Постанова від 04.08.2010 по справі 2761/10/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2010 р. Справа № 2-а-2761/10/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченка К.В.,

при секретарі: Михайленко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Білозерському районі

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Токарівське»,

про стягнення заборгованості в сумі 248116,60 грн.,

встановив:

У червні 2010 року Державна податкова інспекція у Білозерському районі Херсонської області (надалі - ДПІ) звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Токарівське» (надалі-відповідач), в якому просила стягнути з відповідача заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 248116.60 грн.. Позов ґрунтується на тому, що станом на 26.05.2010р. відповідач нараховані та утримані суми податку з доходів фізичних осіб повністю не сплатив і має заборгованість з цього податку в сумі 248116,60 грн., яка самостійно відповідачем не сплачується.

Представник ДПІ в судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав, просив задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких не оспорюючи сам розмір заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 248116.60 грн., вказує на те, що заборгованість в сумі 134657,51 грн., яка рахувалась за відповідачем з цього податку ще станом на 01.01.2007 року, стягненню не підлягає у зв'язку із пропущенням ДПІ строку звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення цієї заборгованості. Відповідач просить відмовити ДПІ у позовних вимогах в частині стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 134657,51 грн..

В судовому засіданні представники відповідача підтримали позицію відповідача, викладену в запереченнях на позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного.

Відповідач здійснює виплати доходу фізичним особам, а тому за нормами Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» 22.05.2003р. №889-ІУ є податковим агентом щодо утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з проведених виплат на користь фізичних осіб.

Відповідно до Закону України №889-ІУ податковий агент утримує податок з доходів фізичних осіб та перераховує утриманий податок при виплаті винагороди, а у разі не виплати фізичним особам нарахованих доходів утриманий податок підлягає перерахуванню до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно з Наказом ДПА України «Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 29.09. 2003 р. N 451, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10. 2003 р. за N 960/8281 відповідач, як податковий агент зобов'язаний був надавати податковому органу (відповідачеві) звітність про фактично утримані та перераховані суми податку з доходів фізичних осіб з винагороди, яку виплачував позивач на користь цих фізичних осіб.

Надані суду копії звітності ф.1ДФ за 2009-2010р. свідчать, що відповідач, як податковий агент, нараховував та утримував податок з доходів фізичних осіб, але перераховував його до бюджету не в повному обсязі.

В силу специфіки справляння податку з доходів фізичних осіб податковими агентами остаточні дані про наявність непогашених відповідачем зобов'язань з цього податку ДПІ мала можливість визначити під час проведення контрольно-перевірочних заходів, або при співставленні звітності ф.1ДФ з оперативними даними про перерахуванні відповідачем суми податків.

Так, згідно довідки ДПІ №103/17-0-25 від 18.05.07р. про результати виїзної планової перевірки з питань повноти утримання та своєчасності перерахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб за період з 02.04.2004р. по 31.12.2006р., заборгованість відповідача по даному податку станом на 31.12.2006р. складала 134657 грн.

Розмір заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб в сумі 134657,51 грн. станом на 01.01.2007р. підтверджується і актом ДПІ №402/17-025/32877482 від 01.07.2010р..

Згідно довідки ДПІ №171/17-025/32877482 від 12.11.2009р. про проведення перевірки відповідача з вищезазначених питань за період з 01.01.07р. по 30.06.09р., заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб станом на 01.07.07р. складала 134657 грн., а станом на 30.06.09р. - 241122,36 грн..

Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що сума заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб, яку просить стягнути ДПІ, включає в себе також заборгованість відповідача з цього податку, яка рахувалась за останнім ще станом на 01.01.2007р. в сумі 134657,51 грн..

Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, і на час звернення ДПІ до суду з даним позовом цей строк становив один рік. Зазначений строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 99 КАС України. для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з наведеної норми Кодексу адміністративного судочинства України, строки звернення з адміністративним позовом та порядок їх обчислення можуть встановлюватися також іншими законами, в тому числі Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, який є спеціальним законом з питань оподаткування.

Статтею 15 Закону №2181-ІІІ строк позовної давності встановлений у кількості 1095 днів.

Відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. №509-ХІІ та Закону України №2181-ІІІ одним із головних завдань податкового органу є організація контролю за повною та своєчасною сплатою податків та обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів, і тому суд вважає, що ДПІ мала вжити заходи по сплаті до бюджету відповідачем, у тому числі і примусової, утриманого ним податку з доходів фізичних осіб протягом 1095 днів з дати виникнення цих податкових зобов'язань. Сплив терміну позовної давності позбавляє ДПІ можливості вжити будь-яких заходів по сплаті відповідачем цього податкового боргу у наступних податкових періодах.

Виходячи з того, що ДПІ звернулась до адміністративного суду з даним позовом 02.06.2010р., визначений Законом №2181-ІІІ строк позовної давності для стягнення з відповідача заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 134657,51 грн., яка рахувалась за останнім ще станом на 01.01.2007р., на час подачі даного позову вже сплив.

Підстави вважати поважними причини пропуску ДПІ цього строку відсутні, і ДПІ на їх наявність не посилається.

Таким чином, заперечення відповідача, щодо відсутності правових підстав для стягнення з нього заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 134657,51 грн. у зв'язку із закінченням строку звернення до адміністративного суду за стягненням цієї суми, є обґрунтованими.

Решта заборгованості відповідача по податку з доходів фізичних осіб в сумі 113459,09 грн. (248116,60 грн. - 134657,51 грн.), самим відповідачем не оспорюється і повністю підтверджується матеріалами справи.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог на суму 113459,09 грн..

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Токарівське» заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 113459 (сто тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 09 коп. на користь держави (р/р 33217800700034 код платежу 11010100, одержувач - Токарівська сільська рада, код ОКПО 24103748 банк УДК м.Херсон, МФО 852010).

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 липня 2010 р..

Суддя Кравченко К.В.

кат. 6.6.4

Попередній документ
11279258
Наступний документ
11279260
Інформація про рішення:
№ рішення: 11279259
№ справи: 2761/10/2170
Дата рішення: 04.08.2010
Дата публікації: 24.09.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
Категорія справи: