73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"29" липня 2010 р.
16 год.50 хв.Справа № 2-а-1364/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Морської Г.М.,
при секретарі: Гричановська А.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Міськів М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП) звернулася з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач, ДПІ) про визнання незаконними дій посадових осіб по проведенню перевірки та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 09.02.2010р. № 0001582307.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Суду пояснила, що 20.01.2010 р. посадовими особами ДПІ у м. Херсоні була здійснена перевірка відділу у магазині за адресою: АДРЕСА_1, що їй належить. За результатами перевірки до ФОП ОСОБА_3 застосовані фінансові санкції за порушення ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95 ВР від 19.12.1995 р. (далі -Закон № 481/95 ВР). Саму перевірку та акт вважає незаконними, оскільки її не було попереджено про проведення даної перевірки за 10 днів, як того вимагає ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.1993р. № 3813-ХІІ (далі - Закон № 3813-ХІІ) та у її відсутність. Також представник позивача зазначила, що на момент проведення перевірки - 20.01.2010р. у неї була довідка про внесення до ЄДР адреси відділу у магазині як місця зберігання тютюнових виробів, тому застосування штрафних санкцій є незаконним. Крім цього вважає, що штрафні санкції застосовані органом (ДПІ у м. Херсоні), який не має таких повноважень, оскільки даний вид санкцій може бути застосовано виключно органами САТ ДПА.
Представник відповідача проти позову заперечила, мотивуючи тим, що перевірка була законною, проведена на підставі направлення на перевірку, плану перевірок суб'єктів господарювання на січень 2010 р. Під час перевірки позивача встановлено зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру. За дане порушення до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 3400 грн. рішенням від 09.02.2010р. № 0001582307, яке винесене відповідно до законодавства України.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованою виконавчим комітетом Херсонської міської ради 15.06.2001р..
Підприємницьку діяльність здійснює шляхом організації торгівельної діяльності алкогольними напоями та тютюновими виробами у відділі у магазину за адресою: АДРЕСА_1.
До плану перевірок суб'єктів господарювання відділом контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі управління податкового контролю юридичних осіб на січень 2010р., затвердженого наказом начальника ДПІ у м. Херсоні від 22.12.2009р. № 360 внесено ФОП ОСОБА_3 (ід. номер НОМЕР_2).
На підставі даного плану головним державним податковим ревізорам-інспекторам ДПА у Херсонській області Загурському А.В. та Щербині І.В. було виписано направлення № 69/237 від 11.01.2010р. на право проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 із 18.01.2010р. по 27.01.2010р.
20.01.2010 р. посадовими особами відповідача було проведено перевірку відділу у магазині за адресою: АДРЕСА_1, що належить позивачу. Під час перевірки виявлено наступні порушення: незабезпечення відповідності суми наявних готівкових коштів, сумі, вказаній у денному Х звіті, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру, результати перевірки відображені у акті № 161/21/22/23/2532920362.
Позивачем оскаржено до суду лише застосування штрафних санкцій за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру, тому суд вважає, що із рештою порушень позивач погоджується.
Вищезазначений акт перевірки підписаний без зауважень продавцем ОСОБА_6 (особою у присутності якої була проведена перевірка та якому було вручено під підпис направлення на перевірку).
Щодо позиції позивача про неправомірність проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення, відповідно до ст. 11-1 Закону № 509-ХІІ, необхідно зазначити наступне.
Статтею 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок. Проте, як слідує з назви статті 11-1: "Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)", а також з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті цієї статті, її положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
В той же час, згідно до частини 7 статті 11-1 перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95 (далі - Закон № 481/95), вважаються позаплановими.
Виходячи з системного аналізу норм Законів № 509-ХІІ та № 481/95-ВР слідує висновок про врегулювання підстав проведення планових, позапланових перевірок, які спрямовані на контроль своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), саме частиною 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ. При цьому, віднесення до позапланових - перевірок, які здійснюються в межах повноважень податкових органів, визначених Законом № 481/95-ВР, не означає необхідність застосування підстав, викладених в частині 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ, оскільки ці підстави стосуються лише позапланових перевірок, спрямованих на контроль сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином суд не погоджується із твердженням позивача про відсутність у посадових осіб ДПІ у м. Херсоні права на проведення перевірки без попереднього повідомлення про її проведення.
Також суд не погоджується із позицією позивача про відсутність повноважень у посадових осіб ДПІ у м. Херсоні на проведення перевірки у відсутність суб'єкта господарювання з огляду на наступні обставини.
Перевірка проведена у присутності ОСОБА_6, який представився продавцем позивача, проводив розрахункові операції із реалізації товару, був допущений до каси, надав журнал перевірок для проведення реєстрації перевірки, підписав направлення на проведення перевірки, роздрукував денний Х звіт, тобто діяв від імені власника ФОП ОСОБА_3 та допустив ревізорів до проведення перевірки.
Відсутність у відділі магазину фізичної особи-підприємця не є підставою для непроведення перевірки, оскільки перевірка проводилась у присутності продавця - уповноваженої особи, яка здійснювала реалізацію продукції, проводила розрахункову операцію, була допущений до каси.
Також суд не погоджується із позицією позивача про відсутність у ДПІ у м. Херсоні права застосовувати до неї штрафні санкції, оскільки відповідно до ст. 16 Закону № 481/95 ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Указом Президента України від 11 липня 2001 року N 510/2001 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері.
Відповідно до Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції здійснюють контроль за наявністю ліцензій, марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації, здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, тощо.
Факт порушення законодавства, що регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, встановлюється посадовою особою органу державної податкової служби при проведенні перевірки, про що складається відповідний акт.
Акт перевірки та рішення про застосування штрафних санкцій складені у відповідності до норм наказу ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 р. "Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17 березня 2001 року № 110, та Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердж. наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем порушені вимоги щодо зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, встановлені ст. 15 Закону № 481/95 ВР від 19.12.1995 р., за що до позивача на підставі рішення ДПІ у м. Херсоні від 09.02.2010р. № 0001582307 застосовані фінансові санкції на суму 3400, 00 грн.
Стаття 15 Закону № 481/95 ВР від 19.12.1995 р. передбачає, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджений наказом ДПА України від 28.05.2008р. № 251 (далі -Порядок).
Відповідно до п. 1.1 Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 251 від 28.05.2002 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 р. за N 670/6958 (далі - Порядок), Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.
Пункт 2.1 Порядку, у редакції до 23.10.2009 р., визначав, що внесення відомостей до Єдиного реєстру передбачалося при наявності місць зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, відокремлених від роздрібної торгівлі.
Наказом ДПА України від 07.09.2009 р. № 489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02.10.09 р. за № 924/16940, внесено зміни до Порядку та передбачено внесення до Єдиного реєстру всіх місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів, шляхом подання заяви до регіонального управління Департаменту за місцезнаходженням місця зберігання. Вищезазначені зміни вступили в силу з моменту опублікування - з 23.10.2009 р.
Статтею 15 Закону № 481/95 ВР від 19.12.1995 р. визначено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання. До заяви додаються нотаріально засвідчена копія ліцензії на відповідний вид діяльності, виданої заявнику, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням. Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви.
Відповідальність за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру передбачена абзацом 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95 ВР наступає через застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів -100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.
Із дослідженої довідки про внесення до Єдиного державного реєстру місць зберігання місця за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що дане місце зберігання внесено до ЄДР 18.01.2010.
Представник позивача у судовому засіданні підтвердила, що відділ магазину, у якому проводилась перевірка, працює декілька років і у ньому здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами, позивач постійно отримує ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, тобто у відділі відбувалося зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру до 18.01.2010, що представником позивача не заперечується.
ОСОБА_6, продавець, у присутності якого проведена перевірка, підписав акт перевірки без зауважень із даного питання, що теж підтверджує правдивість інформації, внесеної до акта перевірки.
За таких обставин суд вважає правомірним застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місці, не внесеному до Єдиного реєстру (1700 грн. за зберігання алкогольних напоїв та 1700 грн. за зберігання тютюнових виробів).
Законом України від 20.05.2010р. № N 2275-VI “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”статтю 15 Закону № 481/95 ВР від 19.12.1995 р. доповнено частиною 36 - суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Закон набрав законної сили 16.06.2010р. із моменту його опублікування у газеті “Голос України”№ 109.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) - положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Такого висновку КСУ дійшов у зв'язку із наступним.
В Конституції України стаття 58 міститься у розділі II "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина", в якому закріплені конституційні права, свободи і обов'язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії.
Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Оскільки штрафні санкції до позивача застосовані у зв'язку із її діяльністю як суб'єкта підприємницької діяльності і не стосується її особисто як людини і громадянина, а також у зв'язку із тим, що закон від 20.05.2010р. № N 2275-VI, яким змінено підстави для визнання дій протиправним, не містить прямої вказівки на його зворотню дію в часі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення про застосування до ФОП ОСОБА_3 штрафних санкцій за зберігання алкогольних напоїв у місці, не внесеному до Єдиного реєстру.
Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним рішення про застосування фінансових санкцій від 09.02.2010р. № 0001582307.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 серпня 2010 р..
Суддя Морська Г.М.
кат. 2.11.9