ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
03 грудня 2009 року 08:57 № 2а-6653/09/2670
За позовом Відкритого акціонерного товариства
«Перестрахувальне товариство «Європоліс»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
Суддя Смолій І.В.
Секретар Бузінова І.Ю.
Представники:
від позивача Гуменюк А.Л. -пк (дов.від 15.05.08р. №37); ОСОБА_5 -пк (довіреність від 11.11.2008р. №60)
від відповідача: Шум Д.В. -пк (довіреність від 10.11.2009р. №7361/9/10-114); Мартинов К.В. -п/к(довіреність №717/9/10-111 від 27.02.09р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач ВАТ «Перестрахувальне товариство «Європоліс»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 07.07.09р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в попереднє судове засідання на 11.08.09р.
В судовому засіданні 11.08.2009року суд оголосив перерву до 23.09.09р. за клопотанням представника відповідача для надання йому можливості подати суду письмові заперечення на позов.
Ухвалою суду від 23.09.09р. по справі завершено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 02.10.09р.
В судовому засіданні 02.10.09р. по справі оголошувалось перерву до 19.11.09р. за клопотанням представника відповідача для виклику в судове засідання інспектора, що проводив перевірку позивача.
19.11.09р. в судовому засіданні оголошувалось перерву до 03.12.09р. за клопотанням представника відповідача для надання можливості подати додаткові заперечення на позов.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити повністю оскільки встановлені перевіркою порушення податкового законодавства не мали місця, а саме відповідачем не вірно визначено недійсність договорів укладених між позивачем та ЗАТ “РСК “Дніпро”, ЗАТ “Укрспецполіс” та ТДВ “СК “Європейський стандарт” що призвело на думку відповідача заниження податку на прибуток. Позивач з таким твердженням не погоджується оскільки на момент укладення договорів дані контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи а їх ліквідація відбулась після укладення таких договорів.
Також на думку позивача, відповідачем неправомірно встановлено заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб, оскільки фізичні особи- підприємці з якими укладали агентські договори були платниками єдиного податку, про що наявні відповідні копії свідоцтв про сплату єдиного податку із зазначенням сфери діяльності що не суперечить укладеним договорам.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та в обґрунтування зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірно прийняті на підставі акту перевірки від 01.06.09р. за № 75/2201/21510644 є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Працівниками державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва 01.06.09р. було проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Перестрахувальне товариство «Євро поліс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006року по 21.12.2008року. З результатами перевірки складено акт № 75/2201/21510644.
Вказаним актом перевірки встановлено допущення позивачем порушень вимог п.п7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.97р. №283/97-ВР в результаті чого занижено податок на прибуток від страхової діяльності на суму 54239,00грн., порушення п.п. 4.2.1. п.4.2. ст..4 , п.п. «а»п.17.2 ст. 17, п.п. «а»п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»що призвело до заниження податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб в розмірі 193 382,03грн. в тому числі по періодах за 2006рік в сумі 49450,87грн., за 2007рік в сумі 72414,76грн., за 2008рік в сумі 71516,40грн., та порушення п.п. 4.2.1. п.4.2. ст..4, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, п.п. «а»п.17.2 ст.17 «а»п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. №889-ІУ, а саме занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за 2006рік на суму 54790,68грн.
На підставі акту перевірки відповідачем -Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м Києва прийнято податкового повідомлення-рішення від 12.06.2009р. № 0003891705/0 за порушення вимог п.п. 4.2.1. п.4.2. ст..4, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, п.п. «а»п.17.2 ст.17 «а»п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. №889-ІУ згідно з яким за позивачем визнано суму податкового зобов'язання на загальну суму 744518,13грн. в тому числі сума основного платежу становить 248172,71 а штрафні санкції -496345,42грн. та № 0001152201/0 від 15.06.09р. за порушення п.п7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»згідно з яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання 81358,00грн. що включає в себе 34239,00грн. -суму основного платежу та штрафні санкції у розмірі 27 119,00грн.
З копії договору №РСК-1003/55, що наявна в матеріалах справи, вбачається, що таки договір укладено між ВАТ “ПТ “Європоліс” та ЗАТ “РСК “Дніпро” 03.10.06р. про співпрацю в галузі факультативного перестрахування на невизначений термін, за яким позивачем передало ЗАТ “РСК “Дніпро” у перестрахування страхові ризики на загальну суму 1 246 800,50 грн.
Відповідно до договору №0304/38-СПФ/06 від 03.04.06р. укладеного між ВАТ “ПТ “Європоліс” та ЗАТ “Укрспецполіс” про співпрацю в галузі факультативного перестрахування, копя якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що такий договір укладений на невизначений термін, та за цим договором позивачем передано ВАТ “ПТ “Європоліс” та ЗАТ “Укрспецполіс” у перестрахування страхові ризики на загальну суму 59497,08 грн.
Відповідно до договору №ЕС-0402/46, копія якого наявна в матреіалах справи, що 02.04.07р. ВАТ “ПТ “Європоліс” уклало з ТДВ “СК “Європейський стандарт”, позивачем передано ТДВ “СК “Європейський стандарт” у перестрахування страхові ризики на загальну суму 501 645,72 грн.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій агентських угод за № 1001-07/01 від 01.10.07р., № А-03/05 від 03.10.05р., №1-06/07 від 16.06.07р., № 1/05-05 від 15.04.05р. та № А-1/01-05 від 01.04.05р. вбачається, що вони укладені між позивачем ВАТ “ПТ “Європоліс” та СПД-ФО відповідно : ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Крім того між позивачем та ОСОБА_9 05.08.05р. було укладено додаткову угоду № 1 до агентської угоди що була укладена з ним раніше.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про реєстрацію фізичної особи підприємця та копій свідоцтв про сплату єдиного податку, що наявні в матеріалах справи, вбачається що фізичні особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з якими позивач уклав зазначені вище агентські угоди були належним чином зареєстровані як фізичні особи-підприємці та відповідно як платники єдиного податку.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що за позивачем визнано суму податкового зобов'язання за порушення вимог п.п7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме за заниження податку на прибуток від страхової діяльності на суму 54239,00грн.
Згідно з актом перевірки таке порушення виникло у зв'язку з тим, що протягом 2006-2008років ВАТ “ПТ “Європоліс” у відповідності до укладених договорів з ЗАТ “РСК “Дніпро”, ЗАТ “Укрспецполіс” та ТДВ “СК “Європейський стандарт” про співробітництво в галузі факультативного перестрахування провело сплату страхових платежів в наслідок чого позивачем було занижено оподатковуваний дохід та відповідно суму податку на прибуток. До такого висновку відповідач прийшов у зв'язку з тим, що вважає такі договори нікчемними оскільки на момент проведення перевірки контрагенти за даними договорами були ліквідовані.
Відповідно до ч.2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Частиною 4 ст.87 цього ж Кодексу встнаовлено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, при чому частина 4 ст. 91 ЦК України визначає, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Одночасно із правоздатністю юридична особа набуває і дієздатність, яка у сукупності із правоздатністю створює для неї можливість одночасно мати не тільки права та обов'язки, але і своїми діями створювати їх для себе.
Відповідно до ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Частиною 2 статті 104 цього ж Кодексу втановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Судом встановлено, що між позивачем та ЗАТ “РСК “Дніпро” 03.10.06 було уклало з договір №РСК-1003/55, за яким передало останньому у перестрахування страхові ризики на загальну суму 1 246 800,50 грн. ЗАТ “РСК “Дніпро” згідно рішення суду було визнано банкрутом 04.02.08р. Договір між позивачем та ВАТ “ПТ “Європоліс” було укладено 03.04.06р., а ліквідовано даного контрагента 27.12.06р. Договір №ЕС-0402/46 було укладено між ТДВ “СК “Європейський стандарт” та позивачем 02.04.07р., а ліквідовано ТДВ “СК “Європейський стандарт” за рішенням суду від 30.11.07р. Таким чином на момент укладення договорів зазначенів вище контрагенти ліквідованими не були.
На час здійснення господарських операцій, а саме укладення договорів з позивачем, ЗАТ “РСК “Дніпро”, ЗАТ “Укрспецполіс” та ТДВ “СК “Європейський стандарт” були включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Визнання особи банкрутом само по собі не призвело до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення укладених ним договорів.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. N 755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, було внесено до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Визнання ЗАТ “РСК “Дніпро”, ЗАТ “Укрспецполіс” та ТДВ “СК “Європейський стандарт” банкрутами, у відповідності до п.6 ст.45 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.92 №2343-ХІІ, є лише підставою для припинення укладених договорів страхування.
За таких обставин суд не може погодитись із запереченнями відповідача, оскільки відповідач помилково прийшов до висновку про те, що договори укладені між позивачем та ЗАТ “РСК “Дніпро”, ЗАТ “Укрспецполіс”, ТДВ “СК “Європейський стандарт” є нікчемними в силу ліквідації даних юридичних осіб. Таким чином в діях позивача відсутні ознаки порушення вимог .п7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме за заниження податку на прибуток від страхової діяльності на суму 54239,00грн., тому податкове повідомлення-рішення № 0001152201/0 від 15.06.09р. підлягає скасуванню.
Крім того судом встановлено, що цією ж перевіркою встановлено допущення позивачем порушень вимог п.п. 4.2.1. п.4.2. ст..4, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, п.п. «а»п.17.2 ст.17 «а»п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. №889-ІУ, а саме ВАТ “ПТ “Європоліс” в перевіряємий період не утримав податок з доходів фізичних осіб з сум перерахованої комісійної винагороди згідно з укладеними агентськими угодами, оскільки вони є доходом за інші види діяльності, ніж зазначені в Свідоцтвах про сплату єдиного податку фізичних осіб-підприємців, що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб.
З наявних в матеріалах справи коій агенських договорів судом встановлено, що такі договори укладені між позивачем та фізичними особами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Крім того з наявних в матеріалах справи копій свідоцтв про сплату єдиного податку, судом встановлено, що такі особи були належним чином зареєстровані як платники єдиного податку.
Відповідно до ст. 2 Указу Президента України від 03.07.98р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»у разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як вже встановлено судом ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 належним чином зареєстровані як платники єдиного податку, за таких обставн відповідач хибно прийшов до висновку, що у звязку із відсутністю зазначення у свідоцтві про сплату єдиного податку відомостей про той чи інший вид діяльноті за який позивачем виплачувалась винагорода у позивача виникав обовязок утримувати податок з доходів фізичних осіб.
З комплексного аналізу норм права та наявних матеріалв справи, суд прийшов до внутрішнього переконання, що прийняте Державною податкової інспекцією повідомлення-рішення від 12.06.2009р. № 0003891705/0 за порушення вимог п.п. 4.2.1. п.4.2. ст..4, п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, п.п. «а»п.17.2 ст.17 «а»п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.03р. №889-ІУ є безпідставним та таким що підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятих оскаржуваних рішень.
Оскільки позивач в судовому засіданні відмовився від позовних вимог в часті стягнення з відповідача судових витрат у вигляді сплаченого державного мита за розгляд справи в суді в сумі 3, 40грн., тому вказана сума не підлягає відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва від 12.06.2009р. № 0003891705/0.
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Шевченківському районі міста Києва № 0001152201/0 від 15.06.09р.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Смолій І.В.