05 квітня 2023 року Справа № 160/3917/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач-2) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії, -
01.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач-2), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах згідно з пунктом 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладене в повідомлені Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010226-8/21485 від 16.02.2023 року та рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області №056650008307 від 15.02.2022р.;
- зобов'язати Головне об'єднане управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , при призначенні пенсії відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи на підземних роботах, коли ОСОБА_1 працював у ТОВ «Айтмер Обджект» з 24.11.2021 року по 31.03.2022 року - механіком підземним з повним робочим днем в шахті, на період виконання робіт, які віднесені до Списку №1, та призначити пенсію з дня звернення з заявою про призначення пенсії - з 04 січня 2023 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 застосувати Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дня звернення з заявою про призначення пенсії - з 04 січня 2023 року.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що 04.01.2023 року ОСОБА_2 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650008307 від 13.01.2022 року позивачеві було відмовлено у призначенні такої пенсії, з посиланням на виявлені у поданих документах недоліки, після усунення яких в подальшому позивач повторно звернувся із заявою про призначення йому пенсії від 08.02.2023р., однак, оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області №056650008307 від 15.02.2022р., направленим позивачеві повідомленням Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №0400-010226-8/21485 від 16.02.2023 року, ОСОБА_1 протиправно знову відмовлено у призначенні пільгової пенсії, з посиланням на відсутність у нього достатнього пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 Закону №1058-IV (25 років), при цьому, вказаним рішенням безпідставно та протиправно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 24.11.2021 року по 31.03.2022 року, через те, що надана ним довідка про підтвердження пільгового стажу роботи не відповідає Додатку №5 до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. (далі - Порядок №637), а саме: відсутній кутовий штамп підприємства, некоректно зазначено посилання на постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (на момент роботи чинна Постанова №461 від 24.06.2016р.), а також з огляду на те, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація по спеціальному стажу за вищевказаний період роботи, однак, за твердженням позивача такі недоліки є формальними та не можуть позбавити його права на належне пенсійне забезпечення, тим більше, що спірний період роботи підтверджено належними записами його трудової книжки, які містять достатні відомості про характер та умови виконуваної ним роботи, зокрема, щодо того, що роботи виконувалися позивачем повний робочий день в шахті, а також це додатково підтверджено вищевказаною довідкою про підтвердження пільгового стажу роботи, при цьому займана позивачем у спірний період посада (виконувана робота) відноситься до Списку №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003р., що у сукупності є цілком достатнім для віднесення спірного періоду роботи до пільгового стажу за Списком №1, після чого у позивача буде достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Крім того, на думку позивача, відповідач при призначенні йому пенсії має застосувати ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», бо позивач пропрацював на підземних роботах не менше 15 років за Списком №1. Враховуючи вищезазначене, позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та вважає відмову у призначені йому пенсії за віком на пільгових умовах протиправною і незаконною, у зв'язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3917/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 22.03.2023 року, а також встановлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Крім того, вказаною ухвалою суду від 06.03.2023 року витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області завірену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
30.03.2023 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-1 пред'явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які були подані до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в подальшому були розподілені за принципом екстериторіальності на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області і саме рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650008307 від 13.01.2023р. та №056650008307 від 15.02.2023р. ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, відтак Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розгляд заяв позивача не здійснювало та оскаржуваних рішень не приймало. Водночас, на думку відповідача-1, оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650008307 позивачеві на законних підставах відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком №1, позаяк відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) страховий стаж позивача становить 44 роки 4 місяці 18 днів, а пільговий стаж за Списком №1 - 24 роки 06 місяців 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV ( при необхідних 25 років). При цьому вказаним рішенням обґрунтовано не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №1 період його роботи в ТОВ «Айтмер Обджект» з 24.11.2021 року по 31.03.2022 року, оскільки надана до заяви про призначення пенсії довідка від 11.11.2022р. № 40 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за період роботи з 24.11.2021р. по 31.03.2022р., видана ТОВ «Айтмер Обджект», складена з порушенням вимог до її оформлення, визначених Порядком №637, а саме: на цій довідці відсутній кутовий штамп підприємства; в ній міститься посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36 про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яка є нечинною щодо періоду роботи, зазначеного в довідці. Крім того, в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (Довідка ОК-5) відсутня інформація по спецстажу за вищезазначений період. З огляду на вищезазначене, відповідач-1 зазначив про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду роботи на підземних роботах у ТОВ «Айтмер Обджект» з 24.11.2021р. по 31.03.2022р. Отже, з урахуванням вищевикладеного, пільговий стаж позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV є недостатнім для призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно з цією нормою закону, бо нею передбачено необхідність мати не менше 25 років такого стажу. Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Крім того 30.03.2023 року до суду на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року відповідачем-1 було надано копію електронної пенсійної справи позивача.
Копія позовної заяви з додатками до неї та копія ухвали суду від 06.03.2023 року скерована за допомогою електронних засобів зв'язку до електронного кабінету відповідача-2 та доставлена до електронного кабінету підсистеми “Електронний суд” Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 01.03.2023 року о 14:34 та 07.03.2023 року о 01:04, відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронних листів, наявними в матеріалах справи, однак, станом на 05.04.2023р. відповідач-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
За приписами частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вперше 04.01.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 04.01.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №056650008307 від 13.01.2023 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з посиланням на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 цього Закону (25 років), в той час, як страховий стаж позивача складає - 42 роки 04 місяці 04 дні, а пільговий стаж роботи становить - 21 рік 01 місяць 03 дні, що є недостатнім. Крім того, цим рішенням також відмовлено у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його навчання у професійно-технічному училищі №95 згідно з дипломом серії НОМЕР_2 від 05.04.2001, оскільки відсутня інформація про початок навчання, а також не зараховано до пільгового стажу його роботи період роботи з 24.11.2021 року по 31.03.2022 року згідно з довідкою №40 від 11.11.2022, виданою ТОВ «Айтмер Обджект», оскільки ця довідка не відповідає Додатку №5 Подяку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, а саме: відсутній кутовий штамп підприємства, некоректно зазначено посилання на Постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (на момент роботи чинна Постанова №461 від 24.06.2016), при цьому в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація по спеціальному стажу за вищевказаний період роботи; також до пільгового стажу не враховано період роботи з 21.09.2009р. по 03.08.2013р. з 04.04.2018р. по 30.07.2018р. згідно з довідкою №279 від 30.07.2018, виданою ТОВ «Краснолиманське», оскільки зазначена дата народження особи не відповідає даним паспорта громадянина України.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650008307 від 13.01.2023 року направлено на адресу позивача листом-повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 19.01.2023 № 0400-010226-8/8705.
Усунувши недоліки, зазначені в рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650008307 від 13.01.2023 року, ОСОБА_1 повторно 08.02.2023 року звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вищевказана заява позивача про призначення пенсії від 08.02.2023р. також на розгляд Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
За результатами розгляду вищевказаної заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.02.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення №056650008307 від 15.02.2022 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з посиланням на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, передбаченого ч.3 ст.114 цього Закону (25 років), в той час, як страховий стаж позивача складає - 44 роки 04 місяці 18 днів, а пільговий стаж роботи становить - 24 роки 06 місяців 26 днів, що є недостатнім. Крім того, цим рішенням також відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 24.11.2021р. по 31.03.2022р. згідно з довідкою №40 від 11.11.2022, виданою ТОВ «Айтмер Обджект», оскільки ця довідка не відповідає Додатку №5 Подяку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, а саме: відсутній кутовий штамп підприємства, некоректно зазначено посилання на Постанову Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (на момент роботи чинна Постанова №461 від 24.06.2016), при цьому в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація по спеціальному стажу за вищевказаний період роботи.
З розрахунку стажу позивача, в тому числі пільгового, що міститься в матеріалах його пенсійної справи, також слідує, що до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 по постанові КМУ №202 зараховано 24 роки 06 місяців 26 днів, а періоди роботи з 24.11.2021р. по 31.03.2022р. зараховано лише до його загального страхового стажу, який складає 44 роки 04 місяці 18 днів.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650008307 від 15.02.2022 року направлено на адресу позивача листом-повідомленням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 16.02.2023 №0400-010906-8/21485.
Незгода позивача з вищевказаним рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу позивача зумовила звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України встановлено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Абзацами 1-2 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з абз.1 п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 3 статті 114 Закону №1058-IV встановлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий, склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень) - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч.5 ст.114 Закону №1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
За приписами п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п.10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. №637.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз.1 п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №439/1148/17.
Як слідує з трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, у спірний період позивач працював у ТОВ «Айтмер Обджект», а саме 24.11.2021 року прийнятий механіком підземним з повним робочим днем у шахті (наказ №15-к від 23.11.2021р.) та 31.03.2022 року звільнений за власним бажанням ст. 38КЗпП України (наказ №39-к від 31.03.2022р.)
Вказані записи трудової книжки про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємства та підписами уповноважених осіб.
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.11.2022р. №40, виданої ТОВ «Айтмер Обджект», ОСОБА_1 дійсно працював повний робочий день на підземних роботах на шахті ПрАТ «ШУ «Покровське» за період з 24.11.2021р. (наказ №15-к від 23.11.2021р.) по 31.03.2022 року (наказ №39-к від 31.03.2022р.) (04 місяці 08 днів), виконував гірничі роботи з проходження гірничих виробок за професією, посадою механік підземний, що передбачена Списком 1 розділу 1 підрозділу 1 код КП 1.1б на підставі Постанови Кабміну України від 16.01.2003р. №36, наказ про атестацію робочих місць. Підставою видачі такої довідки слугували: особова картка ф. Т-2. накази з особового складу, розрахункові відомості. Додатково у довідці зазначено, що роботи на поверхні не виконував, в страйках участі не приймав, безоплатними відпустками користувався :13 днів у березні 2022р.
При цьому суд зазначає, що посилання пенсійного органу на те, що вказана довідка не відповідає вимогам Додатку №5 Подяку №637, тому що на ній відсутній кутовий штамп підприємства, є безпідставними, адже вищевказана довідка у лівому кутку містить всі необхідні реквізити, які зазначаються у кутовому штампі, необхідні для її ідентифікації, а саме її вихідний номер «вих.№40» та дату видачі « 11.11.2022р.», при цьому така довідка підписана усіма передбаченими у Додатку №5 Подяку №637 уповноваженими особами такими, як: Директор ТОВ «Айтмер Обджект» Д.В. Хоменко, Головний бухгалтер С.В. Полянська, Пр. інспектор відділу кадрів О.О. Трифонова, а також біля таких підписів міститься відбиток печатки підприємства із зазначенням його назви та коду ЄДРПОУ.
Відсутність самого відбитку кутового штампу на такій довідці, за наявності в ній всіх необхідних реквізитів, які в тому числі надають безпосередню можливість ідентифікувати ким саме така довідка видана та кого стосується, не може бути підставою для неврахування вказаних у цій довідці відомостей щодо позивача.
Щодо посилань пенсійного органу на те, що у вказаній довідці некоректно зазначено посилання на Постанову КМУ №36 від 16.01.2003 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки на момент роботи позивача була вже чинна Постанова №461 від 24.06.2016р., суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким, зокрема, передбачено - розділ І, підрозділ 1, пункт «а», позиція 1.1а, - усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затвердженні нові Списки №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, при цьому Списком №1, зокрема, передбачено,- розділ І, підрозділ 1 - працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах.
Так, дійсно постанова Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року втратила чинність 03.08.2016 року на підставі на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016, проте відсутність посилання на постанову КМУ від 26.06.2016 №461 у наданій ТОВ «Айтмер Обджект» довідці жодним чином не впливає на право позивача на зарахування періоду роботи до пільгового стажу, адже, як постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, так і постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 передбачено професію (посаду), яку позивач займав в оскаржуваний період роботи в ТОВ «Айтмер Обджект», зайнятість на якій повний робочий день під землею дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч.2 та ч.3 ст.114 Закону №1058-IV.
Суд наголошує, що відповідачем у даному випадку не спростовано факт зайнятості позивача на посаді, що передбачена Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року, що діяв до 24 червня 2016 року, та Списком №1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461, а лише вказано на певні недоліки в заповнені уточнюючої довідки, що не мають вплив на визначення періодів роботи позивача на такій посаді, та інших відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1, як-то: відомостей щодо професії або посади; характеру виконуваної роботи; первинних документів за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі щодо атестації робочого місця.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не врахував, що не усі недоліки у складанні довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначені пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки, визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів (підписів) у таких документах.
Так, вказана довідка містять всю інформацію, що визначена п.20 Порядку №637, а певні недоліки заповнення довідок про підтвердження пільгового стажу не можуть позбавляти позивача права на пенсійне забезпечення.
Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що надана уточнююча довідка містить неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного у довідці періоду роботи позивача до його пільгового стажу, що враховується для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Поряд з цим суд повторно наголошує про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи, організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або за відсутності необхідних записів у трудовій книжці, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах під час встановлення трудового стажу також констатовано Верховним Судом у постанові від 16.09.2022 року у справі № 560/1399/19.
Щодо посилань відповідача, на відсутність в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування інформації по спеціальному стажу позивача за спірний період роботи як на підставу для не зарахування такого періоду роботи до пільгового стажу, суд зазначає, що чинне законодавство України не визначає як необхідну умову для врахування періоду роботи до пільгового стажу наявність таких відомостей в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відтак вказані доводи є безпідставними та не спростовують висновків, зроблених судом.
За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем-2 до пільгового стажу позивача періоду роботи, вказаного у довідці ТОВ «Айтмер Обджект» про підтвердження наявного трудового стажу для призначені пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, від 11.11.2022р. №40, а саме: періоду з 24.11.2021р. по 31.03.2022 року.
Отже, приймаючи рішення №056650008307 від 15.02.2022р., відповідач-2 не виконав свого обов'язку щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів та дійшов помилкового висновку про кількість пільгового стажу позивача.
При цьому, судом враховується, що за правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), №17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року). Європейський Суд наголошував на тому, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі «Формер Кінг Греції та інші проти Греції» (Former King of Greece and Others v. Greece) [ВП], заява № 25701/94, пп. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).
Відповідний висновок щодо застосування норм права узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а, від 01 листопада 2018 року у справі №199/1852/15-а, які суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з приписам частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650008307 від 15.02.2022р., яким позивачеві було відмовлено у призначенні пільгової пенсії на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю у останнього необхідного пільгового стажу роботи на дату звернення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки така відмова є необґрунтованою, прийнятою без урахування та оцінки всіх обставин, що мають значення при прийнятті цього рішення, та передчасною, а, отже, зважаючи на те, що права позивача порушені саме цим рішенням відповідача-2, а не діями відповідача-1 та відповідача-2 з цього приводу, як помилково зазначав позивач у позовних вимогах, суд, у даному випадку доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправним та скасування цього рішення відповідача-2.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650008307 від 15.02.2022р., яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пільгової пенсії на підставі частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю у останнього необхідного пільгового стажу роботи на дату звернення, є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою поновлення порушеного права позивача вищевказаним протиправним рішенням відповідача-2 суд доходить висновку про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, період його роботи з 24.11.2021р. по 31.03.2022 року у ТОВ «Айтмер Обджект» механіком підземним з повним робочим днем в шахті та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.02.2023р. та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, згідно з вимогами чинного законодавства.
Щодо зобов'язання саме відповідача-2 здійснити зарахування спірних періодів роботи позивача до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.02.2023р. і прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, згідно з вимогами чинного законодавства, суд зазначає таке.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).
Відповідно до абз.13 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно з абз.1-3 п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Відповідно до абз.1 п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
З аналізу наведених норм слідує, що рішення про призначення пенсії або про відмову у її призначенні приймається пенсійним органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності, а в подальшому, у разі прийняття таким органом рішення про призначення пенсії, це рішення разом з електронною пенсійною справою засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останньою має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Зважаючи на те, що у даному випадку органом, що призначає пенсію, який визначений за принципом екстериторіальності за заявою позивача було саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, то саме на нього, як на належного відповідача, і слід покласти обов'язок щодо зарахування спірних періодів роботи позивача до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, та здійснення повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії від 08.02.2023року, водночас, відповідач-1, за наведених обставин, не є належним у цій справі, тому у задоволенні позовних вимог до нього слід відмовити.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання пенсійного органу призначити йому пенсію з дня звернення з заявою про призначення пенсії - з 04 січня 2023 року та при призначенні пенсії ОСОБА_1 застосувати Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з дня звернення з заявою про призначення пенсії - з 04 січня 2023 року, то такі позовні вимоги задоволенню не підлягають, як такі, що заявлені передчасно, оскільки, як встановлено судом, позивачеві пенсія ще призначена не була, а також не здійснювалося зарахування спірних періодів роботи позивача до його пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, відтак, на теперішній час неможливо стверджувати чи будуть наявні беззаперечні підстави для призначення пенсії позивачеві, тим паче, що відповідно до позиції пенсійного органу пільговий стаж позивача становив - 24 роки 06 місяців 26 днів, а спірний період, що має бути зарахований за цим рішенням суду, складає лише - 04 місяці 08 днів, тобто у сукупності не становить 25 років, як те передбачено ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, тому й стверджувати про відсутність дискреції пенсійного органу при вирішенні питання щодо призначення пенсії позивачеві немає підстав, як і щодо того, чи буде останнім застосовано у разі призначення такої пенсії приписи статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", бо це питання пенсійним органом ще не розглядалося та не вирішувалося, натомість, суд звертає увагу позивача на те, що судовому захисту підлягають лише порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому такі позовні вимоги не можуть бути задоволені судом, позаяк є передчасними та спрямованими на захист ще непорушеного права, що суперечить статті 5 КАС України, у той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам, а також можуть свідчити й про втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу, які останнім з приводу означених питань ще реалізовані не були.
Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, враховуючи підтвердження обґрунтованості позовних вимог саме до відповідача-2 відповідними доказами та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн., тому, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, стягненню на користь позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають судові витрати зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених позовних вимог у розмірі 715,73грн.
Керуючись ст.ст.241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, місцезнаходження: вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №056650008307 від 15.02.2022р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, місцезнаходження: вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028) зарахувати до стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період його роботи з 24.11.2021р. по 31.03.2022р. у ТОВ «Айтмер Обджект» механіком підземним з повним робочим днем в шахті.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, місцезнаходження: вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.02.2023р. та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, згідно з вимогами чинного законодавства.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, місцезнаходження: вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до частини задоволених позовних вимог у розмірі 715,73грн (сімсот п'ятнадцять гривень 73 копійки).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: О.М. Турова