А скасовано постанову Господарського суду міста Києва від 14.12.2006 та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.04.2008 у справі №28/244-А скасовані постанова Господарського суду міста Києва від 14.12.2006 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2007, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.07.2009 (суддя Смолій І.В.) прийнято справу до свого провадження, присвоєно їй номер №2а-7906/09/2670 та призначено справу до судового розгляду на 01.09.2009.
В судовому засіданні 01.09.2009 оголошувались перерви до 23.09.2009 -12.10.2009 -21.10.2009 -02.12.2009.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача не було законних підстав для застосування штрафних санкцій, оскільки станом на 27.09.2005 податковий кредит позивача з податку на додану вартість за поточний місяць становив 778210,00 грн., а залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, складав 1 002 228,00 грн.
У вересні 2005 року відповідач звернувся до позивача з проханням відкоригувати рядки 23, 23.1, 24 та 26 податкової декларації за липень 2005 року, у зв'язку з тим, що при переведенні системи у відповідність з Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 №702/10982 сума податкового кредиту в розмірі 2 000 000,00 грн. відобразилась двічі - на підставі уточнюючого розрахунку за червень 2005 року та на підставі декларації за липень 2005 року.
У вересні 2005 року позивачем був поданий уточнюючий розрахунок, в якому зменшено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню за липень 2005 року, з урахуванням наступних податкових періодів.
Позивач відзначає, що в червні 2006 року відповідач звернувся до нього з вимогою ознайомитись з актом перевірки, в зв'язку із несвоєчасною сплатою податку на додану вартість у вересні 2005 року, не надавши при цьому жодних пояснень щодо визначеної суми податкових зобов'язань. Окрім того, в травні 2006 року позивач подав уточнюючий розрахунок за липень 2005 року, вказавши значення рядків 23, 23.1, 24, 26, які були зазначені в декларації за липень 2005 року.
На думку позивача, здійснивши камеральну перевірку та нарахувавши штрафні санкції в розмірі 968 035,00 грн., відповідач порушив Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.
Відповідач проти позову заперечив з підстав того, що позивачем було порушено Наказ ДПА України№166 від 30.05.2005 внаслідок подання уточнюючих розрахунків з ПДВ за червень 2005 року №177660 від 27.07.2005 та за липень 2005 року №222931 від 26.09.2005, через, що ним не були виправлені допущені уточнюючому розрахунку №177660 помилки, а фактично було подвоєно суму бюджетного відшкодування по КОР платника податку.
За результатами камеральної перевірки було встановлено зменшення суми від'ємного значення зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на суму 1940085,00 грн. та збільшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 1940085,00 грн.
Отже, в результаті погашення недоїмки у сумі 1940085,00 грн. виникла фінансова санкція у розмірі 50% від суми недоїмки, тобто - 968035,00 грн.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідачем було проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установи банку за період з 27.09.2005 по 30.12.2005, за результатами якої відповідачем складено акт №369/1511 від 29.06.2006.
Наведеним актом встановлено, що в порушення норми пп. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 (надалі -Закон №2181) позивачем несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання по податку на додану вартість за вересень 2005 року у сумі 1936070,00 грн. (термін сплати настав 27.09.2005, а фактично сплачено - 30.12.2005, тобто затримка сплати податкового зобов'язання склала 94 дні).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000006734/1511 від 14.07.2006, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов'язання в сумі 968000,35 грн.
В червні 2005 року позивачем було подано відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість, де ним було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 59915,00 грн.
В липні 2005 року позивач представив відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2005 року, у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, відповідно з яким збільшив суму податкового кредиту на 2000000,00 грн. При цьому, в рядку 8.1 уточнюючого розрахунку «зарахування у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість»була включена сума 1940085,00 грн. (збільшення переплати).
В податковій декларації за липень 2005 року позивач визначив суму податкового зобов'язання у розмірі 235417,00 грн., при цьому, залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду визначено в сумі 1940085,00 грн., а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, визначено в розмірі 1704668,00 грн.
В серпні 2005 року позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду визначено в сумі 1704668,00 грн., податкове зобов'язання визначено в сумі 702440,00 грн., а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - в розмірі 1002228,00 грн..
З декларації з податку на додану вартість за вересень 2005 року, яка подана позивачем 20.10.2005 вбачається, що різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду складає від'ємне значення у розмірі 778210,00 грн. (рядок 18.2); залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту складає 1002228,00 грн. (рядок 23); сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду - відсутня (рядок 27).
Позивачем 26.09.2005 подано відповідачу уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за липень 2005 року, яким зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів у липні 2005 року на 1940085,00 грн. Залишок від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду визначено у розмірі 1780438,00 грн.
В жовтні 2005 року в поданій позивачем декларації з податку на додану вартість податкове зобов'язання визначено у сумі 156585,00 грн., залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - у сумі 1780438,00 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - у розмірі 1623853,00 грн.
У грудні 2005 року відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість, поданої за червень - липень 2005 року (уточнюючий розрахунок), за результатами якої складено акт №111/1511 від 26.12.2005, відповідно до якого зменшено суму від'ємного значення, нарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість на 1940085,00 грн. та збільшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів на 1940085,00 грн. На підставі вказаного акту камеральної перевірки №111/1511 відповідачем проведено коригування по картці особового рахунку позивача.
В травні 2006 року позивачем подано до податкового органу уточнюючий розрахунок до податкової декларації за липень 2005, яким збільшено суму, залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на 1940085,00 грн., а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, визначено в розмірі 1704668,00 грн.
Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону №2181 податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Пунктом 1.11 ст.1 Закону України №2181 встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) це - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України №2181-111 для подання податкової декларації.
Нормами підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-111 передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1 ст.5 Закону України №2181). Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності -1095 днів, визначених статтею 15 Закону України №2181) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Згідно п.17.2 ст.17 Закону України №2181 та п. 4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.05.1997, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, має право надіслати до податкових органів уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі 5-ти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
За змістом вказаних правових норм право платника податків на коригування задекларованих ним податкових зобов'язань передбачає перш за все наявність помилки в показниках податкового обліку.
Судом встановлено, що дії позивача щодо подання уточнюючих розрахунків були правомірними та не призвели до виникнення податкових зобов'язань у позивача з податку на додану вартість, які підлягали сплаті до бюджету і при порушенні строку сплати яких до позивача застосовані штрафні санкції.
Також, слід зазначити, що відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом ДПА України №276 від 18.07.2005 року, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Для перевірки правильності виконання зазначених процедур підрозділом адміністрування облікових показників та звітності проводиться звірка сум, рознесених до карток особових рахунків, на відповідність сумам, занесеним до баз електронної звітності. За результатами звірки на підставі карток особових рахунків формуються реєстри рознесених сум у двох примірниках. Один примірник з відміткою інспектора зазначеного підрозділу передається до галузевого підрозділу для зберігання, другий примірник з відміткою галузевого підрозділу про отримання зберігається у підрозділі адміністрування облікових показників та звітності. Підсумкова перевірка щодо наявності нерознесених сум податкових зобов'язань, термін сплати за якими припадає на поточний місяць, здійснюється перед формуванням зведених показників інформаційної системи за станом на перше число наступного місяця. Перевірка виконується підрозділом адміністрування облікових показників та звітності з формуванням протоколу розбіжностей.
Таким чином, вся інформація, яка подається платником податків в деклараціях або уточнюючих деклараціях, підлягає внесенню до електронної бази даних. При цьому, при подачі уточнюючих розрахунків попередні показники анулюються.
В ході судового розгляду відповідач не заперечував проти того, що декларації з податку на додану вартість з липня 2005 року по липень 2006 року по яких вівся облік податкового кредиту заповнені вірно, відповідач лише посилався на той факт, що в результаті проведення відповідних коригувань шляхом подання уточнюючих розрахунків позивачем безпідставно збільшено переплату по картці особового рахунку платника на 1940085 грн., що призвело до порушення п. 5.11 ст. 5 Порядку. Для виправлення зазначеної помилки, а саме зменшення переплати по картці особового рахунку платника податків позивачем було подано новий уточнюючий розрахунок, однак помилка виправлена не була, а навпаки зазначені дії призвели до подвоєння суми по картці особового рахунку платника податків. Актом податкового органу було проведено відповідне коригування і в автоматичному режимі нарахована сума штрафних санкцій.
Таким чином в даному випадку виникає ситуація коли платник податків при наявності реальної суми податкового кредиту яка перевищує суму податкових зобов'язань, фактичній відсутності боргу по податку на додану вартість, зобов'язаний сплатити суму штрафних санкцій в розмірі 968035,00 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість (при фактичній відсутності такої несвоєчасної сплати).
Також суд враховує, що саме в результаті проведення коригування зробленого податковим органом відповідно до акту № 111/1511 по карточці особового рахунку платника податку (зменшилась сума від'ємного значення зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на суму 1940085,00 грн. та збільшилась сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів на суму 1940085,00 грн.) і виникла фінансова санкція в розмірі 50 % від суми недоїмки -968035,00 грн.
Суд погоджується з податковим органом з приводу того, що позивачем при заповненні уточнюючих розрахунків було допущено ряд неточностей, які призвели до відповідних змін по картці особового рахунку платника податку, однак вважає, що по-перше при нарахуванні штрафних санкцій слід враховувати не тільки дані карток особового рахунку, а також дані податкових декларацій поданих позивачем та реальні показники господарської діяльності підприємства, наявність відповідних зобов'язань та дотримання строків щодо їх сплати.
По-друге, суд вважає правомірними дії позивача щодо коригування сум податкового кредиту в податкових деклараціях по податку на додану вартість за червень та липень 2005 року, оскільки належність його формування та формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість підтверджується наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами, тобто податковими накладними, які підтверджують факт здійснення господарської операції та на підставі яких позивач визначив податкові зобов'язання
Докази на підтвердження наявності податкового боргу в матеріалах справи відсутні, відповідачем не були подані.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні даного спору, враховуючи зміст викладеної норми, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення усім зазначеним вимогам, дійшов висновку про наявність законних підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0000006734/15-11 від 14.07.2006, яким зобов'язано сплатити штраф у сумі 968 035,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 39, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Скувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва №0000006734/15-11 від 14.07.2006 про застосування штрафних санкцій.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В.Смолій