Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 серпня 2023 року Справа№200/3202/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
27 червня 2023 року з використанням засобів поштового зв'язку позивач, ОСОБА_1 , подав до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії та скасувати рішення №057250005129 від 10.05.2023;
- зобов'язати відповідача призначити пенсію згідно з ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.05.2023;
- зобов'язати відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання в Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» з 01.09.1995 по 14.06.1999.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликався на те, що рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області №057250005129 від 10.05.2023 року йому було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 розділу ХІV Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Відповідач протиправно не зарахував до страхового та пільгового стажу період навчання у Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» з 01.09.1995 по 14.06.1999.
За даними комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Донецького окружного адміністративного суду ухвала про відкриття провадження у справі від 10 липня 2023 року в електронному вигляді була доставлена в електронний кабінет відповідача 10 липня 2023 року о 10:57.
Відповідач правом надати відзив у строк, встановлений судом, не скористався.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
10 липня 2023 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), позивачу поновлений строк звернення до суду.
10 липня 2022 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області витребувані докази.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.
01 травня 2023 року через веб-портал Пенсійного фонду України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подав заяву про призначення пенсії за віком.
10 травня 2023 року Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийнято рішення №057250005129 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років.
Згідно з рішенням: страховий стаж заявника становить 25 років 6 місяців 16 днів, з урахуванням кратності 40 років 6 місяців 16 днів. Пільговий стаж роботи становить 23 роки 2 місяці 6 днів.
12 травня 2023 року позивач звернувся до веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України з заявою вх№9670/Т-0500-23, щодо призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 розділу ХІV Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
09 червня 2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом №10729-9670/Т-02/8-0500/23 повідомило позивача про прийняте рішення про відмову в призначення пенсії та розрахунок стажу.
За доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховані всі періоди роботи.
Згідно з формою РС-право ОСОБА_1 стаж для розрахунку права становить 25 років 14 днів, робота за списком №1 - 10 років.
Страховий (повний) стаж становить - 40 років, 6 місяців, 16 днів.
До страхового стажу зараховані:
період навчання з 01.09.1995 по 14.06.1999.
При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Україна є […] правова держава (стаття 1 Конституції України) .
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3 Конституції України).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-ІV).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Стаття 56 Закону №1788-ХІІ визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Згідно пункту «д» абзацу 3 статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з пунктом 1.1 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, в редакції наказу Міністерства соціальної політики №720/1642/5 від 06 жовтня 2014 року (далі - Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до пункту 2.14 Інструкції якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
01 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-ІV.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Система персоніфікованого обліку була введена в дію 01 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12 грудня 2002 року та №303 від 12 березня 2003 року.
Таким чином, при обчисленні пільгового стажу позивача за період роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а після 01 січня 2004 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Відповідно до п. 8 Інструкції час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Таким чином, Інструкцією передбачено, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Так, у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 відсутній запис щодо періодів навчання позивача, а лише інформація про проходження виробничої практики.
Відповідно до Диплому серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 закінчив у 1999 році Селидівський гірничий технікум за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» і здобув кваліфікацію гірничого техніка-технолога.
Суд зазначає, що у дипломі позивача відсутні відомості щодо форми навчання та періоду навчання.
Селидівський правничий технікум довідкою від 28.04.2023 №б/н, виданою на ім'я ОСОБА_1 , зазначив, що він навчався на денному відділенні Селидівського гірничого технікуму за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин», з 01.09.1995 року (наказ №204 від 08.08.1995р.) по 14.06.1999 рік (протокол №41 від 02.06.1999 р.)
Відповідно до записів в трудовій книжці, яка видана на ім'я позивача 04 вересня 1998 року, (записи №1-3) в період з 19.05.1998 по 03.07.1998 позивач прийнятий учнем гірничого підземного на дільницю конвеєрного транспорту.
з 03.07.1998 по 31.08.1998 переведено підземним гірничим 3 розряду.
31.08.1998 звільнений у зв'язку з закінченням виробничої практики.
Відповідно до записів №4-6: в період з 23.12.1998 позивач прийнятий до Міністерства вугільної промисловості України «АТ ш.1-3 Новогродівська» підземним гірничим 3 розряду на дільницю конвеєрного транспорту для проходження практики.
16.07.1999 переведений гірничим майстром дільниці конвеєрного транспорту.
Відповідно до форми РС-право до страхового стажу ОСОБА_1 включений період навчання у вищих/середніх навчальних закладах з 01.09.1995 по 14.06.1999.
Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено в статті 56 Закону № 1788-XII.
Зокрема, згідно з пунктом «д» частини третьої вказаної статті до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Отже, цією нормою права передбачено зарахування часу навчання у перелічених навчальних закладах до загального стажу роботи.
Випадком зарахування до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах, стаття 56 Закону № 1788-XII визначає час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів (стаття 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).
Закон України від 23.05.1991 №1060-XII «Про освіту» (в редакції, яка була чинною до 06.09.2014) відносив технікуми до вищих навчальних закладів.
Таким чином, Селидівський гірничий технікум не відноситься до професійно-технічних навчальних закладів, час навчання в яких зараховується до пільгового стажу.
Отже, суд доходить висновку, що Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області правомірно не зараховано до пільгового стажу позивача період навчання у Селидівському гірничому технікумі з 01.09.1995 по 14.06.1999, крім того суд зазначає що цей період позивачу зараховано до його страхового стажу.
Посилання позивача на постанову Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій» є неприйнятними, оскільки в період навчання позивача у Селидівському гірничому технікумі (з 01.09.1995 по 14.06.1999) вказана постанова не діяла на території України відповідно до постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12 вересня 1991 року №1545-XII.
Позовна вимога про призначення пенсії згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не підлягає задоволенню, оскільки у позивача відсутній стаж роботи за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах: пільговий стаж роботи становить 23 роки 2 місяці 6 днів, при необхідному - 25 років.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги пред'явлені безпідставно, а тому в їх задоволенні слід відмовити повністю.
Судові витрати по сплаті судового збору не розподіляються, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
Керуючись статтями 2, 3-10, 20, 22, 25, 47, 48, 72-77, 90, 132, 133, 139, 143, 215, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , телефон: НОМЕР_4 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (юридична адреса: 8800, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063, ел. пошта: info@zk.pfu.gov.ua) про визнати протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії та скасуванні рішення №057250005129 від 10.05.2023, зобов'язання призначити пенсію згідно з частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.05.2023 та зобов'язання зарахувати до страхового та пільгового стажу період навчання в Селидівському гірничому технікумі за спеціальністю «Технологія підземної розробки корисних копалин» з 01.09.1995 по 14.06.1999, відмовити повністю.
Повний текст рішення складено 10 серпня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Суддя А.І. Циганенко