ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
09 грудня 2009 року 16:42 № 2а-9909/09/2670
За позовомДержавного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
До
Третя особаСпеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими податками
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва
Провизнання недійсним податкових повідомлень-рішень
Суддя Смолій І.В.
Секретар судового засідання Бузінова І.Ю.
Представники:
Від позивача Чорногорець Є.А.,Опалько Л.В., Гайдуков В.О.,
Від відповідача
Від третьої особиВоронова О.Ю., Ріалко О.М.,
Замковенко О.М.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 09.12.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн., з яких основного зобов'язання 1883702,00 грн. та 3767404,00 грн. штрафних санкцій; №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 3767404,00 грн. штрафних санкцій; а також податкового повідомлення-рішення №0000204110/1 від 08.04.2009, яким застосовано 3767404,00 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2009 відкрито провадження у адміністративній справі та призначене попереднє судове засідання на 06.10.2009.
В попередньому судовому засіданні 06.10.2009 оголошувалась перерва до 20.10.2009.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2009 закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 02.12.2009.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2009 залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва та оголошено про перерву до 09.12.2009.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, в обґрунтування позовних вимоги пояснив, що позивач вважає спірні рішення такими, що прийняті безпідставно та з порушенням норм права, оскільки податкове повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн. згідно листа відповідача №1228/10/41-11 від 05.02.2009 вважається недійсним, так як було надіслано помилково, однак, така процедура застосована відповідачем всупереч вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 21.12.2000 (надалі -Закон №2181) та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України N 253 від 21.06.2001 (надалі -Порядок №253).
Також представник позивача пояснив, що у разі затримки сплати суми узгодженого податкового зобов'язання, що є більшою ніж 90 календарних днів, податкове повідомлення приймається одне на всю суму сплаченого (погашеного) податкового боргу саме за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми податкового зобов'язання, незалежно від кількості випадків сплати за цей період. При цьому, згідно п.п. 3.2, 4.5 Порядку №253 у разі порушення платником податку граничного строку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання складається податкове повідомлення-рішення за формою «Ш», проте позивачем були отримані податкові повідомлення-рішення за формою «Р», яке, зокрема, за змістом не відповідає формі наведеній у Порядку.
Що стосовно акту перевірки, то такий не описує факт порушення, оскільки в ньому не вказано коли саме платник податку порушив строки сплати авансових внесків з податку на прибуток. Крім того, в акті не зазначено про переплату визначену у в декларації з податку на прибуток за 2007 рік, не описано в якому розмірі, коли і на які підрозділи сплачувався консолідованим платником податку авансовий внесок з податку на прибуток та не зазначено коли саме настав строк прострочення сплати авансового внеску.
Крім того представник позивача стверджує, що сума прострочених зобов'язань в акті не відповідає даним обліку податкових платежів позивача, що здійснюється відповідачем. При цьому, у період, що перевірявся позивач здійснював перерахування авансових внесків, що не було враховано перевіркою. А застосування у спірних рішеннях вимог п. 17.1.9 ст. 17 Закону №2181 відносно, встановлених актом порушень є неправомірним, оскільки позивач не здійснював продаж (відчуження) товарів (продукції) та не здійснював грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідач проти позову заперечив, виходячи з того, що за результатами перевірки було встановлено несплату позивачем авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, задекларованих у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року у розмірі 1883702,00 грн., сплата яких передбачена п. 7.8.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Стосовно наявної переплати з податку на прибуток відповідач заперечив, оскільки згідно картки особового рахунку позивача станом на 01.01.2008 з податку на прибуток обліковувалась недоїмка.
Щодо не зазначення в акті перевірки строку порушення сплати авансового внеску з податку на прибуток відповідач відзначив, що у розділі 3 акту вказано про встановлення згідно п. 7.8.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.
З приводу здійснення позивачем перерахування авансових внесків у період, що перевірявся, відповідач відзначає про ненадання йому копій відповідних платіжних доручень, а також про даний факт позивачем не було надано заперечень до акту. При цьому, одне з платіжних доручень, на які посилається позивач, містить призначення платежу «податок на прибуток за І квартал», у зв'язку з чим не має жодного відношення до перерахування авансових внесків.
Стосовно визначення податковим повідомленням-рішенням №0000204110/0 від 24.01.2009 податкового зобов'язання на суму 5651106,00 грн., відповідачем наголошується про помилкове його направлення платнику податку.
Крім того, відповідач наголошує, що у відповідності до приписів п. 3.1. Порядку №253 податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання (визначає суму бюджетного відшкодування ПДВ) та складає податкове повідомлення, зокрема, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію. За такого випадку, у відповідності до вимог п. 3.2. цього Наказу складається податкове повідомлення-рішення саме за формою «Р», а за формою «Ш» складається у випадку порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та містять лише штрафні санкції.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», є юридичною особою, що перебувала на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції у місті Києві по роботі з великими податками. Однак на виконання Протоколу засідання Координаційної ради у місті Києві №4 від 17.04.2009 позивача було переведено на облік до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва. Оскільки вказані факти учасники судового процесу не оспорюють, наведене приймається судом як достовірне згідно ч.3 ст. 72 КАС України.
Працівниками Спеціалізованій державній податковій інспекції у місті Києві по роботі з великими податками 12.01.2009р. була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати авансових внесків позивачем, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів за 9 місяців 2008 року, про що було складено акт №6/41-10/24584661 від 13.01.2009.
На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн., яким визначено суму податкового боргу у розмірі 1883702,00 грн. та 3767404,00 грн. штрафних санкцій; №0000204110/0 від 24.01.2009, яким зобов'язано позивача сплатити штрафні санкції у розмірі 3767404,00 грн.
Отже, відповідачем 24.01.2009 були винесені податкові повідомлення-рішення з однаковими номерами, але з різними в них сумами податкового зобов'язання.
При цьому, як вбачається з наявного у справі листа відповідача №1228/10/41-11 від 05.02.2009 податкове повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн. податковий орган просив позивача вважати недійсним, оскільки його було надіслано помилково.
За результатами розгляду первинної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009, відповідач рішенням №3426/10/25-020 від 30.03.2009 залишив без змін податкове повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 3767404,00 грн., проте скаргу в частині правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн. не розглядав, зазначивши, що його слід вважати недійсним та таким, що помилково надіслане.
З цього приводу, судом відзначається, що Законом №2181 та Порядком №253, розробленим на виконання цього Закону та у відповідності до нього, не передбачено умови щодо можливості вважати податкове повідомлення-рішення недійсним з підстав помилкового його надіслання, проте встановлений певний порядок та процедура відкликання податкового повідомлення-рішення.
Так, згідно п.п. 6.4.1. п. 6.4. ст. 6 Закону №2181, який кореспондується за змістом з п. 6.1 Порядку №253, податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків; б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження; в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом; г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; д) податковий борг визнається безнадійним.
Отже, враховуючи зміст вищенаведеної норми, а також те, що прийняте податкове повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн. є рішенням контролюючого органу , яке в свою чергу оскаржувалось в адміністративному порядку, суд прийшов до висновку, що відповідач, прохаючи позивача вважати зазначене рішення недійсним та не скасовуючи його в процесі адміністративного оскарження, порушив порядок та процедуру, встановлену законодавством.
За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн., що було помилково надіслане відповідачем підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 3767404,00 грн., яким визначив штрафну санкцію, застосувавши п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181 за несплату до державного бюджету 1883702,00 грн. авансового внеску з податку на прибуток, а також прийняв податкове повідомлення-рішення №0000204110/1 від 08.04.2009 на суму 3767404,00 грн. з метою доведення до платника податку граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеному у податковому повідомленні-рішенні №0000204110/0 від 24.01.2009, також, застосувавши п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181.
Як вбачається з акту перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом»в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008року задекларована сума авансових внесків нарахованих на суми девідентів та прирівняних до них платежів розмірі 18 3736 406,00грн., у тому числі авансових внесків, нараховані на суму девідентів та прирівняних до них платежів, які розподіляються між філіями у разі консолідованої сплати податку на прибуток 16 489 704,00грн., однак не сплачено суму авансових внесків нарахованих на суму девідентів та прирівняних до них платежів за 9 місяців 2008року що становить 1 883 702,00грн.
Згідно п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.
Однак, в процесі розгляду справи було встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що позивач не здійснював продаж (відчуження) товарів (продукції) та не здійснював грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), у зв'язку з чим суд дійшов висновку про неправомірність застосування штрафу відповідачем на підставі п.п. 17.1.9 п. 17.9. ст. 17 Закону №2181 саме відносно, встановлених актом порушень.
Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1. статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що платником податку на прибуток є філії , відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи , розташовані на території іншої, ніж платник податку, територіальної громади.
Платник податку, який має такі філії, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджету територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.
Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.
Відповідно до наказу №400 від 31.0.502р. позивач прийняв рішення про перехід на консолідовану сплату податку на прибуток.
Пунктом 1.9 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що девідентний платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства.
Порядок нарахування та внесення до бюджету авансового внеску з податку на прибуток на суму девідентів, призначених для виплати п.п. 7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Аналізуючи наведені норми чинного законодавства, наявні матеріали та фактична обставини справи, суд приходить до переконання, що оскільки платник податку на прибуток згідно до п.п.2.1.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є філії, що не мають статусу юридичної особи, останні, в разі прийняття головним підприємством рішення про консолідовану сплату податку на прибуток, можуть бути платника авансових внесків з такого податку, в тому числі нарахованих на суму девідентів, що виплачувались у зв'язку з розподілом частини прибутку державного підприємства, таким чином твердження відповідача що авансові внески з податку на прибуток має сплачувати підприємство, структурним підрозділом якого є така філія, у межах однієї юридичної особи, є необґрунтованим.
Також слід зауважити, що акт перевірки не описує факт порушення, оскільки в ньому не вказано коли саме платник податку порушив строки сплати авансових внесків з податку на прибуток, в акті не зазначено про переплату визначену у в декларації з податку на прибуток за 2007 рік або взагалі про будь-яку сплату авансових внесків, оскільки матеріали справи свідчать про здійснення перерахування авансових внесків позивачем саме у період, що перевірявся; не описано в якому розмірі, коли і на які підрозділи сплачувався консолідованим платником податку авансовий внесок з податку на прибуток та не зазначено коли саме настав строк прострочення сплати авансового внеску.
Посилання відповідача лише на дані картки особового рахунку платника податку є безпідставними, оскільки такий доказ не є первинним документом.
Крім того суд бере до уваги акт про результати виїзної планової перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07р. по 30.06.09р. валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07о. по 30.06.09р. складений працівниками Державної податкової інмпекц3ії у Шевченківському районі міста Києва від 20.11.09р. № 2017/23-08/24584661, відповідно до п.п. 3.1. якого вбачається, що проведеною перевіркою за період з 01.10.07р. по 30.06.09р., тобто включно період за який відповідачем застосовано штрафну санкцію, не встановлено завищення чи заниження задекларованих ДП «НАЕК»«Енергоатом»показників авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного акту.
За таких обставин суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими податками №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн; №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 3767404,00 грн. та №0000204110/1 від 08.04.2009 на суму 3767404,00 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В.Смолій