про розподіл судових витрат
29 листопада 2021 рокум. Ужгород№ 260/2997/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання Костелей І.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, код ЄДРПОУ 31316718) в особі представника Жовнеровича Олексія Вікторовича (79060, м. Львів, вул. Наукова, 19/76) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про скасування податкової вимоги, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (далі - позивач) в особі представника Жовнеровича Олексія Вікторовича (далі - відповідач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - відповідач), якою просить: 1) ухвалити рішення, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» до Головного управління ДПС у Закарпатській області - задовольнити; 2) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Закарпатській області (форма «Ю») від 04.06.2021 року № 0024002-1302-0701; 3) стягнути на користь позивача 2270,00 грн. витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області; 4) розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-5).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року провадження у даній адміністративній справі було закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
У подальшому представник позивача подав до суду заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області витрати пов'язані з переїздом представника до іншого населеного пункту в розмірі 5610,00 грн. Заявлене клопотання обґрунтовує тим, що зв'язку з тим, що розгляд даної справи відбувався в іншому населеному пункті (м. Ужгород), представнику приходилось з'являтися в судові засідання власним автомобілем, на яке він витрачав паливо. Також просив компенсувати йому добові за перебування поза межами населеного пункту, в якому він проживає. Загалом представник відрядився на два судові засідання з міста Львів до міста Ужгород та просив компенсувати за рахунок відповідача вищезазначені кошти.
Розглянувши заяву представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (витрати пов'язані із переїздом до іншого населеного пункту), суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, провадження у такій було закрито на підставі п. 8 частини першої статті 238 КАС України.
Разом з тим, питання повернення позивачу з Державного бюджету України судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. вирішено разом з питанням закриття провадження у справі.
Натомість, питання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу (правову) допомогу, а саме понесені представником позивача транспортні витрати у зв'язку з переїздом до іншого населеного пункту та добові судом не вирішено.
Вирішуючи питання можливості розподілу судових витрат шляхом стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вже зазначено вище, питання повернення з бюджету позивачу судового збору вже вирішено ухвало суду про закриття провадження в даній адміністративній справі.
Відповідно до п.1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, на підтвердження понесених витрат адвокатом надано суду наступні докази:
- карту маршруту Львів-Ужгород-Львів, відповідно до якого відряджався адвокат на судові засідання, які відбулися 01 жовтня 2021 року та 11 листопада 2021 року;
- картку обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів, згідно якої адвокатом витрачалося по 10 літрів палива на 100 км.;
- повістка про виклик у судове засідання на 01 жовтня 2021 року;
- посвідчення про відрядження ОСОБА_1 до міста Ужгород на 01 жовтня 2021 року;
- звіт про використаних коштів, виданих на відрядження або під звіт від 05 жовтня 2021 року, згідно якого підтверджено витрати 200,00 грн. добових;
- повістка про виклик на судове засідання на 08 листопада 2021 року;
- фіскальні чеки від 08 листопада 2021 року на суму 1336,00 грн. та на 835,00 грн.;
- звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 16 листопада 2021 року, яким підтверджено витрати 200,00 грн. добових;
- фіскальні чеки від 11 листопада 2021 року на суму 835,00 грн. та 835,00 грн..
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до вимог частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Повноваження представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» в Закарпатському окружному адміністративному суді адвокатом Жовнеровичем Олексієм Вікторовичем підтверджуються Ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВС № 1082903 від 20 квітня 2021 року на підставі договору про надання правової/правничої допомоги № б/н від 04 січня 2021 року (а..15).
При цьому суд зазначає, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 р. у справі №640/15803/19 та від 09.03.2021 р. у справі № 200/10535/19-а, від 21.01.2021 р. у справі №280/2635/204.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вже встановлено судом, представник відповідача не подав заперечень щодо розміру гонорару, визначеного стороною та його адвокатом.
В той же час, представник позивача не довів, суду що понесені ним витрати на оплату послуг адвоката є співмірними з обсягом або якістю цих послуг, з реальними витратами адвоката на складання документів у справі, вчинення інших дій, які охоплюються поняттям правничої допомоги.
Щодо понесених представником позивача витрат, суд зазначає наступне.
Матеріали справи дійсно підтверджується, що по справі № 260/2997/21 були призначені судові засідання з викликом у них представників сторін на 20 серпня 2021 року, на 01 жовтня 2021 року, на 08 листопада 2021 року та 11 листопада 2021 року.
20 серпня 2021 року судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого суду у щорічній основній відпустці, а 01 жовтня 2021 року не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого у нарадчій кімнаті по справі № 260/2949/21.
Представник позивача був присутній на двох засіданнях, які зокрема відбулися 08 листопада 2021 рок та 11 листопада 2021 року, що підтверджується протоколами судових засідань.
Добові витрати представника позивача підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню у розмірі 600 грн., тобто за кожне відрядження у яке фактично вибув представник 01 жовтня 2021 року, 08 листопада 2021 року та 11 листопада 2021 року (3 доби по 200,00 грн.).
Щодо витрат на паливо судом встановлено наступне.
Дійсно на підтвердження витрат на паливо представником позивача подано до суду фіскальні чеки, згідно яких останній оплачував на кожне відрядження по 1670,00 грн. за паливо - бензин А-95, тобто 5010,00 грн. за 3 відрядження (1670,00 + 1670,00 + 1670,00).
Однак, суд вважає за доцільне зменшити відшкодування розміру таких витрат, оскільки представник позивача мав можливість скористатися послугами громадського транспорту, тобто приїхати до Ужгороду рейсовим автобусом чи потягом сполучення Львів-Ужгород, Ужгород-Львів.
Оскільки середня вартість квитка на потяг Львів - Ужгород та Ужгород - Львів за одну поїзду, тобто в обидві сторони становить 240 гривень, то за 3 поїздки представнику позивача, на думку суду слід компенсувати 720 грн. (240,00 грн. * 3 відрядження).
Суд наголошує, що представник позивача не був зобов'язаний прибути до судового засідання власним транспортним засобом, ба більше останній не був позбавлений можливості клопотати в порядку вимог статті 195 КАС України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеозв'язку EasyCon, що б полегшало тягар транспортних витрат останнього.
З огляду на вищенаведене, враховуючи пропорційність розподілу судових витрат, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1320,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 140, 143, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Клопотання представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, корпус 1, поверх 9, код ЄДРПОУ 31316718) витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 1320,00 грн. (одна тисяча триста двадцять гривень 00 коп.).
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-VIII).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Д.В. Іванчулинець