Справа №295/10298/23
1-кс/295/4320/23
щодо розгляду скарги
07.08.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
заявника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
ОСОБА_3 засобами електронного зв'язку з використанням системи "Електронний суд" звернулась до слідчого судді зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого КК України, щодо перешкоджання посадовими особами Оліївської сілької ради здійсненню депутатської діяльності депутата.
В обґрунтування скарги зазначила, що вона є депутатом Оліївської сілької ради, протягом здійснення її повноважень Оліївською сільською радою створюються штучні перешкоди в здійсненні її депутатської діяльності, зокрема, посадові особи не надають відповіді на її звернення або надають їх несвоєчасно або не в повному обсязі, не дозволяють переглядати та робити виписки з офіційних документів, які знаходяться в сільській раді.
Посилається на те, що неодноразово зверталась до Житомирського РУП ГУНП в Житомирськй області за захистом порушених прав, реєстраційний номер останньої заяви 5734, проте суб'єкт оскарження вважає, що підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.
В судовому засіданні 07.08.2023 р. заявниця скаргу підтримала в повному обсязі. Пояснила, що вона є депутатом Оліївської сільської ради, на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування» має право на ознайомлення з офіційними документами сільської ради, проте на її звернення їй неправомірно відмовляють в отриманні документів та ознайомленні з ними. Вказала, що веде інтернет-сторінку та повідомляє людей про роботу Оліївської сільської ради, але посадові особи Оліївської сільської ради чинять їй в цьому перешкоди. Такі дії на її думку утворюють склад кримінального правопорушення - створення перешкод для здійснення депутатської діяльності.
Уповноважений представник Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області в судове засідання, не з'явився, про час, дату та місце розгялду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали - копію відповіді з Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 03.07.2023 року, копію посвідчення № 21 на ім'я ОСОБА_3 , заслухавши пояснення заявника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положення ч.1 ст. 214 КПК України зобов'язують слідчого, дізнавача, прокурора внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки по заяві або повідомленню, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
На такий обов'язок слідчого, прокурора вказують вимоги ч. 5 ст. 214 КПК України, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із системного аналізу зазначених норм можна дійти висновку, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про обставини не щодо усіх (будь-яких) заяв чи повідомлень, а тільки тих, які можуть свідчити про вчинення саме кримінального правопорушення (злочину), тобто повинні мати достатні дані про наявність в події ознак складу злочину у розумінні ст. 11 КК України.
Стадія ініціювання кримінального провадження є важливою і покликана, з одного боку, забезпечити рішуче оперативне реагування на кожне повідомлення про злочин, що є гарантією швидкого та повного його розкриття, притягнення винних до відповідальності, а з іншого виключити незаконне і необґрунтоване залучення громадян в орбіту кримінального процесу, а також марне витрачання сил і засобів правоохоронних органів.
Чинним КПК закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки), порядок якої визначений ст. 214 КПК України.
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). Вказане узгоджується з позицією, викладеною в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 9-49/0/4-17 від 12.01.2017 р., за якою КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Вказана інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_4 від 17.06.2020 р, згідно пункту 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту". Також і Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у своїй постанові від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18) наголосив: "...якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...".
Внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення на основі критеріїв викладених раніше.
З змісту скарги та пояснень ОСОБА_3 , наданих в судовому засіданні, вбачається, що вона вважає, що посадові особи Оліївської сільської ради чинять перешкоди в здійсненні нею депутатської діяльності шляхом ненадання їй відповідей на звернення або з порушенням строків, передбачених для їх надання, інформацію надають не в повному обсязі, не дозволяють робити виписки та переглядати офіційні документи, що на її думку вказує на те, що в діях посадових осіб Олівської сільської ради наявні ознаки вчинення кримінального правопорушення - створення перешкод у здійсненні діяльності депутата.
Зі змісту відповіді Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 03.07.2023 року, яка долучена заявником до скарги, слідчим суддею встановлено, що заявнику повідомлено, що підстави для внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зверненнями ОСОБА_3 від 09.06.2023 року та від 12.06.2023 року відсутні, оскільки з їх змісту вбачаються цивільно-правові відносини (а.с. 2).
Разом з тим, з даної відповіді не вбачається за можливе встановити, з якого приводу подавались звернення від 09.06.2023 року та від 12.06.2023 року.
До матеріалів скарги заявник не долучила заяви від 09.06.2023 та від 12.06.2023, з якими вона зверталась до відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області, у зв'язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості надати їм оцінку.
Слідчому судді не надані достатньо переконливі докази, що заявник зверталась до органу досудового розслідування з заявою про вчинення кримінального правопорушення, що обставини, які були наведені нею, вказують на те, що існує достатньо підстав вважати, що могло бути вчинено кримінальне правопорушення і є підстави для реєстрації кримінального провадження, заявниця не довела з посиланням на будь-які докази, з якими саме заявами вона зверталась до Оліївської сільської ради, які отримувала відповіді, в чому конкретно полягають неправомірні дії, які з переконливістю могли б свідчити про вчинення саме кримінально-караного діяння.
За наведених обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення вимог заявниці про покладення обов'язку на орган досудового розслідування зареєструвати кримінальне провадження і розпочати досудове розслідування, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги в повному обсязі у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений 11.08.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1