ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6258/23
провадження № 2/753/4293/23
02 серпня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.,
при секретарях Мелещенковій А.С., Грицишині А.А.,
учасники справи не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Житлово-будівельний кооператив «ДАРНИЦЯ-2», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авласович Олександр Олександрович, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -
Позивач звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, треті особи: Житлово-будівельний кооператив «ДАРНИЦЯ-2», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авласович Олександр Олександрович, в якому просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на квартиру за адресою АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову посилається на те, що після смерті його ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить зазначена квартира.
За життя ОСОБА_2 розпорядження щодо належного їй майна на випадок своєї смерті не зробила, а тому відкрилася спадщина за законом. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 , позивач по справі. Іншими спадкоємцями першої черги за законом було подано заяви про відмову від спадщини.
ОСОБА_1 у визначений законом строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане майно. Проте у видачі такого свідоцтва нотаріусом йому було відмовлено, у зв'язку з тим, що ним не було надано належним чином оформлених документів, що посвідчують право власності на дане майно.
Відсутність правовстановлюючих документів на квартиру є перешкодою в оформленні спадщини. Саме тому, він змушений в судовому порядку визнавати право власності на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 24.04.2023 року позовну заяву було залишено без руху. Позивач у зазначений строк усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.05.2023 року у справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд ухвалити рішення, згідно норм діючого законодавства та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради. Вказує, що за наявності інших спадкоємців, Київська міська рада є неналежним відповідачем.
Від третьої особи Житлово-будівельного кооперативу «ДАРНИЦЯ-2» надійшла заява, в якій він зазначає, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Від третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Авласовича Олександра Олександровича надійшло повідомлення, в якому він просить розглянути справу за його відсутності.
Ухвалою суду від 01.06.2023 року підготовче засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті. Також витребувано копію матеріалів спадкової справи, яка заведена після смерті ОСОБА_2 .
В судове засідання позивач не з'явився, а від представника позивача надійшла до суду заява з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14 лютого 2022 року. Після смерті останньої відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
За правилами ст.ст. 1216, 1217, 1218, 1223 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому прийняття спадщини частинами не можливе. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За життя ОСОБА_2 заповіту не залишила, а тому після її смерті відкрилася спадщина за законом.
Спадкоємцем І черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 - позивач, який 06 червня 2022 року подав заяву про прийняття спадщини. Вказана заява міститься в матеріалах спадкової справи № 03/2022, заведеної 06 червня 2022 року.
Також, відповідно до матеріалів спадкової справи, спадкоємцями І черги за законом після смерті ОСОБА_2 є її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мати померлої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Згідно з матеріалами спадкової справи чоловік померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син померлої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син померлої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька померлої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , донька померлої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мати померлої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , подали приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Авласовичу Олександру Олександровичу заяви про відмову від спадщини.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
На виконання вимоги даної статті позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Авласовича Олександра Олександровича із відповідною заявою, проте постановою від 30 березня 2023 року за вих.№62/02-31 йому було відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки до матеріалів спадкової справи не поданий документ, що посвідчує право власності спадкодавця на квартиру; відповідно до інформаційної довідки КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 12.07.2022 року КВ-2022 №13456 право власності на квартиру не зареєстровано; відсутня інформація з Державного реєстру речових право на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо квартири.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 1995 року ОСОБА_2 була прийнята до членів Житлово-будівельного кооперативу «ДАРНИЦЯ-2» на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 16 січня 1995 року № 21.
06 лютого 1995 року ОСОБА_2 отримала ордер на житло № 103656 про право вселення в квартиру за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно з довідкою Житлово-будівельного кооперативу «ДАРНИЦЯ-2» № 9 від 12 червня 2007 року в 1995 році ОСОБА_2 повністю сплатила суму пайового внеску за вказану квартиру в розмірі 174 000 000 купоно-карбованців (1 740,00 гривень).
Статтею 2 Закону України «Про власність», який був чинний на час виникнення правовідносин, визначено право власності як врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Згідно ч. 2 ст. 8 цього Закону передбачено, що відносини власності, не врегульовані цим Законом, регулюються Цивільним кодексом України та іншими законодавчими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про власність» член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно. Майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 61 постанови від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», за змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про власність» кооперативна квартира набуває статусу спільної сумісної власності лише за умови внесення паю в ЖБК за рахунок спільних коштів члена ЖБК та членів його сім'ї. Інші особи права власності на пай та квартиру не набувають і можуть претендувати лише на відшкодування членом кооперативу коштів, наданих йому для внесення паю.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому входить до складу спадщини на загальних підставах.
Таким чином, оскільки спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира. Тому, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру, яка розташована за вказаною раніше адресою.
Частинами 3, 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Встановлено, що ОСОБА_2 за життя не оформила документи на належне їй нерухоме майно та не зареєструвала його належним чином.
На час внесення повністю пайового внеску за квартиру, надану ОСОБА_2 в користування, та набуття права власності на це майно Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року заступником Міністра комунального господарства Української РСР, яка втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу № 56 від 13 грудня 1995 року, визначено, що реєстрацію проводили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.
На теперішній час оформити право власності на спірну квартиру є неможливим у зв'язку зі смертю члена житлово-будівельного кооперативу - матері позивача ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема iз правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо iнше прямо не випливає iз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України в разi вiдсутностi документів на право власності, власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спадкове майно у вигляді квартири за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом підлягають до задоволення.
Таким чином, сукупність зібраних у справі доказів, дають суду право зробити висновок, що позовні вимоги обґрунтовані і їх слід задовольнити з метою реалізації позивачем своїх законних спадкових прав.
Щодо відшкодування відповідачем судових витрат, суд зазначає наступне.
З огляду на те, що позивач не просив стягувати судові витрати з відповідача у разі задоволення позову, враховуючи принцип диспозитивності, встановлений статтею 13 ЦПК України, суд не здійснює розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268, 1297 ЦК України, ст. 3,5 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 200, 206, 211, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Київська міська рада, ідентифікаційний код 22883141, місцезнаходження: 01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, 36.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
Житлово-будівельний кооператив «ДАРНИЦЯ-2», код ЄДРПОУ 22885588, місцезнаходження: 02068, місто Київ, вулиця Ахматової Анни, будинок 17
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авласович Олександр Олександрович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення складено 11.08.2023.
СУДДЯ Ю.С. МИЦИК