ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 грудня 2009 року 12:47 № 2а-14930/09/2670
Розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк-готель «Київ»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення
Суддя Смолій І.В.
Секретар Бузінова І.Ю.
Представники:
від позивача: Бабич О.М. -пк (дов.від 17.12.09р. № б/н)
від відповідача : Пелепецький П.Д. -пк (дов. від 25.11.09р. № 7038/9/10-008),
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.09р. справу за позовом ТОВ "Парк-готель "Київ" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення на виконання вимог ст. 19 КАС України передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.09р. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду по суті на 22.12.09р.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не поступило. В обґрунтування позовних вимог пояснив, що на позивача рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва було накладено штрафні санкції за порушення п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме за встановлене актом перевірки заниження земельного податку виникло у зв'язку із не врахуванням позивачем при нарахуванні податку за землю п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.08 р. № 944/944. Позивач з таким рішенням не погоджується, оскільки ним належним чином сплачується податок за землю у відповідності до Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92р. № 2536-XII, за таких обставин просить позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, повідомив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки № 3065/15-306 від 19.08.09р., даним актом зафіксовано що зазначений в податковій декларації позивачем податок на землю є меншим ніж це встановлено камеральною перевіркою у зв'язку із цим було винесено оскаржуване повідомлення-рішення. Відповідач вважає таке рішення законними, тому просить в позові відмовити.
Крім того представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що заниження позивачем податку на землю відбулося у зв'язку із не врахуванням позивачем п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.08 р. № 944/944.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією в Оболонському районі міста Києва було проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) щодо земельного податку поданої за квітень-травень 2009року ТОВ «Парк-готель «Київ». За результатами перевірки складно акт № 3065/15-306 від 19.08.09р.
Актом перевірки встановлено, що розмір податкового зобов'язання з земельного податку зазначеного платником у податковій декларації, є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні декларації платником податку не враховано п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.08 р. № 944/944, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 335647,74грн.
На підставі вище зазначеного акту перевірки Державною податкової інспекцією у Оболонському районі м.Києва 04.09.09р. винесено повідомлення-рішення № 0012871503/0 яким відповідно до п. 17.1.4 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за позивачем визначено суму податкового зобов'язання 352 430,13грн , що включає в себе суму основного платежу 335 647,74грн. та суму штрафних санкцій 16 782,39грн.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій Акту прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Парк-готель «Київ»від 06.08.07р. та свідоцтва про право власності від 14.04.08р. позивачу на праві приватної власності належить комплекс будівель санаторію-профілакторію площею 8667,80 км.м. який розташований в м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Юнкерові М., 20
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії податкового розрахунку земельного податку на 2009р. ТОВ «Парк-готель «Київ»нараховано податку за поточний рік (з січня 2009року по грудень 2009року) на суму 671 295,54 грн., що помісячно становить 55 941,30грн.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно з рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0012871503/0 від 04.09.09р. у зв'язку із заниженням податкового зобов'язання з земельного податку за позивачем визначено суму податкового зобов'язання 352 430,13грн , що включає в себе суму основного платежу 335 647,74грн. та суму штрафних санкцій 16 782,39грн.
Відповідно до преамбули Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92р. № 2536-XII цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.
З наявної в матеріалах справи копії податкового розрахунку судом встановлено, що позивачем сплачується податок на землю за 2009рік в узгодженій сумі, що становить 671295,54грн. що складає один відсоток від оцінки комплексу будівель санаторію-профілакторію площею 8667,80 км.м., таким чином позивачем вірно було сплачено податок за землю за травень-червень 2009року в розмірі 167 823,90грн.
Статтею 4 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.92р. № 2536-XII встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону. Зміни і доповнення до цього Закону вносяться не пізніше ніж за три місяці до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року N 510-XII (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Проаналізувавши зазначені вище норми суд не може взяти до уваги заперечення відповідача та його посилання на п. 2 Рішення Київської міської Ради від 25.12.08 р. № 944/944 при винесенні оскаржуваного повідомлення-рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного акту.
За таких обставин суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонського районі м. Києва № 0012871503/0 від 04.09.09р.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Смолій І.В.