ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
08 грудня 2009 року 11:26 № 2а-13763/09/2670
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Анчар Груп»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва
про визнання нечинним акту
Суддя Смолій І.В.
Секретар Бузінова І.Ю.
Представники:
від позивача: Демченко О.С.-пк (дов.від 19.11.09р. №215-04/11)
від відповідача: Герасименко Л.П. -пк (дов. від 04.09.2009р. №5211/9/10-214)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Анчар Груп» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва про визнання нечинним акту.
Ухвалою суду від 11.11.09р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 24.11.09р.
Ухвалою суду від 24.11.09р. по справі завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.12.09р.
03.12.09р. по справі оголошено перерву до 08.12.09р. для надання представнику позивача можливості ознайомитись з поданими відповідачем запереченнями та додатковими матеріалами.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав, просив позов задоволити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнятий відповідачем акт суперечить чинному законодавству, комісією було неправомірно визначено подію, яка є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та неправдиво зазначено, що платником податку на додану вартість протягом періоду з березня 2008року по грудень 2008року (січень 2009року-травень 2009року) було занижено податкові зобов'язання на суму 1378,2 тис. грн.
Крім того представник позивача пояснив, що згідно з оскаржуваним актом свідоцтво платника податку на додану вартість було анульовано у відповідності із п.п. «в»п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», однак дана норма не передбачає такої підстави анулювання свідоцтва як заниження податкових зобов'язань.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечив в повному обсязі, вважає що оскаржуваний акт прийнятий в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.
Крім того представник відповідача пояснив, що при винесенні рішення про анулювання свідоцтва платка податку на додану вартість ТОВ «Анчар Груп»Державна податкова інспекція керувалась вимогами п.п. в п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97 ВР із змінами та доповненнями та п.2 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)». Тому вважає, що позов є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
З копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що ТОВ «Анчар Груп»зареєстровано як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві Державною адміністрацією 06.02.08р., ідентифікаційний код 35678548.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Анчар Груп»(код 35678548, місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул.. Володимирська, 7, оф.1) взятий на податковий облік та зареєстровано платником податку на додану вартість що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100101310 серії НБ № 211983 виданого 27.02.08р.
Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі міста Києва було винесено Акт № 991 від 17 липня 2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у зв'язку із заниженням плати податкових зобов'язань обсяг яких перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1.пункту 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97 ВР із змінами та доповненнями та абз. 3 п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.09р. №757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)».
Довідкою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 144/1501 від 17.07.09р. про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки звітності з податку на додану вартість відповідно до даних дослідного програмного забезпечення «автоматизоване співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»було встановлено заниження податкових зобов'язань ТОВ «Анчар Груп»за березень 2008року - грудень 2008року (січень 2009року-травень 2009року) у розмірі 1378,2 тис грн., тобто не включення до податкових накладних до складу своїх податкових зобов'язань. Дані обставини послужили підставою для анулювання свідоцтва платника податку.
Представником позивача зазначено, що ТОВ «Анчар Груп»належним чином подавались податкові декларації із правдивими показниками сум податкових зобов'язань. На підтвердження своїх пояснень представником позивача було надано в судове засідання копії податкових декларацій за весь період діяльності товариства. В судовому засіданні були оглянуті копія реєстру та податкових декларацій за березень 2008року - грудень 2008року (січень 2009року-травень 2009року).
В судовому засіданні встановлено що працівниками державної податкової інспекції було проведено систематизоване співставлення податкових зобов'язань, перевірка господарської діяльності ТОВ «Анчар Груп»не проводилась, жодної документації у позивача не витребовувались, первинна документація Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва не досліджувалась.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Актом державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 991 від 17.07.09р. анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Анчар Груп»у відповідності до п.п. в п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97 ВР із змінами та доповненнями та абз. 3 п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.09р. №757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)».
Пунктами 2.1, 2.2 та підпунктами 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що платником податку на додану вартість є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
З копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що ТОВ «Анчар Груп»зареєстрована як юридична особа Шевченківською районною у місті Києві Держаною адміністрацією 06.02.08р., ідентифікаційний код 35678548..
З копії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100101310 вбачається що позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, дата початку дії 27.02.08р.
Відповідно до п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація особи платником податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо, платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8-1 цього Закону; особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Реєстрація платника податку на додану вартість може бути анульована у випадку визначеному підпунктом «в»пункту 9.8. статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, або особа, зареєстрована як платник податку, стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом України «Про податок на додану вартість», звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
З пояснень позивача судом встановлено, що жодна з перелічених умов анулювання свідоцтва платника податку не мала місце. Даний факт представником відповідача не заперечувався.
Відповідно до ч.1 ст.2 закону України «Про Державну податкову службу в Україні»Завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі). Відповідно до ст. 3 цього ж Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Статтею ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій виконують функції по здійсненню контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, та ін.
Статтею 11 цього ж Закону передбачені права державних податкових інспекцій а саме : здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; 3) одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; 4) запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків); 5) одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності та ін.
Позивачем не заперечується право державної податкової інспекції проводити перевірки чи витребовувати необхідну для перевірки документацію.
Відповідно до абз. 3 п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.09р. №757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України "Про податок на додану вартість", реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509/ХІІ посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Судом встановлено, що відповідачем під час складання оскаржуваного акту перевірки господарської діяльності позивача не проводилось, жодна документація чи пояснення у ТОВ «Анчар Груп»не витребовувались. Крім того з пояснень представника відповідача що були надані в судовому засіданні вбачається що комісією не досліджувалась первинна документація господарської діяльності позивача. Таким чином, відповідачем не було використано наданих йому законодавством можливостей для встановлення факту додержання відповідачем податкового законодавства.
Крім того в судовому засіданні досліджено копії податкових декларацій за період з березня 2008року по грудень 2008року (січень 2009року по травень 2009року ) ТОВ «Анчар Груп»з яких вбачається що у зазначений період ТОВ «Анчар Груп»належним чином подавала податкові декларації до податкового органу в яких вірно визначено розміри податкових зобов'язань, обставин що могли б підтверджувати факт не включення до податкових накладних до складу своїх податкових зобов'язань судом не встановлено.
Також суд зазначає, що п.2 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»від 01.07.09р. №757 на підставі якого і було прийнято оскаржуваний акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва було скасовано Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.09р. за № 1120-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)».
Аналізуючи все вище наведене суд приходить до переконання, що Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва не встановивши факту заниження суми податкових зобов'язань за березень 2008року - грудень 2008року (січень 2009року по травень 2009року ) ТОВ «Анчар Груп»анулювала його свідоцтво платника податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного акту.
Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва № 991 від 17.07.09р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва поновити реєстрацію ТОВ «Анчар Груп»платником податку на додану вартість з дати реєстрації.
4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі міста Києва поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість виданого Товариства з обмеженою відповідальністю «Анчар Груп»(код 35678548, місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул.. Володимирська, 7, оф.1) № 100101310 з дати початку дії 27 лютого 2008 року;
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Смолій І.В.