справа № 336/7110/23
н/п 1-кп/336/918/2023
іменем України
09 серпня 2023 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України,
Керуючись ст. 314, 331, 392, 395 КПК України,
На розгляд Шевченківського районного суду надійшло кримінальне провадження № 62023080020000267 від 14.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для закриття провадження немає, просив призначити кримінальне провадження до розгляду, з чим погодились захисник та обвинувачений.
При вирішенні питання про можливість призначення кримінального провадження до розгляду суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 314 КПК України за результатами проведення підготовчого судового засідання суд має право прийняти наступні рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу; закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 - 8 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу; повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу; направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Верховний Суд України у своїй постанові по справі № 5-328 кс-16 від 24 листопада 2016 року, аналізуючи вказану норму, вказав, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:
1) фактичних обставин кримінального правопорушення;
2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»);
3) формулювання обвинувачення.
При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).
Виходячи із змісту вказаних процесуальних норм час і місце вчинення кримінального правопорушення мають бути зазначені в обвинувальному акті.
У викладі фактичних обставин кримінального правопорушення прокурор, зокрема, зазначає, що 05.06.2023, старший солдат ОСОБА_4 прибув до службового кабінету відділення офіцерів запасів та кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , який дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , де отримав для ознайомлення витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 30-РС (по особовому складу) від 01.06.2023 та витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 159 від 05.06.2023.
Старший солдат ОСОБА_4 ознайомився зі змістом вищевказаних наказів та, діючи із прямим умислом, маючи намір відмовитись від несення обов'язків військової служби на новій посаді, в умовах воєнного стану, в категоричній формі відкрито відмовився прибувати до пункту дислокації 6 окремого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 для виконання обов'язків військової служби.
Крім того, старшому солдату ОСОБА_4 , після оголошення йому вище вказаних наказів, оголосили припис № 2892 від 05.06.2023, згідно якого останній мав прибути до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби. Проте, ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством та нормативно-правовими актами, які регламентують порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо, в категоричній формі відмовився від отримання посилаючись на стан здоров'я
26.06.2023, в першій половині дня, старшому солдату ОСОБА_4 , у приміщенні службового кабінету відділення офіцерів запасів та кадрів ІНФОРМАЦІЯ_2 , який дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , повторно було доведено витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 30-РС (по особовому складу) від 01.06.2023 та витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 159 від 05.06.2023, ознайомившись зі змістом яких, діючи із прямим умислом, маючи намір відмовитись від несення обов'язків військової служби на новій посаді, в умовах воєнного стану, в категоричній формі відкрито відмовився прибувати до пункту дислокації 6 окремого стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 для виконання обов'язків військової служби.
Таким чином, старший солдат ОСОБА_4 , відмовився виконувати доведені йому наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 30-РС (по особовому складу) від 01.06.2023 та наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 159 від 05.06.2023, отримувати припис, а також виконувати покладені на нього обов'язки за посадою, а саме прибути до військової частини НОМЕР_1 для подальшого проходження військової служби.
Натомість у формулюванні обвинувачення прокурором зазначено, що старший солдат ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він, проходячи військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 6 окремого стрілецького батальйону, діючи із прямим умислом в умовах воєнного стану, 05.06.2023 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відмовився від несення обов'язків військової служби, а саме прибути для подальшого проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , умовах воєнного стану, тобто y вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 409 КК України відмова від несення обов'язків військової служби, вчинена в умовах воєнного стану.
Під час обговорення в судовому засіданні питання відповідності обвинувального акту вимогам КПК України прокурор послався на те, що злочин, передбачений ст. 409 КК України, є продовжуваним, а тому у формулюванні обвинувачення зазначено лише дату вчинення першої фактичної відмови обвинуваченого від несення військової служби.
Між тим, оскільки прокурор у викладені формулювання обвинувачення не обмежився лише вказівкою на правову модель злочину, а привів фактичні обставини кримінального правопорушення, ці обставини мають відповідати викладу фактичних обставин злочину, у тому числі щодо дати і часу вчинення правопорушення.
Таким чином суперечливість між викладенням фактичних обставин кримінального правопорушення та формулюванням обвинувачення вказує на неконкретність обвинувачення, порушує право обвинуваченого на захист, оскільки не дає повного уявлення стосовно кожного з елементів складу інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, що не узгоджується з вимогами ст. 291 КПК України.
Отже, зміст обвинувального акту, складеного відносно ОСОБА_4 не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
За наведеного, беручи до уваги невідповідність обвинувального акту положенням КПК України, суд вбачає підстави для повернення обвинувального акту прокурору.
Керуючись ст. 314, 331, 392, 395 КПК України,
Обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.409 КК України, повернути прокурору Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів після її оголошення через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя ОСОБА_1