Справа № 473/3461/23
іменем України
"11" серпня 2023 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Ротар М.М., при секретарі судового засідання Лукіянчиній Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ сумісно набутого майна
встановив
10 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить поділити спільне майно подружжя, яке є об'єктом спільної сумісної власності, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі. За час шлюбу вони з відповідачем придбали житловий будинок АДРЕСА_1 .
Вказуючи на те, що відповідач ухиляється від добровільного поділу спільного майна подружжя, позивач просив поділити спільне майно в судовому порядку.
Ухвалою суду від 13 липня 2023 року провадження по справі було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В судове засідання позивач надала заяву в якій просить розглядати справу у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю.
В судове засідання відповідач не з'явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який було зареєстровано 28 вересня 1990 року у Тузарській сільській раді Каларашського району Молдова.
Відповідно до рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 жовтня 2017 року вказаний шлюб між ними було розірвано.
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області 11 січня 2007 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 18.01.2007 року.
Відповідно до вимог ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Статтею 60 СК України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною 1 ст.61 СК України встановлено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Статтею 63 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Таким чином, враховуючи, що житловий будинок набутий сторонами за час шлюбу, то він є об'єктом спільної сумісної власності сторін, у зв'язку з чим суд доходить висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за позивачем право власності на частку житлового будинку.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.12,13,81, 141, 206,264,430 ЦПК України, суд
ухвалив
позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частку житлового будинку АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Другої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області 11 січня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 8.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.М. Ротар