22 вересня 2010 р. м. Чернівці Справа №2а-2849/10/2470
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Ватаманюк Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці до госпрозрахункового державного підприємства "Буковинатунельбуд" про стягнення заборгованості, -
В поданому до суду 30.08.2010р. адміністративному позові позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах у сумі 10 214, 30 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і має заборгованість по платежах до Пенсійного Фонду України, а саме має заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у сумі 10 214, 30 грн.
Відповідач належним чином повідомлений про наявність адміністративної справи в суді та вимоги при розгляді справи в порядку скороченого провадження - 9.09.2010 року, заяву про визнання позову або заперечень на позов до суду не направив.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»та ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач перебуває на обліку в позивача і є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
На час розгляду справи в суді відповідач має заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 10 214, 30 грн.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004 р., збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, відшкодуванню у розмірі 100 відсотків, відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. N 21-1 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за N 64/8663.
Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно до стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Таким чином суд вважає за доведені обставини на які посилається позивач, відповідач в супереч ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів зворотного, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.
Оскільки позов задоволено на користь позивача, який звільнений від сплати державного мита, з врахуванням положень ч. 4 ст. 94 КАС України суд не стягує судові витрати з відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 112, 136, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути користь управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці (ідентифікаційний код 21430549, розрахунковий рахунок 256093123757 в ЧОУ «Державний ощадний банк України», вул., Головна, 245, м. Чернівці, 58018) з госпрозрахункового державного підприємства "Буковинатунельбуд" (вул. Залозецького, 95а, м. Чернівці, 58000, ідентифікаційний номер -21453343, розрахунковий рахунок -26008301244 в ФАКБ “Укрсоцбанк”, МФО 35601) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах у сумі 10 214, 30 грн. (десять тисяч двісті чотирнадцять гривень тридцять копійок).
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Р.В. Ватаманюк